Договір банківського рахунку

 

Договір банківського рахунку – це договір, за яким банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок відкритий грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком.

За правовою природою такий договір є реальним чи консенсуальним, двосторонній, оплатний.

Сторонами договору є банк і клієнт. В якості клієнтів можуть виступити резиденти або не резиденти, якщо клієнтом виступає іноземний громадянин, то стороною він може бути або у випадку якщо він перебуває на території України відповідно до візи або якщо він отримав посвіт на проживання. Даний договір в більшості випадків є публічний.

За цим договором банк виступає як довірена особа і не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта.

Банк не має права встановлювати обмеження для клієнта щодо користування ним своїми коштами.

Разом з тим відповідно закону «про банк і банківську діяльність», банки мають права здійснювати контролюючі функції, але ці функції стосуються лише запобігання легалізації грошових коштів набутих злочинним шляхом.

Відповідно до декрету КМУ «про систему валютного регулювання», банки також здійснюють контроль за валютною операцією.

Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.

Банк має право відмовити у відкритті рахунку у 2-х випадках:

- Якщо він не має відповідної ліцензії для проведення таких операцій.

- Якщо відкриття рахунку призведе до порушення чинного законодавства.

Якщо банк безпідставно відмовляє у відкритті рахунку, то особа має право на відшкодування збитків.

При укладенні договору банківського рахунку, банк відкриває клієнту поточний рахунок.

Для відкриття рахунку фізичної особи потрібна заява, документ який посвідчує особу та ідентифікаційний код.

Якщо клієнтом є юридична особа, то вона повинна подати заяву про відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копія довідки про внесення юридичної особи до єдиного реєстру підприємств і організацій України, копія документу яка підтверджує взяття юридичної особи на пенсійний облік, копія документу про взяття юридичної особи на податковий облік, картка із зразками підписів осіб які мають права розпоряджатись цим рахунком, а також зразок відбутку печатки.

За даним договором банк зобов’язаний відкрити клієнту рахунок в строк визначений договором, якщо такий строк не встановлений, то рахунок відкривається в розумний строк.

За даним договором банк зобов’язаний здійснювати для клієнта операції по рахунку, перелік таких операцій встановлюється сторонами в договорі. Всі ці операції можна поділити на два види:

- Операції по зарахуванню коштів на рахунок.

- Операції по списанню коштів з рахунку.

Відповідно до закону «про національний банк України», правила, форми та стандартні розробки встановлює Нацбанк.

Як правило, банк виконує доручення клієнта у межах грошових коштів на рахунку.

В договорі можна передбачити, що у випадку відсутності коштів на рахунку банк ліквідує клієнта.

Банк зобов’язаний зараховувати грошові кошти на рахунок клієнта не пізніше наступного дня після надходження платіжного документу.

Банк зобов’язаний вести облік грошових коштів на рахунку клієнта.

Банк зобов’язаний дотримуватись таємниці банківського рахунку.

Здійснюючі операції за рахунком банк надає послуги клієнту в сфері банківського обслуговування, а це означає що клієнт зобов’язаний оплатити ці послуги, розмір винагороди визначається за домовленістю сторін.

За цим договором клієнт має право самостійно розпоряджатися своїми коштами.

За порушенням умов такого договору сторони несуть відповідальність: клієнт за несвоєчасну оплату банку; банк несе відповідальність за наступні правопорушення:

- Якщо він не вчасно зарахував грошові кошти.

- Якщо він без доручення клієнта списав гроші з його рахунку.

- Якщо він не виконав розпорядження клієнта про перерахунок грошових коштів на інших рахунок.

- Якщо він відмовляється видати кошти.

Договір банківського рахунку може бути припинений:

- За взаємною згодою.

- На вимогу клієнта в будь-який час

На вимогу банку договір може бути розірваний в 2-х випадках:

- У випадку відсутності операцій з рахунком протягом 1 року.

- Якщо на рахунку залишок коштів менший ніж мінімальний розмір, передбачений банківськими правилами.

Договір факторингу

Договір факторингу – це договір, за яким одна сторона фактор передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони – клієнта, зарплату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника.

На міжнародному рівні договір факторингу врегульований Оттавською конвенцією «Унідруа». Сторонами договору є фактор та клієнт. Фактором може бути банк чи інша юридична особа (фізична, але пп). Договір факторингу укладається у письмовій формі. Може бути або реальним або консенсуальним. Такий договір є завжди оплатним та двостороннім.

Істотними умовами договору є:

- Предмет.

Предметом може виступати грошова вимога, строк платежу за якою вже настав або грошова вимога, строк платежу за якою настане в майбутньому.

- Строк.

