Синкретизм мовних категорій «кількість» та «якість»

Виникнення та розвиток специфiчно людського, а саме абстрактного, узагальненого мислення, формування таких його категорiй, як «якiсть» та «кiлькiсть», вiдбувалося в процесi практичної, трудової дiяльностi людини. Матерiальна предметно-перетворювальна дiяльнiсть суспiльної людини є саме тим досвiдом, завдяки якому формується людська свiдомiсть, що мiстить в своєму фундаментi дiалектико-категорiальне мислення.

Щодо мовних категорiй квалiтативностi та квантитативностi, то вони пройшли довгий шлях еволюцiї вiд конкретного до абстрактного, перш нiж досягти сучасного рiвня. Їх розвиток вiдповiдає загальнiй логiчнiй схемi «коструювання» основних механiзмiв мови на еволюцiйнiй основi. «Досягнення» домовної iнформацiйної технологiї базувалися на зоровому досвiдi. Їх надiйнiсть визначалася характером домовних механiзмiв, що використовувалися. Пiд останнiми розумiють конкретно-чуттєве вiдображення (1), пошук зв’язкiв мiж конкретними явищами (2), створення iнварiантiв (3).

У ходi практичної дiяльностi людини вiдбувається перехiд до мовних механiзмiв: асоцiативного (1), кореляцiйного (2), граматичного (3) вiдповiдно. Асоцiативний механiзм пов’язує сигнали, якi ми отримуємо пiд час мовного спiлкування з певними феноменами навколишнього свiту. Кореляцiйний механiзм фiксує наявнiсть чи вiдсутнiсть статистичного зв'язку мiж окремими словами, тобто встановлює, чи траплялися вже вони ранiше в попередньому мовному досвiдi даного iндивiда. За допомогою абстрагування вiд ряду властивостей конкретних слiв створюється система вiдношень мiж словами, iнварiантна, щодо їх конкретних характеристик. Це становить граматичний механiзм мови. Iнварiант, що iснує у вiдношеннях мiж деякими елементами (у мовi – мiж словами), спирається на принцип приписування рiзноманiтних слiв (i/чи рiзних сполучень слiв) до тих чи iнших категорiй. А вже з цього приписування випливають цiлком певнi (нiби стандартизованi) вiдношення мiж конкретними словами.

Поняття про вже абстрагованi вiд своїх предметiв-носiїв якiснi та кiлькiснi ознаки спочатку не мали такого ступеня своєї узагальненостi, як у сучасних мовах, тобто вони були конкретними. Для категорiй «якiсть», «кiлькiсть» характерний певний синкретизм. Вони мають зв’язок зi сферою предметностi, який сягає найдавнiших етапiв пiзнання цих категорiй. Людина не вiдокремлювала себе в навколишньому свiтi i сприймала цей свiт як єдине й неподiльне цiле. Речi розрiзнялись як чуттєвi образи, межi яких були розмитi i якi при вiддаленнi вiд них зливалися з iншими речами. На чуттєвому ступенi пiзнання видiляються предмети навколишньої дiйсностi як певнi об’єкти у виглядi образiв сприйняття. Вербальнi позначення предметiв, якостей, дiй i т.д. могли виникати лише в зв’язку з формуванням вiдповiдних понять, хоча найелементарнiших, адже мова – це засiб здiйснення саме абстрактного мислення.

Вербальнi позначення спочатку вживалися для номiнацiї як денотату, так i його властивостей. Iснував первiсний синкретизм iменi, в результатi пiзнiшої диференцiацiї якого виникають iменники i прикметники.

В англiйськiй мовi спостерiгались й iншi тен­денцiї розвитку слiв з якiсним значенням. Наприклад, для найдавнiших перiодiв, виходячи з етимологiчних даних, можна констатувати значно бiльшу пов’язанiсть параметричних прикметникiв зi словами, що називали дiї, нiж зi словами на позначення предметiв. Все ж серед бiльшостi сучасних та значною мiрою засвiдчених на давнiших етапах мовного розвитку прикметникiв багато таких, семантика яких пов’язується з предметом, що характеризується вiдповiдною ознакою.

