Стаття 11. Витрати на охорону закладу ресторанного господарства. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 11. Витрати на охорону закладу ресторанного господарства.



Плата за охорону закладів визначається згідно договорів, укладених з організаціями, які надають послуги по охороні об’єктів. Для спрощення розрахунків витрати на охорону закладу плануються у обсязі 0,03% від собівартості реалізованої продукції.

Стаття 12. Інші поточні витрати. Інші витрати закладу включають: витрати на рекламу та маркетингові дослідження; витрати на тару; витрати на страхування майна; витрати від знецінення запасів (у межах норм природних втрат); поштово-телефонні витрати, витрати на інкасацію виручки, інші (витрати по веденню касового господарства, на утримання оркестрів та ін.).

Витрати від знецінення запасів відбивають в витрати товарів і продуктів при перевезені, зберіганні і реалізації в купівельних цінах в межах норм і розраховуються: в закладах без категорії – 0,1%, люкс, вищої та ІІ категорії – 0,35% до товарообороту.

Витрати на торговельну рекламу і маркетингові дослідження розраховуються: для закладів ІІ націнкової категорії і без категорії в розмірі – 0,4-0,8%, для закладів І, вищої і націнкової категорії люкс – 0,8-1,5% до товарообороту.

Витрати на тару відносяться на дану статтю з відрахуванням доходів від операцій з тарою. При плануванні суми збитку враховується кількість тари, яка була одержана з продуктами, різниця між цінами одержання і реалізації, витрати на ремонт тари. Середній рівень витрат на тару складає: в закладах без категорії – 0,15%, ІІ категорії – 0,15 %, першої, вищої категорії люкс– 0,2% до товарообороту.

Витрати на обов’язкове страхування майна складають в середньому 0,08-0,1 % до товарообороту.

Крім того до складу цієї статті включаються витрати на інкасацію виручки, яка складає 1% від роздрібного товарообігу.

В цілому інші витрати можуть складати в закладах без націнкової категорії – 2,5-4 %, ІІ категорії – 4-4,8 %, І, вищої та категорії люкс – 6,5-7,5 % до товарообороту.

Стаття 13.Фінансові витрати. Фінансові витрати можуть з’явитися лише у закладів, які прогнозують залучення кредитних ресурсів як плата за кредит.

Стаття включає суми, які необхідно сплатити банку по процентах за використання кредитів, наданих для здійснення поточної виробничо-торговельної діяльності. Витрати по цій статті плануються виходячи з діючих процентних ставок та обсягів залучених кредитів економічно доцільних для використання.

Наприклад, обсяг річного кредиту закладу ресторанного господарства становить 300 тис. грн. з погашенням в кінці року. Ставка річного проценту – 30%. Розмір річних витрат на обслуговування кредиту становить – 300×0,30 = 900 тис. грн.

3.3 Фінансовий план проектованого закладу

Ресторанного господарства

Даний розділ бізнес-плану узагальнює результати розрахунків, наведені у попередніх розділах у вартісному вираженні. Даний розділ містить наступні документи:

· прогноз чистого прибутку діяльності підприємства;

· баланс грошових надходжень і витрат;

· графік досягнення точки беззбитковості;

· ефективність та окупність інвестицій;

· прогноз основних показників діяльності закладу.

Основним якісним показником результатів господарської діяльності закладу ресторанного господарства в умовах ринку є прибуток. Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Для проектованого закладу ресторанного господарства єдиним джерелом отримання прибутку є операційна діяльність, тому у подальшому планування буде здійснене лише для цього виду прибутку.

У процесі проектування закладу ресторанного господарства необхідно визначити валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування та чистий прибуток на плановий рік.

Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом, зменшеного на величину податку на додану вартість, і собівартістю продукції та товарів. Фінансовий результат від операційної діяльності характеризує різницю між доходом від проведення операційної діяльності без ПДВ (реалізацією продукції власного виробництва, купівельних товарів, додаткових послуг, оренди тощо) та операційними витратами (собівартістю продукції, адміністративними витратами і витратами на збут) та сумою отриманих прибутків (збитків) від іншої операційної діяльності. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як фінансовий результат від операційної діяльності плюс сальдо доходів і витрат від участі в капіталі, фінансової та іншої звичайної діяльності. Чистий прибуток обчислюється як різниця між загальним розміром фінансового результату зменшеного на суму податку на прибутку, ставка якого складає 25%.

Планування прибутку закладу ресторанного господарства здійснюється у наступній послідовності:

· Визначення необхідного прибутку закладу ресторанного господарства.

· Обґрунтування можливого прибутку закладу;

· Перевірка достатності формування можливого прибутку та оцінка відповідності його розміру необхідному (цільовому) прибутку;

· При їх невідповідності – пошук резервів збільшення можливого прибутку.

· Остаточне прийняття рішення щодо планових економічних показників діяльності.

Таким чином, чистий прибуток розраховується за алгоритмом, наведеним у таблиці 3.18.

Таблиця 3.18 - Алгоритм розрахунку чистого прибутку

закладу ресторанного господарства

№ з/п Показники Одиниці виміру Порядок розрахунку
1. Доходи від реалізації продукції (роздрібний товарооборот) Грн. Табл.5
2. Податок на додану вартість Грн. П.1×20% /120
3. Чистий доход від реалізації продукції Грн. П.1- П.2
4. Собівартість реалізованої продукції Грн. Табл.8
5. Поточні операційні витрати (без урахування собівартості реалізованої продукції) Грн. Табл.6
6. Прибуток від операційної діяльності Грн. П.5–П.6
7. Фінансові витрати Грн. Табл. 6
8. Фінансові результати (прибуток) від звичайної діяльності до оподаткування Грн. П.6-П.7
9. Податок на прибуток Грн. П.8×25%
10. Чистий прибуток – можливий Грн. П.8-П.9.
11. Рентабельність реалізації,%. % (П10./ П1.)* 100
12. Чистий прибуток – необхідний Грн. (П1×15%)/100
13. Чистий прибуток – плановий Грн.  

Якщо можливийприбуток більше за необхідний, можливий прибуток приймається як остаточний плановий показник, що засвідчує про можливість закладу задовольнити потреби в коштах на виробничий та соціальний розвиток.

Якщо можливийприбуток менший за необхідний, необхідно виявити можливі резерви підвищення прибутку проектованого закладу.

Основними резервами підвищення прибутковості діяльності закладу ресторанного господарства є наступні:

· збільшення обсягу та удосконалення структури доходів від реалізації продукції, збільшення переліку додаткових послуг;

· підвищення рівня націнки закладу;

· пошук альтернативних постачальників сировини та товарів і зменшення собівартості продукції закладу ресторанного господарства;

· впровадження новітніх технологій виготовлення продукції закладу ресторанного господарства, економія сировини та зменшення матеріаломісткості (витрат сировини) виробництва;

· зменшення суми та рівня операційних витрат;

· зниження орендних платежів, інших витрат на звичайну діяльність закладу;

· підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу закладу;

· впровадження енергозберігаючих видів техніки та устатку­вання.

· підвищення продуктивності праці виробничого персоналу;

· збільшення оборотності матеріальних оборотних активів закладу;

Остаточне прийняття рішення щодо планових параметрів по економічних показниках діяльності приймається за умови досягнення цільових показників прибутку за першій рік створення закладу. Планування прибутку закладу необхідно для розрахунків ефективності інвестиційного проекту та оцінки терміну окупності інвестицій. Для визначення ефективності діяльності необхідно розрахувати також відносні показники рентабельності реалізації закладу на плановий рік.

