Кріпильні деталі. Умовні позначення

Кріпильні деталі призначені для жорсткого з¢єднання деталей машин, приладів тощо. До них відносять деталі з різьбою (болти, гвинти, гайки та шпильки), і деталі без різьби (шайби, шплинти та штіфти).

Усі кріпильні деталі стандартизовані, а тому вони мають умовні позначення.

Структура умовних позначень кріпильних деталей:

1. – назва вириба (болт, винт тощо);

2. – виконання (виконання 1 не позначають);

3. – позначення різьби метричної і її діаметр;

4. – крок різьби (для малої метричної);

5. – позначення поля допуска різьби;

6. – довжина болта, винта, шпильки в мм;

7. – клас (група) міцності;

8. – марка сталі або сплаву;

9. – цифрове позначення виду покриття;

10. – товщина покриття;

11. – номер стандарта на конструкцію й розміри деталі.

 

Приклади умовних позначень стандартних різьбових виробів:

Болт 2М16х1,5.6gx100.58 ГОСТ 7805-70 – виконання 2, діаметром різьби 16 мм, малим кроком, довжиною 100 мм, поле допуска 6g, класс міцності 58, без покриття.

Гайка 2М12х1,25.6Н.12.40Х.016 ГОСТ 5915-70 – виконання 2, діаметром різьби 12 мм, малим кроком, поле допуска 6Н, клас міцності 12 зі сталі 40Х, покриття 01, товщина покриття 6 мкм.

Шпилька М16.6g.х120.58 ГОСТ 22032-76 – виконання 1, діаметром різьби 16 мм, великим кроком, довжиною 120 мм, поле допуска 6g, клас міцності58, без покриття.

Шайба 12.01.05 ГОСТ 11371-78 – виконання 1, діаметром 12 мм, матеріал групи 01, покриття 05.

Шплінт 5х28 ГОСТ 397-79 – з умовним діаметром 5 мм, довжиною 28 мм.

Штіфт 10х45 ГОСТ 12850-80 – виконання 1, діаметром 10 мм довжиною 45 мм.

 

Рознімні з’єднання деталей

Болтові з’єднання

Важливим елементом зображення різьбових з’єднань є показ різьбових деталей у розрізі. Зовнішній діаметр різьби стрижня відповідає зовнішньому діаметру різьби в отворі, а внутрішній діаметр різьби стрижня – діаметру отвору. На зображенні різьбового з’єднання перевагу надають різьбі стрижня, а різьбу отвору показують лише там, де вона не закрита зображенням стрижня.

Рис. 6.9

Болтове з’єднання деталей (рис. 6.9) виконують за допомогою болта, шайби та гайки. У деталях, що скріплюються, свердлять отвір для болта. В одержаний отвір вставляють болт, на нього надівають шайбу і нагвинчують гайку. Довжину болта розраховують за умов достатньої болта розраховують за умов достатньої довжини нарізаної частини для нормального затягування та наявності вільного кінця болта над гайкою К, де:

d – зовнішній діаметр різьби;

d₁=0,85d;

D=2d;

D_ш=2,2d;

H=0,7d;

l₀=(1,5…2,0)d;

S=0,15d;

с=0,15d;

l=b+b₁+b₂+S+H+K.

Розрахункову довжину болта округляють до ближчого більшого за відповідним стандартом або з навчальною метою до ближчого більшого числа, кратного 5 або 10 (при довжині болта понад 120 мм).

З навчальною метою параметри болтового з’єднання розраховують залежно від діаметра болта та товщини деталей за наведеними вище формулами для рис.. На кресленні болтового з’єднання головки болта та гайки зображують спрощено, дуги гіпербол (фасок на їх гранях) умовно замінюють дугами кіл, зазор між цими дугами та торцем, як правило, не показують. Болт, гайку, шайбу зображують нерозсіченими.

На кресленні болтового з’єднання наносять три розміри: діаметр різьби, діаметр отвору, довжину болта.

З’єднання шпилькою

Таке з’єднання (рис. 6.10) виконують за допомогою шпильки, шайби та гайки. В одній з деталей свердлять глухий отвір, у ньому нарізують різьбу, куди загвинчують посадочний кінець шпильки. Потім на шпильку встановлюють приєднувану деталь, в якій заздалегідь просвердлено отвір, діаметр якого вибирають з урахуванням ступеня точності складання. Зверху на шпильку надівають шайбу і нагвинчують гайку, де:

d – діаметр шпильки;

d₁=0,85d;

d₂=(1,05…1,10)d;

l₀=1,5d;

l₁=d або 1,35d;

l₂=l₁+0,5d;

S=0,15d;

H=0,8d;

К=0,25…0,50d;

l=b₁+S+H+K.

Рис. 6.10

На зображенні з’єднання шпилькою застосовують такі самі спрощення, як і при виконанні зображень болтового з’єднання.

З навчальною метою параметри з’єднання та його зображення розраховують за формулами, наведеними на рис. Розрахункову довжину шпильки округляють до ближчого більшого за відповідним стандартом або до числа, кратного 5.

На кресленні з’єднання шпилькою наносять три розміри: діаметр різьби, діаметр отвору в приєднуваній деталі та довжину шпильки.

