Лінгвокогнітивні аспекти одиничних номінацій

Безпосереднє сприйняття об’єкта і виділення його з безмежного (нескінченного) матеріального світу веде до встановлення меж його буття. Констатація таких меж дає цілісний образ предмета, який сприймається як щось одиничне і відображається в мові у певних категоріях найменування. В основу останніх покладена якісно-кількісна оцінка носіями мови об’єктів та відношень матеріального світу. Саме іменник як частина мови містить у собі клас слів, найменування якого об’єднуються значенням предметності. Їх одиничність передбачає існування відокремлених один від одного у просторі і часі предметів чи явищ з чітко визначеною якісною та кількісною характеристикою. Загальнокатегоріальне значення предметності, будучи своєрідним інваріантом для всіх лексичних одиниць, об’єднаних іменником як частиною мови, репрезентується назвами дискретних предметів, речовин та таких абстрактних понять, як ознаки, властивості, якості, процеси, стани, почуття і т.п.

Характерно, що система іменника, вміщуючи неоднорідні за своїми семантичними особливостями розряди слів, відзначається опозиційним членуванням на одиничність та множинність, яка властива іменній системі в цілому, з дихотомічним протиставленням немаркованої форми маркованій. Загальноприйнято вважати, що таке протиставлення, відображаючи формальну, знакову природу мови, служить для вираження конкретного змісту, а саме: немаркованість дорівнює одиничності, маркованість – множинності.

Залишаючи одиничність немаркованою, англійська мова певним чином нівелює той широкий діапазон понять, передача якого покладена саме на іменник. Однак характер сутності і психологічне осмислення їх кількісного фактора значно впливає на репрезентацію числа іменника. У цьому зв’язку можливим є вичленування декількох видів одиничності, як-от: конкретна, унікальна, узагальнююча, збірна, абстрактна, речовинна.

Одиничність, денотатом якої є дискретний об’єкт матеріального світу, що має певну форму, є конкретною. Вона репрезентує об’єкт як представника класу однорідних об’єктів, а тому її можна назвати класифікуючою.

Оскільки немаркована форма, по суті, є спільною для усіх видів одиничності, конкретна (класифікуюча) одиничність не відрізняється від інших перелічених видів одиничності у плані формального показника числа у самій словоформі. Однак відсутність формальної різниці на парадигматичному рівні компенсується наявністю засобів диференціації кожного виду одиничності на синтагматичному рівні.

Немаркованій формі притаманна певна сполучуваність, що являє собою граматико – семантичний варіант маркованості. Формалізованими моделями, що своєрідно відображають особливості співвідношення одиничності з числом, є: неозначений артикль + іменник в однині; числівник one + іменник в однині; займенники each, every, another, this, that, either + іменник в однині.

Неозначений артикль являє собою один із граматичних засобів вираження конкретної одиничності. Будучи історично ослабленою формою числівника оnе, він зберігає у собі числове значення, дублюючи числівник оnе. Моделі «Неозначений артикль + іменник в однині» та «Числівник оnе + іменник в однині» є синонімічними моделями, які верифікуються субституцією – заміною неозначеного артикля на числівник оnе або паралельним уживанням даних моделей.

Пор.: англ.: Not a word of explanation or regret. Don’t you think it’s inhuman? (W.S. Maugham). …they… sat still… saying not a word (R. Kipling). Not one word about Gravesand crossed my lips to her (F. Priestly), але неозначений артикль і числівник оnе не в усіх випадках їх вживання є тотожними та взаємозамінними.

Кількісне значення артикля «a» найчіткіше простежується, по-перше, в негативних конструкціях (Not awrinkle on his chin); по-друге, у його сполученні зі специфічними лічильними словами, що означають періоди часу: a day, a week, a fortnight, a decade, a month, a year та ін., напр.: We can do more business, Smith, with his new stuff in a fortnight than the firm’s ever done in a month (F. Priestly); по-третє, з назвами грошових знаків, напр.: This was the problem of where to go and what to buy for lunch, for which his mother allowed him a shilling (F. Priestly); по–четверте, з назвами мір довжини, площі, об’єму: a kilometer, a mile, a square mile, напр.: There is a difference between a mile and a kilometer; по-п’яте, з назвами мір ваги: a kilogram, a pound, a ton.

