Розділ 1. Аналітичний огляд літератури

У пункті 1.1 курсової роботи необхідно відстежити та проаналізувати стан попиту, пропозиції, цінової політики і конкурентне середовище щодо обраної групи товарів (певного товару). Студент повинен навести вітчизняних і закордонних виробників товару, виділити стійких, навести цифровий матеріал і проаналізувати його. Обов'язково виявити проблеми ринкового становища обраного товару і причини їх виникнення. Створюються діаграми обсягів продажу певного товару за певний період.

У пункті 1.2 необхідно навести:

- групу товарі, до якої відноситься досліджуваний товар;

- класифікаційні ознаки;

- класифікацію певної групи товарів, згідно класифікаційним ознакам;

- характерні відмінності товарів певної класифікаційної ознаки;

- товарний асортимент та номенклатуру певного товару;

У пункті 1.3 студент характеризує:

- сировину для виготовлення певного товару, та її характеристику;

- хімічний склад певного товару;

- можливі харчові добавки, які використовуються при виготовленні певного товару (консерванти, барвники, стабілізатори, тощо)

- технологічні стадії виготовлення певного товару, та їх зміст;

- обов’язково будує принципову технологічну схему виробництва певного товару;

- можливі дефекти певного товару при порушенні технологічного циклу;

- напрями розвитку науково-технічного прогресу в галузі виробництва певного товару.

У пункті 1.4 студент характеризує:

- тару та упаковку, яка використовується для пакування певного товару;

- умови зберігання певного товару, в залежності від виду упаковки;

- терміни зберігання певного товару, в залежності від умов зберігання.

- торгово-технологічне обладнання для зберігання певного товару;

- товарне сусідство при зберіганні та реалізації.

-

Розділ 2. Експериментальна частина

У пункті 2.1 студент вказує об’єкт, предмет та методи досліджень. Наприклад:

Об‘єктами досліджень даної курсової роботи була товарознавча характеристика майонезів, що реалізуються у роздрібній торговельній мережі м. Рубіжне.

У якості предмету дослідження були обрані наступні зразки майонезу:

№1 Майонез „Провансаль” ТМ „Жирновъ”, ТОВ „Акорд”, м. Харків, вул. 17 Партз‘їзду,12, маса нетто 200г.

№2 Майонез „Європейський” ТМ „Торчин Продукт”, ВАТ „Волиньхолдінг”, Волинська обл., смт. Торчин, вул. І. Франка, 4, маса нетто 200г.

№3 Майонез „Провансаль” АТЗТ „Харківський жировий комбінат”, м. Харків, пр. Ільїна, 120, маса нетто 200г.

№4 Майонез „Столовий провансаль” ТМ „Оліс”, фірма „Оліс ЛТД”, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, маса нетто 440г.

№5 Майонез „Провансаль” ТМ „Щедрий дар” АТЗТ „Львівський жиркомбінат”, м. Львів, вул. Городоцька, 132,, маса нетто 200г.

При проведенні експертизи зразків майонезів були використані наступні методи:

- органолептичні;

Серед органолептичних визначались такі, як: зовнішній вид, консистенція, смак, запах, колір за ГОСТ 3000.1-93 „Майонезы. Общие технические условия”.

У пункті 2.2 студент вказує:

- стан упаковки продукту, його товарний вигляд;

- вимоги до маркування певного товару, згідно діючого законодавства;

- перелік обов’язкової інформації при маркуванні харчових продуктів (13 елементів);

- загальну інформацію про штрихове кодування товарів;

- види штрихових кодів та їх значення;

- алгоритм розрахунку контрольного числа штрихкоду.

Після наведеної інформації студент проводить експертизу маркування всіх досліджуваних зразків і заносить результати у таблицю 2.1. Після таблиці обов’язково необхідно зробити висновки, щодо додержання вимог маркування певного товару виробниками, та можливості їх реалізації у роздрібній торговельній мережі.

