Ономастична функція нумеральних конструювань.

Поліфункціональна сутність нумеральних одиниць

Сучасної англійської мови

 

Власні імена (оніми) не можуть бути остаточно віднесені ні до мови як системи, ні до мови як окремим проявам цієї системи. З'ясування цієї проблеми корелює з «життям» імен, з реалізацією їх у мовних ситуаціях, у мовних нормуваннях та стилістичних навантаженнях.

Дослідження функціонально-семантичного поля кількості (ФСПК) сприяє розпізнанню механізму номінації кількості та моделей створення номінативних знаків. Даючи загальну характеристику номінації, А.В.Суперанська відзначає, що абсолютна номінативна значущість властива лише іменникам, що можуть транспортувати зміст слів інших номінативних частин мови (у тому числі числівників).

Імена власні, зокрема, нумеральні оніми (НО), – необхідний інвентар мови, що служить для визначення тих явищ, що не можуть бути точно й однозначно визначені за допомогою імен загальних, нумерального ряду. Склад власних імен неоднорідний, в наслідок чого важко виділити риси, типові для всіх, і ті, що відрізняють їх від загальних. Основним представляється індивідуальне присвоєння імен і присвоєння імен цілому класові (підкласу). Для імені власного (НО) вагомою є чітка окресленість об’єкта (Bluebird III; Voyager II, etc.).

Процес найменування пов'язаний із пізнанням об'єктів і виявленням їх загальних і відмітних властивостей. Слово означає те, що можна впізнати, а для цього потрібна розпізнавальна якість.

Всякий акт номінації – породження двобічного утворення з ідентифікованого і диференційованого елементів. У процесі номінації виникає семантична мікросистема. Нова номінативна одиниця маркується стосовно старої, наприклад: Fifth Street; Interstate 90; Voyager II, etc.

Власне ім’я не дорівнює апелятиву і не обмежується ним навіть у тих випадках, коли фонетично і морфологічно з ним збігається. Крім суто лексичного компонента, в його значення входять компоненти екстралінгвістичні, у тому числі естетичний, науковий, морально- і соціально- оцінний і т.п.

Імена власні, як і імена загальні, традиційно мають своє мотивування. Мотивування онімів (у тому числі НО) відрізняється від мотивування загальних назв. Враховуючи вторинний характер ономастичної номінації, нерідко всі слова, що беруть у ній участь, вживаються не в основному апелятивному (у нашому випадку нумеральному) значенні.

У ситуації найменування маємо справу iз семантичним узусом -метафоричним, метонімічним, за суміжністю або подібністю. Слово лише вказує на річ [39:194].

У прикладах типу Twenty-first Church of Christ, Scientist; Seventh-Day Adventists; Fifth Republic; Boeing 747 значення не можна вважати метафорою, в основy якої покладено образ.

У процесі номінації риса предмета (може бути навіть несуттєвою) закладається в основі його назви і стає репрезентантом усього референта y цілому. Поза зв’язком з цим референтом дана назва асоціює iз класом речей, служить його загальним ім’ям: One Park Avenue; One Thousand Lake Drive, etc.

Маркером елімінації первинного змісту власних імен виступає деетимологізація.

Перетворення загального у власне супроводжується редукцією лексичного апелятива: First International; Seventh-Day Adventists. Етимологічна класифікація власних імен виводить їх на доономастичний рівень, доводить до тієї межі, коли загальне стало власним. Такі НО, як Fifth Army; Ninth Naval District; Fifth Republic; Third Reich, etc., відрізняються від загальних лише тим, що вони закріплені за одним об'єктом. При тривалому функціонуванні слова як імені в ньому редукується семантика загального. Необхідно зазначити, що існує й чимало недовговічних власних імен, у яких редукція просто не встигає відбутися. Такі імена існують в обмеженому узусі і зрозумілі лише в тому середовищі, в якому вони були створені. Іноді редукція призводить до повної елімінації семантики апелятива НО.

У власних іменах з нумеральним компонентом максимально представлені підмет і доповнення.

The company will have a hard time delivering 737 (jetliner) before 2000.

The 737 runs on engines made by GE in partnership with Snecma.

Some of the 777s will go to Air China.

Суперанська А.В. виділяє в мові такі функції імен власних, які у нашому випадку ілюструються НО:

1) комунікативна (повідомлення, репрезентація), коли ім'я, відоме співрозмовникам, є основою повідомлення: The 757 (jetliner) uses Pratt and Whitney and Rolls-Royce engines /IHT, 1997, № 35, 748 /;

2) апелятивна (заклик, вплив): Call 54(2) 389436 /CR/;

3) експресивна: звичайно в ній виступають імена із широкою популярністю, що знаходяться на шляху перетворення в загальні: (like) Agent 007;

4) дейктична (вказівна); ця функція супроводжується вказівкою на об’єкт/суб’єкт: 59317 Bat-Yam, Israel /CR/.

