Написи і технічні вимоги на робочих кресленнях

Правила нанесення на кресленнях написів, технічних вимог і таблиць регламетує ГОСТ 2.316-68, за яким написи наводять тоді, коли відомості, що мають бути на кресленні, неможливо або недоцільно виражати умовними позначеннями.

Написи виконують на поличці лінії-виноски, яка розміщується, як правило, горизонтально. Лінія-виноска закінчується точкою, якщо лінія починається з невиродженої проекції поверхні, або стрілкою коли лінія починається від лінії видимого чи невидимого контуру (рис. 5.24), а також від ліній, що позначають поверхні (див. рис. 5.23, рис. 5.25).

Рис. 5.24

Написи, що стосуються безпосередньо зображень, мають містити не більше двох рядків, що розміщуються над поличкою лінії-виноски, та під нею (рис. 5.25 а, б).

Розмір шрифту літерних позначень (зображень поверхонь, баз тощо) має бути приблизно вдвічі більшим від висоти цифр розмірних чисел на даному кресленні.

Таблиці виконують за ГОСТом 2.105-95. Їх розміщують на вільному полі креслення справа від зображення, якого вони стосуються, крім випадку, коли форми таблиць, їх розміщення регламентується відповідним стандартом на вироби (зубчаті колеса, черв’яки тощо).

Кожне робоче креслення, як правило має технічні вимоги, які розміщують над основним написом на першому аркуші креслення незалежно від кількості аркушів. Між технічними вимогами (ТВ) та основним написом не повинно бути ніяких зображень, таблиць тощо. Якщо ТВ не вміщається над основним написом, то їх продовжують зліва від ньго, віддаливши колонку завширшки
185 мм. Нумерація пунктів має бути наскрізною, справа наліво, зверху вниз. Блтзькі за змістом технічни вимоги подають на робочому кресленні як окремі пункти, бажано в такій послідовності:

а) вимоги до матеріалу, заготовки, термічної обробки, влистивості матеріалу готової деталі, вказівки щодо матеріалу замінника;

б) розміри, граничні відхилення розмірів, форми, розміщення поверхонь, маси тощо;

в) вимоги до якості поверхонь, вказівки щодо покриття, оздоблення тощо;

г) зазори, розміщення окремих елементів конструкцій;

д) вимоги щодо налаштування та регулювання виробу;

е) інші вимоги до якості виробу (безшумність, вібростійкість, самогальмування тощо);

є) умови та методи випробування;

ж) вказівки щодо маркування та таврування;

з) правила транспортування та зберігання;

и) окремі умови експлуатації;

і) посилання на інші документи, які містять технічні вимоги щодо даного виробу, але не зазначені на кресленні.

 

Рис. 5.25

 

Практичне Завдання

За наочним зображенням деталі студент повинен виконати робоче креслення (або ескіз) деталь типу “Вал” та деталі типу “Корпус”. Креслення виконуються на окремих аркушах формату А3 (А4).

Приклад виконання завдання наведений у додатку 1. Варіанти завдань взяти на рис. 5.26, 5.27

Запитання і завдання

1. З чого складається робоче креслення деталі?

2. Які вимоги ставлять до зображень деталі на робочому кресленні?

3. Що таке технологічні, конструкторські та вимірювальні бази деталі?

4. Як наносять розміри при ланцюговому, координатному та комбінованому способах?

5. У чому полягає загальне правило позначення матеріалів на кресленнях? Навести приклади деяких з них.

6. Назвати місце розміщення й послідовність запису технічних вимог на робочому кресленні деталі.

7. Які розміри називають довідковими та як їх наносять на кресленні?

8. Які є параметри оцінки шорсткості поверхні деталі?

9. Якими знаками позначають шорсткість поверхні деталі? Навести приклади застосування їх.

Варіанти завдань (Вал)

 

 

Рис. 5.26

 

 

 

Рис. 5.26 (продовження)

 

 

 

Рис. 5.26 (продовження)

 

 

 

Рис. 5.26 (закінчення)

 

Варіанти завдань (Корпус)

 

Вар. 1 Вар. 2

Вар. 3 Вар. 4

Вар. 5 Вар. 6

 

Рис. 5.27

 

Вар. 7 Вар.8

 

Вар. 9 Вар. 10

 

Вар. 11 Вар. 12

 

Рис. 5.27 (продовження)

 

Вар. 13 Вар. 14

 

Вар. 15 Вар. 16

 

Вар. 17 Вар. 18

 

Рис. 5.27 (продовження)

 

Вар.19 Вар. 20

 

Вар. 21 Вар. 22

 

Вар. 23 Вар. 24

 

Рис. 5.27 (продовження)

 

Вар. 25 Вар. 26

 

Вар. 27 Вар. 28

 

Вар. 29 Вар. 30

 

Рис. 5.27 (закінчення)

 

 

З’єднання деталей

 

Різьба. Типи різьби

 

Різьбою називається поверхня, яка утворюється в результаті гвинтового руху площинного контуру за циліндрічною або конічною поверхнею. При цьму утворюється гвинтовий виступ відповідного профілю, який обмежений гвинтовими й циліндрічними або конічними поверхнями.

