Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення

5.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду

Завдання	Результати
Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду.	Зменшення енергоємності ВВП. Збільшення споживання енергоресурсів власного видобутку. Диверсифікація ринків постачання зовнішніх ринків постачання енергоресурсів. Покриття потреб власними ресурсами до 60 %.

Основні заходи:

розробка та прийняття Закону України “Про енергетичну політику”, в якому мають бути закладені основи енергетичного законодавства України;

розробка єдиного енергетичного балансу країни за міжнародними методологічними рекомендаціями;

перегляд та реалізація Комплексної державної програми енергозбереження з акцентом державної підтримки впровадження інноваційних технологій через реалізацію пілотних проектів; проведення аудиту та моніторингу програми;

запровадження порядку сплати за споживання енергоресурсів за калорійним еквівалентом;

впровадження, за результатами незалежного енергоаудиту, енергетичного паспорту підприємств, установ, організацій; перегляд діючих нормативів та стандартів питомого споживання енергоресурсів для бюджетних установ та житлового сектору відповідно до міжнародних стандартів;

впровадження сертифікації та маркування енергетичного обладнання;

прийняття проекту Закону України “Про парникові гази”, в якому має бути передбачено використання фінансових механізмів Кіотського протоколу (проектів спільного впровадження);

розширення заходів з інформатизації суспільства щодо політики держави у сфері енергозбереження, залучення профспілок, промислових асоціацій, громадські організацій, масмедіа до висвітлення, пропагування енергозберігаючих заходів;

розвиток конкурентних відносин на ринку природного газу, підвищення надійності і якості послуг шляхом прийняття Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, що передбачатиме захист конкуренції у сфері видобування і продажу, захист прав споживачів природного газу та регулювати процес надання послуг і діяльності операторів всіх видів діяльності на ринку;

внесення змін до системи ціноутворення на вугільну продукцію у напрямку забезпечення переходу до цін на вугільну коксівну продукцію, залежно від цін на метал на світових ринках, та визначення ціни на енергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності, споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічної прийнятності у співставленні з вартістю та аналогічними показниками інших видів палива;

розширення участі України у Рамковій програмі співробітництва з ЄС (5 напрямок “Енергія”);

впровадження системи контролю якості вугілля з удосконаленням відповідних галузевих нормативів і національних стандартів, приведення такої системи у відповідність до європейських та світових стандартів;

здійснення заходів щодо реформування наукових установ вугільної галузі;

розроблення рекомендацій удосконалення системи державної підтримки вугільної промисловості України з урахуванням норм та вимог СОТ і ЄС (у т.ч. спрямованої на скерування коштів на розвиток регіонів, в яких відбувається реструктуризація та вирішення соціальних, екологічних проблем);

запровадження Методики формування цін на енергетичне вугілля, виходячи з його калорійності, технологічної цінності та з урахуванням цін на альтернативні види палива;

гармонізація ціноутворення на енергоресурси та їх постачання населенню відповідно до законодавства ЕС.

5.2.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки

Завдання	Результати
Підвищення рівня енергетичної безпеки.	Диверсифікація джерел зовнішнього постачання ПЕР: природний газ, нафта, ядерне паливо з необхідністю мати не менше ніж 3 джерела постачань за кожним видом з рівнем в 25-30 % від загального обсягу. Оптимізація обсягів видобутку на рівні 100 млн. т. товарного вугілля у 2013 році та 115 млн. т. товарного вугілля у 2020 році.

Основні заходи:

реалізація інвестиційних проектів у галузі видобутку нафти і газу, нафтопереробки, нафтогазотранспортування, нафтохімії та проведення реконструкції і модернізації об’єктів нафтогазової промисловості;

прискорена реалізація Державної програми “Освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектора Чорного та Азовського морів” з метою освоєння перспективних нафтогазоносних покладів;

реалізація державної політики щодо диверсифікації джерел постачання нафти та газу в Україну та створення мінімальних запасів нафти, нафтопродуктів та природного газу, у тому числі забезпечення реалізації міжнародних інвестиційних проектів за межами України відповідно до укладених угод (договорів, контрактів), зокрема щодо реалізації проектів з розвідки, розробки та експлуатації родовищ вуглеводнів в Єгипті, ОАЕ та Лівії;

розроблення проектів освоєння ресурсів вуглеводнів українського сектору Чорного та Азовського морів;

