Специфічні риси числівників англійської мови

ЧИСЛІВНИК

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

 

Навчальний посібник

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

 

 

 

Суми

“Видавництво СумДУ”

УДК 811.111’367:627(075.8)

ББК 81.432.1я7

Ч 67

Авторський колектив:

С.О.Швачко, доктор філологічних наук;

С.В.Баранова, кандидат філологічних наук;

І.К.Кобякова, кандидат філологічних наук;

О.М.Медвідь, кандидат філологічних наук;

Н.І.Чернюк, кандидат філологічних наук;

О.І.Єгорова, викладач;

О.А.Шуменко, викладач

 

Рецензенти:

Л.М.Черноватий – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри ділової англійської мови та перекладу Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

В.Г.Таранець - доктор філологічних наук, професор Маріупольського державного гуманітарний університет;

Л.Ф. Омельченко - доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології Київського міжнародного університету

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний

посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист №1/11-8805 від 22.09.2010 р.)

Ч 67	Числівниканглійської мови: навч.посіб. / С.О.Швачко, С.В.Баранова, І.К.Кобякова та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2010. -171 с.

ISBN №978-966-657-321-9

Навчальний посібник підготовлений відповідно до типової програми; містить вправи, контрольні завдання, перелік перспективних тем дослідження, список рекомендованої літератури для подальшого вивчення.

Матеріали посібника обіймають актуальні питання квантитативних одиниць, їх когнітивні, лінгвістичні та перекладацькі аспекти. Матеріали посібника подаються у двох розділах – теоретичному та практичному. У першій частині репрезентуються теоретичні засади числівників англійської мови, їх квантитативні паралелі; використовуються авторські доробки з релевантних питань. Практична частина посібника містить контрольні завдання, тести та вправи. Подаються наукова література та перелік перспективних наукових тем.

УДК 811.111’367:627(075.8)

ББК 81.432.1я7

© Швачко С.О., Баранова С.В., Кобякова І.К., Медвідь О.М., Чернюк Н.І., Єгорова О.І.,

Шуменко О.А., 2010

ISBN №978-966-657-321-9 © Видавництво СумДУ, 2010

ПЕРЕДМОВА

Навчальний посібник «Числівник англійської мови» розроблений колективом авторів за загальною редакцією академіка Академії наук ВШ України, доктора філологічних наук, професора Швачко С.О. Навчальний посібник складається із двох частин: теоретичної і практичної. У першій частині розглядаються актуальні питання нумеральних слів, їх домінантне ядро – числівники сучасної англійської мови. Увага фокусується на семантичному наповненні, синтаксичному, епідигматичному та прагматичному бутті числівників. Практична частина посібника вміщує серію вправ із релевантних питань, розрахованих на поглиблення вивчення граматичних, семантичних та функціональних характеристик англійських числівників, їх дискурсивного оточення. Перша частина посібника складається із 13 блоків, які містять теоретичні положення з таких питань: 1 Специфічні риси числівників англійської мови. 2 Лексичні паралелі числівників англійської мови. 3 Лексичне оточення нумеральних одиниць. 4 Засоби позначення приблизної та невизначеної кількості. 5 Семантичне навантаження фразеологічних нумеральних словосполучень (с.6-75, матеріал підготувала проф. Швачко С.О.). 6 Синкретизм мовних категорій «кількість» та «якість». 7 Порядкові числівники. 8 Нумеративні прикметники-деривати (с.75-94, матеріал підготувала доц. Баранова С.В.). 9 Числівник via іменник (контрастивні нотатки) (с. 94-100, матеріал підготувала викл. Єгорова О.І.). 10 Перекладацькі аспекти англійських нумеральних словосполучень (с.100-106, матеріал підготувала проф. Швачко С.О.). 11 Ономастична функція нумеральних конструювань. Поліфункціональна сутність нумеральних одиниць сучасної англійської мови (с.106-117, матеріал підготувала доц. Медвідь О.М.). 12 Лінгвокогнітивні аспекти одиничних номінацій (с.117-135, матеріал підготувала доц.Чернюк Н.І.). 13 Словотвірні тенденції англомовних числівників (с.136-141, матеріал підготувала викл. ШуменкоО.А.). Вправи та завдання розроблені доцентом Кобяковою І.К.(c.117-135). Навчальний посібник розроблений відповідно до курсів та спецкурсів за вибором мовного циклу з англійської філології, що викладається бакалаврам, спеціалістам та магістрам. У посібнику використані доробки авторів посібника, які займалися науковими пошуками квантитативності.