Конкретне кількісне значення «один» може ставати розпливчастим і поступатися місцем значенню «представник класу ідентичних об’єктів». Це найчастіше спостерігається, коли іменник з неозначеним артиклем виконує функцію предикатива, напр.: She is an engraver або у звороті there is: There is a knife in his pocket, де артикль набуває класифікуючої характеристики.

Поняття одиничності зберігається в іменнику і тоді, коли в артиклі «а» чітко проявляється його основна риса - неозначеність, що нашаровується на значення одиничності, напр.: Unexpectedly his glance fell on a letter in the middle of the table. Only for an instant she hesitated (F. Priestly).

У певних синтаксичних структурах спостерігається перехід до кількісно-невизначеної імплікаційної множинності при узагальнюючій ролі артикля “а”. «Кількісні зсуви» такого роду характерні для генералізованих висловлювань, пов’язаних із словниковими дефініціями, напр.: A fault in tennis is a service that is rising according to the rules. A cow is a large female animal that is kept on farms for its milk.

Мається на увазі «будь-який» промах (1-ше речення) чи «будь-яка корова» (2-ге речення), що дорівнює кількісному значенню «всі промахи», «всі корови» і т.д

У сполученні «а» + іменник в однині числове значення одиничності може відходити на другий план, а замість нього актуалізується значення ідентичності, як-от у реченнях: We should be two of a trade so we should never agree (R. Kipling). Birds of a feather flock together (Proverb).

Вважається, що сполучення оnе з іменником в однині синонімічним сполученням означеного артикля з only або sole, напр.: The only hotel of that name was in the Rue de Moines (W.S. Maugham). The only та the sole надають іменникові значення: «це сама по собі єдина річ для даної ситуації». В the only домінує значення виключності, а не одиничності: в однині, як правило, виділяється один об’єкт з ряду однорідних: The only picture was an overlarged photograph, apparently a hen sitting on a blurred rock (Fitzgerald).

Детермінативи each, every, another тяжіють до семи і через свої лексичні значення здатні сполучатися з іменником в однині. При цьому each передбачає одиничність кожного предмета, що входить в обмежену множинність, який (предмет) розглядається окремо, індивідуально або в послідовності один за одним. Кожен предмет, що позначається іменником, в сполученні з each ніби вичленовується із групи. Напр.: Dipping his face in cold water, he sat on his bed, dropping each finished page on the bed beside him (R. Kipling).

У той час як each вказує на те, що кожен предмет з числа однорідних мислиться індивідуально, every, поєднуючи в собі значення «один» і «всі взагалі» однорідні об’єкти, виявляє як індивідуальну одиничність, так і неозначену узагальненість.

Cпроба субституції each на every свідчить про можливість їх взаємозаміни, напр.: Couple after couple from every (each) gate they streamed along the path …[56, 311]. At the signal, they made a rush, each (every) policeman grabbing at the youngsters as he would grab into the basket of squirming eels (J. London).

Не акцентуючи уваги на питанні стилістичного забарвлення кожного з даних лімітаторів, з точки зору одинично представленого об’єкта each і every виступають синонімами.

Another виражає ідею додавання до вже наявної кількості однорідних об’єктів ще одного, напр.: Mr. Stiggins was easily prevailed to take another glass of the hot pine-apple rum and water, and a second, and a third (Ch. Dickens).

Крім репрезентації дискретного матеріального об’єкта, здатного проявлятися і в множинності, конкретна одиничність може мати іншу кількісну спрямованість, передбачаючи вихід, по-перше, у сферу так званих «унікальних» іменників, по-друге, у сферу одиничних узагальнюючих іменників і, по-третє, у сферу одиничності збірного характеру.

