Верхньощелепний нерв - чутливий.

Крізь круглий отвір виходить у крилоподібну ямку.

Іннервує

Шкіру лиця від очей до рота,

Слизову оболонку верхньої щелепи, твердого та м’якого піднебіння,

Носової порожнини,

Зуби верхньої щелепи.

3.Нижньощелепний нерв - змішаний.

Складається з чутливих та рухових волокон.

Виходить крізь овальний отвір у підвискову ямку.

Чутливі нерви іннервують:

шкіру, слизову оболонку нижньої щелепи,

зуби,

язик.

Рухові нерви іннервують:

жувальні м’язи,

м’яз - натягувач м’якого піднебіння,

щелепно - під’язиковий м’яз,

переднє черевце двочеревцевого м’яза.

УІ пара - відвідний нерв (nervus abducens). Руховий нерв.

Починається від ядер Воролієвого моста.

Виходить з порожнини черепа крізь верхню очну щілину в орбіту.

Іннервує зовнішній латеральний прямий м’яз очного яблука.

 

УІІ пара - лицевий нерв (nervus facialis). Змішаний нерв.

Ядро - міст мозку.

Складається з: чутливих,

Рухових,

Парасимпатичних волокон.

Виходить крізь внутрішній слуховий отвір у піраміді вискової кістки.

Чутливі нерви (смакові ) іннервують слизову язика.

Рухові нерви іннервують:

мімічні м’язи лиця,

підшкірний м’яз шиї,

заднє черевце двочеревцевого м’яза.

Парасимпатичні нерви (секреторні),

і ннервують піднижньощелепні та

під’язикові слинні залози,

слізну залозу.

 

VIIІ пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).

Чутливий нерв.

Складається з:

1.завитковий нерв (нерв слуху);

Присінковий нерв (нерв рівноваги).

Завитковий нерв починається від кортієва (спірального) органа завитка.

Нерв присінка починається від рецепторів органів рівноваги (півколові канальці).

Обі частини - це біополярні клітини, які знаходяться у піраміді вискової кістки. Ідуть по

внутрішньому слуховому проходу, проникають в мозок та закінчуються в:

Мосту мозку,

Ядрах нижніх горбків середнього мозку,

Покришці середнього мозку,

Середній частині верхньої вискової звивини кори великих

Півкуль (слухова зона кори).

IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).

Змішаний нерв.

Починається відядер довгастого мозку.

Складається з:

рухових,

чутливих,

парасимпатичних нервових волокон.

Виходить з порожнини черепа крізь яремний отвір.

Чутливі нерви іннервують:

слизову оболонку кореня язика та

задню частину глотки.

Рухові нерви іннервують м’язи глотки.

Парасимпатичні нерви (секреторні) - направляються до клітин привушної слинної залози.

 

Х пара - блукаючий нерв (nervus vagus).

Змішаний нерв.

Починається від ядер довгастого мозку.

Виходить крізь яремний отвір.

Складається з:

чутливих,

рухових,

парасимпатичних нервових волокон.

Він іннервує всі внутрішні органи, крім органів малого тазу:

- органи дихання; - нирки;

- печінку; - травний тракт до низхідної

- підшлункову залозу; ободової кишки;

- серце; - шлунок;

- аорту; - селезінку;

- стравохід.

Рухові нерви іннервують м’язи глотки, м’якого піднебіння, гортані.

Чутливі нерви іннервують:

внутрішні органи,

задній відділ твердої мозкової оболонки,

зовнішнє вухо.

 

ХІ пара - додатковий нерв (nervus accessorius).

Руховий нерв.

Починається від ядер довгастого мозку.

Виходить з черепа крізь яремний отвір.

Іннервує грудинно - ключично- сосковий та трапецієподібний м’язи.

ХІІ пара - під’язиковий нерв (nervus hipoglossus).

Руховий нерв.

Починається від ядер довгастого мозку.

Виходить з черепа крізь канал під’язикового нерва потиличної кістки.

Іннервує м’язи язика.

ЛЕКЦІЯ№ 7

ТЕМА: «ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА»

Вегетативна нервова система складається з двох частин:

а) симпатичної,

б) парасимпатичної

Іннервує весь організм в цілому, всі органи та тканини:

а) залози,

б) м’язи судин, внутрішніх органів,

в) серцевий м’яз,

г) скелетні м’язи,

є) головний та спинний мозок, тобто ЦНС.

Більшість органів іннервує як парасимпатична так i симпатична Н.С.

Парасимпатична частина не іннервує

- посмуговані м’язи,

- гладенькі м’язи матки

- більшість кровоносних судин

- сечоводи

- потові залози

- волосяні фолікули шкіри

- селезінку

- надниркові залози

- гіпофіз.

 

Вегетативна Н.С. не має своїх особливих аферентних чутливих шляхів.

Чутливі імпульси від органів направляються по чутливим волокнам, загальним для вегетативної

та соматичної нервових систем.

Контроль та регуляція функції вегетативної нервової системи, як i соматичної, здійснюється

корою півкуль великого мозку.

