Сенсорних систем. Допоміжний апарат

СОМАТИЧНОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ. НЮХОВА

ТА СМАКОВА СЕНСОРНІ СИСТЕМИ.

НОЦІЦЕПТИВНА (БОЛЬОВА) ТА ВІСЦЕРАЛЬНА

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ. ЗОРОВА,СЛУХОВА ТА

ВЕСТИБУЛЯРНА СЕНСОРНІ СИСТЕМИ».

I. Класифікація сенсорних систем

Всі аналізатори діляться на дві групи: внутрішні і зовнішні.

До зовнішніх аналізаторів відносять:

- зоровий,

- слуховий,

- смаковий,

- нюховий і

- шкірний.

До внутрішніх аналізаторів відносять

- руховий,

- вестибулярний,

- екстерорецептивний,

- інтерорецептивний аналізатори.

 

ІУ. Допоміжний апарат соматичної сенсорної системи – шкіра, функції шкіри

Шкіра (cutis) утворює загальний покрив тіла, тому на неї безпосередньо впливає зовнішнє

середовище, що зумовлює її будову і функції.

БУДОВА ШКІРИ.

Шкіра складається з:

І.Епідермісу.

Дерми.

3. Підшкірної основи (клітковини).

І. Е підерміс – багатошаровий плоский епітелій, що має на різних ділянках організму

різну товщину (1 - 4 мм).

Епідерміс розташований на основній перетинці, на якій лежить ростковий шар

(призматичний, основний). Серед основних клітин є пігментні епітеліоцити, які багаті на

зерна меланіну, від кількості якого залежить колір шкіри.

Меланін захищає шкіру від ультрафіолетового випромінювання.

Ростковий шар називається ще основним шаром оскільки клітини його здатні до

мітотичного поділу і подальшої диференціації у клітини інших шарів.

Шипуватий шар розміщуєтьсяназовні від основного шару, складається з клітин, що

нагадують шипи.

Зернистий шар лежить на шипуватому шарі, складається з клітин, у цитоплазмі яких є

невеликі зернятка.

Блискучий шар знаходиться назовні від зернистого шару, побудований з 2-4 рядів

плоских без’ядерних клітин, заповнених своєрідною білковою речовиною –

елеідином, що добре заломлює світло.

Роговий поверхневий шар складається з багатьох шарів рогових лусочок, які містять

білок, кератін і пухирці повітря (вони сприяють збереженню тепла організмом).

Рогові пластинки поступово злущуються і замінюються новими, які утворюються з

клітин нижніх шарів.

ІІ. Власне шкіра, або дерма – знаходиться безпосередньо під епідермісом і складається з

двох шарів – сосочкового і сітчастого.

Сосочковий шар складається з колагенових і еластичних волокон.

В ньому знаходяться:

- кровоносні і лімфатичні капіляри,

- розгалуження нервів та їх закінчення,

- меланоцити.

У сітчастому шарі залягають

- корені волосся,

- потові і сальні залози.

ІІІ. Підшкірна основа – зв’язує шкіру з глибше розміщеними тканинами.

В ній знаходиться:

- багато жирових відкладень,

- підшкірні, венозні, нервові та лімфатичні сплетіння.

 

УІ. Залози шкіри – розташування, характеристика секретів, функції

Усі залози шкіри поділяються на:

ПОТОВІ ЗАЛОЗИ.

За будовою - прості трубчасті,

За типом секреції – апокринні,

Знаходяться майже на всіх ділянках шкіри за винятком:

а) проміжної частини губ,

б) головки статевого члена та його передньої шкірочки

Найбільша частина їх розміщується у шкірі:

а) пальців,

б)долонь,

в) підошов,

г) пахових складок.

Потова залоза складається:

- з кінцевої частини, закрученого клубочка, що лежить у сітчастому шарі на межі з

підшкірною основою та

- довгої потової протоки, яка проходить крізь шари власне шкіри та епідермісу і

відкривається на його поверхні потовою корою.

Екзокринні залози розміщуються у шкірі долонь та підошов, а їхній секрет на 99%

складається з води і тому майже не має запаху.

Апокринні залози відрізняються від попередніх більш широкими кінцевими відділами,

завжди знаходяться біля волосяного мішечка і тому розміщуються по всій шкірі.

Їхні секрети більш концентровані і мають специфічний запах.

ІІ.САЛЬНІ ЗАЛОЗИ.

За будовою це прості альвеолярні,

За типом секреції – голокринні.