На відміну від класифікуючих іменників, які репрезентують свій клас у його всеосяжності й дають назву дискретним об’єктам, максимально можливий кількісний потенціал «унікальних» іменників завжди дорівнює одиниці. Пор.: the Sun, the Moon, the Universe, the world, the horizon, the Globe, the Sky, etc. Будучи єдиними представниками свого класу, унікально-одиничні іменники у своєму прямому значенні не вступають у числове протиставлення. Лише у випадку стилістичної переорієнтації вони втрачають свою формалізовану структуру і перестають виступати спільним граматико-семантичним варіантом. Пор.: It (a car) was a rich cream color, bright with nickel…that mirrored a dozen suns (Fitzgerald).

Аналогічне явище спостерігається і в російській мові, як наприклад, у вірші В. Маяковського: В сто сорок солнц закат пылал, де множина сприймається як особливий експресивно – емоційний прийом, поданий у вигляді контрасту звичайній морфологічній формі одиничності.

Одинично-узагальнюючі іменники репрезентують назви реально існуючих матеріальних об’єктів, у певному розумінні ніби вихоплених з конкретного простору і часу. Даючи уявлення про предметну віднесеність слова, їх немаркована форма відображає не один об’єкт, а множинність нескінченно великого кількісного потенціалу. Пор.: I might have spoken of the economic position of woman (W.S. Maugham)… In person the peddler was a man above middle height, spare, but full of bone and muscle (F. Cooper).

У зв’язку з тим, що подібні словоформи означають як один предмет, так і пов’язане з ним видове поняття, такі іменники передають не конкретну одиничність, а сукупну узагальнену множинність.

Ще Аристотель зазначав, що одні «кількості» бувають роздільними, інші – неперервними, одні вміщують певні частини з характерним положенням стосовно одна одної, а інші складаються з частин, у яких таке положення відсутнє [1,39]. Абстрактні іменники як окрема смислова група іменників відрізняються від назв конкретних предметів у багатьох випадках своєю структурою – наявністю суфіксів, особливим співвідношенням із значенням предметності та певними синтаксичними особливостями.

Внаслідок подібного трактування число виявляється характеристикою лише групи конкретних від числівникових іменників і не виступає граматичною категорією всіх іменників. У зв’язку з цим назви абстрактних понять часто аналізуються в тій частині граматики, де недискретні іменники у формі однини розглядаються як «імена маси» (mass words). Єсперсен О. відділяє їх від назв речовин і заявляє, що ні абстрактні іменники, ні назви речовин не повинні мати числової форми, що їх не стосується ідея одиничності або множинності, оскільки вони означають те, що не підлягає підрахунку.

Інші автори вважають, що ці іменники отримують опосередковане або лексико-граматичне значення числа за аналогією до більшості англійських іменників [33, 56]; [10,12-18].

Оскільки англійська мова впродовж століть оформляє кількісні відношення іменників, позбавлених парного числового протиставлення, вчені шукають пояснення наявності у них і значення, і форми числа, хоча реально з ними не поєднується уявлення про множинність, виражену в числах [19]. На думку Г. Брауна, кожен іменник повинен стояти в тому чи іншому числі.

Лексичні конкретизатори використовуються для передачі одиничного прояву того, що позначено абстрактним іменником. У цьому випадку можливе вживання як неозначеного артикля з кількісним значенням «один», так і числівника one з тим самим значенням, пор.: «What a wonderful piece of lu ck» (O. Wilde).«I’ve done pretty well,» he said, «but the strange thing is that I owe it all to one piece of luck» (W.S. Maugham). And I observed one piece of delicacy in these children …(L. Stevenson).

Хоча подібне вичленування абстракції вважається конкретизацією кількості, остання залишається неконкретною, оскільки вона позбавлена об’ємно-конкретизованої характеристики.

Найвищий ступінь абстрагування характеризується абсолютною відсутністю при іменниках лімітативних елементів, у той час як процес деабстрагування вербалізується за допомогою сполучення іменника з лімітаторами, що надають імені диференціювальних характеристик, вказують на здатність абстракції проявлятися у певних якісних різновидах. Поява лімітаторів з абстрактним іменником знижує ступінь абстрагування і до певної міри конкретизує виражене поняття, що відносять абстрактний іменник до певного виду.