У процесi видiлення тiєї чи iншої якiсної ознаки предмета у результатi порiвняння якийсь iз предметiв починає виступати як її найхарактернiший носiй, тобто своєрiдний еталон, з яким ототожнюються за вiдповiдною якiсною ознакою iншi предмети. Якiсна ознака приписується думкою видiленому предмету. Звiдси i взаємозалежнiсть значень «якiсть» i «предмет»: якiсть мислиться як сторона предмета, а про предмет неможливо мислити без якiсних ознак. Назва еталона стає назвою тiєї якiсної ознаки, носiєм якої вiн є. Коли мовець дає найменування тiй чи iншiй ознацi чи навiть сукупностi ознак шляхом вiдсилання до самого предмета - носiя цих ознак, вiн виходить з розумiння предмета як представника тiєї чи iншої певної властивостi чи властивостей, але iгнорує при цьому його iншi властивостi i ознаки, якi виступають в данiй ситуацiї як несуттєвi i вториннi. Оскiльки в ролi еталонiв могли бути кiлька предметiв, однакових чи близьких в якiсному вiдношеннi, то для позначення якостi виникло кiлька назв. Наприклад, red, crimson, vermilion; lilac, purple, violet.

Генетичний зв’язок iменникiв та прикметникiв можна продемонструвати на групi прикметникiв на позначення кольорiв, не пов’язаних зi спектральним подiлом на кольори, а утворених вiд iменникiв, релевантною ознакою яких є забарвлення.

Пор.: lemon (лимон) – lemon (лимонний);

lilac (бузок) – lilac (бузковий);

cherry (вишня) – cherry (вишневий, темно-червоний).

Головна вiдмiнна риса ознакових слiв у порiвняннi з їх субстантивними вiдповiдниками полягає в протилежнiй спрямованостi проце­сiв номiнацiї y прикметниках та у вихiдних для них iменниках. Подiбно до того, як семантика iменника, який називає предмет, явище i т.д., спря­мована на узагальнення всiх його властивостей, якостей, на створен­ня цiлiсного уявлення про предмет та його iндивiдуалiзацiю, ономасiологiчним завданням ознакового слова є iменування окремої статичної або динамiчної властивостi, ознаки, якостi предмета, що мислиться мовцем у вiддаленнi вiд самого предмета.

У мовi вiд слiв будь-якої частини мови з якiсним значенням утворюються iменники з семою квалiтативностi (whiteness, redness, depth, width, etc.). Iмена якостi - результат частиномовної транспозицiї. За своїм лексичним значенням вони близькi до прикметника, що позначає якiсть, а притаманнi їм граматичнi властивостi дозволяють вважати їх iменниками. Поява предметного значення у якiсних слiв – це повторення властивостей пройдених ступенiв розвитку мовної категорiї квалiтативностi, який йде по спiралi (N® Adj® N®...). Одиницi типу darkness не вiдсилають до найхарактернiшого представника певної властивостi (dark), а позначають ознаки, що мисляться у вiдривi вiд носiїв як своєрiднi самостiйнi сутностi, тобто предметно. Процес опредмечування ознак, дiй, явищ та подiй пов'язаний з розвитком абстрактного мислення.

Категорiя кiлькостi – одна з найабстрактнiших категорiй мислення. Формування понять про певнi кiлькостi можливе лише при абстрагуваннi вiд якiсних особливостей предметiв, складових тiєї чи iншої множини. Проте предметнi вихiднi значення простежуються у деяких словах мiри та ваги. Пор.: англ. stone, foot, ell, pint, span, brace, fathom, etc. Це пов'язано з тим, що множини конкретних пред­метiв (наприклад, пальцi рук, нiг, iншi частини людського тiла, предмети щоденного вжитку) вибиралися в ролi еквiвалента, стосовно якого констатувалася рiвночисельнiсть iнших конкретних множин. Крiм того, для окремих чисел виникали паралельнi номiнацiї збiрного типу (наприклад, a score, a pair, a dozen). Їх числове значення з’являлося на основi вже iснуючих числових позначень y зв’язку з тим, що в торгiвлi, обмiнi, виробництвi фiгурували стiйкi в кiлькiсному вiдношеннi сукупностi предметiв.

Числiвник як знак числа є знаком кiлькостi i знаком просторової предметної ознаки.