 

 

 

Таблиця 2.1 Дані маркування досліджуваних зразків

№ п/п	Зразки Назва показника	Зразок 1 (назва)	Зразок 2 (назва)	Зразок 3 (назва)	Зразок 4 (назва)	Зразок 5 (назва)
	Загальна назва харчового продукту
	Номінальну кількість харчового продукту у встановлених одиницях вимірювання
	Склад харчового продукту
	Енергетична цінність
	Дата виготовлення
	Термін придатності до вживання
	Умови зберігання
	Відмітку нормативного документу
	Найменування й адресу виробника і місце виготовлення
	Умови використання
	Відсоток сторонніх синтетичних домішок
	Застереження про вживання харчового продукту дітьми
	Іншу інформацію (штрихкод)

 

Далі студент проводить підрахунок контрольного числа штрихкоду, з метою виявлення фальсифікації товарів. Результати заносить у таблицю 2.2.

 

Таблиця 2.2 Розрахунок контрольних чисел штрихових кодів

Зразки № кроку	Зразок 1 (назва)	Зразок 2 (назва)	Зразок 3 (назва)	Зразок 4 (назва)	Зразок 5 (назва)

 

У пункті 2.3 студент проводить товарознавчу експертизу якості досліджуваного товару за органолептичними показниками, згідно вимогам нормативно-технічної документації (ГОСТ, ДСТУ, ТУУ). Визначає відхилення від встановлених норм.

Результати органолептичної оцінки заносять у таблицю 2.3.

Після таблиці обов’язково робляться висновки по кожному зразку, щодо проведеної експертизи якості за органолептичними показниками.

У пункті 2.4. студент підводить підсумок та порівнює всі досліджувані зразки, виставляючи бальну оцінку за десятибальною шкалою по кожному проведеному дослідженню. Результатом буде загальна сума балів, яка виявить більш якісні зразки. Результати оцінювання заносяться в таблицю 2.4.

 

Таблиця 2.4 Порівняльна характеристика досліджуваних зразків __________

Зразки Показники	Зразок 1 (назва)	Зразок 2 (назва)	Зразок 3 (назва)	Зразок 4 (назва)	Зразок 5 (назва)
Маркування, бали
Штрихкодування, бали
Органолептична оцінка, бали
Загальна сума, бали

 

Після оформлення таблиці, студент повинен пояснити чому він занизив бали або поставив найвищій бал.

У висновках та рекомендаціях студент стисло, але аргументовано викладає основні результати, отримані в процесі написання курсової роботи та дає рекомендації щодо споживання товарів, зразки яких він дослідив в даній курсовій роботі.

 

Таблиця 2.3 Результати органолептичної оцінки зразків ________

 

Показники Досліджувані зразки	Прозорість	Кольор	Аромат	Смак	Піна, мм/ піностійкість, хв.
Зразок № 1 (назва)
Зразок № 2 (назва)
Зразок № 3 (назва)
Зразок № 4 (назва)
Зразок № 5 (назва)

 

Оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконана у вигляді комп'ютерного набору з одного боку білого паперу формату А4 (210х297 мм).

Відстань від рамки форми до границь тексту на початку, наприкінці рядків повинна бути не менш 3 мм, від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки – не менш 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом, рівним п'яти ударам клавіші пробілу.

Помилки, описки й графічні неточності, виявлені в процесі виконання документа, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Ушкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди не повністю вилученого колишнього тексту (графіки) не допускається.

Комп'ютерний набір основного тексту здійснюється шрифтом 14 "Times New Roman" через 1,5 інтервали.

Починається курсова робота з титульної сторінки за формою, наведеною в Додатку 2.

У змісті курсової роботи зазначаються початкові сторінки кожного розділу. Їх назви у змісті і тексті мають бути однаковими. Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) з прописної букви. Найменування, включені в зміст, записують малими буквами, починаючи із прописної букви.

Вступ, кожен розділ та підрозділ, висновки і пропозиції, література розпочинаються з нової сторінки. Номери розділів позначаються арабськими цифрами без крапки і записуються з абзацу. Назви розділів записуються з прописної букви без крапки наприкінці, не підкреслюючи, шрифтом 16 «Times New Roman». Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається із двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між назвою розділу і текстом повинна складати 3 (1,5 + 1,5) інтервали.

Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною: перша сторінка – пояснювальна записка, друга – «Зміст», третя – «Вступ», четверта – назва і текст першого розділу і т.д. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у нижньому правому кутку рамки. На пояснювальній записці цифра «1» не ставиться. Отже, загальна нумерація роботи починається з другої сторінки (зміст) з цифри «2». Нумеруються всі сторінки курсової роботи до останньої, в тому числі ілюстрації та додатки.