Авторський колектив висловлює подяку рецензентам за уважне прочитання рукопису, зауваження та поради, які сприяли покращанню змісту і структури роботи. Велику підтримку у вирішенні проблемних питань надали авторам доробки, досвід, консультації видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, серед них: Арутюнова Н.Д., Акуленко В.В., Багрянський І.М., Баранник Д.Х., Бондарко О.В., Винник В.О., Вихованець І.Р., Жаботинська С.А., Жлуктенко Ю.О., Загнітко А.П., Кацнельсон С.Д., Кошова І.Г., Кочерган М.П., Кубрякова О.С., Левицький А.Є., Манакін В.Н., Омельченко Л.Ф., Почепцов Г.Г., Перельман М.М., Панфілов В.З., Тараненко О.О., Таранець В.Г., Смирницький О.І., Супрун А.Є., Черноватий Л.М.

Структура посібника, особливості систематизації викладеного матеріалу, актуальність тематики, сьогоденні методи репрезентації творчих пошуків авторів дозволяють використовувати його у навчальній роботі студентів. Посібник призначений також для науковців – філологів, викладачів, магістрантів та аспірантів. Рекомендується для студентів вищих навчальних закладів України.

 

ЗМІСТ

С.

Передмова................................................................................
1 Теоретична частина
1 Специфічні риси числівників англійської мови…………
2 Лексичні паралелі числівників англійської мови………..
3 Лексичне оточення нумеральних одиниць………….........
4 Засоби позначення приблизної та невизначеної кількості……………………………………………………..
5 Семантичне навантаження фразеологічних нумеральних словосполучень………………………………………………
6 Синкретизм мовних категорій «кількість» та «якість»……………………………………………………….
7 Порядкові числівники……………………………………..
8 Нумеративні прикметники-деривати…………………….
9 Числівник via іменник (контрастивні нотатки)…………
10 Перекладацькі аспекти англійських нумеральних словосполучень……………………………………………
11 Ономастична функція нумеральних конструювань. Поліфункціональна сутність нумеральних одиниць сучасної англійської мови……………………………………………….
12 Лінгвокогнітивні аспекти одиничних номінацій…….....
13 Словотвірні тенденції англомовних числівників……….
Питання для самоконтролю Тематика курсових, дипломних та магістерських робіт…..
2 Практична частина
Вправи ………………………………………………………..
Список літератури…………………………………………….
Список умовних скорочень....................................................

 

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

Таблиця 1 - Типи НумС в англійській та українській мовах

 

Моделі NumN Мови	Англійська мова	Українська мова
NumN1	17,5 ± 2,65	15,25 ± 2,09
NumN2	12,03 ± 2,3	13,8 ±3,3
NumN3	7,03 ± 0,44	6,23 ±0,36
NumN4	63,4 ± 3,4	64,8 ± 4,7

Найчастіше актуалізується модель NumN₄, компонентам якої притаманна семантична атракція, оскільки Num та N₄ сумісно виконують квантитативну функцію стосовно номінацій того, що вимірюється або лічиться. Пор.: англ. ten yards of silk; ten dozens of eggs; укр. три тонни муки, дві дюжини квітів.

 

Порядкові числівники

 

Кiлькiсно-якiснi вiдношення вiдображенi певною мiрою у категорiї ступенiв порiвняння (прикметникiв,прислiвникiв), якi служать для вираження вiдношень мiж рiзними кiлькостями однiєї якостi, позначеної рiзними формами того самого слова. Кожен iз ступенiв порiвняння виражає якусь ознаку (позитив – безвiдносну, компаратив – нерiвнiсть ознак, суперлатив – її граничну межу). Семантична конкретизацiя та диференцiацiя ступенiв порiвняння прикметника вiдбуваються при їх функцiонуваннi у мовленнi.

Кiлькiснi та якiснi аспекти переплiтаються у одиниць, що виражають категорiю iнтенсивностi, яка призначена для вiдображення бiльшої чи меншої виявленостi ознаки, кiлькiсних градацiй якiсної ознаки у межах даної якостi. В англiйськiй мовi iснує система словотворчих засобiв вираження iнтенсивностi ознаки. Їх особливiсть полягає в тому, що вони вводять кiлькiсне значення разом з якiсним до структури лексичного значення слова.

Значення кiлькiсної ознаки, особливо з вiдтiнком якiсностi чи навiть ступеня та iнтенсивностi якостi, похiдним словам надають вiдповiдного значення префiкси: half-, part-, not, too-, з одного боку ; extra-, super-, over-, з іншого ; non-, un-, з третього. Префiкс un - при додаваннi до багатьох прикметникiв передає значення заперечення якостi, властивостi чи ознаки, вираженої основою, наприклад, unworthy, unatterable. Iнтенсивнiсть якостi передається й суфiксом - ish, який приєднується до прикметника i виражає неповноту або частковий вияв ознаки предмета, названої мотивуючим словом, пор.: англ. coldish, greenish.