У сучаснiй англiйськiй мовi предметне значення наявне у iменникiв, нумеративно-кiлькiсних дериватiв. Їхнiм ономасiологiчним базисом виступає предмет, ономасiологiчною ознакою – предмет, складений з даного числа частин. Напрям концептуального зрушення в процесi деривацiї має такий вигляд: простiр множинного предмета ® сам цей предмет [9: 156]. Наприклад: These two were the solid core of the college... (C.P. Snow), або: Ayla absently brushed away the few that were buzzing around her head (J.M. Auel). Take just one example of what I mean – I could give you dozens (A.J. Cronin).

Розвиток предметних значень спостерiгається в абстрактних позначеннях якостi та кiлькостi. Це свiдчить, з одного боку, про синкретизм категорiй якостi та кiлькостi, їх потяг до сфери предметностi. З iншого боку, це означає, що розвиток мовних категорiй квалiтативностi та квантитативностi – це не прямолiнiйний рух, а складний спiралеподібний процес з певним повторенням пройдених ступенiв з деяким поверненням до минулого, з повторенням на вищих стадiях окремих сторiн i рис нижчих. Cхожi тенденцiї розвитку слiв з якiсним та кiлькiсним значенням зумовленi тим, що в дiйсностi якiснi та кiлькiснi особливостi є інгерентними аспектами об’єктів.

Потяг до сфери предметностi виявляється i в синтагматичних особливостях одиниць, що позначають якiсть та кiлькiсть, у їх переважному вживаннi у складi субстантивних словосполучень. Дiалектика предметного свiту i людського мислення не допускає повної абстракцiї ознак предмета та людини, яким певнi ознаки та властивостi належать. Єднiсть предмета, особи та атрибутованої їм ознаки вiдновлюється в ознакових одиницях зовнiшнiми щодо слова ресурсами – сполученням ознакових та предметних назв (словосполученнями).

Селекцiя контекстних партнерiв тих чи iнших слiв здiйснюється на основi сумiсностi семантичних ознак обох предметiв (з лiнгвiстичної точки зору), що, у свою чергу, мотивовано вiдношеннями у позамовнiй дiйсностi.

Порядкові числівники

 

Кiлькiсно-якiснi вiдношення вiдображенi певною мiрою у категорiї ступенiв порiвняння (прикметникiв,прислiвникiв), якi служать для вираження вiдношень мiж рiзними кiлькостями однiєї якостi, позначеної рiзними формами того самого слова. Кожен iз ступенiв порiвняння виражає якусь ознаку (позитив – безвiдносну, компаратив – нерiвнiсть ознак, суперлатив – її граничну межу). Семантична конкретизацiя та диференцiацiя ступенiв порiвняння прикметника вiдбуваються при їх функцiонуваннi у мовленнi.

Кiлькiснi та якiснi аспекти переплiтаються у одиниць, що виражають категорiю iнтенсивностi, яка призначена для вiдображення бiльшої чи меншої виявленостi ознаки, кiлькiсних градацiй якiсної ознаки у межах даної якостi. В англiйськiй мовi iснує система словотворчих засобiв вираження iнтенсивностi ознаки. Їх особливiсть полягає в тому, що вони вводять кiлькiсне значення разом з якiсним до структури лексичного значення слова.

Значення кiлькiсної ознаки, особливо з вiдтiнком якiсностi чи навiть ступеня та iнтенсивностi якостi, похiдним словам надають вiдповiдного значення префiкси: half-, part-, not, too-, з одного боку ; extra-, super-, over-, з іншого ; non-, un-, з третього. Префiкс un - при додаваннi до багатьох прикметникiв передає значення заперечення якостi, властивостi чи ознаки, вираженої основою, наприклад, unworthy, unatterable. Iнтенсивнiсть якостi передається й суфiксом - ish, який приєднується до прикметника i виражає неповноту або частковий вияв ознаки предмета, названої мотивуючим словом, пор.: англ. coldish, greenish.

Система кiлькiсних числiвникiв надає невеликий набiр базових елементiв, якi використовуються для породження численних похiдних найменувань. Регулярнi формальнi деривати, створенi на базi iмен цiлих чисел, тi, що виявляють домiнанту категорiальної семантики iнших частин мови (прикметникiв, iменникiв, прислiвникiв), утворюють номiнативнi розряди, що спiввiдносяться з рiзними дiлянками концептуального частиномовного фрейму.

