Оформлення списку джерел та літератури

Список джерел та літератури – важлива частина науково-довідкового апарату навчально-кваліфікаційної роботи. Він містить бібліографічний опис усіх джерел інформації, використаних автором під час роботи над темою. Правильність його складання розглядається як важлива ознака оволодіння студентом професійними вміннями та навичками. «Список» слугує своєрідною «візитною карткою» курсової (випускної) роботи, відображає обсяг та глибину опрацювання автором джерел та літератури за обраною темою, свідчить про рівень самостійності та ретельності проведеної ним пошукової роботи.

До «Списку» включають лише ті видання або неопубліковані документи, які реально використовувалися в роботі. На них обов’язково здійснюються бібліографічні посилання в основному тексті або додатках. Не бажано включати до переліку науково-популярні, навчальні та літературно-художні праці, якщо вони не тановлять самостійний предмет вивчення в роботі.

Одиниці бібліографічного опису в списку можуть розміщуватися кількома способами. Найзручнішим для користування визнано перелік бібліографічних одиниць у порядку появи посилань на них у тексті. Для студентських робіт рекомендується використовувати алфавітний, хронологічний та алфавітно-хронологічний способи впорядкування «Списку». При цьому доцільно виділяти два окремих розділи – «Джерела» та «Література», а в разі необхідності (після узгодження з науковим керівником) – й більш дрібні підрозділи («Архівні джерела», «Друковані джерела», «Нормативні акти», «Періодичні видання», «Довідкові матеріали» тощо). У випадку застосування алфавітного принципу спочатку розміщують видання мовами з кириличною графікою (українською, російською, білоруською, сербською, болгарською тощо) за українською абеткою, а згодом – мовами з латинською графікою.

Бібліографічний опис джерел та літератури здійснюють відповідно до вимог чинних державних стандартів з бібліотечної і видавничої справи. Потрібну інформацію можна отримати з наступних стандартів: ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления, ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила, ГОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила, ГОСТ 7.11-78. Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании. Дотримання студентами діючих вимог до бібліографічного опису є обов’язковим.При складанні бібліографічного опису одиниць «Списку» необхідно витримувати стандартну послідовність у розміщенні окремих його елементів – інформації про автора, назву роботи, характер видання, його вихідні дані (місце, видавництво, рік, том, випуск, номер (для книги, збірника, журнала), число та місяць (для газети) та кількісні характеристики (кількість сторінок, ілюстрацій тощо).У курсових (випускних) роботах варто використовувати розширений бібліографічний опис (окрім обов’язкових даних містить додаткові, факультативні відомості – про колектив авторів, членів редколегії, відповідального редактора, назву видавництва, наявність ілюстрацій тощо). Для цього слід звернутися до бібліографічної інформації у самому виданні, бібліографічних покажчиках і каталогах (з обов’язковим перевіркою її відповідності діючим державним стандартам). Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел та літератури курсової (випускної) роботи