Циліндр або конус разом з утвореним гвинтовим виступом називається гвинтом.

Різьби класифікуються так:

- за поверхнею, на якій вони нарізані: циліндричні й конічні;

- за розташуванням різьби на поверхні стержня чи отвору: зовнішні й внутрішні;

- за профилем: трикутні, трапецієподібні, прямокутні, круглі тощо.

- за призначенням: кріпильні (метричні, дюймові, трубні й круглі) і для передачі руху (трапецієподібні, упорні, квадратні та прямокутні);

- за напрямком гвинтової поверхні: праві й ліві. (Права різьба утворюється контуром, який обертається за годинниковою стрілкою й переміщується вздовж осі в напрямку від спостерегачів. Ліва різьба утворюється контуром, який обертається проти годинникової стрілки й переміщується вздовж осі в напрямку від спостерегачів.)

- за кількістю заходів: однозаходні й багатозаходні.

 

Основні елементи й параметри різьби

Рис. 6.1

 

На рис 6.1 у збільшеному вигляді зображений профіль трикутної різьби в повздовжньому перерізі.

Вершина, западина й бічні поверхні – елементи профілю будь-якої різьби.

Вісь різьби – вісь, відносно якої утворена гвинтова поверхня.

Розглянемо основні параметри профілю різьби (на рис. 7.1 малими латинськими літерами d позначені діаметри зовнішньої різьби, великими D – внутрішньої):

1. Зовнішний діаметр циліндричної різьби d, D – діаметр умовного циліндра, описаного навколо вершин зовнішньої різьби або западин внутрішньої; d, D – номінальний діаметр різьби, розрахункова величина.

2. Внутрішній діаметр циліндричної різьби d₁, D₁ – діаметр уявного циліндра, вписаного в западини зовнішньої різьби або вершини внутрішньої циліндрічної різьби.

3. Середній діаметр різьби d₂, D₂ – діаметр умовного співвісного з різьбою циліндра, кожна твірна якого перетинає профіль різьби так, що її відрізки, які утворилися при пересіченні з канавкою, дорівнюють половині номінального кроку різьби.

4. Крок різьби Р – відстань між сусідніми однойменними бічними сторонами профіля по напрямку, паралельному осі різьби.

5. Хід різьби t – це величина відносного осьового переміщення гвинта або гайки за один повний оберт. В однозаходній різьбі t=P, а в багатозаходній t=Pn де n – кількість заходів.

6. Кут профіля різьби α – кут між бічними сторонами профіля.

7. Висота вихідного (теоретичного) профіля Н – висота гострокутного профіля, який одержано за рахунок продовження бічних сторін до їх перетину.

8. Збіг різьби – це ділянка неповного профілю в зоні переходу від різьби до гладкої поверхні деталі.

До параметрів різьби також належить робоча висота профілю й кут підйому різьби.

 

Типи стандартних різьб.

Усі різьби діляться на дві групи: стандартні й нестандартні.

У стандарних різьб усі параметри визначаються стандартами.

Як зізначалося вище, різьба залежно від профілю може бути віднесена до того чи іншого типу.

Різьба метрична – основна кріпильна різьба. Ця різьба виготовляється переважно правою з великим і малим кроком. Профіль метричної різьби – рівнобічний трикутник (α = 60˚). Вершини й западини різьби притуплені.

Різьба трубна циліндрична – має профіль у вигляді рівнобедреного трикутника з кутом при вершині 55˚.

Різьба трапецієподібна – ходова різьба, яка застосовується головним чином для передавання зворотньо-поступового руху і осьових зусиль. Профіль цієї різьби – рівнобічна трапеція з кутом між боковими сторонами 30˚. Трапецієподібна різьба буває одно- і багатозаходною. Стандарт передбачає три різні кроки.

Різьба упорна – ходова різьба, яка застосовується для передавання руху з великими осьовими навантаженями. Вона має профіль нерівнобічної трапеції з кутами нахилу бокових сторін профілю 30˚ і 3˚.

Різьба кругла – має профіль, який одержують спряженням двох дуг одного радіуса. Її призначення – для цоколів і патронів, для захисного скла і світильників.

Різьба конічна дюймова – має профіль аналогічний метричній різьби. Застосовується для герметичних з¢єднань у трубопроводах машин і верстатів. Конусність цієї різьби 1:16.

Різьба трубна конічна - має профіль аналогічний профілю різьбі трубної циліндричної. Застосовуєтья у вентилях і газових балонах.

Нестандартні різьби – квадратна й прямокутна – виготовляються згідно із індівідуальним кресленням, на якому наведені всі параметри різьби.

Крім того, є спеціальні різьби – це різьби зі стандартним профілем, але відрізняються від стандартних розміром діаметра або кроку різьби.