Лімітаторами, що репрезентують абстрактне поняття в плані його якісної різновидності, служать:

а) прикметники, що паралельно викликають появу перед абстрактним іменником неозначеного артикля, напр.: Turgis could now regard the graceful antics of Zulu Casteller with a benevolent detachment (F. Priestly);

б) прикметники, що не викликають паралельної появи неозначеного артикля, напр.: …the cigarette plunged him into an atmosphere of rich, fragrant, luxurious conviviality (F. Priestly);

в)прикметники з означеним артиклем, напр.: …he took three cautious steps forward…and groped in the dense blackness (E.L. Voinich).

У цьому випадку замість прикметника у препозиції можуть використовуватися прийменникові фрази у постпозиції, напр.: …the Cretan, sensual and tragic, proffers the misery of his soul like a standing sacrifice (W.S. Maugham). He might wish and wish and never get it – the beauty and the loving in the world [57,283].

г) підрядні означальні речення, напр.: I remember that…I used to listen with astonishment to the stinging humour with which theywould tear a brother-author to pieces the moment his back was turned (W.S. Maugham);

д) присвійний займенник або іменник у присвійному відмінку, напр.: I felt indignant at Strickland’s cold cruelty (W.S. Maugham).

У множині вживаються іменники, що найчастіше позначають дискретні, якісно тотожні об’єкти.

Множина значно розширює просторовий об’єм, внаслідок чого виникає уявлення про великий просторовий обсяг, про неконкретну множинність. Тут і перетинається кількісне значення маркованої форми та специфічної немаркованої форми збірних іменників – найбільш загадкового розряду англійських іменників.

Вважається, що збірними є ті іменники, які у немаркованій формі передають сукупність невизначеної кількості окремих однорідних об’єктів і виявляють у синтаксичній структурі одиничність або множинність через форми числа синтаксично залежних та співвіднесених слів.

До цієї групи відносять англійські іменники, які у немаркованій формі репрезентують неозначену кількість тотожних за обумовленою ознакою окремих одиниць, об’єднаних на основі родовидового зв’язку, яка мислиться як єдине ціле.

Ідея «збірності» виникає:

а) при номінації групи людей, об’єднаних однією метою чи призначенням, як-от: crew, congregation, nation, party, jury, team, regiment, senate, band, company, horde, etc.;

б) при найменуванні об’єктів біологічного виду / типу a hive (of wasps), a flock (of sheep), a swarm (of bees), a brood (of young pigs), a litter (of dogs), a farrow (of young pigs)/ і т.п.;

в) при позначенні угрупувань неживих предметів типу a galaxy [of stars], a collection[of stamps], a crowd [of daffodils];

г) при семантизації множинності різнорідних елементів типу crockery, finery, napery, furniture, cutlery, money, machinery.

Збірні та конкретні іменники мають певні диференціальні ознаки: конкретний іменник дає назву одному об'єкту, збірний -групі об’єктів. Передбачаючи не один об’єкт, а неозначену їх кількість, збірні іменники в немаркованій формі називають множинністю.

Множинність в конкретних та збірних іменниках різна за характером. Назва одного об’єкта в конкретних іменниках повторюється у назві множини, завдяки чому однина і множина виражені однією і тією самою лексемою і диференціюються тільки граматичним формантом, напр.: a garden – garden s, a store – store s, a swimmer- swimmer s.

Кожен елемент збірної множинності має назву, що відрізняється від назви самої множинності. Cf.: a band (of ruffians), a company (of shareholders), a horde (of barbarians).

Ім’я множинності в збірних іменниках виступає як родове найменування стосовно до видового. Наприклад, складова частина множинності a flock має назву а sheep або a bird, напр.: I wouldn’t have been surprised to see a great flock of white sheep turn the corner (S. Fitzgerald).

Необхідною умовою для об’єднання предметів у множинність є їх якісна ідентичність, що визначається на основі єдиного критерію ототожнення. Останній встановлюється шляхом виявлення ознаки, спільної для всіх об’єктів, що входять у множинність. Така ознака виділяє множинність шляхом абстрагування від індивідуальних відмінностей представників класу об’єктів, що її складають. У мові якісна ідентичність віддзеркалює дієвість принципу єдинозначності – наявності єдиного знака (одного й того самого найменування) для позначення будь-якого елемента множинності.