Числова основа регулярних формальних дериватiв, якi визначаються як нумеративно-кiлькiснi, нумеративно-порядковi та нумеративно-iндекснi, iменує числове поняття, що характеризує рiзнi просторовi властивостi предмета. Пор.: All this triumphal business, these people coming and going, those two talking so readily and quickly; the clear and sparkling morning! (J. Galsworthy) On the fourth evening Brander came... (Th. Dreiser) I found a large «5» painted on the wall opposite the lift gate (J. Wyndham).

У нумеративних дериватах типу third, thirdly, thrice, in threes, three-fold, etc. кардинальнi категорiальнi ознаки зникають чи розмиваються за рахунок домiнування категорiальної ознаки, характерної для iншої частини мови. До дериватів, що набули категорiальних ознак прикметника, номiнативною базою якого є поняття якостi, належать порядковi числiвники та прикметники (нумеративнi деривати).

Когнiтивними складниками поняття числа є точна сума частин, числова iєрархiя, iдея сукцесiї, мiсце цiлiсностi в лiчильнiй послiдовностi. У зв’язку з цим у структурi кiлькiсно-якiсних похiдних спотерiгаються такi специфiкацiї якостi: а) якiсть за кiлькiстю; б) iнтенсифiкацiя якостi на базi кiлькостi; в) якiсть за мiсцезнаходженням, зазначеним за допомогою числа; г) iнтенсифiкацiя якостi на базi сукцесiї; д) якiсть «вiдмiнностi», вiдмежованостi вiд iншого подiбного об'єкта за iндексом цiлого.

У лiнгвiстичнiй лiтературi порядковi числiвники iнтерпретуються по-рiзному: як ад’єктивнi, так і нумеральні слова [46]. Обидвi точки зору мають своє обгрунтування.

Вiднесення названих слiв до розряду числiвникiв є традицiйним i спирається виключно на тiсний словотворчий та семантичний зв’язок порядкових числiвникiв з кiлькiсними (пор.: seven – the seventh, thousand – the thousandth). Клас числiвникiв організований у виглядi асо­цiативного ряду (ряду натуральних чисел), будова якого однакова для обох розрядiв числiвникiв (кожному кiлькiсному числiвнику вiдповi­дає порядковий): компоненти ряду займають чiтко визначене мiсце в ньому, i кожен з них вiдрiзняється вiд попереднього й наступного компонента на однакову величину: one, two, three,...; the first, the second, the third,....

Про близькiсть даних розрядів нумеральних слiв свiдчить те, що за допомогою обох вiдбувається лічба. Результат лічби (статичний аспект категорiї кiлькостi) може позначатися як кiлькiсними, так i порядковими числiвниками або їхнiми сполученнями з iменниками. Наприклад: I have a passion for white people, I used to own three. But two are dead and the third is sickly (G. Vidal).

Подiл числiвникiв на кiлькiснi та порядковi, на думку Кошової I.Г.[20], мiстить в собi два рiзних принципи. З одного боку, це уявлення про окремий предмет чи його розрiзненi частини, при якому з необмежено iснуючої безлiчi об’єктiв матерiального свiту, якi пiдлягають лічбі, видiляється якась їх частина, що набирає форми кiлькiс­ного числiвника, наприклад, eight books, one hundred kilos of oranges. З iн­шого боку, встановлення порядку в об’єктах, що пiдлягають лічбі, грунтується на уявленнi про визначенiсть кожного з них (наприклад, the fifteenth year, the third kilometre). Визначенiсть виступає як якiсть, не залежна вiд числа однорiдних предметiв, що в неї входять. Наприклад: the first day - «перший день», the first days - «першi днi» дають уявлення про ту саму порядкову визначенiсть перший, а не другий, що йде за першим. Щодо загального значення кiлькостi, притаманного числiвнику як частинi мови, воно входить в кожну його словоформу. Парадигматична сутнiсть порядкових числiвникiв будується на «константi ознаки», синтезованої на базi кiлькiсного значення.

