Правила цитування першоджерел



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Правила цитування першоджерел



Дипломна робота є науковим дослідженням, кінцевою метою якого є розкриття сутності певної теоретичної або практичної проблеми. Будь-яке наукове дослідження ґрунтується на ідеях, концепціях, конкретних результатах попередніх наукових досліджень, які містяться в публікаціях. У науково-дослідній роботі посилаються на джерела, з яких наводять певні дані, висновки, ідеї. Такі посилання допомагають у разі необхідності віднайти вказаний документ, статтю, книгу тощо і глибше ознайомитися з їх змістом. Посилання на джерела, з яких запозичені матеріали, обов’язкове.

При посиланні на видання з великою кількістю сторінок (монографії, статті, підручники тощо) необхідно точно вказувати номери сторінок, на яких міститься запозичений матеріал. Посилання на першоджерела подають у квадратних дужках. Посилання в тексті науково-дослідної роботи слід оформляти так: [9, 17]. Цифра 9 вказує на позицію цього видання у списку використаної літератури дипломної роботи. Цитату ж чи думку, на яку спирається студент, можна знайти на 17-й сторінці цього видання. Якщо здійснюється посилання відразу на кілька джерел (видань, статей тощо) загалом, а не на певну тезу в якійсь із них, то запис матиме вигляд такий: [4; 7–9]. У даному разі мається на увазі посилання до видань, зазначених у списку літератури під четвертим, сьомим, восьмим і дев’ятим номерами.

У тому разі, коли першоджерела у списку літератури розміщені послідовно, то посилання подається через дефіс, наприклад [2-6].

Якщо першоджерела у списку літератури розміщені непослідовно, то посилання роблять у квадратних дужках через крапку з комою, наприклад [3; 17; 21].

При внутрішньому посиланні (на ілюстрації, таблиці дипломної роботи) вказують скорочену назву й нумерацію, без посилання на сторінку.

  Приклад   Підвищення кількості випуску друкованої продукції (див. табл.2.1) У 90-х роках ХХ століття спостерігалося збільшення випуску (див. табл.1.4.) періодичних видань  

У випадках, коли для підтвердження власних аргументів або для критичного аналізу творів інших авторів необхідно дослівно відтворити текст авторитетного джерела, автор вдається до цитування.

Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання.

При цитуванні необхідно точно, без довільного скорочення або перекручень відтворювати авторський текст. Скорочення небажане, бо воно може спотворити і перекрутити закладений автором зміст.

За умов збереження авторської думки при цитуванні допускається пропуск слів, речень, абзаців. Пропуск позначається трьома крапками. Крапки ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, в середині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело зі вказаним точним номером сторінки або сторінок, ілюстрації, таблиці.

Є два загальноприйнятих способи посилань при цитуванні: внутрішньотекстові та підтекстові.

При внутрішньотекстових посиланнях півжирним шрифтом проставляється номер джерела, що цитується за списком використаних джерел дипломної роботи, а через кому світлим шрифтом сторінка, на якій вміщено дану цитату з першоджерела (твору, з якого взято цитату).

При підтекстовому цитуванні посилання на цитату подається у формі бібліографічного запису внизу сторінки після тексту. Безпосередньо після цитати проставляється порядковий номер посилання.

Посилання й цитування засвідчують ступінь опрацювання теми дипломної роботи, розкривають теоретичне та методологічне підґрунтя окремих положень роботи, дають змогу перевірити достовірність отриманих результатів при досягненні мети та вирішенні завдань дипломної роботи. Посилання й цитування не мають бути надмірними, бо створюють враження компілятивності дипломної роботи. Посилання й цитування не повинні бути недостатніми, бо свідчать про невисокий рівень теоретичної підготовки автора і викликають сумніви щодо наукової цінності роботи.

РОЗДІЛ 3

ВИМОГИ ДО ЗМІСТОВОГО НАПОВНЕННЯ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги до змістового наповнення

Дипломної роботи

Дипломна робота має бути спрямована на розкриття сутності певної теоретичної або практичної проблеми на основі ґрунтовного аналізу першоджерел, проведення самостійних досліджень, систематизації та аналізу отриманих даних.

Назва дипломної роботи має бути, по можливості, короткою (5-8 слів), відповідати спеціальності, вказувати на суть проблеми, що досліджується, предмет та мету дослідження. Допускається додавання до назви невеликого підзаголовка, який конкретизує суть проблеми, що досліджується. У назві небажано використовувати ускладнену термінологію.

У дипломній роботі мають бути розроблені пропозиції та рекомендації щодо практичного застосування отриманих у процесі дослідження результатів. При написанні роботи, зміст і результат самостійних досліджень необхідно викладати стисло й аргументовано, уникати загальновідомих або бездоказових тверджень. Обов’язковою умовою наукового тексту є чітка логіка викладу та правильність мовностилістичного оформлення. Текст має бути старанно вивіреним автором.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.2.146 (0.007 с.)