Договір може бути укладений як з зазначенням строку так і без нього.

- Винагорода фактору.

Розмір такої винагороди може залежати від сфер діянь клієнта, від його правового статусу, від його річних оборотів, від кількості боржників, від суми уступленої вимоги.
Може бути встановлена у грошовій сумі чи у відсотках.

Обов’язки клієнта:

- Уступити грошову вимогу.

- Клієнт зобов’язаний передати фактору докази того, що свою частину зобов’язань перед третіми особами боржниками він виконав.

- Клієнт зобов’язаний повідомити банк про своїх контрагентів за комерційними договорами.

- Клієнт зобов’язаний сплатити винагороду.

- Зобов’язаний повідомити боржника про відступлення права грошової вимоги.

Обов’язки фактора:

- Оплата уступки вимоги.

- Фактор виплачує грошові кошти клієнту за умови, що зі сторони боржників не буде жодних претензій щодо якості і кількості товарів.

- Не має право наступного відступлення грошової вимоги, за умови, що інше не передбачено договором.

- Якщо за умовами договору фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі в нього права грошової вимоги, то фактор набуває прав на всі суми, які він одержить від боржників і клієнт не відповідає перед фактором, якщо такі суми є меншими від суми сплаченої фактором клієнту.

- Якщо фактор набуває права вимоги з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнтом перед самим фактором, то в такому випадку фактор зобов’язаний відзвітуватися перед клієнтом і повернути йому залишок суми, яка перевищує розмір відступленої вимоги. Якщо грошові кошти менші суми боргу, то клієнт відповідає за залишок боргу.

Права боржника:

- Має право вимагати від фактора доказів про уступку права вимоги.

- Має право вимагати у клієнта суму, яку він сплатив фактору, якщо товар під заставу був не якісний.

Договір банківського вкладу

Договір банківського вкладу – це договір, за яким одна сторона – банк, яка прийняла від другої сторони – вкладника, певну грошову суму вкладник зобов’язується виплачувати платникові таку ж суму і відсотки за неї в умовах і в порядку встановленим договором.

За правовою природою даний договір є реальним, одностороннім, оплатний. Якщо вкладником є фізична особа, то такий договір є публічний.

Види вкладів:

- Вклад на вимогу (повертається на першу вимогу вкладника).

- Строковий вклад (повертається по спливу певного строку).

Договір банківського вкладу складається в письмовій формі. При недотримання тягне за собою нікчемність.

При укладенні договору відкривається вкладний рахунок.

Для підтвердження укладення договору банк видає ощадну книжку. Ощадна книжка може бути іменною або на пред’явника.

Ощадна книжка повинна містити інформацію про найменування та місцезнаходження банку, номер рахунку, сума вкладу, розмір процентів, сума зарахованих і списаних коштів, залишок на рахунку.

Всі операції банк проводить лише при пред’явлені ощадної книжки.

У випадку втрати іменної ощадной книжки, за заявою вкладника банк видає нову.

Суб’єктами даного договору є банк вкладник.

Вкладниками можуть бути і фізичні і юридичні особи.

Істотними умовами є:

- Предмет.

Предметом є грошові кошти, в готівковій або безготівковій формі, національній або іноземній валюті.

За загальним правилом сума вкладів не обмежується.

- Оплата.

Визначається договором.

- Строк (факультативний).

Буде обов’язковий лише при строковому вкладі.

- Вид вкладу.

Кошти, які зберігає юридична особа перераховує з поточного рахунку юридична особа на депозит і після закінчення строку знов повертається на поточний рахунок.

Юридичні особи брати кошти в готівковій формі не мають права.

При вкладнику-фізичний особі, вона обов’язково надає документ який посвідчує особу.

Банк зобов’язаний виплачувати вкладнику відсоток.

Відсоток нараховується банком з наступного дня після отримання вклад. Порядок виплати відсотків визначається договором.

За загальним правилом розмір відсотків банк не має права змінювати.

Періодичність нарахування відсотків визначається договором.

У випадку не визначення в договорі порядок нарахування процентів, вони сплачуються щоквартально окремо від суми вкладу.

Банк зобов’язаний будити суму вкладу на першу вимогу. Сам договір таке право вкладника не має права.

Юридичні особи не мають права витребувати кошти до закінчення строку.

Договір банківського вкладу припиняється у таких випадках:

- Взаємна згода сторін.

- На вимогу вкладника.

- У випадку ліквідації банку або юридичної особи вкладника.

- У випадку відкликання ліцензії у банку.

Договір припиняється з моменту видачі суми вкладу та відсотків за цей вклад.

Угода про розірвання договору складається у письмовій формі.