Система кiлькiсних числiвникiв надає невеликий набiр базових елементiв, якi використовуються для породження численних похiдних найменувань. Регулярнi формальнi деривати, створенi на базi iмен цiлих чисел, тi, що виявляють домiнанту категорiальної семантики iнших частин мови (прикметникiв, iменникiв, прислiвникiв), утворюють номiнативнi розряди, що спiввiдносяться з рiзними дiлянками концептуального частиномовного фрейму.

Числова основа регулярних формальних дериватiв, якi визначаються як нумеративно-кiлькiснi, нумеративно-порядковi та нумеративно-iндекснi, iменує числове поняття, що характеризує рiзнi просторовi властивостi предмета. Пор.: All this triumphal business, these people coming and going, those two talking so readily and quickly; the clear and sparkling morning! (J. Galsworthy) On the fourth evening Brander came... (Th. Dreiser) I found a large «5» painted on the wall opposite the lift gate (J. Wyndham).

У нумеративних дериватах типу third, thirdly, thrice, in threes, three-fold, etc. кардинальнi категорiальнi ознаки зникають чи розмиваються за рахунок домiнування категорiальної ознаки, характерної для iншої частини мови. До дериватів, що набули категорiальних ознак прикметника, номiнативною базою якого є поняття якостi, належать порядковi числiвники та прикметники (нумеративнi деривати).

Когнiтивними складниками поняття числа є точна сума частин, числова iєрархiя, iдея сукцесiї, мiсце цiлiсностi в лiчильнiй послiдовностi. У зв’язку з цим у структурi кiлькiсно-якiсних похiдних спотерiгаються такi специфiкацiї якостi: а) якiсть за кiлькiстю; б) iнтенсифiкацiя якостi на базi кiлькостi; в) якiсть за мiсцезнаходженням, зазначеним за допомогою числа; г) iнтенсифiкацiя якостi на базi сукцесiї; д) якiсть «вiдмiнностi», вiдмежованостi вiд iншого подiбного об'єкта за iндексом цiлого.

У лiнгвiстичнiй лiтературi порядковi числiвники iнтерпретуються по-рiзному: як ад’єктивнi, так і нумеральні слова [46]. Обидвi точки зору мають своє обгрунтування.

Вiднесення названих слiв до розряду числiвникiв є традицiйним i спирається виключно на тiсний словотворчий та семантичний зв’язок порядкових числiвникiв з кiлькiсними (пор.: seven – the seventh, thousand – the thousandth). Клас числiвникiв організований у виглядi асо­цiативного ряду (ряду натуральних чисел), будова якого однакова для обох розрядiв числiвникiв (кожному кiлькiсному числiвнику вiдповi­дає порядковий): компоненти ряду займають чiтко визначене мiсце в ньому, i кожен з них вiдрiзняється вiд попереднього й наступного компонента на однакову величину: one, two, three,...; the first, the second, the third,....

Про близькiсть даних розрядів нумеральних слiв свiдчить те, що за допомогою обох вiдбувається лічба. Результат лічби (статичний аспект категорiї кiлькостi) може позначатися як кiлькiсними, так i порядковими числiвниками або їхнiми сполученнями з iменниками. Наприклад: I have a passion for white people, I used to own three. But two are dead and the third is sickly (G. Vidal).

Подiл числiвникiв на кiлькiснi та порядковi, на думку Кошової I.Г.[20], мiстить в собi два рiзних принципи. З одного боку, це уявлення про окремий предмет чи його розрiзненi частини, при якому з необмежено iснуючої безлiчi об’єктiв матерiального свiту, якi пiдлягають лічбі, видiляється якась їх частина, що набирає форми кiлькiс­ного числiвника, наприклад, eight books, one hundred kilos of oranges. З iн­шого боку, встановлення порядку в об’єктах, що пiдлягають лічбі, грунтується на уявленнi про визначенiсть кожного з них (наприклад, the fifteenth year, the third kilometre). Визначенiсть виступає як якiсть, не залежна вiд числа однорiдних предметiв, що в неї входять. Наприклад: the first day - «перший день», the first days - «першi днi» дають уявлення про ту саму порядкову визначенiсть перший, а не другий, що йде за першим. Щодо загального значення кiлькостi, притаманного числiвнику як частинi мови, воно входить в кожну його словоформу. Парадигматична сутнiсть порядкових числiвникiв будується на «константi ознаки», синтезованої на базi кiлькiсного значення.

Структура складених числiвникiв, що являє собою кiлька граматично не пов'язаних мiж собою найменувань (пор.: one thousand three hundred and thirty-sixth), є для них специфiчною i не знаходить широкої вiдповiдностi в утвореннi прикметникiв.

