Розрахунок товарообороту і комерційного доходу

Одним із основних показників, що характеризує результати господарської діяльності закладів ресторанного господарства є товарооборот. Для розрахунку товарообороту і комерційного доходу необхідно мати дані про витрати сировини (напівфабрикатів) для виготовлення обідньої продукції, кулінарних та кондитерських виробів, напівфабрикатів, а також дані про кількість купівельних товарів. Ці дані приймаються з технологічного розділу дипломного проекту, виходячи з меню розрахункового дня.

Роздрібні ціни ресторанного господарства на кулінарну продукцію і купівельні товари формуються закладами ресторанного господарства самостійно, виходячи з вартості закупки сировини та продовольчих товарів по оптово-відпускних цінах, відповідних націнок та можливих цінових знижок. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94р. № 733 “Про ціноутворення в умовах реформування економіки” механізм ціноутворення механізм ціноутворення в ресторанному господарстві передбачає формування вільної ринкової ціни на кулінарну продукцію, що реалізується, тобто згідно з попитом і пропозицією на неї. При цьому ціна встановлюється з урахуванням оптової надбавки, податку на добавлену вартість, транспортних витрат, витрат на оплату відсотків за користування банківським кредитом та інших поточних витрат.

Таким чином, ціни на сировину, напівфабрикати, продовольчі товари, а також розмір торговельних націнок і цінових знижок у закладах ресторанного господарства різних форм власності, в різних містах України будуть різними. У зв’язку з цим дані про середній розмір оптово-відпускних цін на сировину і продовольчі товари, рівень торговельних націнок і знижок з ціни слід використовувати ті, що склалися в аналогічних закладах ресторанного господарства.

Визначаючи склад валового товарообороту рекомендується враховувати такі показники частки продукції власного виробництва в ньому: для ресторанів – 50-70%, для кав’ярень, їдалень і спеціалізованих підприємств – 70-80%, для шкільних, студентських, заводських їдалень – 90-95%.

Комерційний доход підприємства ресторанного господарства складається з суми націнок ресторанного господарства, за мінусом суми знижок з ціни, яку надають покупцям підприємства в окремих випадках (оптова реалізація, постійним покупцям, реалізація продукції додому, реалізація у вигляді комплексних обідів тощо).

Розрахунок середньо денного товарообороту здійснюється за формою, наведеною в таблиці 3.4.

 

Таблиця 3.4 - Розрахунок валового товарообороту закладу за день

Сировина та купівельні товари	Од. фіз. величини	Кількість одиниць	Оптово-відпускна ціна, грн.	Вартість сировини і товарів по оптово-відпускним цінам, грн.	Торговельна націнка	Комерційний дохід, грн.	Товарооборот, грн.
% до оптово-відпускної ціни	Сума, грн.
				5=3 4		7=	8=7	9=5+8
Продукція власного виробництва
у тому числі:
Роздрібна реалізація
·
·
Усього
Оптова реалізація
·
·
Усього
Разом продукція власного виробництва:
Купівельні товари:
·
·
Разом купівельні товари
Усього валовий товарооборот

 

Після цього розраховуються річні показники товарообороту, комерційного доходу та їх складові частини з урахуванням кількості робочих днів підприємства в плановому періоді.

Якщо в проектованому підприємстві разом із стаціонарним залом (чи залами) є зал, функціонуючий протягом сезону (наприклад, літня веранда), необхідно розрахувати середню кількість днів роботи всього підприємства за рік за умови експлуатації всіх місць.

 

Розрахунок очікуваних економічних показників хлібопекарського

Підприємства у разі виробництва хліба «Здоров’я»

 

Після розрахунку обсягу товарообороту і комерційного доходу підприємства результати розрахунків заносять у зведену таблицю 3.5.

Таблиця 3.5 - Планування валового товарообороту

та комерційного доходу підприємства на плановий рік

№ з/п	Показники	Сума, тис. грн.	% до товаро- обороту
За день	За рік
1.	Валовий товарооборот
	у тому числі:
2.	Роздрібний товарооборот
	з нього:
2.1.	Продукція власного виробництва
2.2.	Купівельні товари
4.	Комерційний доход
у тому числі:
4.1.	Продукція власного виробництва
4.2.	Купівельні товари

 

Дані таблиці використовуються при розрахунку плану з праці, кошторису витрат та інших показників господарської діяльності проектуємого підприємства.

