Поверхневий поперечний м’яз промежини, цибулинно - губчастий м’яз та сіднично - печеристий м’яз.

Поверхневий поперечний м’яз промежини(musculus transversus perinei suherfisialis) - непарний, тонкий м’яз. Починається від сідничного горба і, розташовуючись поперечно, зливається по середині лінії з одноіменним м’язом протилежної сторони. Цибулинно - губчастий м’яз (musculus bulbospongiosus) парний. Починається від

сухожилкового центру промежини, йде до низу латерально та попереду, охоплює тіло статевого члена і закінчується на його спинці. При скороченні м’яз видаляє сім’я та сечу з сечівника. У жінок цей м’яз оточує піхву і при скороченні стискує її. Сіднично - печеристий м’яз (musculus ischiocavernosus) - парний м’яз (у жінок розвинений

недостатньо). Починається від сідничного горба і закінчується на печеристих тілах. При скороченні м’яз притискує печеристі тіла до кістки, порушуючи цим відтік венозної крові від печеристих тіл. Це сприяє напруженню (ерекції) статевого члена та клітора. У кровопостачанні промежинної ділянки основна роль належить внутрішній соромітній артерії,а венозна кров відтікає по однойменних венах. Лімфа відтікає у поверхневі та глибокі пахвинні вузли. Ділянку промежини іннервують гілки крижового сплетіння.

 

ХУІІ.ЧОЛОВІЧИЙ СЕЧІВНИК

Чоловічий сечівник (uretra masculina) -має форму нерівномірно розширеної трубки 18 -20 см

завдовжки і призначений для виведення сечі та сім’яної рідини.

Починається він від сечового міхура внутрішнім отвором і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім отвором.

Топографічно сечівник поділяють на три частини: передміхурову, перетинчасту та губчасту.

Передміхурова частина сечівника 2,5-3 см. завдовжки - найширша частина сечівника. Вона

починається від внутрішнього отвору сечівника, перфорує передміхурову залозу і проходить

її товщу майже вертикально. Непосмуговані м’язові клітини передміхурової залози

утворюють другий стискач сечівника (перший розміщений на початку сечівника). В цю

частину сечівника відкриваються дві сім’явиносні протоки та численні (15-20) вивідні

протоки передміхурової залози.

Перетинчаста частина сечівника найвужча і найкоротша(1-2см). Вона перфорує сечостатеву

діафрагму, а волокна останьої формують довільний м’яз - стискач сечівника (третій

стискач сечівника). У цю частину сечівника відкриваються протоки цибулино - сечівникових

залоз.

Губчаста частина сечівника найдовша (15-20) см, вона проходить уздовж печеристого тіла і

закінчується зовнішнім отвором сечівника.

Ця частина має два розширення: одне розміщене в ділянці цибулини статевого члена, а друге

вмісці проходження сечівника через головку статевого члена. Чоловічий сечівник у

спокійному стані статевого члена має два згини. Один відповідає петинчастій частині

сечівника (він випрямляється при піднятті статевого члена), а другий - кореневі статевого

члена.

Внутрішня стінка сечівника представлена слизовою оболонкою, яка утворює поздовжні

складки. В товщі її розміщенні дрібні слизові залози. Ззовні слизову оболонку вкриває шар

непосмугованих м’язових клітин.

 

 

ЛЕКЦІЯ № 14

 

ТЕМА: «АНАТОМІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ»

 

І. ГОЛОВНИЙ МОЗОК, ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

Головний мозок (encephalon) знаходиться в порожнині черепа та має вагу у чоловіків

1375г, у жінок 1275г, у новонародженого 33г (в середньо­му 900-2000г).

Головний мозок має 3 відділи:

1. Стовбур мозку - до нього відноситься: довгастий мозок, середній мозок, проміжний мозок.

2. Задній мозок - міст мозку, мозочок,

3. Кінцевий мозок - півкулі великого мозку.

 

II. ДОВГАСТИЙ МОЗОК. СЕРЕДНІЙ МОЗОК.ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСКА.

Довгастий мозок (medulla oblongata)є продо­вженням спинного мозку, з яким він сполучається

через великий потиличний отвір. Сіра речовина його знаходиться всередині білої але без

чіткої диференцировки. Виконує провідну та рефлекторну функцію.

провідна функція заключається в тому, що через довгастий мозок проходять висхідні та

низхідні провідні шляхи, які забезпечують двосторонній зв'язок довгастого

мозку з вище та нижче лежачими відділами ЦНС.

рефлекторна функція заключається в тому, що у сірій речовині зна­ходяться життєво важливі

центри:

а) центр дихання; б) ц. захисних рефлексів;

в) центр травлення; (ц. чхання; ц. мигання;

г) центр серцевої діяльності; ц. блювання;; ц. кашлю.)

