Числівник via іменник (контраcтивні нотатки)

Категорія кiлькостi обіймає низку субкатегорій (одиничності / множинності, дискретності – недискретності, точності – неточності, визначеності – невизначеності та iн.), які проявляються на різних рівнях мови (морфемному, лексичному, текстовому.). Лексеми-носії визначеної (точної) числової константи вживаються для позначення точної кількості (напр. англ. twofold, twins, укр. тріада, однина, рос. пятерня, дюжина). В опозиції до них знаходяться засоби позначення неточної кількості: приблизної (напр., англ. once or twice, укр. майже десять, рос. лет с пяток) та невизначеної кількості (напр., англ. heaps of room – a lot of space, укр. як кіт наплакав – мало, рос. слёзы рекой – много слез). Схематично мовне поле кількості може бути представлено таким чином:

Схема 2

Розрізняють два основні види кількості «зчислювальна» (диск-ретна), як така, що може бути поділена на складові частини, яка утворюють множину та піддаються підрахунку, та «димензіональн» (недискретна), як така, що співвідноситься з вимірюванням.

З поняттям кількості асоціюється поняття числа, до-мінантним засобом вираження кількості у мові є числівник. Числівник найчастіше трапляється у синтаксичній моделі числівник + іменник, утворюючи нумеральне сполучення, але взаємодія цих двох частин мови виявляється не тільки зовнішньою. Мовні взаємовідношення числівника та іменника є багатогранними. Виокремлюється група відчислівникових іменників – денумеративів, має місце субстантивація числівників.

Денумеративи набувають іменникових характеристик, а саме: суфікс множинності -s, артикль, потенції сполучуваність з прикметниками, семантичні модифікації, напр.: англ. 1) five (the cardinal number that is the sum of four and one); 2) five (something representing, represented by, or consisting of five units, such as a playing card with five symbols on it); 3) fives (a ball game similar to squash but played with bats or the hands).

Відчислівникові субстантиви позначають:

а) шкільні оцінки, напр. англ. to get five, укр. отримати п’ять двійок поспіль;

б) група людей або речей, напр. англ. to follow in fours, укр. розбитися на трійки;

в) назви гральних карт, напр. англ. the two of hearts, the five of spades, укр. трійка бубн, десятка черв;

г) десятиріччя: англ. in the early sixties, in the late fifties, укр. у тридцятих роках, на початку дев’яностих;

д) різні феномени, напр. англ. eight в англійській мові може позначати пілотажну фігуру, розмір одежі, човен на вісім осіб, вік, час та ін.

Порядкові денумеративи утворюють групу значного семантичного навантаження. Пор.: англ. ninth n.

1 The ordinal number matching the number nine in a series.

2 One of nine equal parts.

3 Music:

a) A harmonic or melodic interval of an octave and a second;

b) The tone at the upper limit of such an interval;

c) A chord consisting of a root with its third, seventh, and ninth.

Поліфункціональність числівників простежується у їх нумеративному та квантитативному призначенні. Контекст служить маркером семантичного наповнення, пор. укр.

– Тату, підкинь грошенят на нові чоботи...

– Скільки тобі підкинути за учорашню двійку у щоденнику?

– Нуу…з сотню….

– А який у тебе розмір?

– Сорок.

Неоднорідність класифікації числівників простежується у віднесенні лексем типу hundred, thousand, million до іменників, появи омонімічних пар.

Лексеми hundred, thousand, million за певних умов є засобами вираження різних субкатегорій кількості. Числівники англійської мови на позначення сотень, тисяч та мільйонів з нульовим суфіксом вживаються виключно у формі однини, а, отже, усі випадки вживання цих слів з нульовим формантом свідчать про позначення ними точної кількості, напр.: англ.

2 243 567 – two million two hundred and forty-three thousand five hundred and sixty-seven.

Одним із засобів позначення невизначеної кількості у англійській мові є вживання конверсивів типу hundreds, thousands, millions, напр. They looked at hundreds of houses; they climbed thousands of stairs; they inspected innumerable kitchens (S. Maugham).

Частотними є словосполучення типу a hundred and one, a thousand and one, a million and one. Так, назва One Thousand and One Nights семантизує велику кількість оповідань, зібраних за багато сторіч різними авторами, тлумачами і вченими.

Особливу номінацію неозначеної великої кількості представляють іменники типу heap, bundle, pile, flock, herd. Напр.: англ. heap n. 1. A group of things placed or thrown, one on top of the other: a heap of dirty rags lying in the corner. 2. Often heaps. Informal. A great deal; a lot: We have heaps of homework tonight. 3. Slang. An old or run-down car.