 

Особливості будови.

 

1.Вегетативні волокна виходять з деяких ділянок (вогнищ) головного та спинного

мозку (рухові).

2.Принципово відрізняється рефлекторна дуга вегетативної нервової системи:

а) рухові або аферентні нейрони вегетативної нервової системи лежать на периферії в

вузлах (вегетативних);

б) відростки вставних вегетативних нейронів, які розташовані в головному або

в спинному мозку, виходячи з нього, обов’язково переключаються на клітинах

вегетативних вузлів.

Таким чином, шлях вегетативних аферентних волокон розбивається

на 2 ділянки:

а) від мозку до вегетативного вузла - превузловий (прегангліонарний);

б) від вузла до робочого органу - після вузловий (постгангліонарний).

 

СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Симпатична частина вегетативної нервової системи складається з:

1.Центрального відділу - він утворений клітинами бічних рогів спинного мозку на рівні bcіx

грудних та верхніх трьох поперекових сегментів.

2.Периферичний відділ - представлений нервовими волокнами та симпатичними нервовими

вузлами (гангліями).

 

Нервові вузли поділяються на 2 групи:

а) коло хребтові (паравертебральні) - вони розташовані двома ланцюжками з боків від хребта i

утворюють правий та лівий симпатичні стволи;

б) перед хребтові (превертебральні) - це вузли периферичних нервових сплетінь, які

лежать в грудній та черевній порожнинах.

 

Симпатичні нервові волокна виходять із спинного мозку у складі передніх корінців

спинномозкових нервів, а потім через білу з’єднувальну гілку направляються до

відповідного вузла симпатичного ствола. Там частина волокон переключається на

еферентний нейрон i його постгангліонарні волокна направляються до органів.

Для постгангліонарних симпатичних волокон характерно:

а) утворення сплетінь за ходом артерій, які живлять певний орган;

б) утворення самостійних нервів (наприклад, черевний нерв);

в) входити до складу периферичних розгалужень спинномозкових та черепних

нервів.

СИМПАТИЧНІ СТВОЛИ (правий та лівий).

n це ланцюги нервових вузлів, які з’єднані міжвузловими гілками, розташованими з обох

сторін вздовж хребта.

В області грудного та верхнього поперекового відділів, кожен вузол, з’єднаний білою

сполучнотканинною гілкою з відповідним спинномозковим нервом.

Так як білі з’єднувальні гілки складаються з мієлінових волокон, то пучки мають білий

колір. Від всіх вузлів симпатичного ствола до спинномозкових нервів йдуть сірі

з’єднувальні гілки, які складаються з постгангліонарних безмієлінових волокон

сірого кольору.

В симпатичному стволі розрізняють:

а) шийний,

б) грудний,

в) поперековий,

г) крижовий,

д) куприковий відділи.

 

ШИЙНИЙ ВІДДІЛ

представлений вузлами:

а) верхнім - самий крупний, від нього відходять гілки, за рахунок яких здійснюється

іннервація органів голови та шиї.

Ці гілки утворюють спле­тіння:

- на внутрішній та зовнішній сонній артеріях,

- та за рухом їх гілок досягають слізної залози,

- залоз слизової оболонки глотки,

- гортані, язика,

- м’яза розширювача зіниці;

б) середнім;

в) нижнім - він лежить попереду глибоких м’язів шиї і нерідко зливається з першим

грудним, утворюючи шийно - грудний або зореподібний ву­зол.

Від трьох шийних вузлів, обох симпатичних стволів відходять: шийні серцеві нерви, які

спускаються в грудну порожнину де разом з гілками блукаючих нервів на висхідній

частині аорти та легеневому стовбурі утворюють серцеве сплетіння, від якого йдуть

гілки до серця.

ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

складається з 10 – 12 вузлів, які лежать попереду шийок ребер, прикритих

плеврою. Від вузлів грудного відділка відходять гілки до аорти, серця, легенів,

бронхів, стравоходу, які утворюють органні сплетення.

Найбільш крупними нервами, які йдуть від 5 – 9 та 10–11 грудних вузлів,

являються великі та малі органні нерви. Як ті так і інші проходять між ніжками

діафрагми в черевну порожнину, де підходять до вузлів черевного (сонячного)

сплетіння. Вони несуть прегангліонарні волокна до клітин черевних вузлів.

 

3.ПОПЕРЕКОВИЙ ВІДДІЛ

складається з 3 – 5 вузлів, які розташовані на передньобічних поверхнях тіл

поперекових хребців. Від них йдуть гілки, які беруть участь в утворенні сплетінь

черевної порожнини та тазу.

 

КРИЖОВИЙ ВІДІЛ

складається з 4-х вузлів, які розташовані на передній поверхні крижа. Знизу ланцюжки

вузлів правого та лівого симпатичних стволів з’єднуються в одному куприковому

непарному вузлі. Bci ці утворення з’єднуються під назвою тазового відділу

симпатичних стволів. Від них відходять гілки, які беруть участь в утворенні

вегетативних сплетінь таза.