Існує чимало НО, що спеціально націлені на реакцію реципієнта (товарні знаки, штрих-коди, газетні заголовки, назви кінофільмів і т.п.). Поряд із загальними, власні імена (в т.ч. НО) беруть участь і в акумулятивній функції мови, оскільки багато з них зберігають концентровану інформацію соціальної, наукової, виробничої та іншої значущості.

John Paul II; Boeing 767; jetliner 737; AP I 610 pump, etc. /IHT/.

Паралельне функціонування власних і загальних одиниць свідчить про адгерентність у мові і мовленні.

Характерною для всіх власних імен є функція ідентифікації об’єкта/суб’єкта, яка містить в собі ряд підфункцій: 1) розрізнення (диференціацію); 2) адреси (координат об’єкта/суб’єкта); 3)виділення, протиставлення, характеристики:

1) 44(0)1264342992; Fax: [phone] /CR /;

2) Consumer Reports Books P.O. Box 10637, Dept. 104208, Des Moines, IA`50336 /CR/;

3) Lady Victoria Wemyss had been appointed to the largely honorary post of Extra Woman of the Bedchamber by the Queen Elizabeth II /IHT, 1997, №35, 483 /.

Спеціальною антропонімічною функцією НО вважаємо соціальну легалізацію особистості, що включає інформацію про родинні відносини, походження, статус у суспільстві (Elizabeth II, Adlai E.Stevenson III), а топонімічною функцією - особливу вказівну (дейктичну) функцію (назви доріг, адреси: 5801 Ellis Avenue, Chicago, Illinois 60637; I-90, etc.).

Значення імені – це фактор його популярності, фактор екстралінгвістичний. На рівні мови семантика імені обмежується тим, що це є ім’я, на рівні мовлення його семантика складається з об’єктивно-номінативного зв'язку і супроводжується комплексом суб’єктивних відомостей (а іноді й емоційних факторів), індивідуальних для кожного носія мови. Семантика, зокрема, нумеральних одиниць, від яких утворені власні імена (НО), модифікується або елімінується на рівні ономастичної семантики. У семантиці нумеральних онімів сконцентровані лінгвальні та екстралінгвальні фактори, психологічні (емоційні, афективні) аспекти, ідеологічна орієнтація тощо.

Числівники, як і іменники, є джерелом семантичної деривації, можуть бути загальними і власними, такими, що повторюють віхи еволюції.

Власне ім’я – це символ, що безпосередньо ідентифікує окремий суб’єкт/об’єкт. Імена власні – конкретні одиниці на відміну від загальних. Матеріалом для власних імен можуть служити будь-які нумеральні одиниці, які десемантизуються і закріплюються за одиничними об'єктами. Ім’я власне з нумеральным елементом відрізняється від чисел як абстрактних одиниць обсягом і змістом. Так, у номері телефону, факсу і т.п. (054324850) ілімінуються кількісні ознаки складових чисел.

Функція числівника полягає в тому, що, позначаючи числове поняття, числівник у той самий час дає йому назву. А оскільки натуральний ряд складається із чіткої послідовності чисел, і кожне число в цьому ряді є єдиним (число не може повторюватися, наприклад, число nine – це єдиний у своєму роді елемент рахункового ряду, що виражає одиничне кількісне поняття), оскільки номінація числівників – це індивідуальна номінація, що є невід’ємною властивістю імен числівників як частини мови. У самій природі числівника, у його семантиці закладені номінативно-ідентифікована і номінативно-індивідуалізована функції: кожен числівник повідомляє про певну кількість і в той самий час називає число, що є в кожному випадку індивідуальним, єдиним, відмінним від всіх інших чисел, тим самим підкреслюючи його індивідуальність.

Існує індивідуалі­зація у вигляді нумерації, локалізації та власних імен, наданих в індивідуаль­ному порядку кожному одиничному факту, об’єкту / групі об’єктів. Кожний числівник, позначаючи число, вказує на його конкретну репрезента­цію, тобто він і узагальнює, й індивідуалізує. Числівникам притаманні риси власних імен, про що свідчить їхня номінативно-індивідуалізована функція (кожне число має своє власне ім’я-назву).

Окрему групу НумС становлять власні іменники з числівниками. Назви династій, монархів, правителів включають римські числа (у постпозиції) або порядкові числівники, починаючи із 100 і більше в цифровому представленні (у препозиції) (Elizabeth II, John XXIII, Eighteenth Dynasty).

Аналогічну представленість мають назви політичних, соціальних, профспілкових організацій, органів управління, державні/військові інститути/об’єднання тощо.