Квантифікації підлягають як конкретні, так і абстрактні іменники: пор. укр. братство ­– англ. brotherhood, укр. молод ь – англ. youth, укр. крапля – a drop; укр. шквал (оплесків) – англ. storm, укр. феєрверк (емоцій) – англ. fireworks, вагон (іграшок) – англ. loads, heaps, bags.

Відчислівникова деривація широко подана в англійській мові. Так, числівник індоєвропейського походження two та його латинський дублет duo сприяли появі таких слів, як twins, twofold, to twin, twice, between, twopence, double, dual, duplet, duple, to duplicate, duplex та інших спільнокореневих слів.

У дистантних мовах існує група димензіональних слів, що завдячує своєю етимологією числівникам. Наприклад, широкого використання як міра відстані набула миля (mile). Прародителькою зазначеного вимірювача є латина: «Formed from Latin pl. milia, more commonly millia, used in the sense of a Roman mile; the proper sense is «thousands». The older name for the Roman mile was mille passus, or mille passum, a thousand paces».

У денумеративах типу англ. hundredweight, нім. Zentner не етимологізується предметне значення. Це також стосується лексеми dozen, що походить від числівника duo «два» і decim «десять», які разом утворили слово зі значенням «дванадцять». На відміну від інших лічильних слів dozen набирає форми порядкового числівника dozenth.

Серед квантитативів виділяється група з латинськими коренями, наприклад лексема quarter, запозичена в англійську мову через старофранцузьку (quartier) з латинської quartārius у значенні «чверть, четверта частина».

Етимологія квантитативів неоднорідна; значну її частину складають одиниці денумерального походження, яким притаманне інтернаціональне поширення. Приклади типологічних паралелей у слов’янських та германських мовах наведені у табл. 8.

Певні назви місяців та днів тижня мають також латинську основу. Українська мова зберегла старослов’янські календарні назви, в інших мовах прозорими є латинські корені – номени відповідних чисел.

Таблиця 8 - Етимологічні витоки квантитативів

Етимологія	Укр.	Рос.	Англ.	Нім.
Lat. mille + annus	Тисячо- ліття	Тысяче-летие	Millenium	JahrtausendMillennium
Lat. centuria – centum	Століття	Столетие	Сentury	Jahrhundert
Gr. deka	Десятиріч-чя	Десяти-летие	Decade	Jahrzehnt, Dezennium

Таблиця 9 – Типологічні паралелі календарних іменувань у дистантних мовах

Етимологія	Рос.	Нім.	Англ./Лат.
Septem «сім»	Cентябрь	September	September
Octo «вісім»	Oктябрь	Oktober	October
Novem «дев’ять»	Ноябрь	November	November
Decem «десять»	Декабрь	Dezember	December

На противагу «язичницьким» назвам днів тижня у романо-германських мовах у слов’янській мовній практиці ці іменування пов’язані з порядковими номерами та певними релігійними традиціями.

Таблиця 10 – Лексична конгруентність назв днів тижня (типологічні аспекти)

Українська	Російська	Польська	Чеська	Болгарська
Понедiлок	Понедельник	Poniedzialek	Pondeiek	Понеделник
Вiвтopoк	Вторник	Wtorek	Uterek	Вторник
Середа	Среда	Sroda	Streda	Сряда
Четвер	Четверг	Czwartek	Ctvrtek	Четвъртък
П’ятниця	Пятница	Piatek	Patek	Петък
Субота	Суббота	Sobota	Sobota	Събота
Недiля	Воскресенье	Niedziela	Nedele	Неделя

 

Так, першим (за Біблією) днем тижня вважається неділя, коли люди нічого не роблять – «не-діля», за яким іде понеділок, тобто «день після неділі», а далі другий («ві-втор-ок»), третій (середній), четвертий та п’ятий дні. Субота походить від давньоєврейського Sabbath – «відпочинок», яким і досі залишається цей день у євреїв.

Важливим інтралінгвальним аспектом числівників та іменників є феномен взаємозалежності: номени предметів еволюціонують у назви чисел, останні генерують денумеральні конструкти.

Реалізація числа відбивається в різних формах буття – у науці, побуті, у нашій свідомості. А.П. Чехов зазначав: «Кількість слів та їх сполучень знаходиться у прямій залежності від суми вражень та уявлень: без останніх не може бути ні понять, ні визначень, а отже, й приводів про збагачення мови». Вербалізація кількості – це багатогранне та багатобарвне мовне явище, що виблискує або графічними символами, або лексичними одиницями, або синтаксичними структурами.