Розрахунок поточних витрат закладу

Ресторанного господарства

В умовах переходу до ринкових відносин особливого значення набуває розрахунок усіх видів матеріальних, трудових та інших витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції ресторанного господарства. Розрахунок витрат здійснюється по кожному виду окремо, виходячи з виробничої програми проектованого підприємства, плану з праці, матеріально-технічного постачання і нормативів витрат у закладах ресторанного господарства, діючих тарифів, запроваджених місцевими виконавчими органами влади в районі функціонування проектованого закладу ресторанного господарства.

Розраховуючи поточні витрати необхідно керуватися чинним законодавством про віднесення витрат на собівартість продукції (робіт, послуг), номенклатурою та складом статей витрат закладів ресторанного господарства і оформити у вигляді таблиці 3.6.

У процесі проектування закладу ресторанного господарства припустимо, що підприємство несе виключно операційні витрати а також фінансові витрати при наявності кредитів, що залучаються.

Розглянемо порядок планування витрат за окремими калькуляційними статтями.

Таблиця 3.6 - Кошторис поточних витрат закладу

ресторанного господарства

№ з/п	Статті	Сума, грн.	У % до товарообороту
1.	Собівартість продукції ресторанного господарства
2.	Витрати на оплату праці
3.	Відрахування на соціальні заходи
4.	Амортизацій­ні відрахування
5.	Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів
6.	Вартість вит­рачених малоцінних, швид­ко­зно­­шуваних предметів
7.	Витрати на орен­ду основних засобів
8.	Податки, збо­ри, інші передбачені законо­давством обов’язкові пла­тежі
9.	Витрати на збе­рігання, підсортування па­ку­вання та передпродажну підготовку продукції	-
10.	Витрати на транспортування продукції.	-
11.	Витрати на охорону закладу РГ	-
12.	Інші поточні витрати	-
13.	Фінансові витрати	-
Разом
Товарооборот

 

Стаття 1.Собівартість продукції ресторанного господарства. Собівартість продукції власного виробництва та закупних товарів визначається витратами на виробництво чи придбання продукції та товарів.

Собівартість реалізованих товарів характеризує первісну вартість(вартість придбання) закупних товарів, що були реалізовані. Собівартості реалізованої продукції власного виробництва - первісна (закупівельна) вартість сировини, напівфабрикатів, витрачених на її виробництво.

Для закладів ресторанного господарства найбільш придатним методом розрахунку собівартості реалізованих товарів та продукції є метод ціни продажу[2].

За методом ціни продажу собівартість реалізованої продукції (товарів) визначається як різниця між продажною(роздрібною) ціною та сумою націнки закладу ресторанного господарства.

Порядок розрахунку собівартості реалізованої продукції представлений у табл. 3.7. При розрахунках припускаємо, що заклад ресторанного господарства знаходиться на стадії утворення і не має залишків товарної продукції на початок планового періоду.

Таблиця 3.7 - Планування собівартості реалізованої продукції

закладу ресторанного господарства

№ з\п	Найменування продукції	Товарооборот, тис. грн.	Середній процент націнки ресторанного господарства, %	Сума націнки, тис. грн.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
				5=3×4/ (4+ 100)	6=3 - 5
1.	Продукція власного виробництва
2.	Закупні товари
	Разом за рік

 

Приклад розрахунку собівартості продукції ресторанного господарства наведено в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 - Планування собівартості продукції закладу

ресторанного господарства на плановий рік

№ п\п	Найменування продукції	Товаро-оборот, тис.грн.	Націнка ресторанного господарства, %	Сума націнки РГ, тис. грн.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
1.	Продукція влас-ного виробництва	2865,44		1719,26	1146,18
2.	Закупні товари	1617,76		970,66	647,10
	Разом по закладу	4483,20		2689,92	1793,28

Стаття 2.Витрати на оплату праці. Стаття включає витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими на підприємстві системами оплати праці. Їх розрахунок наведено в табл. 3.1.

Стаття 3. Відрахування на соціальні заходи. Відрахування на соціальні заходи включають відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд соцстрахування на випадок безробіття, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних хвороб. Вони визначаються виходячи з запланованого фонду оплати праці та діючих норм відрахувань у спеціальні фонди, встановлених чинним законодавством.

Таблиця 3.9 - Перелік відрахувань на соціальні заходи (на 1.01.09)

Відрахування	Ставка, %
Відрахування у пенсійний фонд	33,2
Відрахування у фонд соціального страхування	1,5
Відрахування у фонд зайнятості	1,3
Відрахування у фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних хвороб	1,02
Всього	37,02

 

Сумарна ставка відрахувань визначається в обсязі 37,02% від обсягу фонду оплати праці, розрахованого як сума витрат по статті 2 “Витрати на оплату праці” та преміальних виплат працівникам закладу.

