Середнє вухо. Барабанна порожнина

До складу середнього вуха входить:

- барабанна порожнина зі слуховими кісточками;

- слухова або евстахієва труба

Барабанна порожнина – невелика за об’ємом, обмежена шістьма стінками і заповнена повітрям,

що проходить сюди слуховою трубою.

Покрівельна стінка барабанної порожнини відділяє її від порожнини черепа.

Яремна стінка утворює дно барабанної порожнини і обернена до яремної ямки, що

розміщена на нижній поверхні кам’янистої частини вискової кістки.

Передню стінку барабанної порожнини називають сонною, тому, що поруч із нею

проходить сонна артерія.

Лабіринтна стінка барабанної порожнини відділяє її від внутрішнього вуха. Майже

всередині її є опуклість або мис, над якою розміщується

овальної форми вікно присінку, що з’єднує барабанну порожнину з

присінком кісткового лабіринту. Нижче від присінка є овальної форми

вікно завитки, затягнуте вторинною барабанною перетинкою.

Перетинчасту або бічну стінку барабанної порожнини формують барабанна перетинка

та кісткова пластинка зовнішнього слухового ходу.

У барабанній порожнині розміщуються три маленькіслухові кісточки:

молоточок -вплетений рукояткою в барабанну перетинку, друга сторона

з’єднанна з ковадлом,

ковадло -з’єднано із стременом,

стремено -прилягає до мембрани вікна присінку.

Вони з’єднані між собою суглобами, фіксовані зв’язками і покриті слизовою оболонкою.

Велике значення їх полягає в тому, що вони передають коливання барабанної перетинки,

які зумовлені дією звукових хвиль, до вікна присінку, а звідти ендолімфі завитка у

внутрішнє вухо.

Для нормального функціонування середнього вуха необхідно, щоб у ньому підтримувався тиск, який дорівнює атмосферному. Це досягається завдяки функції

слухової трубки, яка з’єднує барабанну порожнину з порожниною глотки. Слухова трубка

складається з: короткої кісткової та

довгої хрящової частин.

Її внутрішня поверхня вистелена тонкою слизовою оболонкою, поверхня якої вкрита

війчастим епітелієм.

 

Внутрішнє вухо

До складу внутрішнього вуха входять:

кістковий і

перетинчастий лабіринти.

Кістковий лабіринт, мовби проритий у твердій речовині вискової кістки, має заплутані ходи і

складається з:

присінку,

Завитки і

Кісткових напівколових каналів.

Він вистелений сполучнотканинною оболонкою і заповнений специфічною рідиною –

Перилімфою.

Присінок – має овальну форму і розміщується між барабанною порожниною і внутрішнім

слуховим ходом. З’єднується з напівколовими каналами за допомогою п’яти вузьких

отворів, а широким отвором – із завиткою.

Завитка – кісткова трубка, що починається широким отвором у передньо - нижній частині

присінка, спірально закручується навколо веретена і утворює два з половиною оберти. Її

називають спіральним каналом.

Має довжину 26-28 мм і сліпо закінчується біля кам’янистої частини.

Кістковий канал завитки за рахунок вестибулярної та основної мембран поділяється

на три вузьких ходи:

- верхній (драбина присінку);

- середній (перетинчастий канал завитки);

- нижній (барабанна драбина).

У верхньому та нижньому ходах міститься перилімфа, склад якої схожий з ліквором.

Порожнина середнього ходу заповнена ендолімфою.

На базальній мембрані середнього ходу, яка складається з різних волокон різної

довжини, розташований спіральний (кортіїв) орган, який є рецепторним апаратом

органу слуху.

Між спіральним органом та стінками завиткової протоки знаходяться вузенькі отвори

– спіральні протоки. У куполі завитки протоки з’єднуються між собою.

Кісткові напівколові канали являють собою вестибулярний апарат, який приймає участь в:

регуляції положення тіла в просторі;

Збереженні рівноваги.

Мають вигляд зігнутих трубок і лежать ззаду та назовні від присінку.

Розрізняють:

Передній,

задній та

бічний канали, що розміщуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах.

Передній напівколовий канал перетинає вісь кам’янистої частини вискової кістки під

прямим кутом.

Задній розміщується паралельно задній поверхні кам’янистої частини.

Бічний лежить майже перпендикулярно до двох перших.

Кожен канал починається і закінчується ніжкою. Ніжки переднього та заднього

каналів з’єднані між собою і тому в присінок відкриваються не шість отворів,

а п’ять отворів.

Перетинчастий лабіринт розміщується всередині кісткового.

Утворений сполучнотканинною перетинкою і заповнений прозорою рідиною –

Ендолімфою.

У передвер’ї кісткового лабіринту розміщуються дві частини перетинчастого:

Маточка і

Мішечок,

які з’днуються між собою протокою. Перетинчастий лабіринт фіксується до

внутрішньої поверхні кісткового лабіринту за допомогою складної системи мембран,

що запобігає його зміщенню при значних рухах. Цому також сприяє те, що

перетинчастий лабіринт немовби-то плаває у перилімфі.

Мішечок, маточка та напівколові протоки становлять присінковий (переддверний)

орган, що регулюєположення тіла в просторі та рівновагу.