Базуючись на факторах однорідності / неоднорідності елементів, що складають збірну сутність, наявності чи відсутності їх єдинозначності, у лоні даних іменників логічно виділити дві підгрупи:

1 Іменники, що об’єднують під своєю назвою якісно однорідні єдинозначні об’єкти, типу jury (of citizens), crew (of sailors), regiment (of soldiers), team (of football players), a muster (of recruits), a company (of shareholders) і т. п.

2 Іменники, що семантизують різнорідні та різнойменні об’єкти, типу furniture, cutlery, machinery, jewelry, china, crockery та інші.

Оскільки збірні іменники можуть мислитися мовцем як назви явищ, здатних потенційно розкладатися на їх складові частини, це уявне розкладання може сприйматися і відображатися в мові не тільки як розчленовувана одиничність, але і як роздільна множинність. При цьому формалізована модель передачі ними кількісних відношень буде характеризуватися певною суперечністю в аспекті взаємообумовленості формального та смислового факторів.

Значення роздільної збірності, що експлікується формами сполучуваних слів, виявляються в двох підгрупах даних іменників:

1) зчисленні - типу family, group, crew, government, regiment, team, society, nation, band, army;

2) незчисленні - типу: police, militia, gentry, geomatry, people, cattle, poultry.

Поряд із можливістю сприйняття немаркованої форми іменників першої підгрупи як одиничності, здатної до кількісного переходу у множинність (group-groups), з такими іменниками може використовуватися як оточення, властиве одиничності, так і таке, що властиве множинності.

Пор.:

I have it in my power to prove the gratitude I owe your family for its kindness (F. Cooper).	Then, before Brodie could speak he added: «How are all the family?» (A. Cronin).
The army was a racket like everything else …(D. Cusack).	… the army of Burgoyne laid down their arms (F. Cooper).
A band was playing behind him…(J. Galswoarthy).	… a band of the unemployed were trailing dismally with money-boxes (J. Galsworthy).
Your precious Government has put business into Queer street with vengeance (J. Galsworthy).	The Government have got their eye on him (J. Galsworthy).

Узгодження об’єктивно існує в англійській мові, про що свідчить велика кількість прикладів його вживання, особливо в художній літературі.

Із структурних елементів, що вербалізують у немаркованій формі збірного іменника неконкретну множинність, особливо часто виступають:

1) формою множини дієслова-присудка, оскільки певні форми дієслова здатні вказувати на відношення процесу до одиничного чи неодиничного об’єкта. Пор.: The crowd were yelling… (E. Hemingway). … the enemy were flying (R. Kipling);

2) сполучення форми множини дієслова-присудка з відносним займенником who як субститутом збірного іменника, напр.: Dunwoody for a moment joined the familywho were now collecting in the ordinary parlor (F. Cooper);

3) заміною збірного іменника займенником третьої особи множини they, напр.: They didn’t want trouble, that crowd (A. Cronin). … our family haven’t been too lucky with that kind of cattle; they are too light-hearted for that [57,61];

4) формою множини присвійного чи вказівного займенника, напр.:... he had felt as if the Mitty crew had left their sign and mark on it (on the room) (J.B. Priestley). … the Board would not forget to elevate their employees (J. Galsworthy). … Meyricke must have a large income…like most of those big counsel with irons in many fires… (J. Galsworthy);

5) прийменником among, напр.: …she must by now have picked him out amongst the dwindling crowd along the rail (D. Cusack);

6) прикметником numerous, напр.: She did not receive a very numerous or brilliant society (W. Thackeray).

Здатність збірних іменників проявляти себе в синтаксичній структурі як одиничність і як множинність не є необмеженою.

По-перше, щоб збірний іменник міг констатувати своє неодиничне смислове наповнення, він повинен давати назву об’єднаним однорідним, дискретним та єдинозначним елементам. Однак наявність даних ознак ще не є основою для вживання множини в словах, що оточують збірний іменник. Наприклад, такі іменники, як a cluster (of grapes), a bunch (of flowers), a batch (of laves) і т.п., передбачають певну кількість однорідних, дискретних, єдинозначних об‘єктів, але вони ніколи не сполучаються в немаркованій формі з множиною співвіднесених слів.