Як порядковi, так i кiлькiснi числiвники можуть виконувати в реченнi функцiю означення iменника, наприклад: Here are two chairs; let us sit down and see the smart people go by (O. Wilde). There had been a secondman in the car at the time... (W. Faulkner). Але порядковi числiвники на вiдмiну вiд кiлькiсних можуть виступати в ролi означення всього нумерального сполучення. Наприклад: The first two or three notices were noncommittal... (W.S. Maugham). У фразах даного типу порядковi числiвники спiввiдносяться з цiлим нумеральним сполученням «числiвник + iменник», а кiлькiсний числiвник не може визначати нiчого, крiм iменника [40].

Функцiонально-семантичне макрополе квантитатив-ностi мiстить y собi багато мiкрополiв. Серед них мiкрополе нумеральностi, яке об’єднує мовнi засоби, що виражають точнi числовi (нумеральнi) значення, якi можуть спiввiдноситися з компонентами натурального ряду чисел. Центром поля є кiлькiснi числiвники, а до його периферiї належать порядковi числiвники, в яких сема нумеральностi (вказiвка на точне число) сполучається з якiсною семою порядковостi («той, що займає певне мiсце в послiдовностi»). «Порядковiсть», як i «кiлькiснiсть», є провiдною граматично-семантичною ознакою числiвникiв. «Порядковiсть» – виявлення не тiльки своєрiдної кiлькiсностi, але й локативностi в широкому розумiннi.

Баранник Д.Х., пов’язуючи данi слова з поняттєвою категорiєю порядковостi, вважає, що остання не може бути ототожнена з поняттєвою категорiєю кiлькостi або включена в неї. Цi категорiї (порядковостi та кiлькостi) у певних моментах перетинаються. Це виявляється, однак, не у функцiонально-поняттєвому аспектi (перетинаються вони не своїми ФСП), а в аспектi етимологiчно-словотвiрному, в наявностi квантитативного генетичного пiдтексту в порядкових назвах [3].

Проте на вiдмiну вiд кiлькiсних числiвникiв, якi виражають в основному сумарну кiлькiсть, порядковi реалiзують значення одиничностi. Останнi вказують на мiсце в ряду, яке завжди дорiвнює одиницi. Якщо «шiсть олiвцiв» являють собою набiр олівцiв, то «шостий олiвець» – один, вiн займає тiльки шосте мiсце пiсля п’яти з цього класу. У контекстi розбiжностi мiж кiлькiсними та порядковими числiвниками посилюються. Порядковi набувають ознак якiсностi, кiлькiснi ж реалiзують як точне, так i неточне число.

Про реалiзацiю порядковими найменуваннями якiсного значення свiдчить наявнiсть у мовi асоцiативних рядiв схожостi та протиставленостi, до складу яких входять порядковi слова. Так, слово «перший» асоцiюється з близьким за значенням словом «вищий» (першого ґатунку, вищого ґатунку) та протистоїть слову «третiй», «низький» (третього ґатунку, низької якостi). В подiбних словосполученнях порядковi чи­слiв­ники набувають властивостей прикметника, що пов'язується з семан­тико-функцiональною переорiєнтацiєю числiвникiв на вираження властивостi означуваного, тiсно пов’язаної з поняттям вiдношення. У такому випадку порядковi слова є елементами периферiї, функцiонально-семантичної категорiї класу прикметникiв, а групам, що належать до периферiї притаманне взаємопроникнення в iнші частини мови, для даного розряду – у числiвники.

Значення послiдовностi та значущостi об’єктiв реалiзується опозицiєю типу first teeth:: second teeth::::third teeth; the first day::the last day. Прикметники типу last своєю семантикою виражають iдею лiнiйної послiдовностi. Вони є своєрiдними узагальненими синонiмами порядкових числiвникiв. Самi формули з такими прикметниками перебувають на периферiї семантичного поля категорiї порядковостi (Баранник 1992:18), пор.: «The first thing I want to say», he replied, «is how grateful I am to you for coming to speak to me» (C.P. Snow.) The last thing I heard was that the display was diminishing fast now, and that we’d probably be out of the debris area in a few hours (J. Wyndham).

На думку Жаботинської С.А., аналiз вторинних номiнативних знакiв – порядкових назв, смислова структура яких може розглядатися як розчленована, що складається зi значення вихiдної одиницi (числiвника) та значення похiдного (порядкового найменування), пiдтверджує правомiрнiсть їх внесення до класу прикметникiв не тiльки в англiйськiй, а i в iнших мовах. Жаботинська С.А. вважає, що саме ад’єктивною природою пояснюється реакцiя порядкових слiв на запитання я кий? та вiдсутнiсть реакцiї на запитання с кiльки? Ономасiологiчним базисом порядкових назв як похідних одиниць є статична ознака предмета: вiдношення до мiсця, ономасiологiчною ознакою – вiдношення до мiсця в лiчильнiй послiдовностi. Напрям концептуального зру­шення в деривацiйному рядi the fourth, the fifth, etc. – мiсцезнаходження одиничного предмета ® стiйка ознака даного предмета [8; 9].