З’єднання гвинтом

Це з’єднання (рис. 6.11) виконують у такій послідовності. У деталі свердлять отвір (головним чином, глухий), нарізають у ньому різьбу. В приєднуваній деталі свердлять отвір, діаметр якого вибирають залежно від діаметра гвинта та степеня точності складання, і виконують гніздо (зенковку) під головку гвинта (циліндричне – для циліндричної головки і конічне – для конічної головки). В отвір приєднуваної деталі вставляють гвинт і загвинчують в отвір першої деталі доти, доки деталі не з’єднаються.

Виконуючи зображення, можна користуватись умовними співвідношеннями. Початковими при цьому є діаметр гвинта та товщина приєднуваної деталі, де:

d – діаметр різьби;

d₁=0,85d;

d₂=1,1d;

d₃=1,5d;

d₄=1,1d₃;

H=0,6d;

h=0,25d;

К=0,25d;

l₀=(2,0…2,5)d;

S=0,5d;

l=l₀+b₁-H;

b₂=0,5d.

Рис. 6.11

На кресленні гвинтового з’єднання наносять три розміри: діаметр різьби гвинта, діаметр отвору в приєднуваній деталі та довжину гвинта.

На складальних кресленнях та кресленнях загальних видів рекомендується показувати з’єднання гвинтом спрощено. Тут різьбу умовно зображують на всій довжині гвинта, а шліци під викрутку – на площині, перпендикулярній до осі гвинта, однією потовщеною до 2s лінією під кутом 45⁰.

 

Трубне з’єднання.

Таке з’єднання можна виконувати для труб однакового або різних діаметрів за допомогою муфт, кутників, трійників, хрестовин тощо. На з’єднуваних трубах нарізають трубну різьбу. На одну з труб, де довжина нарізаної частини довша, ніж на другій трубі, нагвинчують контргайку, а потім муфту так, щоб звільнився торець труби. З’єднують торці труб і, частково загвинчуючи муфту з правої труби, загвинчують її на ліву трубу до упору. Із спеціального матеріалу формують прокладку між муфтою і контргайкою, яку затискують контргайкою, щоб запобігти проникненню назовні рідини, газу або пари, що транспортується по трубах. Остаточне зображення трубного з’єднання та переріз А-А показано на рис. 6.12. На з’єднання наносять розмір трубної різьби та ширину муфти.

Звернемо увагу на деякі особливості побудови:

1. Для приєднуваної труби, на яку нагвинчується муфта до упору, за межами муфти зображується тільки збіг різьби тонкими лініями.

2. Довжина різьби на другій трубі має бути на 5…7 мм більшою від сумарного розміру ширини муфти та висоти контргайки.

3. Креслення трубного з’єднання, як правило, виконують з конструктивними подробицями (буртики, фаски, ребра).

Приклади позначення: Труба немірної довжини – Труба 20х2,8 ГОСТ 3262-75, де 20 – умовний прохід; 2,8 – товщина стінки. Така сама труба з циліндричною (Ц) або конічною (К) різьбою: Труба Ц20х2,8 ГОСТ 3262-75; завдовжки 4 м: Труба М – 20х2,8 – 4000 ГОСТ 3262-75.

Рис. 6.12

 

Шпонкові з’єднання

Елементами шпонкового з’єднання є вал, шпонка, колесо. Шпонка призначена для передачі крутного моменту і осьового зусилля від вала до колеса або навпаки.

Розрізняють призматичні, клинові та сегментні шпонки.

Найбільш широко застосовують призматичні шпонки: нормальної висоти в трьох виконаннях. Розміри перерізу шпонки залежать від діаметра вала, а довжина – від крутного моменту.

Приклад позначення: Шпонка 2 – 18х11х100 ГОСТ 23360-78, де 2 – виконання (один торець скруглений, другий - прямий); 18х11 – переріз; 100 – довжина шпонки.

Рис. 6.13

 

Шпонкове з’єднання звичайно зображують у двох проекціях (рис 6.13).

Умовності при зображенні шпонкових з’єднань полягають у тому, що зазор між верхніми неробочими поверхнями дещо збільшують порівняно з дійсними його розмірами.

Таблиця 6.1

Розміри шпонокових з’єднань

 

d	b x h	t	t1	l	rmin	rmax
Від 17 до 22	6 х 6	3,5	2,8	14-70	0,16	0,25
Св. 22 до 30	8 х 7	4,0	3,3	18-90
Св. 30 до 38	10 х 8	5,0	22-110	0,25	0,4
Св. 38 до 44	12 х 8	28-140
Св. 44 до 50	14 х 9	5,5	3,8	36-160
Св. 50 до 58	16 х 10	6,0	4,3	45-180
Св. 58 до 65	18 х 11	7,0	4,4	50-200
Св. 65 до 75	20 х 12	7,5	4,9	56-220	0,4	0,5
Св. 75 до 85	22 х 14	9,0	5,4	63-250
Довжину шпонки потрібно вибрати з ряду: 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 25; 28; 32; 36; 40; 45; 50; 56; 63; 70; 80; 90; 100; 110; 125; 140; 160; 180; 200; 220; 250; 280; 320; 360; 400; 450; 500 мм.