Складання балансу грошових доходів та видатків здійснюється з метою перевірки синхронності надходження та витрачання коштів і перевірки майбутньої ліквідності проектованого закладу ресторанного господарства. Баланс грошових доходів та видатків оформляється у вигляді табл. 3.19.

Таблиця 3.19 - Баланс грошових надходжень і витрат закладу

ресторанного господарства

№ з\п Показники Плановий рік
  I. Надходження грошових засобів:  
  Доходи від реалізації продукції  
  Амортизаційні відрахування  
  Чистий прибуток  
· ·  
  Всього надходження:  
  II. Витрати грошових засобів:  
  Поточні витрати без урахування собівартості  
  Витрати на купівлю сировини та товарів  
· ·  
  Інші витрати  
  Всього витрати:  

 

Джерелами надходження коштів являються: надходження від реалізації продукції власного виробництва та купівельної продукції; надходження амортизаційних відрахувань, чистого прибутку та інші.

Напрямками використання коштів можуть бути: формування товарних запасів, грошових коштів у касі, на розрахунковому рахунку, необхідних для нормальної роботи підприємства, формування кредиторської та дебіторської заборгованості, здійснення поточних витрат виробництва та обігу податкових платежів, виплата дивідендів тощо.

При складанні фінансового плану доцільно також побудувати графік беззбитковості і прибутковості діяльності підприємства. Точка беззбитковості та прибутковості діяльності закладу являє собою схему впливу на прибуток обсягу товарообороту, комерційного доходу та поточних витрат. За допомогою графіка можна знайти точку беззбитковості, тобто той обсяг комерційного доходу, при якому крива, що показує зміну комерційних доходів при заданому рівні цін пересікається з кривою, що показує зміну поточних витрат.

Обсяг товарообороту закладу ресторанного господарства у точці беззбитковості визначається за наступною формулою:

, (3.3)

 

де б – товарооборот, що забезпечує без­збитковість діяльності закладу, грн.;

Вn –постійні витрати, грн.;

Рк.д –рівень комерційного доходу, %;

Рз.в –рівень змінних витрат, %

Приклад побудови точки беззбитковості, виходячи з інформації, що наведена у табл.3.20, наведено на рис. 3.1.

Таблиця 3.20 - Вихідна інформація для побудови точки беззбитковості закладу ресторанного господарства

№ з\п Показники Плановий рік
Тис. грн. У % до товарообороту
Товарооборот 4483,21 -
Собівартість реалізованої продукції 1793,28 40,0
Комерційний дохід 2689,93 60,0
Інші операційні витрати без урахування собівартості, всього 1470,98 32,8
Змінні витрати 700,038 15,61
Постійні витрати 772,2 17,22

 

На основі даних табл. 3.20, основних показників діяльності закладу, побудовано графік точки беззбитковості та прибутку діяльності проектованого закладу.

 
 


772,2

Рис. 3.1. Графік точки беззбитковості закладу

Умовні позначення до рис.3.1:

де 1 – обсяг комерційного доходу;

2 – загальні витрати;

3 – змінні витрати;

4 – постійні витрати;

5 – точка беззбитковості;

6 – зона прибутковості.

 

Одним із найбільш відповідальних етапів у системі управління реальними інвестиціями є оцінка ефективності інвестиційного проекту. Розмір інвестицій у будівництво закладу ресторанного господарства розраховується виходячи з середньорічної вартості будівельних робіт і вартості обладнання. Розмір інвестицій визначається на стадії розрахунку амортизаційних відрахувань у складі витрат виробництва і обігу закладу.

Рівень рентабельності і строк окупності капітальних вкладень розраховується за формулами:

Рі = ×100, (3.4)
Т = , (3.5)

де: Еі – рентабельність інвестицій;

П –прибуток підприємства за рік, грн.;

І – розмір інвестицій, грн.

Після розрахунків треба зробити короткі висновки про економічну ефективність будівництва чи реконструкції закладу ресторанного господарства.