Стаття 4. Амортизацій­ні відрахування. Стаття відбиває амортизаційні відрахування на повне відновлення власних основних фондів закладу ресторанного господарства. Витрати на амортизацію основних фондів визначаються на основі інформації про вартість основних фондів та встановлених норм амортизації.

У відповідності до закону „Про оподаткування прибутку підприємства”, сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за кожний календарний квартал звітного року методом зменшеної залишкової вартості. Сума амортизації визначається виходячи з норми амортизації та залишкової балансової вартості основних фондів на початок кожного кварталу.

Норми амортизаційних відрахувань установлені в процентах до балансової вартості окремих груп основних фондів. Амортизаційні відрахування по основних засобах необхідно передбачити в таких розмірах:

 

Таблиця 3.10 - Норми амортизаційних відрахувань основних фондів

Група основних фондів	Види основних фондів	Норми амортизації, % (у розрахунку на квартал)
Група 1	будівлі, споруди, та передавальні пристрої
Група 2	обладнання, устаткування та прилади до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади, конторське обладнання
Група 3	інші основні фонди, що не включені до 1-4 груп.
Група 4	електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, телефони

Залишкова балансова вартість основних фондів на початок кожного кварталу розраховується наступним чином:

БВ1 = БВ0 + П – А – В, (3.1)

де БВ1- балансова вартість основних фондів на початок розрахункового періоду;

БВ0 – балансова вартість основних фондів на початок переднього кварталу, що передує розрахунковому періоду;

П – витрати на придбання додаткових основних фондів, їх модернізацію протягом кварталу, що передує розрахунковому;

А – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передує розрахунковому;

В - сума виведених з експлуатації основних фондів у кварталі, що передує розрахунковому.

Обґрунтування суми амортизаційних відрахувань по кожному виду основних фондів та в цілому по закладу ресторанного господарства пропонується здійснити у формі. табл. 3.11.

Таблиця 3.11 - Обґрунтування суми амортизаційних відрахувань за основними видами основних фондів закладу ресторанного господарства

Види основних фондів	Первісна вартість, тис. грн.	Норма амортизації, %	Залишкова вартість / сума амортизації, тис. грн.
1-й квартал	2-й квартал	3-й квартал	4-й квартал	Разом за рік
1. Перша група амортизації - Будівлі, споруди
Залишкова вартість на початок кварталу		*
Сума амортизації		*
2. Друга група амортизації
2.1. Холодильне обладнання
2.2. Механічне обладнання
2.3. Теплове обладнання
2.4. Торговельне обладнання
2.5. Вимірювальні прилади
2.6. Меблі, інше офісне обладнання
2.7. Автотранспорт
Разом по 2-й групі амортизації. Залишкова вартість на початок кварталу		*
Сума амортизації	*	*
4.Четверта група амортизації.
Комп’ютери, електронно-обчислювальні машини
Телефони
Інші офісні основні фонди.
Разом по 4-й групі амортизації: Залишкова вартість на початок кварталу		*
Сума амортизації	*	*
Разом амортизація основних фондів.	*	*

Приклад розрахунку суми амортизаційних відрахувань по холодильному обладнанню, первісна вартість якого – 4000 грн., наведена в табл.3.12

Таблиця 3.12 - Розрахунок суми амортизаційних відрахувань

по холодильному обладнанню

Види основних фондів	Первісна вартість, тис. грн.	Норма амортизації, %	1-й квартал	2-й квартал	3-й квартал	4-й квартал	Разом за рік
1. Холодильне обладнання
Залишкова балансова вартість				4000-400= 36000	3600 – 360 = 3240	3240 – 324 = 2916	*
Сума амортизації

Стаття 5.Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів передбачає розрахунок експлуатаційно-технічних витрат на електроенергію, гаряче та холодне водопостачання і каналізацію, опалення, газ, інші комунальні послуги. Розмір витрат електроенергії розраховується окремо для освітлення та приведення в дію приладів. Витрати на освітлення визначається виходячи із кількості необхідної для освітлення електроенергії (в кВт.годинах) і діючих тарифів за 1 кВт.год. Окремо обсислюють витрати електроенергії на забезпечення роботи підйомників, ліфтів, контрольно-касових машин, комп’ютерної техніки, транспортерів, торговельних автоматів, виходячи із кількості кВт.год. на ці цілі і тарифів за 1 кВт.год.