модернізація та оновлення енергетичної інфраструктури;

безперебійне забезпечення споживачів енергоресурсами;

створення умов для реагування на ситуацію надзвичайного характеру, забезпечення газом побутових споживачів та гарантій газопостачання;

будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС;

розвиток уранового та цирконієвого виробництв;

будівництво заводу з фабрикації ядерного палива;

диверсифікація джерел постачання ядерного палива з необхідністю мати не менш 3 джерел постачань за кожним видом з рівнем в 25-30% від загального обсягу;

виконання заходів щодо продовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС на строки, збільшені порівняно з проектними, за умови дотримання сучасних стандартів безпеки, насамперед для блоків № 1 і 2 Рівненської АЕС та № 1 Южно-Української АЕС;

виконання організаційно-технічних заходів Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій;

створення резерву ядерного палива та ядерних матеріалів в обсязі 400 тонн;

розроблення та підготовка до впровадження для суб’єктів природних монополій в електроенергетичному секторі методології стимулюючого регулювання, що забезпечить отримання обґрунтованого прибутку на інвестований капітал та стимулюватиме компанії до скорочення неефективних витрат;

реалізація програми інтеграції ОЕС України до об’єднання енергосистем європейських країн;

реалізація пілотних проектів модернізації системи регулювання енергоблоків ТЕС з урахуванням вимог паралельної роботи із синхронною зоною UCTE-впровадження сучасних систем первинного регулювання частоти та потужності на енергоблоках, що братимуть участь у первинному регулюванні для підвищення надійності роботи ОЕС України, забезпечення економії органічного палива.

 

5.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів

Завдання	Результати
Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів.	Зменшення втрат ресурсів при транспортуванні та забезпечення безперебійного користування ресурсами користувачів.

Основні заходи:

забезпечення безперебійного транзиту російського природного газу до європейських споживачів територією України;

розробка проекту ефективного використання нафтопроводу “Одеса–Броди” до 2020 р., виходячи з пріоритетності європейського напрямку постачання нафти;

забезпечення використання транзитних потужностей нафтопроводу “Одеса-Броди” з урахуванням кон’юнктури світового ринку нафти;

посилення відповідальності суб’єктів господарювання за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

формування систем обліку електроенергії та інформаційних систем ринку електроенергії для забезпечення переходу від діючої моделі ринку до ринку двосторонніх договорів з балансуючим ринком;

підвищення ефективності споживання енерго ресурсів у житлово-комунальному господарстві включаючи проведення енергоаудиту та енергопаспортизації житлово-комунального господарства;

проведення міжнародних переговорів та укладання Меморандуму про координацію діяльності з країнами транзитерами нафти та газу;

впровадження диференційованих тарифів для населення залежно від обсягів споживання;

забезпечення проведення моніторингу виконання галузевої програми з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві.

5.2.4. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії

Завдання	Результати
Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії	Використання відновлюваних джерел енергії, у тому числі енергії сонця, тепла землі та досягнення їх частки до 10 % у енергетичних ресурсах України. Стимулювання використання сонячної енергії, біогазу, метану вугільних родовищ, газу від підземного спалювання вугілля, торфу, водовугільного палива на основі вуглевідходів (штаби, шлами, пиловий продукт циклонної очистки та ін.).

Основні заходи:

актуалізація та реалізація Державної програми підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії”;

впровадження додаткових стимулів та механізмів використання альтернативних джерел енергії, стосовно впровадження додаткових стимулів і реального механізму фінансування альтернативних технологій (за прикладом фінансування об’єктів вітроенергетики), а також використання синтетичних газів та рідких синтетичних моторних палив з вугілля, біопалива та інших джерел, що мають перспективний потенціал для України;

забезпечення рівного доступу на ринок усіх видів газу (включаючи вироблений з біомаси) та технічно безпечного їх введення до системи транспортування природного газу;

розроблення та впровадження вітчизняного енергетичного обладнання з використанням шахтного метану, теплових насосів тощо;

забезпечення державної підтримки наукових досліджень та формування нормативно-правових (інституційних) засад впровадження проектів використання прогресивних енергетичних технологій (виробництво та використання біопалива, водню, шахтного метану тощо);

розроблення та впровадження програми використання в якості сировини для вироблення біопалива біомаси в широкому розумінні.