Виявляється, що, крім факторів однорідності, роздільності та єдинозначності елементів, які складають збірну сутність, для відображення роздільної множинності, наявної в немаркованій формі, обов’язковим є четвертий фактор, а саме: належність даних сутностей до розряду живих істот [2,67]. У цьому зв‘язку здатність відображення немаркованої форми у синтаксичній структурі як роздільної множинності виявляється у номінаціях:

1) угруповань живих істот, напр.: The green fly are awful this year… (J. Galsworthy).

Варто зазначити, що таке вживання дуже рідкісне, але все ж наявне в англійській мові;

2) угруповань людей: family, party, group, board, band, detachment, crow, team, company, committee, senate, staff і т.п., напр.: The whole party were deeply impressed … (F. Cooper). The group around the bed of Captain Singleton were too much accustomed to the manner of their surgeon… (F. Cooper). The detachment of the dragoons under Lawton were a short distance on their flank… (F. Cooper). Wellmore…ordered two companies to dislodge the American foot from their hiding place (F. Cooper). I heard this afternoon that the Aberalaw Medical Society are looking for a new assistant (A. Cronin).

В англійській мові існує група збірних іменників, які не сприймаються як неподільна одиничність і не корелюють з одниною слів, що з ними співвідносяться. Вони завжди репрезентуються як множинність, напр.: The Green policewere marching in the victory parade with the Italians (J. Aldridge). … the rig’lars were all to pieces, for the militia were fixed snugly in a long bar (F. Cooper). The cattle were restless, would not settle at all (Prichard).

Складові елементи збірних іменників clergy, militia, police, horse і т.ін.відповідають критеріям дискретності–просторової визначеності, однорідності, єдинозначності та репрезентації живої істоти. І якщо більшість збірних іменників характеризується можливістю отримувати формант множини

(a group – groups) та оточення множини в немаркованій формі (the group were), дані збірні іменники не сприймаються носіями англійської мови як немаркована одиничність.

Оказіональна сполучуваність збірних іменників типу clergy, police з кількісними числівниками (20 clergy, 25 police) розкриває їх специфічне вживання для позначення загону поліцейських з 25 осіб та групи з 20 священників. Однак найчастіше для вербалізації потенціалу множинності, що є суттю збірного іменника, мовець виділяє слово, що репрезентує її складову частину (напр., a priest, a policeman), і за необхідності саме це слово приймає морфологічний формант множини.

Синтаксичні квантитативні градації у сфері розглянутих іменників найбільш чітко відображаються безпосередньо такими словами, які вступають у синтаксичний зв’язок з будь-яким елементом кількісного поля. Тут цікавою є непослідовність вживання слова cattle в романі Причардз «Coonardoo», де в одних випадках автор вживає іменник head, що репрезентує складову угруповання cattle ( до речі, head ніколи не набирає форми множини в розумінні «голова» як окрема одиниця череди корів), напр.: Saul Hardy had lost three thousand head of cattle (Prichard), а в інших – безпосередньо приєднує числівник до іменника cattle: «Bought out Оtto But-not-of–the Roses», Bill was saying, «Supposed to be fifty thousand acres, three or four hundred cattle, and open country around» (Prichcard).

Входження в одне слово – найменування різнорідних та різнойменних елементів перетворює відображену таким іменником множинність в особливий вид кількісно нерозчленовуваної цілісності, яку називають психологічною множиною.

Одним із індикаторів множинності, закладеної у змісті збірних іменників, є прийменник among. Пор.: When he had gone halfway he turned around and stared at the scene – his wife and Catherine scolding and consoling as they stumbled among the crowded furniture with articles of aid… (Fitzgerald). He never allowed them to be still, moving them amongst the equipage of the table (A. Cronin).