Вони знаходяться на всіх ділянках шкіри, за винятком:

а)долонь,

б) підошов.

Найбільша кількість цих утворів розміщується в шкірі:

а) голови,

б) верхньої частини спини.

За добу сальні залози виділяють близько 20г шкірного сала.

Сальні залози поділяються на:

- залози волосся і

- відокремлені сальні залози.

Складаються з мішечка та протоки. Розміщуються вони, більш поверхнево.

Мішечок сальної залози відносно широкий, а

протока коротка і відкривається на шкірі разом з волосиною.

 

VII. Похідні шкіри: волосся, нігті – розташування, будова

І.ВОЛОССЯ

Залежно від довжини розрізняють:

а) довге волосся –на шкірі голови, обличчя, пахвини і пахв;

б) коротке волосся – на бровах та віях;

в) пушкові – вкривають шкіру всього тіла.

Кількість волосся у людей неоднакове:

- на голові – 80-110 тис.,

- на тілі – 20-30 тис.

За добу волосся підростає на 0,2-0,4 мм.

Тривалість існування:

- на голові – 2-4 роки (за добу випадає 50-120 волосин)

- на віях – 3-5 міс.

Протягом життя у людини послідовно з’являється волосся 3-х типів:

а) первинне, або зародкове, волосся від 4 до 8 міс. ембріонального розвитку;

б) вторинне волосся – замінює первинне на дев’ятому місяці внутрішньоутробного життя;

в) третинне волосся – під час статевого дозрівання з’являється на певних ділянках тіла

(пахвини, пахв, бороди, вус, грудей, живота). З віком кількість волосся зменшується.

В волоссі розрізняють:

а) корінь – розміщується у дермі, а його нижня частина розширена і має назву

цибулина. Цибулина лежить у сумці волоса, яка побудована з сполучної

тканини. Її дно потовщене і частково занурюється в цибулину, утворюючи

сосочок волоса. В сосочок проходять артеріола і нерви.

б) стрижень – знаходиться над поверхнею шкіри і складається з:

- мозкової речовини знаходяться зроговілі клітини і зернятка меланіну

- кори міститься меланін, від його кількості залежить колір волосся.

З віком кількість меланіну зменшується, в стрижні з’являється повітря і

воно сивіє.

- кутикули.

НІГТІ

Вони захищають дуже чутливі кінці пальців та допомагають захоплювати невеликі предмети.

Ніготь має: а) тіло – розміщується в заглибленні шкіри, яке називається ложем;

б) передній край – закінчується вільно;

в) бічний та задній – занурюються під валики шкіри.

 

УІІІ. Допоміжний апарат нюхової сенсорної системи. Нюхова сенсорна система.

Нюховий аналізатор бере участь у визначенні запахів, зв’язаних із появою в навколишньому середовищі пахучих речовин.

Периферичний відділ аналізатора утворюється нюховими рецепторами, які знаходяться в

слизовій оболонці порожнини носа.

Провідниковий відділ -від нюхових рецепторів нервові імпульси по нюховому нерву –

поступають в

мозковий відділ аналізатора – ділянку гачка та гіпокампа лімбічної системи.

В кірковому відділі аналізатора виникають різні нюхові відчуття.

ІХ. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.

Значення смакового аналізатора полягає в апробації їжі при безпосередньому зіткненні її зі слизовою оболонкою порожнини рота.

Периферичний відділ смакового аналізатора представлений рецепторами,

закладеними в епітелії слизової оболонки ротової порожнини. Вони отримали назву

смакових рецепторів, або смакових бруньок.

Провідниковоми шляхами, нервові імпульси, які виникають в рецепторах смаку, головним

чином, блукаючому та язикоглотковому нервах, потрапляють в

мозковий кінець аналізатора, який розміщується по сусідству з кірковим відділом нюхового

аналізатора. В мозковому відділі аналізатора виникають різні смакові відчуття.

 

X. Больова сенсорна система, її структура

Больові рецептори – це спеціальні вільні нервові закінчення, які знаходяться не тільки в шкірі,

а й в м’язах, кістках і внутрішніх органах.

На поверхні шкіри близько 1 млн больових рецепторів, на 1 см² шкіри припадає близько 100

Відчуття болю виникає при:

а) зміні сили тиску,

б) від дії тепла, холоду, електричного струму,

в) від надмірного скорочення і розслаблення м’язів.

Передача інформації від больових рецепторів надходить

спинноталамічним шляхом через спинний мозок (підкірковий чутливий центр)

В кору пістцентральної звивини.