Після закінчення всіх розрахунків складається зведена таблиця основних показників діяльності підприємства.

Таблиця 3.21 - Основні планові показники господарської діяльності

проектованого закладу ресторанного господарства

Показники Одиниці виміру Порядок розрахунку
1. Товарооборот Грн. Табл.4.5
1.2. Оборот по продукції власного виробництва Грн. Табл.4.5
2. Питома вага обороту по продукції власного виробництва % П.1.2×100 П1
3. Кількість працівників, всього Осіб Табл.4.3
3.1. У тому числі працівників виробництва Осіб Табл.4.3
4. Комерційний дохід Грн.  
5. Рівень комерційного доходу % П.4×100 П1
6. Поточні витрати закладу Грн. Табл4.6
7. Рівень поточних витрат % П.6×100 П1
8. Фінансовий результат від звичайної діяльності Грн. Табл.4.18
9. Податок на прибуток Грн. Табл.4.18
10. Чистий прибуток Грн. Табл.4.18
11. Рівень рентабельності господарської діяльності % П.10×100 П1
12. Строк окупності капітальних вкладень Років Обсяг інвестицій П.10
13. Продуктивність праці Тис.грн./особу П.1 П.3
14. Середня заробітна плата одного працівника в місяць Грн. Табл.4.3

 

При економічних розрахунках результатів господарської діяльності підприємства, що підлягають реконструкції, в таблиці основних показників необхідно показати дані до і після реконструкції з визначенням темпів росту (зменшення) розмірів показників внаслідок запропонованих заходів.

 

 

5.2. вИМОГИ ДО ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ МАГІСТЕРСЬКОЇ

КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Окрім пояснювальної записки магістрант виконує і представляє до захисту не менше шести аркушів графічного матеріалу: матеріали науково-дослідної частини на 3-4 листах і не менше трьох креслень інженерно-технічного характеру.

Зміст креслень інженерно-технічного характеру визначає керівник магістерської роботи. Це може бути апаратурно-технологічна схема виробництва певного виду продукції ресторанного господарства, технологія якого є предметом досліджень магістерської роботи, компонувальне рішення закладу ресторанного господарства з розміщенням обладнання, ситуаційний план, генплан, розрізи тощо.

Креслення «Ситуаційний план» відображає результати досліджень, що були проведені при виконанні техніко-економічного обґрунтування.

Ситуаційний план розробляється на основі карт (чи карти-схеми) міста, району, в якому відбувається проектування. Радіус обхвату території на плані – до 80мм. Масштаб розробки – М 1:5000, М 1:10000.

На ситуаційному плані вказуються: місце розташування проектуємого закладу ресторанного господарства, об’єкти-конкуренти (діючи підприємства харчування), об’єкти-постачальники відвідувачів (місця зосередження потенційних споживачів), напрям сторін світу. Нумерація об’єктів на ситуаційному плані повинна чітко відповідати таблиці експлікації будівель та споруд, яка надається безпосередньо під фрагментом карти (додаток Т).

Креслення «План благоустрою» розробляється у масштабі М 1:500, інколи М 1:200 та М 1:1000.

На ділянці будівництва виділяємо такі зони: зона під забудову, площею =…м2 (площа будівлі закладу); зони озеленення загальною площею Sоз=…..м2 (розрахунок за формулою 3.6); зелена захисна смуга шириною ….м (1-3 м); зона відпочинку відвідувачів, площею Sзв=…..м2 (0,1 м2 на місце); літній майданчик на ….місць, площею Sлм=….. м2 (2 м2 на 1 місце); автостоянка для машин відвідувачів на ….місць, площею Sac=….м2 (24 м2 на одне машиномісце (за нормативом 10-15 місць на 100 місць у залах закладу).