Внутрішня поверхня присінкового органа вистелена простим епітелієм за винятком так

званих плям, де є велика кількість волосових чутливих клітин. До них підходять

периферичні відростки нервових клітин присінкового вузла, що розміщується у

внутрішньому слуховому ході.

Центральні відростки цього вузла формують присінкову частину присінково -

завиткового нерва, що входить у мостомозочковому куті у речовину мозку, де волокна

поділяються на висхідні й низхідні та підходять до ядер, які знаходяться у довгастому

мозку та мосту. Від присінкових ядер волокна йдуть до мозочка, спинного мозку та

ядер нервів очних м’язів, а також до великого мозку.

 

Вестибулярний апарат складається з:

І.Присінку - складається з двох частин:

а) сферичного мішечка, розташованого поблизу до завитка внутрішнього вуха,

б) еліптичного мішечка (маточки), розташованого поблизу до напівколових

проток.

В мішечку та маточці є підвищення,які називаються плямами. В них зосередженні

рецепторні клітини. На поверхні рецепторних клітин знаходиться велика кількість

мікроскопічних кристалічних утворень, які складаються з карбонату кальцію. Ці

утворення називаються отолітами. Вони беруть участь у збудженні рецепторних клітин.

2.Трьох напівколових проток - це вузькі ходи вірної форми, які розташовані в трьох взаємно

перпендикулярних плоскостях. Один кінець кожної протоки колбоподібно розширений і

називається ампулою. В них також знаходяться рецепторні клітини, які зосереджені в

певних місцях і називаються ампулярними кристами. Збудження рецепторних клітин

відбувається за рахунок переміщення ендолімфи проток

ЛЕКЦІЯ № 4

Загальна анатомія артеріальних та венозних судин

 

І. АРТЕРІЇ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ. Аорта, її відділи

Аорта (aorta) має три частини:

висхідна частина (pars ascendens) аорти,

дуга (arcus aortae) аорти,

низхідна частина (pars descendens aortae) аорти, яка має 2 відділи –

Грудний (pars thoracica aortae)та

Черевний (pars abdominalis aortae).

Висхідна частина аорти – від неї відходять права та ліва вінцеві (коронарні) а ртерії, які

забезпечують артеріальною кров’ю саме серце. Вінцеві артерії, їх гілки й анастомози, а

також вени серця, що вливаються в його венозну пазуху, утворюють серцеве (третє) коло

кровообігу.

Дуга аорти.

Від неї відходять три великі судини:

1.плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus)- розміщений попереду трахеї,

розгалужується на:

а) праву загальну сонну артерію,

б) праву підключичну артерію.

Ліва загальна сонна артерія,

Ліва підключична артерія.

ІІ. Артерії голови та шиї

Загальні сонні артерії(arteriae carotis communis dextra et sinistra) розгалужуються на рівні

щитоподібного хряща на: зовнішню і внутрішню сонні артерії.

Внутрішня сонна артерія (arteria carotis interna) – проходить в порожнину черепа, де

з’єднуючись або анастомозуючи з іншими артеріями, забезпечує кров’ю більшу частину

мозку та очне яблуко.

Її гілки: а) передня мозкова артерія;

б) середня мозкова артерія;

в) очна артерія.

Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa) має такі гілки:

а) верхня щитоподібна;

б) язикова;

в) лицьова;

г) поверхнево скронева;

д) потилична;

є) задня вушна;

ж) висхідна глоткова;

з) верхньощелепна.

Вони постачають кров’ю:

- язик,

- слинні залози,

- стінки носової порожнини,

- щелепи і зуби,

- м’язи і шкіру обличчя та потилиці, а також

- органи шиї: гортань, щитоподібну залозу, глотку.

При кровотечі з сонної артерії її притискають до переднього відростка 6-го шийного хребця

(тільки з одного боку, щоб не порушити мозкового кровообігу ).

Крім того, можна притискати і гілки зовнішньої сонної артерії:

лицьову – до нижньої щелепи, а поверхневу артерію (скроневу) – до скроневої кістки

Спереду вушної раковини.

Підключичнаартерія(arteria subclavia) – є початковим відділом артеріальної системи верхньої

кінцівки. Проходить над верхівкою легень, віддає численні гілки, які постачають кров’ю

шию, грудну клітку спереду та щитоподібну залозу.

Від підключичної артерії відходять:

а) хребтова артерія – віддає гілки:

передня та задня спинномозкові артерії;

мозочкові;

твердій оболонці потиличних часток великого мозку;

Перед хребтовим м’язам шиї,

Задні мозкові артерії.

б) щитошийний стовбур - постачає кров’ю

щитоподібну залозу, гортань, м’язи шиї та лопатки;

в) внутрішня грудна артерія - постачає кров’ю

молочну залозу, перикард, діафрагму;

г) поперечна артерія шиї - постачає кров’ю

м’язи потилиці та лопатки.

Артеріальне коло великого мозку (Віллізієве коло) - розміщено на основі мозку, навколо турецького сідла. Від правої та лівої внутрішніх сонних артерій відходять передні та середні мозкові артерії, які анастомозують з задніми мозковими артеріями(гілками хребтової артерії) за допомогою сполучних артерій. Від утвореного таким чином артеріального кола великого мозку відходить багато бічних гілочок, які забезпечують кров’ю навколишні структури мозку.