 

 

Fifth Republic Third Reich		Governments
Second International The 107 the Congress will be elected in the year 2000		Governing bodies
Court of Appeals for the Truth Circuit Fourteenth Precinct Second Congressional District		Political divisions
Ninth Naval District Fifth Army Second Infantry Division Third Battalion, 122 d Artillery Seventy-seventh Regiment 323 d Fighter Wing Twelfth Armored Division		Military units
First Baptist Church Seventh-Day Adventists Twenty-first Church of Christ, Scientist		Churches
Typographical Union no.16 American Legion, Department of Illinois, Crispus Attucks Post no.1268 Amalgamated Meat Cutters and Buthcers Workmen of North America, Local 15.		Unions and Lodges

 

У назвах профспілок та їхніх філіалів в основному вживаються у постпозиції арабські числа. Останні використовуються також для позначення адреси, доріг, шосе, будинків тощо, а порядкові числівники (у препозиції) використoвуються у назвах вулиць/авеню.

 

 

U.S.Route 41 (U.S.41) Interstate 90 (1-90) Illinois 12		Highways
Fifth Avenue Twenty-third Street 5801 Ellis Avenue, Chicago, Illinois 60637 126 Buckingham Palace Road, London SWIS9SD

 

Виражаючи цифрове значення, числівник використовується автономно. Числова номінація при умовному кодуванні займає особливе місце. Суть її полягає в тому, що для номінації використовується на­бір цифр, який не має ригористичного числового денотату. Сигніфікативне значення цих номінацій дорівнює нулю. Вони називають, не даючи ніяких ха­рактеристик. Сполучення NumØ є контекстуально мотивованим.

Сall 1-515-237-4903.

Fax your order to 1-515-284-6713.

Вох 10637, dept. 104258.

Fах: 707 328-5466.

Рhопе: 44 (0) 1718962294.

Номери телефонів промовляються за групами, часті­ше парами (44187-fortу-four/еightееп/sevеп). Графічно: набори цифр позначаються через дефіс (456-29-35). Цифрові назви позбавлені денотативного значення (код 095, тел. 03).

Традиційним стало використання еліптичних словосполучень для позначення потягів, літаків та інших транспортних засобів за часом їх прибуття чи відправлення. Назви потягів можуть бути виражені різними числовими номінаціями (trаіп Nо. 12, trаіп Nо. 37, еtс.), але це не означає, що на даному напрямку є потяги всіх номерів від 1 до 37.

Числові найменування можуть використовуватися для позначення окремих осіб/груп людей у розвідувальних органах, в’язницях, таємничих організаціях, мафіозних структурах, у шпиталях тощо зметою обліку / секретності. Числова номінація виконує функцію імені, прізвища, псевдонімічного найменування. Номери як власні імена ідентифікують, а не характеризують. Власні імена умовні, їх зовнішній вигляд не має принципового зна­чення.

Agent 007.

No.146.

В ономастичній лексиці відсоток імен, відомих більшості членів мовного колективу, значно нижчий, ніж в апелятивній лексиці. Відповідно відсоток пасивних імен значно вищий. Багато імен відомі лише окремим фахівцям і належать до суто специфічного узусу.

Співвідношення активного і пасивного, реального і потенційного ономастичного запасу номінально і чисельно змінюється від одного споживача до іншого. Максимум становлять пасивні потенційні імена з вузькою популярністю, а мінімум – активні реальні імена, що вживаються більшістю членів соціуму.

Взаємодія власних і загальних імен здійснюється y процесі взаємообміну апелятивного та онімічного шарів лексики. Перетворення імен власних у загальні і навпаки – явище досить поширене. Воно може бути повним, що приводить до створення нової самостійної лексичної одиниці, і неповним, ситуативним, що не змінює статусу імені власного / загального.

Ім’я може переноситися з одного об’єкта на інший до того часу, поки не закріпиться за конкретним референтом. Квантитативні одиниці є базисом, на якому виникають імена власні з кількісним компонентом. Семантичний зміст імені виходить за межі семи квантитативності, яку воно замінює або доповнює. Матеріалом для утворення власних імен можуть служити і нумеральні одиниці, але, переходячи з розряду власних, вони десемантизуються і закріплюються за конкретним референтом. Ім’я власне з нумеральним елементом – нумеральний онім (НО) – відрізняється від чисел як абстрактних одиниць семантичним обсягом і характером інформації. Назва об’єкта / явища не має нічого спільного з його природою: у назві номера телефону, факсу тощо ([phone]) числа, що входять до складу, не мають кількісної ознаки.

Акти номінації нескінченні, щодня вони відбуваються в безлічі мовленнєвих ситуацій, але нуме­ральні оніми (НО), що при цьому виникають, можуть бути одномоментними (See him in room No. 7). Деякі конструювання стають загальновизнаними.