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Монографії:
один – три автори	Толочко П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. – К.: Абрис, 1999. – 200 с., 48 ил.Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.Сохань П.С., Ульяновський В.І., Кіржаєв С.М. М.С. Грушевський і ACADEMIA: Ідея, змагання, діяльність / АН України, Ін-т укр. археографії. – К.: Офорт, 1993. – 322 с.
чотири автори	Московский район, г. Харьков: История и современность / Ю. Кроль, Б. Зайцев, С. Куделко, С. Посохов. – Харьков: Прапор, 1994. – 192 с.
п’ять та більше авторів	Міжконфесійні взаємини на півдні України XVIII – XIX століття / А.В. Бойко, О.М. Ігнатуша, І.І. Лиман та ін. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 1999. – 252 с.
Багатотомні видання	Всемирная история: В 24 т. / Авт. кол.: А.Н. Бадак, И.Е. Войнич, Н.М. Волчек и др. – Минск: Литература, 1997. – Т. 4: Эллинистический период. – 608 с.
Перекладні видання	Блок Марк. Феодальне суспільство: Пер. з фр. – К.: Вид. дім “Всесвіт”, 2001. – 528 с.
Стандарти	ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. – Чинний від 01.07.1995. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.
Збірники наукових праць	Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України: Мова науки. Термінологія: Міжвід. зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1997. – 192 с.
Словники	Архівістика: Термінолог. словник / ГАУ при Кабінеті Міністрів України, УДНДІАСД; Авт.-упоряд.: К.Є. Новохатський (голова), С.Г. Кулешов, І.Б. Матяш та ін. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 1998. – 106 с.
Бібліографічні покажчики	Український історичний журнал: Систематичний покажчик (1987-2001 рр.) / Уклад.: Л.Я. Муха, І.Л. Островська, О.О. Заплотинська, А.В. Невмиржицька. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2004. – 263 с.
Складові частини:
книги	Гісцова Л.З. Архів Коша Нової Запорозької Січі // Нариси історії архівної справи в Україні / За заг. ред. І.Б. Матяш та К.І. Климової. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2002. – С. 137-144.
збірника	Рєпіна Л. Інтелектуальна історія сьогодні: методи, проблеми, перспективи // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – К., 2005. – Вип. 1. – С. 89-106.
журналу	Савченко С. Уявлення про Московське царство в Україні XVI – XVII ст. // Київська старовина. – 2006. – № 2. – С. 21-32.
газети	Сущенко О. Відомий і невідомий Михайло Брайчевський // Українське слово. – 1999. – 18 листопада.
енциклопедії	Короткий В.А. Антонович Володимир Боніфатійович//Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова), В.Ф. Верстюк, С.В. Віднянський та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 1: А-В. – С. 105-106.
Тези доповідей	Былкова В.П. Раскопки на Белозерском поселении в 2001-2002 гг. // Проблеми краєзнавства, музеєзнавства та відродження культури українського народу: Тези доп. краєзнав. читань 30 жовтня 2002 р. – Херсон, 2002. – С. 7-8.
Рецензії:
як окремої статті в іншому виданні	Мицик Ю. Шлягер “жовтої” історіографії у Росії // Український археографічний щорічник. – К., 2002. – Т. 7. – С. 436-454. – Рец. на кн.: Бушков А.А. Россия, которой не было. – М.-СПб.-Красноярск, 2001. – 608 с.; Бушков А.А., Буровский А.М. Россия, которой не было – 2. Русская Атлантида. – М.-Красноярск, 2001. – 512 с.
у вигляді примітки до рецензованого твору	Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9 т. – Т. 1: X – XV ст. / Упор. і передмова О. Сліпушко. – К.: Дніпро, 2001. – 632 с. Рец.: Горський В. Україна поза межами можливого, або як творяться міфологеми // Український гуманітарний огляд. – К., 2002. – Вип. 8. –С. 127-140.
Дисертації	Руда О.В. Дослідження історії України в польській історіографії кінця ХІХ – початку ХХ століття: Дис.... канд. іст. наук: 07.00.06. – Львів, 2005. – 238 с.
Автореферати дисертації	Харченко І.І. Об’єднання Німеччини: передумови та етапи процесу (1989-1990 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2002. – 19 с.
Опубліковані документи	Доповідна записка Оргмасового відділу до правління Укрколгоспцентру про причини виходу селян з колгоспів України // Колективізація і голод на Україні, 1929-1933: Зб. док. і мат. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 525-531.
Неопубліковані (архівні) документи	Лист О.О. Русова до М.С. Грушевського (22 січня 1905 р.) // Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 726. – Арк. 302-303 зв. Державний архів Херсонської області. – Ф. 300: Херсонська палата державного майна, оп. 1, спр. 16: Материалы по подготовке организации земских учреждений и заседаний Херсонского губернского земского собрания (1864-1866 гг.). – 77 арк.
Електронні документи	Порядок користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі та територіальним громадам // www. archives.gov.ua/Low-base/Regulations/2003-07-08.php

NB. При описуванні джерел та літературине можнавключати одну й ту ж публікацію в кілька позицій списку, зводити дві чи більше різних публікацій в один бібліографічний опис (вказувати в одній позиції списку), перекладати назви іншомовних видань (крім видань мовами з особливою графікою – грузинською, арабською, китайською, японською та ін.), наводити неопубліковані матеріали без згоди власника.Бібліографічні записи у «Списку» повинні мати суцільну порядкову нумерацію. Кількість наведених у ньому одиниць джерел і літератури має бути не меншою: для курсової роботи – 25, для випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» – 60 і для випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» – 80.

Оформлення додатків

Якісний рівень курсової (випускної) роботи підвищується за рахунок доречно вміщених та ретельно підготовлених додатків. Вони виконують функцію конкретизації і доповнення наведеного в тексті фактичного матеріалу, підвищують рівень довіри до отриманих результатів. Серед додатків можуть бути таблиці, схеми, карти, діаграми, покажчики, допоміжні ілюстрації тощо. Перевагу слід надавати додаткам, які складені автором самостійно.Додатки не виступають обов’язковим структурним елементом роботи, не входять до її основного обсягу. Їх оформлюють як продовження курсової (випускної) роботи на наступних сторінках з їх наскрізною нумерацією, розміщують у порядку появи посилань на них у тексті. Кожен додаток слід починати з нової сторінки.Окремий додаток повинен мати власну назву, яка відображає його зміст. Назва додадку розміщується угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Над заголовком посередині рядка аналогічно вказується слово «Додаток ___» і велика літера української абетки (за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), що позначає додаток (наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» та ін.). Один додаток позначається як «Додаток А». Після кожного додатку обов’язково вміщується джерело інформації, за яким його було складено або наведено.На всі вміщені додадки слід здійснювати посилання в тексті роботи. Для підтвердження тієї чи іншої думки автора у круглих дужках наводиться посилання на відповідний додаток. Посилання на додаток оформлюється наступним чином: (див. додаток А).

NB. Не можна у додатках подавати інформацію, яка не використовується в основній частині курсової (випускної) роботи.