Структура складених числiвникiв, що являє собою кiлька граматично не пов'язаних мiж собою найменувань (пор.: one thousand three hundred and thirty-sixth), є для них специфiчною i не знаходить широкої вiдповiдностi в утвореннi прикметникiв.

Як порядковi, так i кiлькiснi числiвники можуть виконувати в реченнi функцiю означення iменника, наприклад: Here are two chairs; let us sit down and see the smart people go by (O. Wilde). There had been a secondman in the car at the time... (W. Faulkner). Але порядковi числiвники на вiдмiну вiд кiлькiсних можуть виступати в ролi означення всього нумерального сполучення. Наприклад: The first two or three notices were noncommittal... (W.S. Maugham). У фразах даного типу порядковi числiвники спiввiдносяться з цiлим нумеральним сполученням «числiвник + iменник», а кiлькiсний числiвник не може визначати нiчого, крiм iменника [40].

Функцiонально-семантичне макрополе квантитатив-ностi мiстить y собi багато мiкрополiв. Серед них мiкрополе нумеральностi, яке об’єднує мовнi засоби, що виражають точнi числовi (нумеральнi) значення, якi можуть спiввiдноситися з компонентами натурального ряду чисел. Центром поля є кiлькiснi числiвники, а до його периферiї належать порядковi числiвники, в яких сема нумеральностi (вказiвка на точне число) сполучається з якiсною семою порядковостi («той, що займає певне мiсце в послiдовностi»). «Порядковiсть», як i «кiлькiснiсть», є провiдною граматично-семантичною ознакою числiвникiв. «Порядковiсть» – виявлення не тiльки своєрiдної кiлькiсностi, але й локативностi в широкому розумiннi.

Баранник Д.Х., пов’язуючи данi слова з поняттєвою категорiєю порядковостi, вважає, що остання не може бути ототожнена з поняттєвою категорiєю кiлькостi або включена в неї. Цi категорiї (порядковостi та кiлькостi) у певних моментах перетинаються. Це виявляється, однак, не у функцiонально-поняттєвому аспектi (перетинаються вони не своїми ФСП), а в аспектi етимологiчно-словотвiрному, в наявностi квантитативного генетичного пiдтексту в порядкових назвах [3].

Проте на вiдмiну вiд кiлькiсних числiвникiв, якi виражають в основному сумарну кiлькiсть, порядковi реалiзують значення одиничностi. Останнi вказують на мiсце в ряду, яке завжди дорiвнює одиницi. Якщо «шiсть олiвцiв» являють собою набiр олівцiв, то «шостий олiвець» – один, вiн займає тiльки шосте мiсце пiсля п’яти з цього класу. У контекстi розбiжностi мiж кiлькiсними та порядковими числiвниками посилюються. Порядковi набувають ознак якiсностi, кiлькiснi ж реалiзують як точне, так i неточне число.

Про реалiзацiю порядковими найменуваннями якiсного значення свiдчить наявнiсть у мовi асоцiативних рядiв схожостi та протиставленостi, до складу яких входять порядковi слова. Так, слово «перший» асоцiюється з близьким за значенням словом «вищий» (першого ґатунку, вищого ґатунку) та протистоїть слову «третiй», «низький» (третього ґатунку, низької якостi). В подiбних словосполученнях порядковi чи­слiв­ники набувають властивостей прикметника, що пов'язується з семан­тико-функцiональною переорiєнтацiєю числiвникiв на вираження властивостi означуваного, тiсно пов’язаної з поняттям вiдношення. У такому випадку порядковi слова є елементами периферiї, функцiонально-семантичної категорiї класу прикметникiв, а групам, що належать до периферiї притаманне взаємопроникнення в iнші частини мови, для даного розряду – у числiвники.

Значення послiдовностi та значущостi об’єктiв реалiзується опозицiєю типу first teeth:: second teeth::::third teeth; the first day::the last day. Прикметники типу last своєю семантикою виражають iдею лiнiйної послiдовностi. Вони є своєрiдними узагальненими синонiмами порядкових числiвникiв. Самi формули з такими прикметниками перебувають на периферiї семантичного поля категорiї порядковостi (Баранник 1992:18), пор.: «The first thing I want to say», he replied, «is how grateful I am to you for coming to speak to me» (C.P. Snow.) The last thing I heard was that the display was diminishing fast now, and that we’d probably be out of the debris area in a few hours (J. Wyndham).