Числiвник – це частина мови, яка виражає всiєю сукупнiстю слiв, що в неї входять та розміщуються у чiткiй послiдовностi, систему лiчби, прийняту в даному людському суспiльствi, а кожен окремий числiвник називає елемент цiєї системи – числове поняття (число, кiлькiсть предметiв, порядок при лiчбi). У класi прикметникiв, на вiдмiну вiд числiвникiв, сукупнiсть слiв не виражає якоїсь чiтко орга­нi­зованої системи, яка була б носiєм особливої семантики, що вiдрiзня­ється вiд семантики окремого слова. Усi компоненти ряду the first, the second, the third,... займають чiтко визначене мiсце в даному рядi. Вони семантично залежнi один вiд одного, тобто кожен числiвник зумовлює своєю семантикою наявнiсть в мовi цiлого ряду iнших. Так, iснування в мовi слова the fourth означає, що в мовi є й слова the first, the second, the third.

Одним із доказiв, що порядковi числiвники – кiлькiсно-якiснi одиницi, є словотвiрне обгрунтування цiєї тези. Внаслiдок специфiки номiнативного акту, що веде до творення похiдних слiв, останнi набувають ознаки семантичної розчленованостi, семантичної неелементарностi i стають носiями особливого, тiльки їм притаманного типу значення – словотвiрного значення.

Словотвiрне значення корелює із загальнокатегорiальними характеристиками словотвiрних баз та їх граматичними властивостями. Кореляцiя із загальнокатегорiальними характеристиками словотвiрних баз (кiлькiсних числiвникiв) приводить до наявностi в семантицi цих слiв сем кiлькостi. Словотвірний формант

- th у комплексi з конституентами лiчильного ряду iменує регулярний факт i є рекурентним до нескiнченностi. А будь-який регулярний факт дiйсностi може стати статичною ознакою предмета. У даному випадку – це ознака специфiчного розташування одиничних об'єктiв у часi та / чи у просторi [9].

Елементи the first, the second, the third, the fourth, the fifth,... вiдрiзняються один вiд одного тим (якiсна визначенiсть), що спiввiдносяться з рiзним мiсцем у ряді лічби. Мiж ними iснують вiдмiнностi, iдентичнi семантичним вiдмiнностям кiлькiсних числiвникiв вiдповiдного лiчильного ряду (кiлькiсна визначенiсть). Порядковi числiвники подібно до відносних прикметників вiдбивають якiсну характеристику предмета через вiдношення до числа.

Порядковi слова знаходяться в зоні перетину функціонально-семантичних полiв квантитативностi та квалiтативностi (див. схему). Вони позначають просторово-часовий порядок слiдування подiбних та рiвних частин множини, а iдея сукцесiї є елементом поняття числа-кiлькостi.

Порядковi слова (the first, the tenth, the twentieth) походять вiд кiлькiсних числiвникiв, але характеризуються специфiчною смисловою структурою, яка має риси, притаманнi як числiвникам, так i прикметникам. Тим самим порядковi числiвники є носiями кiлькiсно-якiсного значення.

 

 

ФСП ФСП

квалітатив- квантитатив-

ності ності

Сучасної англійської мови

 

Власні імена (оніми) не можуть бути остаточно віднесені ні до мови як системи, ні до мови як окремим проявам цієї системи. З'ясування цієї проблеми корелює з «життям» імен, з реалізацією їх у мовних ситуаціях, у мовних нормуваннях та стилістичних навантаженнях.

Дослідження функціонально-семантичного поля кількості (ФСПК) сприяє розпізнанню механізму номінації кількості та моделей створення номінативних знаків. Даючи загальну характеристику номінації, А.В.Суперанська відзначає, що абсолютна номінативна значущість властива лише іменникам, що можуть транспортувати зміст слів інших номінативних частин мови (у тому числі числівників).

Імена власні, зокрема, нумеральні оніми (НО), – необхідний інвентар мови, що служить для визначення тих явищ, що не можуть бути точно й однозначно визначені за допомогою імен загальних, нумерального ряду. Склад власних імен неоднорідний, в наслідок чого важко виділити риси, типові для всіх, і ті, що відрізняють їх від загальних. Основним представляється індивідуальне присвоєння імен і присвоєння імен цілому класові (підкласу). Для імені власного (НО) вагомою є чітка окресленість об’єкта (Bluebird III; Voyager II, etc.).