Відстань від автостоянки до будівлі закладу не повинна перевищувати 150 м і бути меншою 10 м (при місткості 10-50 автомобілів), або 25 м – понад 100 автомобілів) та (або) існуюча автостоянка за адресою……..; розворотний майданчик площею Sрм=….. м2 (рекомендовані розміри 6м´6м…11м´11м); господарські та технічні споруди (окремо розташовані бойлери, трансформаторні підстанції, склади тари, майданчик для сміттєзбірників тощо), загальною площею Sгтс=….м2; (визначається індивідуально за прийнятим оснащенням); транспортні комунікації шириною проїжджої частини…. м; основний підхід до закладу шириною…..м; пішохідні доріжки шириною…….. м; загальною площею Sтк=….м2, малі архітектурні форми ……, будівлі існуючої забудови….. (протипожежні відстані між будівлями 10-15 м).

На плані благоустрою також необхідно вказати: напрями руху територією (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини), напрями сторін світу.

У випадку проведення реконструкції житлової забудови, яка склалася, необхідно передбачати планомірне упорядкування території з урахуванням існуючої містобудівної ситуації.

Площа озеленення, Sоз, м², визначається за формулою:

, (3.6)

де Sд – площа ділянки будівництва, м².

Нормативний показник рівня озеленення ділянки – не менше 40% від площі ділянки будівництва.

Креслення «Компонувальне рішення закладу ресторанного господарства з розміщенням обладнання».

Даний аркуш креслень графічної частини проекту являє собою план підприємства харчування з розташуванням обладнання у всіх приміщеннях.

Компонування усіх приміщень виконується відповідно до рекомендацій, які викладені у пункті 2.3.10.

При розміщенні обладнання у виробничих цехах слід пам’ятати, що технологічні лінії комплектують з дотриманням мінімальних допустимих відстаней між окремими одиницями устаткування або між обладнанням і стіною для забезпечення нормальних умов монтажу, експлуатації і ремонту (додаток У).

Все устаткування по довжині і ширині приміщення бажано прив’язувати до найближчої будівельної конструкції (найчастіше стіни).

Стосовно розташування столів у залі, то їх розміщують по діагоналі або паралельними рядами, лініями чи групами з однаковою або різною відстанню між ними. Необхідно приймати до уваги, що ширина проходів у залі (додаток Ф) визначається відстанню між спинками стільців (відстань від спинки стільця до краю стола – 0,5м) при лінійному розташуванні столів; між кутами столів – при діагональному розміщенні; між спинками стільців та кутами столів – при змішаній розстановці.

Відстань між стіною та розташованими вздовж неї столами має становити не менш як 0,4м, а в разі розміщення столів паралельними рядами – 0,3м.

Відстань від лінії самообслуговування до найбільш віддаленого стола не повинна перевищувати 20м, а при обслуговуванні офіціантами – від роздавальні до найбільш віддаленого стола - 30м.

При плануванні танцмайданчику в залі закладу додатково збільшують його площу виходячи із норми 0,125-0,2м2 площі на 1 місце в залі.

Мінімальна фізіологічно-функціональні розміри за столом на одного відвідувача складають:

- в їдальнях при підприємствах, ВНЗ, ПТУ – 400х400мм;

- в закладах високого класу - 800х600 (500)мм;

- в інших закладах – 600х400мм.

Санітарні вузли розміщують у вестибюлях єдиним блоком. У санвузлах для відвідувачів, відповідно до санітарних норм [8], розміщують один унітаз на 60 чоловіків та один унітаз на 40 жінок. Приклад компонувального вирішення санітарних вузлів і душових наведено в додатку.

Креслення «План цеху з виробництва нової продукції».

Креслення «Апаратурно-технологічна схема виробництва нової продукції».

Графічна частина магістерської кваліфікаційної роботи виконується олівцем або за допомогою ПК на аркушах формату А1(841х594мм) з дотриманням вимог стандартів, ЄСКД та СПДС.