Витрати тепла включають витрати на опалення, гаряче водозабезпечення і вентиляцію. Вони визначаються згідно з даними про витрати тепла (гКал) на потреби опалення і вартості 1 гКал. Витрати проектованого закладу на воду розраховуються згідно з даними про витрати води (в м³) і тарифів за 1 м³ холодної чи гарячої води (табл. 3.13)

Таблиця 3.13 - Планування поточних витрат на експлуатацію

закладу ресторанного господарства

Витрати	Обсяг витрат у натуральних показниках	Тарифи за умовну одиницю, грн.	Поточні витрати, тис. грн.
			4=2*3
1.Витрати електроенергії, КВт
2. Витрати на опалення, Гкал
3. Витрати води, м. куб., всього
у т.ч. - холодної
- гарячої
4. Витрати газу, Гкал
Всього

 

Обсяг вищеперерахованих комунальних послуг в натуральних показниках обчислюється в інженерній частині дипломного проекту У економічному розділі необхідно визначити їх лише у вартісному виразі, виходячи із діючих тарифів на комунальні послуги (Табл. 3.14)

Таблиця 3.14 - Діючі тарифи на комунальні послуги в м. Києві

(на 1.01.2009 р.)

Комунальні послуги	Од. виміру	м. Київ
Водопостачання гарячою водою та водовідведення	м.куб.	7,38
Водопостачання холодною водою та водовідведення	м.куб.	4,5
Теплопостачання	Гкал	205,944
Електроенергія	КВт	0,612
Газ	м.куб.	0,358

 

Витрати на утримання в чистоті приміщень, прибирання прилеглих до них ділянок, територій, вивіз сміття розраховуються виходячи з наступних рівнів витрат (у відсотках до товарообороту): для закладів без категорії – 0,15-0,25, ІІ категорії – 0,25-0,35, люкс, вищої та І категорії – 0,35-0,55.

Крім того у цій статті плануються відрахування до ремонтного фонду, кошти якого використовують для здійснення всіх видів ремонту основних фондів. Витрати на ремонтні роботи заклад планує самостійно, виходячи з технічного рівня і фізичного стану основних фондів, ступеня забезпеченості закладу матеріальними і фінансовими ресурсами. Відрахування до ремонтного фонду передбачаються в обсязі 0,8-1,2% до роздрібного товарообороту.

Стаття 6. Вартість витрачених малоцінних, швидкозношуваних предметів. Ця стаття комплексна і включає знос спецодягу, санітарного одягу, столової білизни, посуду, приборів, виробничо-торговельного інвентарю.

За діючим законодавством, на заклади РГ забов’язані забезпечити працівників санітарним та спеціальним одягом, який захищає працівників від негативного впливу зовнішнього середовища (волога, низька температура, тощо) та запобігає потрапляння на страви та продукцію бруду та пилу. Сума зносу санспецодягу розраховується виходячи з планової чисельності працівників проектованого закладу, встановлених норм видачі санспецодягу на одного працівника на рік, вартості одиниці санспецодягу. Для закладів ресторанного господарства встановлені Типові галузеві норми безоплатної видачі санітарного та спеціального одягу[3]. Для спрощення розрахунків у дипломному проекті приймемо, що норми безоплатної видачі санітарного та спеціального одягу для адміністративно-управлінського персоналу складають 1 стандартний комплект, для оперативно виробничого персоналу – 2 комплекти у розрахунку на рік.

Сума зносу санспецодягу відноситься на витрати у розмірі 100% вартості їх річної потреби.

Розрахунок суми зносу спеціального одягу закладу РГ на рік здійснюється у наступній формі (табл. 3.15).

Таблиця 3.15 - Розрахунок суми зносу санітарного та спеціального одягу закладу ресторанного господарства на рік

Група робітників	Кількість працівників за штатним розкладом, осіб	Норма видачі одиниці санітарного та спеціального одягу на 1 особу на рік.	Вартість одиниці комплекту одягу, грн.	Сума зносу, грн.
Адміністративно-управлінський персонал			100-400
Оперативно виробничий персонал			100-500
Разом		*

 

До малоцінних швидкозношуваних предметів у закладах ресторанного господарства відносять матеріальні цінності, які використовуються у господарській діяльності терміном до одного року та (або) мають вартість менше за 1000 грн. Вони включають столовий та кухонний посуд, столові набори, білизну, канцелярські приналежності.

Заклади РГ самостійно визначають, який посуд необхідно мати. Однак, у діючих Санітарних правилах для закладів ресторанного господарства вказується, що усі заклади повинні бути укомплектованими обладнанням та предметами матеріально-технічного оснащення у відповідності до діючих норм[4], які визначають мінімальні норми оснащення. Середні розміри зносу білизни для закладів ресторанного господарства різних типів і категорій наведені в додатку.