Процес найменування пов'язаний із пізнанням об'єктів і виявленням їх загальних і відмітних властивостей. Слово означає те, що можна впізнати, а для цього потрібна розпізнавальна якість.

Всякий акт номінації – породження двобічного утворення з ідентифікованого і диференційованого елементів. У процесі номінації виникає семантична мікросистема. Нова номінативна одиниця маркується стосовно старої, наприклад: Fifth Street; Interstate 90; Voyager II, etc.

Власне ім’я не дорівнює апелятиву і не обмежується ним навіть у тих випадках, коли фонетично і морфологічно з ним збігається. Крім суто лексичного компонента, в його значення входять компоненти екстралінгвістичні, у тому числі естетичний, науковий, морально- і соціально- оцінний і т.п.

Імена власні, як і імена загальні, традиційно мають своє мотивування. Мотивування онімів (у тому числі НО) відрізняється від мотивування загальних назв. Враховуючи вторинний характер ономастичної номінації, нерідко всі слова, що беруть у ній участь, вживаються не в основному апелятивному (у нашому випадку нумеральному) значенні.

У ситуації найменування маємо справу iз семантичним узусом -метафоричним, метонімічним, за суміжністю або подібністю. Слово лише вказує на річ [39:194].

У прикладах типу Twenty-first Church of Christ, Scientist; Seventh-Day Adventists; Fifth Republic; Boeing 747 значення не можна вважати метафорою, в основy якої покладено образ.

У процесі номінації риса предмета (може бути навіть несуттєвою) закладається в основі його назви і стає репрезентантом усього референта y цілому. Поза зв’язком з цим референтом дана назва асоціює iз класом речей, служить його загальним ім’ям: One Park Avenue; One Thousand Lake Drive, etc.

Маркером елімінації первинного змісту власних імен виступає деетимологізація.

Перетворення загального у власне супроводжується редукцією лексичного апелятива: First International; Seventh-Day Adventists. Етимологічна класифікація власних імен виводить їх на доономастичний рівень, доводить до тієї межі, коли загальне стало власним. Такі НО, як Fifth Army; Ninth Naval District; Fifth Republic; Third Reich, etc., відрізняються від загальних лише тим, що вони закріплені за одним об'єктом. При тривалому функціонуванні слова як імені в ньому редукується семантика загального. Необхідно зазначити, що існує й чимало недовговічних власних імен, у яких редукція просто не встигає відбутися. Такі імена існують в обмеженому узусі і зрозумілі лише в тому середовищі, в якому вони були створені. Іноді редукція призводить до повної елімінації семантики апелятива НО.

У власних іменах з нумеральним компонентом максимально представлені підмет і доповнення.

The company will have a hard time delivering 737 (jetliner) before 2000.

The 737 runs on engines made by GE in partnership with Snecma.

Some of the 777s will go to Air China.

Суперанська А.В. виділяє в мові такі функції імен власних, які у нашому випадку ілюструються НО:

1) комунікативна (повідомлення, репрезентація), коли ім'я, відоме співрозмовникам, є основою повідомлення: The 757 (jetliner) uses Pratt and Whitney and Rolls-Royce engines /IHT, 1997, № 35, 748 /;

2) апелятивна (заклик, вплив): Call 54(2) 389436 /CR/;

3) експресивна: звичайно в ній виступають імена із широкою популярністю, що знаходяться на шляху перетворення в загальні: (like) Agent 007;

4) дейктична (вказівна); ця функція супроводжується вказівкою на об’єкт/суб’єкт: 59317 Bat-Yam, Israel /CR/.

Існує чимало НО, що спеціально націлені на реакцію реципієнта (товарні знаки, штрих-коди, газетні заголовки, назви кінофільмів і т.п.). Поряд із загальними, власні імена (в т.ч. НО) беруть участь і в акумулятивній функції мови, оскільки багато з них зберігають концентровану інформацію соціальної, наукової, виробничої та іншої значущості.

John Paul II; Boeing 767; jetliner 737; AP I 610 pump, etc. /IHT/.

Паралельне функціонування власних і загальних одиниць свідчить про адгерентність у мові і мовленні.

Характерною для всіх власних імен є функція ідентифікації об’єкта/суб’єкта, яка містить в собі ряд підфункцій: 1) розрізнення (диференціацію); 2) адреси (координат об’єкта/суб’єкта); 3)виділення, протиставлення, характеристики:

1) 44(0)1264342992; Fax: [phone] /CR /;

2) Consumer Reports Books P.O. Box 10637, Dept. 104208, Des Moines, IA`50336 /CR/;

3) Lady Victoria Wemyss had been appointed to the largely honorary post of Extra Woman of the Bedchamber by the Queen Elizabeth II /IHT, 1997, №35, 483 /.

