Умовності та спрощення складальних креслень.

Наведені раніше умовності й спрощення за ГОСТ 2.305-68 у зображеннях предметів та їхніх елементів застосовують до зображень складальних одиниць, їхніх частин і елементів, а саме:

- якщо зображення виробу симетричне, то допускається креслити його половину або більшу частину, проводячи в останньому випадку лінію обриву;

-болти, гвинти, штифти, заклепки, важелі, клапани, шатуни, рукоятки, контакти, спиці шківів, маховиків, зубці зірочок, зубчастих коліс, тонкі стінки типу ребер жорсткості тощо показують нерозсіченими не штрихують їх, якщо розріз поздовжній; щоб показати в них місцеві свердління, застосовують місцеві розрізи;

-пластини, дрібні конструктивні елементи деталей типа фасок, пазів, отворів тощо, якщо розміри їхніх зображень на кресленні становлять 2 мм і менше (або та сама різниця у розмірах), зображують збільшеними, відступаючи від масштабу; так само збільшують незначний уклон або конусність;

- частини вузлів і деталей (рукоятки, важелі, вали, тяги, деталі з фасонного прокату, шатуни, ланцюги та ін.), що надмірно виступають на кресленнях, зображують з розривами, зближуючи їх паралельно самим собі й зберігаючи проекційні зв’язки між їхніми елементами;

- з однакових за формою й розмірами рівномірно розміщених частин виробу або їхніх елементів (коліс, опорних катків, кріпильних виробів, отворів, зубців, шліців, спиць, ребер жорсткості та ін.) одну частину (елемент) зображають повністю, а решту спрощено або умовно за відповідними стандартами, зовнішніми абрисами зовсім не зображують, показуючи тільки отвори або розміщення їх основними чи центровими лініями.

Згідно з ГОСТ 2.109-73 можна не показувати:

– принципово незначні зазори між стрижнями й стінками отворів;

– аналогічні фаски (наприклад, у штифтів, галтелі та інші дрібні конструктивні елементи (заокруглення, проточки, заглиблення, виступи, рифлення, насічки тощо);

– написи на шкалах, табличках, планках тощо, зображуючи лише їхній контур;

– видимі складові частини виробів та їхніх елементів, які розміщені за сіткою або пружиною, а також частково закриті розміщеними спереду складовими частинами виробів;

– різноманітні кришки, кожухи, перегородки, ключі й рукоятки, наприклад, пробкових кранів, маховики й штурвали, керуючі клапанними пристроями засувок, вентилів тощо, коли потрібно показати, що ними затулені частини виробу. При цьому над зображенням роблять напис типу “Кришку поз.5 не показано”. Згадану кришку зображують окремо з позначенням “А поз.5”.

На видах:

– місця дотику деталей можна зображати однією лінією;

– зазор між деталями до 1 мм рекомендується не показувати, якщо у цьому немає потреби, а якщо є, то зображати з порушенням масштабу (збільшено) незалежно від величини зазору;

– шайби, пластини тощо завтовшки на кресленні до 2 мм зображують однією суцільною товстою основною лінією; виріб з прозорого матеріалу зображують непрозорим, але, щоб показати стрілки шкали тощо, які розміщуються за ним, можна показувати їх видимими;

– пакети з листів або секцій у виробах типу трансформаторів подають як монолітне тіло;

– багатоланкові предмети, або предмети, утворені з однакових елементів (секції радіаторів), можна зображати умовно осьовою штрихпунктирною тонкою лінією, яка проходить через центри відповідних елементів;

– “обстановку” показують спрощено суцільною тонкою лінією. Предмети “обстановки” можна зазначати на її зображенні або на поличці лінії-виноски, що проведена від нього, за типом “Патрубок водовідділювача…” Частини виробу розміщені за “обстановкою”, зображують як видимі, але у разі потреби можна подавати їх як невидимі.

– рухомі частини виробу показують, як правило, в робочому положенні. Крайні та проміжні положення окремих частин пристрою зображають по контуру штрихпунктирною з двома крапками тонкою лінією; дозволяється з’єднувати половину вигляду (розрізу) виробу в одному з його положень з половиною вигляду (розрізу) в іншому положенні;

– вироби розміщенні за гвинтовою пружиною, зображують видимими до зони, що окреслена осьовими лініями перерізів витків (рис.7.1);

– тарілчасті пружини, число пакетів яких більше від чотирьох, показують частково, по дві – три пружини з кожного кінця, а контур умовно видаленої частини – суцільними тонкими лініями.