д) судиноруховий центр;

є) центр потовиділення

ж)в ньому розташовані ядра з IX по XII пари черепно - мозкових нервів.

Середній мозок (mesencephalon) - складається з:

1.покришка середнього мозку;

2 ніжки мозку;

3.чорна речовина - розташована в центральній частині ніжок мозку, її клітини містять

пігмент меланін;

4.червоні ядра,

Покришка середнього мозку - побудована з двох верхніх та двох нижніх горбків.

Верхні горбки являються первинними зоровими центрами, які забезпечують

акомодацію. Акомодація - це здатність ока однаково добре бачити

різновіддалені предмети.

Нижні горбки являються первинними слуховими центрами, які за­безпечують

орієнтовні слухові рефлекси (у тварин вуха рухаються на звуки,

люди повертають голову).

Чорна речовина і червоні ядра беруть участь в регуляції м'язового тонусу (підтримка

робочої. пози).

В середньому мозку розташовані ядра ІП-ІУ п. черепно-мозкових нервів

ІІІ.ПРОМІЖНИЙ МОЗОК.

Проміжний мозок (diencephalon) - є кінцевим відділом стовбура і складається з:

1.Зоровогорбна ділянка (таламус) - являється центром всіх аферентних імпульсів.

Через них до кори головного мозку надходить інформація від усіх рецепторів нашого

організму за винятком рецепторів нюху. Від нього чутливі шляхи йдуть частково

в підкоркові ядра, частково - безпосередньо в кору;

2.Підзоровогорбна ділянка (гіпоталамус) - розташований знизу таламуса. В ній закладені ядра

сірої речовини, які є вищими вегетативними центрами, (їх більше 40) які регулюють:

Т° тіла, водний, жировий, вуглеводний та інші види обміну, діяльність серця, судин

травних та ендокринних органів.

В ньому містяться клітини, що виробляють гормони, які депонуються в нейрогіпофізі

(задня доля гіпофізу);

3.Надзоровогорбна ділянка (епіталамус) - в ній розташований епіфіз або шишкоподібне

тіло(залоза внутрішньої секреції).

4.Зазоровогорбна ділянка (метаталамус) - представлена медіальними та латеральними

колінчатими тілами, в яких розташовані вторинні зорові та слухові рефлекторні

центри;

5.ІІІ шлуночок мозку - це порожнина проміжного мозку. Розташований по середній лінії. Це

вузька вертикальна щілина, яка сполучається спереду з І і II шлуночками, а

ззаду переходить в мозковий водопровід.

 

ІУ.СІТЧАСТИЙ УТВІР.

Ретикулярна формація (formatio reticularis)

займає центральне поло­ження стовбурі мозку. Вона утворена великими та малими ядрами,

які з'єднані між собою густою сіткою нервових волокон.

Функції: - сполучник між різними частинами ЦНС;

це наш енергетичний центр, який безперервно підзаряжає енергією та активує

кору великих півкуль

 

У.ЗАДНІЙ МОЗОК:

Міст (pons)- розташований між довгастим і середнім мозком. Це невелике біле підвищення

завдовжки 25 - 27мм. В ньому розрізняють дві частини:

а) передню (бацилярну) - випукла, утворена повздовжніми та поперечними волокнами, між

якими розкидані власні ядра сірої речовини;

б) задню (покришку моста) - разом з верхньою частиною задньої поверхні довгастого

мозку бере участь в утворенні ромбовидної ямки - дна IV шлуночка мозку.

Від ядер, що розміщені під дном ромбо­видної ямки, беруть свій початок

V - VIII пари черепно-мозкових нервів

 

Мозочок (cerebellum) - розташований позаду довгастого мозку і моста, зверху покритий

потиличними долями півкуль великого мозку і лежить у задній черепній ямці.

В ньому розрізняють:

а) дві півкулі;

б) черв'як, який міститься між півкулями.

Поверхня мозочка покрита шаром сірої речовини, що утворює кору мозочка,

В товщі мозочка сіра ре­човина утворює ядра, закладені в середині білої речовини, яка в

розрізі має вигляд дрібних листочків рослини, що відповідають кожній звивині і

нагадують дерево - «дерево життя».

Волокна, що зв'язують мозочок із сусідніми відділами мозку, йдуть у складі трьох

мозочкових ніжок (верхніх, середніх танижніх). Вони мають двосторонній зв'язок з

різними відділами ЦНС (провідна функція).

Верхні з'єднують мозо­чок із середнім мозком,

середні - з мостом,

нижні - з довгастим мозком.

Функції мозочка:

а) координація рухів;

б) подолання тяжіння та інерції;

в) нормальний розподіл м'язового тонусу;

г) регуляція вегетативних ф-цій;

д) здійснює адаптаційно - трофічний вплив на всі відділи мозку через

симпатичну н/с;

е) регулює обмін речовин в головному мозку чим сприяє пристосуванню

нервової системи до змінених умов існування.