Спеціальною антропонімічною функцією НО вважаємо соціальну легалізацію особистості, що включає інформацію про родинні відносини, походження, статус у суспільстві (Elizabeth II, Adlai E.Stevenson III), а топонімічною функцією - особливу вказівну (дейктичну) функцію (назви доріг, адреси: 5801 Ellis Avenue, Chicago, Illinois 60637; I-90, etc.).

Значення імені – це фактор його популярності, фактор екстралінгвістичний. На рівні мови семантика імені обмежується тим, що це є ім’я, на рівні мовлення його семантика складається з об’єктивно-номінативного зв'язку і супроводжується комплексом суб’єктивних відомостей (а іноді й емоційних факторів), індивідуальних для кожного носія мови. Семантика, зокрема, нумеральних одиниць, від яких утворені власні імена (НО), модифікується або елімінується на рівні ономастичної семантики. У семантиці нумеральних онімів сконцентровані лінгвальні та екстралінгвальні фактори, психологічні (емоційні, афективні) аспекти, ідеологічна орієнтація тощо.

Числівники, як і іменники, є джерелом семантичної деривації, можуть бути загальними і власними, такими, що повторюють віхи еволюції.

Власне ім’я – це символ, що безпосередньо ідентифікує окремий суб’єкт/об’єкт. Імена власні – конкретні одиниці на відміну від загальних. Матеріалом для власних імен можуть служити будь-які нумеральні одиниці, які десемантизуються і закріплюються за одиничними об'єктами. Ім’я власне з нумеральным елементом відрізняється від чисел як абстрактних одиниць обсягом і змістом. Так, у номері телефону, факсу і т.п. (054324850) ілімінуються кількісні ознаки складових чисел.

Функція числівника полягає в тому, що, позначаючи числове поняття, числівник у той самий час дає йому назву. А оскільки натуральний ряд складається із чіткої послідовності чисел, і кожне число в цьому ряді є єдиним (число не може повторюватися, наприклад, число nine – це єдиний у своєму роді елемент рахункового ряду, що виражає одиничне кількісне поняття), оскільки номінація числівників – це індивідуальна номінація, що є невід’ємною властивістю імен числівників як частини мови. У самій природі числівника, у його семантиці закладені номінативно-ідентифікована і номінативно-індивідуалізована функції: кожен числівник повідомляє про певну кількість і в той самий час називає число, що є в кожному випадку індивідуальним, єдиним, відмінним від всіх інших чисел, тим самим підкреслюючи його індивідуальність.

Існує індивідуалі­зація у вигляді нумерації, локалізації та власних імен, наданих в індивідуаль­ному порядку кожному одиничному факту, об’єкту / групі об’єктів. Кожний числівник, позначаючи число, вказує на його конкретну репрезента­цію, тобто він і узагальнює, й індивідуалізує. Числівникам притаманні риси власних імен, про що свідчить їхня номінативно-індивідуалізована функція (кожне число має своє власне ім’я-назву).

Окрему групу НумС становлять власні іменники з числівниками. Назви династій, монархів, правителів включають римські числа (у постпозиції) або порядкові числівники, починаючи із 100 і більше в цифровому представленні (у препозиції) (Elizabeth II, John XXIII, Eighteenth Dynasty).

Аналогічну представленість мають назви політичних, соціальних, профспілкових організацій, органів управління, державні/військові інститути/об’єднання тощо.

 

 

Fifth Republic Third Reich		Governments
Second International The 107 the Congress will be elected in the year 2000		Governing bodies
Court of Appeals for the Truth Circuit Fourteenth Precinct Second Congressional District		Political divisions
Ninth Naval District Fifth Army Second Infantry Division Third Battalion, 122 d Artillery Seventy-seventh Regiment 323 d Fighter Wing Twelfth Armored Division		Military units
First Baptist Church Seventh-Day Adventists Twenty-first Church of Christ, Scientist		Churches
Typographical Union no.16 American Legion, Department of Illinois, Crispus Attucks Post no.1268 Amalgamated Meat Cutters and Buthcers Workmen of North America, Local 15.		Unions and Lodges

 

У назвах профспілок та їхніх філіалів в основному вживаються у постпозиції арабські числа. Останні використовуються також для позначення адреси, доріг, шосе, будинків тощо, а порядкові числівники (у препозиції) використoвуються у назвах вулиць/авеню.