На запозичену з інших джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідної сторінки, наприклад [15, с.21], або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку.

Цифровий матеріал оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна бути пронумерована і містити тематичний заголовок, що відображає її зміст. Слово «Таблиця» починається з великої літери і розміщується зліва, наприклад:

Таблиця номер – Найменування таблиці

 

Найменування показників	Заголовок графи	Заголовок граф
підзаголовок графи	підзаголовок графи	підзаголовок графи

Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці в даному розділі (наприклад, «Таблиця 1.6» – це шоста таблиця першого розділу). Знак «№» не ставлять.

При оформленні таблиць слід дотримуватись певних правил:

1. Таблицю розміщують після абзацу, в якому вперше роблять на неї посилання або на наступній сторінці.

2. Таблиця повинна бути розміщена уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

3. Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, її проставляють праворуч під заголовком таблиці з маленької літери. Позначення одиниць виміру має відповідати стандартним вимогам, наприклад: тис.грн, од., т, кг, %, осіб.

4. Вертикальні стовпчики таблиці нумерують тільки в тих випадках, коли в тексті є на них посилання або частково переносять таблицю на іншу сторінку чи другий ряд.

5. Слово «Таблиця» указують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами з правого боку пишуть слова «Продовження таблиці» з вказівкою номера таблиці.

6. Графу «Номер за порядком» у таблицю включати не допускається. При необхідності нумерації показників порядкові номери вказують у першій графі (боковику) таблиці перед їх найменуванням. Перед числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і т.п. порядкові номери не проставляються.

7. Заміняти лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка і номери не допускається.

8. При відсутності в таблиці окремих даних необхідно ставити прочерк (тире).

Усі ілюстрації (діаграми, фотографії, малюнки, схеми тощо) називають рисунками і нумерують так само, як таблиці (через крапку). Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації розташовують як по тексту документа, так і наприкінці його. Ілюстрації нумеруються у межах розділу. Тобто номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, розділених крапкою. В тексті повинні бути посилання на ілюстрації. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням, наприклад:

 

 

Рисунок 2.1 Динаміка розвитку міжнародних авіаперевезень в Україні протягом 2010-2011 р.р.

 

У формулах як символи необхідно застосовувати позначення, установлені стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу необхідно давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

Формули слід вписувати або набирати у редакторі формул і нумерувати арабськими цифрами в круглих дужках праворуч від формули, наприклад:

 

Кп = Пв / Пз, (2.3)

 

де Кп – коефіцієнт використання площі складу;

Пр – вантажна площа;

Пз – загальна площа складу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад, (2.3) означає третю формулу другого розділу.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, … у формулі (1.2).

Матеріал, що доповнює текст документа, допускається поміщати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, схема розміщення основних груп приміщень магазину, схема розміщення обладнання, схеми влаштування вузлів розрахунку і т.д. Додаток оформлюють як продовження даного документу на наступних його аркушах або випускають у вигляді самостійного документу. Додатки можуть бути обов’язковими і інформаційними. Перелік обов’язкових додатків вказаний керівником у завданні курсового проекту. Інформаційні додатки можуть бути рекомендуючими або довідковими. У тексті документа на всі додатки дають посилання. Кожний додаток починають з нової сторінки з вказівкою нагорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним у дужках для обов’язкового додатка пишуть слово «обов’язковий», а для інформаційного – «рекомендуючий» або «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту із прописної букви окремим рядком. Додатки позначають буквами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв З, І, Ї, О, Ч. Після слова «Додаток» пишуть букву, що позначає його послідовність. Усі додатки повинні бути перераховані в змісті документа з вказівкою їхніх номерів і заголовків.

Список літератури розміщують в алфавітному порядку в такій послідовності (Додаток 7):

- Конституція України;

- закони України;

- укази Президента України;

- постанови Кабінету Міністрів України;

- інші законодавчо-нормативні документи;

- літературні та наукові джерела;

- статистичні збірники;

Закони, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України розміщують у хронологічному порядку, інші законодавчо-нормативні документи (положення, методики, інструкції) – в алфавітному порядку, інтернет-ссилки наприкінці за порядком їх використання у тексті.