При ураженні мозочка розвиваються порушення рухової

активності:

n мозочкова атаксія (нерівна хода, розмашисті неточні рухи,

тремор кінцівок), - весь комплекс рухових розладів:

• атонія - зниження або послаблення м'язового тонусу,

• астенія - зниження сили м'язових скорочень,

• астазія - втрата здатності до злітних тетанічних скорочень, а та­кож

вегетативні розлади.

 

КІНЦЕВИЙ МОЗОК.

Кінцевий мозок - великі півкулі головного мозку (права та ліва)

Півкулі поділені на 2 повздовжньою щілиною, у якій знаходиться мозолисте тіло (біла речовина).

Воно складається з волокон які з'єднують обидві півкулі.

Півкулі головного мозку складаються з:

Сірої речовини.

Білої речовини (всередині).

Сіра речовина називається корою головного мозку. Вона складаєть­ся з борозен та звивини.

Види борозен:

1. центральна - відділяє лобну долю від тім’яної,

2. бічна (латеральна)- відділяє скроневу долю від лобної і тім’яної,

3.тім’яно - потилично - відділяє потиличну долю від тім’яної.

Всього долей 5:1. Лобна 2. Тім’яна. 3. Скронева.

4.Потилична 5. Острівцева.

Кожна доля має свої звивини.

1.Лобна доля:

1. Передня центральна звивина (розташована попереду центральної).

2. Верхня.

3.Середня.

4.Нижня лобна.

Центри кори великого мозку:

Тім’яна доля -

а) основна звивина - задня центральна, в ній знах. центри всієї шкірної чутливості, чутливість

порожнини рота та язика.

б) верхня тім’яна доля

в) нижня тім’яна доля.

Потилична доля -

в звивинах потиличної долі знах. центри зору та зорової пам'яті.

4.Скронева доля - знах. центри слуху та рівноваги.

Біла речовина великих півкуль складається з нервових волокон:

1. ассоциативних - зв'язують різні відділи кори однієї півкулі;

2. комісуральних - зв'язують ділянки кори 2-х півкуль;

3.рухових - йдуть від передньої центральної звивини в спинний мозок.

В сукупності.утворюють пірамідальний шлях, нервові волокна якого в довгастому мозку переходять з лівої половини на праву. Тому при уражені правої півкулі великого мозку виникають лівосторонні паралічі.

 

 

4.чутливі нервові волокна - йдуть із спинного мозку в задні центральні звивини. В

довгастому мозку вони переходять на іншу сторону. При ураженні правої

сторони півкулі великого мозку порушується чутливість лівої половини тіла.

 

Х. ОБОЛОНКИ МОЗКУ.

Мозок вкритий 3 оболонками:

1. твердою;

2. павутинною;

Судинною.

1. Внутрішня судинна м'яка мозкова оболонка - вона покриває сіру речовину великих півкуль.

2. Павутинна - рихла волокниста сполучна тканина - вкрита ендотелієм. Між м'якою павутинною

оболонкою знаходиться субарахноїдальний простір.

3.ТВЕРДА МОЗКОВА ОБОЛОНКА утворює 4 відростки.

1.Великий серпоподібний відросток - розташований між півкулями до мозолистого тіла.

Він відділяє одну півкулю від другої.

2.Малий серпоподібний відросток - розташований між півкулями мозочку.­

Відділяє одну півкулю від другої.

3.Палатка мозочку - відросток відділяє мозочок від потиличної долі великих півкуль.

4.Діафрагма гіпофіза - це відросток твердої. мозкової оболонки покриває турецьке сідло -

утворює місце для гіпофіза.

Запалення мозкових оболонок - менінгіт.

ХІ. ЛІКВОР.

Спинномозкова рідина - ліквор - утворюється безперервно з плазми крові. В цьому процесі беруть

активну участь клітини судин і сплетінь шлуночків мозку. Одночасно з утворенням прохо

диґь по­стійне всмоктування цереброспінальної рідини в венозну та ча­стково в лімфатичну

систему. У дорослої людини в середньому зна­ходиться 150 - 100 мл цереброспінальної

рідини.

Це прозора, без­барвна рідина слаболужної реакції.

Вона містить:

- невелику кількість лімфоцитів,

- 0.02% білка,

- 0, 06% глюкози,

- неорганічних речовин приблизно стільки, скільки в плазмі крові.

Функції:

1.це внутрішнє середовище мозку;

2.підтримує постійність його сольового складу і осмотичного тиску;

3. запобігає механічній травмі мозку;

4. трофічна ф-ція;

5. видільна;

Гуморальна.

Порушення циркуляції цереброспінальної рідини призводить до розладу діяльності ЦНС;

ЛЕКЦІЯ №6