 

 

U.S.Route 41 (U.S.41) Interstate 90 (1-90) Illinois 12		Highways
Fifth Avenue Twenty-third Street 5801 Ellis Avenue, Chicago, Illinois 60637 126 Buckingham Palace Road, London SWIS9SD

 

Виражаючи цифрове значення, числівник використовується автономно. Числова номінація при умовному кодуванні займає особливе місце. Суть її полягає в тому, що для номінації використовується на­бір цифр, який не має ригористичного числового денотату. Сигніфікативне значення цих номінацій дорівнює нулю. Вони називають, не даючи ніяких ха­рактеристик. Сполучення NumØ є контекстуально мотивованим.

Сall 1-515-237-4903.

Fax your order to 1-515-284-6713.

Вох 10637, dept. 104258.

Fах: 707 328-5466.

Рhопе: 44 (0) 1718962294.

Номери телефонів промовляються за групами, часті­ше парами (44187-fortу-four/еightееп/sevеп). Графічно: набори цифр позначаються через дефіс (456-29-35). Цифрові назви позбавлені денотативного значення (код 095, тел. 03).

Традиційним стало використання еліптичних словосполучень для позначення потягів, літаків та інших транспортних засобів за часом їх прибуття чи відправлення. Назви потягів можуть бути виражені різними числовими номінаціями (trаіп Nо. 12, trаіп Nо. 37, еtс.), але це не означає, що на даному напрямку є потяги всіх номерів від 1 до 37.

Числові найменування можуть використовуватися для позначення окремих осіб/груп людей у розвідувальних органах, в’язницях, таємничих організаціях, мафіозних структурах, у шпиталях тощо зметою обліку / секретності. Числова номінація виконує функцію імені, прізвища, псевдонімічного найменування. Номери як власні імена ідентифікують, а не характеризують. Власні імена умовні, їх зовнішній вигляд не має принципового зна­чення.

Agent 007.

No.146.

В ономастичній лексиці відсоток імен, відомих більшості членів мовного колективу, значно нижчий, ніж в апелятивній лексиці. Відповідно відсоток пасивних імен значно вищий. Багато імен відомі лише окремим фахівцям і належать до суто специфічного узусу.

Співвідношення активного і пасивного, реального і потенційного ономастичного запасу номінально і чисельно змінюється від одного споживача до іншого. Максимум становлять пасивні потенційні імена з вузькою популярністю, а мінімум – активні реальні імена, що вживаються більшістю членів соціуму.

Взаємодія власних і загальних імен здійснюється y процесі взаємообміну апелятивного та онімічного шарів лексики. Перетворення імен власних у загальні і навпаки – явище досить поширене. Воно може бути повним, що приводить до створення нової самостійної лексичної одиниці, і неповним, ситуативним, що не змінює статусу імені власного / загального.

Ім’я може переноситися з одного об’єкта на інший до того часу, поки не закріпиться за конкретним референтом. Квантитативні одиниці є базисом, на якому виникають імена власні з кількісним компонентом. Семантичний зміст імені виходить за межі семи квантитативності, яку воно замінює або доповнює. Матеріалом для утворення власних імен можуть служити і нумеральні одиниці, але, переходячи з розряду власних, вони десемантизуються і закріплюються за конкретним референтом. Ім’я власне з нумеральним елементом – нумеральний онім (НО) – відрізняється від чисел як абстрактних одиниць семантичним обсягом і характером інформації. Назва об’єкта / явища не має нічого спільного з його природою: у назві номера телефону, факсу тощо ([phone]) числа, що входять до складу, не мають кількісної ознаки.

Акти номінації нескінченні, щодня вони відбуваються в безлічі мовленнєвих ситуацій, але нуме­ральні оніми (НО), що при цьому виникають, можуть бути одномоментними (See him in room No. 7). Деякі конструювання стають загальновизнаними.

Pendleton Act 1883; Вlиеbіrd III; Fifth Rериblіс,

але: Сrispus Atucks Post по. 1268; 1348 Fifth Street; London 5801; Вох 34814; rоот № 10, еtс.

Акт номінації є індивідуальним закріпленням окремого імені за конкретним референтом. Але індивідуальність кожного акту нумеральної номінації не відповідає одиничності іменованого референта, проте слово, яке одного разу було використане для номінації, може бути вжитим для іменування іншого референта.

Нові (номінативні) значення можуть розвиватися в нумеральних лексемах у випадку їх нетипового вживання в незвичайній функції, у новій мовленнєвій ситуації. Ці лексичні одиниці виявляють «функціональну мобільність», мігрують у нові прошарки словника. Функціональна варіативність виступає головним iнтралінгвістичним фактором, що забезпечує зростання cловникового складу (зокрема ономастичного поля).

Стратифікаційний тип функціональної варіативності враховує зміни в соціальній структурі суспільства. Мова йде про взаємодію між нумеральними одиницями і соціолектом – лінгвістичним варіантом, що є визначеним на основі соціальних параметрів, наприклад, що корелює з визначеним соціальним класом чи професійною групою