На думку Жаботинської С.А., аналiз вторинних номiнативних знакiв – порядкових назв, смислова структура яких може розглядатися як розчленована, що складається зi значення вихiдної одиницi (числiвника) та значення похiдного (порядкового найменування), пiдтверджує правомiрнiсть їх внесення до класу прикметникiв не тiльки в англiйськiй, а i в iнших мовах. Жаботинська С.А. вважає, що саме ад’єктивною природою пояснюється реакцiя порядкових слiв на запитання я кий? та вiдсутнiсть реакцiї на запитання с кiльки? Ономасiологiчним базисом порядкових назв як похідних одиниць є статична ознака предмета: вiдношення до мiсця, ономасiологiчною ознакою – вiдношення до мiсця в лiчильнiй послiдовностi. Напрям концептуального зру­шення в деривацiйному рядi the fourth, the fifth, etc. – мiсцезнаходження одиничного предмета ® стiйка ознака даного предмета [8; 9].

Числiвник – це частина мови, яка виражає всiєю сукупнiстю слiв, що в неї входять та розміщуються у чiткiй послiдовностi, систему лiчби, прийняту в даному людському суспiльствi, а кожен окремий числiвник називає елемент цiєї системи – числове поняття (число, кiлькiсть предметiв, порядок при лiчбi). У класi прикметникiв, на вiдмiну вiд числiвникiв, сукупнiсть слiв не виражає якоїсь чiтко орга­нi­зованої системи, яка була б носiєм особливої семантики, що вiдрiзня­ється вiд семантики окремого слова. Усi компоненти ряду the first, the second, the third,... займають чiтко визначене мiсце в даному рядi. Вони семантично залежнi один вiд одного, тобто кожен числiвник зумовлює своєю семантикою наявнiсть в мовi цiлого ряду iнших. Так, iснування в мовi слова the fourth означає, що в мовi є й слова the first, the second, the third.

Одним із доказiв, що порядковi числiвники – кiлькiсно-якiснi одиницi, є словотвiрне обгрунтування цiєї тези. Внаслiдок специфiки номiнативного акту, що веде до творення похiдних слiв, останнi набувають ознаки семантичної розчленованостi, семантичної неелементарностi i стають носiями особливого, тiльки їм притаманного типу значення – словотвiрного значення.

Словотвiрне значення корелює із загальнокатегорiальними характеристиками словотвiрних баз та їх граматичними властивостями. Кореляцiя із загальнокатегорiальними характеристиками словотвiрних баз (кiлькiсних числiвникiв) приводить до наявностi в семантицi цих слiв сем кiлькостi. Словотвірний формант

- th у комплексi з конституентами лiчильного ряду iменує регулярний факт i є рекурентним до нескiнченностi. А будь-який регулярний факт дiйсностi може стати статичною ознакою предмета. У даному випадку – це ознака специфiчного розташування одиничних об'єктiв у часi та / чи у просторi [9].

Елементи the first, the second, the third, the fourth, the fifth,... вiдрiзняються один вiд одного тим (якiсна визначенiсть), що спiввiдносяться з рiзним мiсцем у ряді лічби. Мiж ними iснують вiдмiнностi, iдентичнi семантичним вiдмiнностям кiлькiсних числiвникiв вiдповiдного лiчильного ряду (кiлькiсна визначенiсть). Порядковi числiвники подібно до відносних прикметників вiдбивають якiсну характеристику предмета через вiдношення до числа.

Порядковi слова знаходяться в зоні перетину функціонально-семантичних полiв квантитативностi та квалiтативностi (див. схему). Вони позначають просторово-часовий порядок слiдування подiбних та рiвних частин множини, а iдея сукцесiї є елементом поняття числа-кiлькостi.

Порядковi слова (the first, the tenth, the twentieth) походять вiд кiлькiсних числiвникiв, але характеризуються специфiчною смисловою структурою, яка має риси, притаманнi як числiвникам, так i прикметникам. Тим самим порядковi числiвники є носiями кiлькiсно-якiсного значення.

 

 

ФСП ФСП

квалітатив- квантитатив-

ності ності