Pendleton Act 1883; Вlиеbіrd III; Fifth Rериblіс,

але: Сrispus Atucks Post по. 1268; 1348 Fifth Street; London 5801; Вох 34814; rоот № 10, еtс.

Акт номінації є індивідуальним закріпленням окремого імені за конкретним референтом. Але індивідуальність кожного акту нумеральної номінації не відповідає одиничності іменованого референта, проте слово, яке одного разу було використане для номінації, може бути вжитим для іменування іншого референта.

Нові (номінативні) значення можуть розвиватися в нумеральних лексемах у випадку їх нетипового вживання в незвичайній функції, у новій мовленнєвій ситуації. Ці лексичні одиниці виявляють «функціональну мобільність», мігрують у нові прошарки словника. Функціональна варіативність виступає головним iнтралінгвістичним фактором, що забезпечує зростання cловникового складу (зокрема ономастичного поля).

Стратифікаційний тип функціональної варіативності враховує зміни в соціальній структурі суспільства. Мова йде про взаємодію між нумеральними одиницями і соціолектом – лінгвістичним варіантом, що є визначеним на основі соціальних параметрів, наприклад, що корелює з визначеним соціальним класом чи професійною групою. Відбувається міграція числівників у нові соціолекти в новій якості (у вигляді НО) у зв'язку з появою нових науково-технічних термінів.

Оіl-Glо 22, Water-Glо 23 (паливо): Сlаss 125\150 (клас cтандарту); 316 stainless steel (марка сталі); КUDА23SBWНО(кухонний комбайн); Кептоrе тоdel 16779, Ultra Wash III (побутова техніка), еtс.

Науково-технічний прогрес як екстралінгвістичний фактор впливає на професійну диференціацію мови. Відбувається термінологізація нумеральних мовних одиниць у різних галузях науки і техніки. На семантичному рівні термінологізація корелює зі зменшенням діапазону значення. Зміст поняття збагачується, але обсяг поняття зменшується. Це потребує додавання до інтенсіонала вихідного нумерального і номінального значень терміна сем, що конкретизують та уточнюють значення.

Standart ANSІ; МоdеІ RНСN-7; 485 stainlees steel; size range «2-12», еtс.

Масова поява штучних номінацій стимулюється прогресом науки. Значна частина штучно створених імен належить до галузі, сфери, ділянки номенклатури і термінології науки / техніки, зокрема математики (як фундаментальної, так і прикладної), інформатики, кібернетики, статистики, генетики, інженерії, біоінженерії тощо.

Континуум, що являє собою ономастичний простір з його різноманітним заповненням у різні епохи, є доступним і для спеціалістів. Ономастичний простір, доступний окремому індивіду, містить у собі різні його сфери (галузі) у фрагментарному вигляді.

Перетворення абстрактних чисел в імена власні здебільшого відбувається оказіонально. Коли ж закріплені в іменах риси абстрагуються і стають типовими, властивими багатьом референтам, перетворення стає зворотним (від імені власного до загального, але якісно нового, узуально обумовленого терміна):

референт à числова номінація à абстрактне число à ім’я власне (НО) → ім’я загальне (термін).

Термін завжди як член терміносистеми є однозначним надбанням конкретного мовного узусу.

Тиражування ідеї чи серійне виробництво якого-небудь винаходу приводить до термінологізації тих чи інших НО. Рекламні статті газет і журналів заповнені назвами моделей насосів (НS-3 тоdel; 5 НS -5 МоdеІ; F-350 МоdеІ); типами їхніх стандартів (АRІ 682; АRІ 610); марками палива (Оіl-Glо 22; Water Glо 23; АR-Glо 15); деталей (ТЕ-600 seal; ТN24 саsiпg); їх стандартами і класами (ANSI СІаss 300; ANSI Class 125/150); параметричними особливостями конструкцій (3 Wау/ 4 Wау solenoid valves; «2-12» size range); різновидами сплавів (376SST; АІІоу 20); розчинів (РВ06А2; РВ09А2; 150-300 SSU) і т.п.

Такі терміни часто виникають у межах однієї фірми/компанії, мають конкретного автора (авторів).

Дані НО належать до особливого виду номінації -термінологічної, результатом якої є терміни-символи. Терміни-символи - це особливий, комбінований тип термінологічної номінації, до складу якої поряд зі словесними знаками входять символи у вигляді літер, цифр, графічних знаків тощо. У функціонально-семантичному полі кількості (ФСПК) вони знаходяться у периферійній зоні й відрізняються високим ступенем мобільності з онімосистеми в терміносистему.

Ступінь дифузності маргінальних ділянок функціонально-семантичного поля кількості у межах ономастичного та термінологічного просторів об'єктивується проявляється у дискурсивному бутті.