Літературні і наукові джерела розміщують в алфавітному порядку, вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок. Для статей, опублікованих в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

Курсову роботу зшивають у паперовий швидкозшивач з наклеюванням на поверхню титульного листа, наданого в Додатку 2. В швидкозшивачі спочатку йде завдання на курсову роботу (двостороннє) у Додатку 3, потім пояснювальна записка у Додатку 4, а потім «Зміст» курсової роботи у Додатку 5, далі всі її розділи на аркушах з рамкою у Додатку 6.

Після переліку літератури повинен бути вшитий файл, в який поміщують бланки «Відгук про курсову роботу» у Додатку 8 і «Захист курсової роботи» у Додатку 9

Студент проставляє свій підпис, дату закінчення виконання курсової роботи на початку кожного розділу курсової роботи, літературі, додатках, а шифр – на кожній сторінці.

У такому вигляді курсову роботу надають керівникові і голові циклової комісії економічних дисциплін для перевірки

 

 

Захист курсової роботи

Виконана студентом курсова робота здається керівнику для рецензування в строки, визначені навчальним планом спеціальності. Перевіривши курсову роботу, керівник пише відгук із зазначенням, чи допускається робота до захисту. У разі незадовільної оцінки при рецензуванні курсова робота до захисту не допускається і повертається на доопрацювання. Студент повинен переробити курсову роботу згідно з зауваженнями керівника і здати її для повторного рецензування.

Критерії оцінки курсової роботи до її захисту, наступні:

- оцінка «відмінно» виставляється за роботу виконану на актуальну тему, в ній наведений аналіз проблеми, яка досліджується; наявні дослідження властивостей товару; отримані результати дослідження та проведена порівняльна характеристика товарів; логічно зроблені висновки та надані обґрунтовані рекомендації;

- оцінка «добре» виставляється за роботу, в якій надано багато відповідної інформації щодо товарознавчої характеристики певного товару, але відсутня обґрунтована власна точка зору, є непринципові помилки в проведенні органолептичної оцінки товарів і оформленні курсової роботи;

- оцінка «задовільно» виставляється за роботу, в якій зміст теми розкривається у певній логічній послідовності і виділяються основні теоретичні положення за вивченими літературними джерелами, допущені грубі помилки в проведенні органолептичної оцінки товарів, таблицях, в оформленні курсової роботи.

Допущену до захисту курсову роботу студент захищає за графіком навчального процесу. Захист курсової роботи приймає комісія з трьох викладачів.

Для захисту курсової роботи студент заздалегідь готує тези на доповідь та мультимедійну презентацію (12-15 слайдів). Мультимедійна презентація повинна містити:

- назву, мету та завдання курсової роботи;

- ПІБ виконавця,

- таблиці, графіки, діаграми, які є наслідком зібраного матеріалу та проведеного дослідження.

- фотографії п’яти зразків досліджуваних товарів.

Доповідь повинна бути змістовною. У доповіді необхідно:

- назвати тему курсової роботи, показати її актуальність та практичне значення;

- сформулювати мету і назвати основні завдання дослідження;

- стисло розкрити зміст курсової роботи, приділяючи особливу увагу результатам, отриманим особисто студентом;

- доповісти про зроблені висновки і внесені пропозиції, що стосуються конкретного виробника певного товару.

Після доповіді студент відповідає на запитання викладачів. Остаточна оцінка отримується студентом після захисту курсової роботи. Під час захисту курсової роботи студент може своїми відповідями як поліпшити, так і погіршити загальну оцінку.

Оцінка курсової роботи враховує якість його підготовки, теоретичний рівень, ступінь самостійного висвітлення теми, оформлення виносок, посилань, таблиць, розрахункового матеріалу, списку використаної літератури. Не меншого значення для остаточної оцінки набувають мова і стиль написання роботи, виступ студента на захисті, повнота та правильність відповідей його на запитання викладачів.

Не виключена можливість таких ситуацій, коли робота виконана й оформлена на досить високому рівні, але виступ студента під час захисту роботи має помилки, відповіді на запитання поверхові, не продумані. В таких випадках оцінка може бути значно знижена, навіть за умов якісної письмової роботи.

У разі незадовільної оцінки курсову роботу необхідно допрацювати або виконати нову за іншою темою після узгодження її з керівником і головою циклової комісії.