Оскільки неможливо знаходитися між нероздільною сутністю, цей прийменник є сигналом дискретності об’єктів, що входять у збірну єдність, їх роздільності і в цьому плані – множинності. Індикатором наявної в їх значенні множинності є також вживання з ними іменників типу «a pile, piles», напр.: …he could see his way through the piles of reserved china and plate warmers (F. Cooper).

Як відомо, найбільш стійким є граматичне значення, виражене граматичною формою. Оскільки значення множинності в основному репрезентується маркованою формою іменника, тобто шляхом додавання морфологічного форманта множини, звертають на себе увагу не тільки розглянуті збірні іменники, а й група іменників, що називається дискретністю сутності, але не змінюють форми для бінарної опозиції «один» – «більше, ніж один». Пор.:

1) домашніх і диких тварин – sheep, deer, buffalo, zebra, elk, moose;

2) птахів, на яких полюють: wildfowl, duck;

3) риб: salmon, mackerel, cod, carp, trout;

4) певних національностей, напр.: Japanese, Iroquois, Chinese.

Аналіз немаркованої форми іменників з точки зору її кількісного смислового наповнення показує таке:

а) кількісні відношення y сфері немаркованої форми іменника мають різноспрямований характер і базуються на кількісній конкретності та кількісній абстрактності;

б) диференціаторами кількісної спрямованості немаркованої форми виступають особливості її сполучуваності, які визначають специфічний граматико-семантичний варіант маркованості;

в) поряд iз передачею конкретного поняття як основи кількісного подвоєння, потроєння і т.д. немаркована форма має й іншу числову спрямованість і, замикаючись в конкретній унікальній одиничності, що наближається до незчисленності, переходить в незчисленну одиничність комплексного характеру, що передбачає, з одного боку, абстрактність типу pleasure, а, з іншого - абстрактність, що межує з неодиничністю. В останній спостерігається найвища кількісна абстрагованість, як у full of bone, the economic position of woman, та конкретизована абстрактність, як у furniture, jewelry, china.

Немаркована форма також здатна відображати абстрактність, що відтворюється як множинність: people, police, cattle.

Зазначені різновиди одиничності можуть розподілятися відповідно до таких рівнів абстрагування:

 

	Абстрактна збірна одиничність, як: crew, group, family
	Узагальнено–сумарна одиничність: а) конкретизована, як-от: furniture, jewelry, china, equipage; б) абстрактна одиничність типу pleasure, grief
Конкретнозчисленна одиничність як початкова база будь-якого можливого збільшення дискретних об’єктів у кількості a bone, a desk, a pane

 

Різна смислова кількісна наповнюваність немаркованої форми в переважній більшості випадків не порушує статусу суб’єктно-предикативних та атрибутивних груп: синтаксично залежні слова, що поєднуються з такими немаркованими формами, стоять у числовій формі, необхідній для заданої ситуації.

Фіксоване порушення узгодження в суб’єктно-предикативній та атрибутивній групах є ілюзорним і спостерігається лише в окремих категоріях іменників. Воно базується на особливостях співвідношення одиничності та множинності. Об’єднуючись iз множинністю, одиничність може набувати неконкретного характеру і виступати щодо конкретного поняття одиничності як свого роду вторинне утворення, репрезентоване у вигляді нероздільного комплексу.

Вирішальними факторами при виявленні немаркованою формою оточення у формі множини слід вважати дискретність, єдинозначність об’єктів та їх належність до живих істот (найчастіше до людей). Відсутність будь-якого з перелічених факторів приводить до обов’язкового відновлення узгоджувальної симетрії в суб’єктно-предикативній та атрибутивній групах, яку спостерігаємо у збірних іменниках, що відображають:

а) однорідні, єдинозначні, дискретні об’єкти, які не є живими істотами, типу galaxy, cluster;

б) дискретні, але відносно різнорідні, різнозначні неживі предмети типу cutlery, china, machinery.

Отже, числове узгодження у структурі англійського речення визначається та пояснюється проявом внутрішньої сутності категорії числа і смисловою залежністю від екстралінгвістичного фактора, який пропускається через концепт і категоризується у певних формах. Такі форми залишаються індиферентними до об‘єму множинності, що є їх суттю, вміщуючи в собі тільки значення кількісної невизначеності.