Поле креслення на аркуші обмежують рамкою з відстанню зліва 20мм від краю, а з інших боків – 5мм. У правому нижньому куті креслення згідно ДСТУ Б.А.2-4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) вміщують основний напис за формою 4 (додаток). Перелік обладнання, експлікацію приміщень та умовні позначення розташовують під основним кресленням або ліворуч від нього з відступом на 10-12мм (додаток). Усе устаткування зображується умовними позначеннями (додаток).

Перший аркуш графічної частини – ситуаційний план та план благоустрою, потім послідовно нумерують компонувальне рішення закладу ресторанного господарства з розміщенням обладнання, план цеху з виробництва нової продукції і апаратурно-технологічну схему виробництва нової продукції.

 

6. вимоги до оформлення

магістерської кваліфікаційної роботи

 

Обсяг (без бібліографії та без додатків) роботи магістра: комп`ютерний набір – до 3-х друк. аркушів/70 сторінок машинописного тексту (відповідно: вступ – до 5 стор., висновки – 3-4 стор.). Список використаних джерел складає приблизно 70 джерел.

Оформлення роботи здійснюють згідно з ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки". Розміри полів: верхнє, ліве та нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм. Задрукована сторінка не повинна перевищувати 40 рядків, а висота літер і цифр - не перевищувати 1,8 мм. Текст роботи готують засобами текстового редактора Word і друкують на стандартних аркушах формату А4 (210 х 297 мм).

Згідно із зазначеним стандартом для текстового редактора Word рекомендовано таке оформлення: поля сторінки - верхнє і нижнє 2,0 см, ліве - 3 см, праве - 1,5 см. Шаблон - нормальний (Normal). Основний текст набирають шрифтом (Times New Roman) нормального накреслення (Normal) розміром 12 pt з міжрядковим інтервалом 1,5 або розміром 14 pt з міжрядковим інтервалом 1.

Заголовки структурних частин дипломної роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, РЕЗЮМЕ друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Нумерація сторінок - наскрізна. Сторінки з рисунками, схемами, діаграмами, таблицями тощо включають до загальної нумерації.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку (наприклад, 1.3.2 – другий пункт третього підрозділу першого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок пункту (пункт може не мати заголовка).

У тексті слід виділити абзаци - це дає змогу краще сприймати зміст викладеного матеріалу.

Кожен розділ слід починати з нової сторінки.

Усі структурні частини магістерської роботи (окрім змісту, вступу, списку літератури) повинні мати порядкову нумерацію. Для позначення структурних частин роботи використовують арабські цифри, після кожної з них ставлять крапку.

Формули поміщають безпосередньо після тексту, в якому їх згадано, посередині текстового поля. Нумерувати доцільно лише ті формули, на які є посилання. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Його записують на рівні формули в круглих дужках з правого краю, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, які входять до формули, бажано наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Слова, формули, позначення у тексті іноземною мовою, назви фірм або видання друкують латинським шрифтом. Допускається вписувати їх від руки чорним чорнилом або чорною пастою, чітко, без виправлень.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці треба подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблицю, рисунок чи креслення, розміри якого перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис.", нумерують послідовно в межах розділу. Ілюстрації, подані в додатках, нумерують окремо. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставлять крапку. Наприклад: Рис. 1.2.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставлять крапку.

Ілюстрації, які найповніше відображають одержані результати роботи, виносять на плакати, виконані відповідно до вимог ЄСКД або слайди.

Роботу, що подається на здобуття кваліфікації магістра, виконують державною мовою.

Посилання в тексті магістерської роботи робляться в квадратних дужках з наведенням номера літературного джерела у списку літератури.

Список використаних джерел розміщують у порядку першого згадування посилань у тексті (найзручніший для користування) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків і складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання). У списку літератури повинні переважати новітні видання. Цей спи­сок повинен містити не менше 25% літератури іноземними мовами. Кількість використаних джерел для дипломної роботи магістра становить не менше 70.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 328; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.35.60 (0.067 с.)