На розрізах і перерізах:

– можна застосовувати особливі розрізи, так звані рознімання (січна площина проходить між з’єднаними деталями, перетинаючи лише кріпильні вироби);

– складові частини виробу, які часто застосовуються у виробництві, виконують, як правило, нерозсіченими і показують контурними абрисами;

– предмети “обстановки” в розрізі дозволяється не штрихувати;

– деталі, що в процесі складання з’єднанні зварюванням або паянням, штрихують у розрізі згідно із

Рис.7.1 загальними правилами. У разі надходження цих деталей для складання у вигляді готового з’єднання їх штрихують в один бік без зображення складових частин (як монолітне тіло), якщо деталі виготовлені з однорідного матеріалу, або із зображенням складових частин, якщо вони виготовлені з різних матеріалів; шви при цьому не показують;

– складові частини виробу або їхні елементи розміщені не в січній площині (отвори в круглих кришках, фланцях тощо), можна в розрізі або перерізі поміщати в січну площину.

Конструктивні елементи складових частин виробу слід показувати з урахуванням деяких умовностей і спрощень, а саме:

– диски, грані, інші плоскі елементи позначають суцільними тонкими лініями по діагоналі;

– розміщення деяких елементів (граней, спиць, маховиків) на зображенні має бути симетричним незалежно від їхнього фактичного розміщення, яке підкреслюється додатковим зображенням або вказівками в технічних вимогах;

– рифлення спеціальних профілів показують додатково на виносних елементах.

Різьбові з’єднання зображують, як правило, спрощено, не показуючи зазорів, фасок, деталей різьбових глухих отворів тощо. Конусність конічної різьби на зображенні подають зі збільшенням проти фактичної. “Змішані” різьбові з’єднання (конічної труби з циліндричною муфтою) зображують як циліндричні.

У з’єднаннях штифтами можна не показувати фаски в отворах і на штифтах.

Підшипники кочення зображують конструктивно або спрощено і позначають за відповідними стандартами. На конструктивному зображенні не показують сепаратори, фаски, а товщину кілець і проміжків між ними вважають однаковими. В осьовому розрізі підшипник зображують спрощено за ГОСТ 2.420-69 (рис. 7.2 а…г). При цьому контур креслять суцільною товстою основною лінією, а всередині контуру проводять діагоналі суцільними тонкими лініями. Дозволяється суміщати конструктивне зображення зі спрощеним.

Рис. 7.2

Мастильні пристрої (наприклад, пресмаслянки) показують розсіченими. Ковпачок маслянки умовно зображують у вихідному положенні (при повному заправленні мастилом).

Ущільнення дозволяється показувати зі спрощеннями, що впливають з умов їхньої роботи. Кільця гумові зображують недеформованими (рис. 7.3 а), а повстяні – “ідеально деформованими” в пазі трапецоїдного перерізу (рис. 7.3 б). Манжети гумові, часто армовані, іноді – обладнані натягувальними кільцями (пружинами – браслетами тощо), можна показувати в робочому стані конструктивно (рис. 7.3 в) або умовно, показуючи стрілкою напрям дії ущільнення (рис. 7.3 г). Прокладки зображують потовщеною лінією. Сальникові пристрої допускається умовно показувати в крайньому положенні коли набивка “не стиснена” (рис. 7.3 д). При цьому набивку зображують як суцільне тіло, штрихуючи так само як неметалеві матеріали. Характеристику набивки подають у специфікації в розділі “Матеріали”.

Рис. 7.3

Наводячи арматуру трубопроводів, допускається:

трубопроводи зображають спрощено за ГОСТ 2411-72 та умовно за ГОСТ 2.704-76 і ГОСТ 2.705-70;

крани показувати відкритими, а вентилі, водяні та інші засувки – закритими.

Спеціальні умовності та спрощення, не передбачені стандартами, пояснюють на полі складального креслення.