Розрахунок суми зносу посуду та столової білизни, вартість яких у повному обсязі включається до поточних витрат, визначається виходячи із середніх розмірів списання столової білизни та посуду (в штуках) за рік, кількісних об’ємних показників проектованого підприємства, вартості предметів посуду та столової білизни(скатерок, салфеток рушників). Розрахунок здійснюється за формою, наведеною в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 - Розрахунок суми зносу посуду та столової білизни закладу ресторанного господарства на рік

Предмети столової білизни, посуду, наборів	Норма оснащення, од.	Об’ємний показник, од.	Вартість одиниці, грн.	Сума зносу, грн.
1. Порцеляновий та фарфоровий посуд	штук на 1 місце
2. Столові набори	штук на 1 місце
3. Скляний (кришталевий) посуд	штук на 1 місце
4. Металеві набори	штук на 1 місце
5. Скатертини	штук на 1 стіл
6. Серветки	штук на 1 місце
7. Рушники	штук на 1 офіціанта
Разом	*	*	*

Сума витрат на прання санспецодягу і столової білизни розраховується, виходячи із кількості санспецодягу і білизни, що підлягатимуть пранню, їх ваги (в кг), частоти прання і вартості прання 1 кг білизни чи санспецодягу.

Крім розрахованих витрат малоцінних швидкозношуваних предметів необхідно визначити витрати на господарський інвентар та канцелярське приладдя, обсяг яких самостійно визначається закладом РГ та на протязі року списуються на поточні витрати діяльності.

Стаття 7. Витрати на орен­ду основних засобів. Витрати на оренду включають вартість оренди торговельно-складських приміщень, обладнання та інвентарю. Плату за використання найнятого майна здійснюється за ставками згідно з укладеними між сторонами договором.

Витрати на оренду торговельно-складських приміщень плануються студентами виходячи із діючих тарифів орендної плати у гривнях за кв. метр площі та площі, що планується до здачі в оренду.

Сума орендної плати на рік визначається за наступною формулою розрахунків:

Ор.пл. = Ор.ст×S×12, (3.2)

де Ор.пл. - орендна плата;

Ор.ст. - орендна ставка;

S - площа, надана в оренду.

Ставка орендної плати коригується за допомогою коефіцієнтів, що враховують місцезнаходження приміщення, поверх розташування приміщення в будівлі, висоту приміщень закладу, наявність комунальних зручностей та інші. Розміри основної ставки орендної плати неоднакові в різних регіонах України, їх необхідно з’ясовувати під час проходження студентами переддипломної практики.

Стаття 8.Податки, збори, інші передбачені законодавством обов’язкові платежі. Дана стаття включає наступні податки та платежі: витрати на придбання ліцензії на право здійснення торговельної діяльності; плата за торговельний патент; збір на розвиток виноградарства, садівництва; комунальний податок; збір за право користування місцевою символікою; податок на рекламу.

Податки та збори розраховуються згідно діючих ставок, що наведені в табл. 3.17.

Таблиця 3.17 - Податки, збори, інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, що сплачують заклади ресторанного господарства

(на 1.01.2009 р.)

Назва	Ставки відрахувань
Витрати на придбання ліцензії на право здійснення торговельної діяльності	Не більше 20 неоподаткованих мінімальних доходів
Плата за торговельний патент	600 грн. на рік.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва	1% від товарообороту по алкогольних напоях та пиву
Комунальний податок	10% від добутку мінімальної заробітної плати працівників та їх середньооблікової чисельності
Збір за право користуватися місцевою символікою	0,1% від вартості товару з символікою.
Податок на рекламу	0,1% від вартості послуг по розміщенню реклами.

 

Необхідно мати на увазі, що у випадку, коли суб’єкт підприємницької діяльності має відокремлений структурний підрозділ, торговельний патент слід купувати для кожної торговельної точки. Виключення складають заклади ресторанного господарства, які здійснюють свою діяльність при підприємствах, установах, навчальних закладах, воєнторгах, при підприємствах Укоопспілки для обслуговування своїх працівників. Ці заклади ресторанного господарства звільняються від придбання патенту[5]. Тому, при проектуванні перелічених закладів витрати на придбання патенту не передбачаються.

Стаття 9. Витрати на зберігання, сортування, пакування та передпродажну підготовку продукції

Витрати на сортування, пакування та передпродажну підготовку продукції розраховуються в обсязі 0,05% від роздрібного товарообороту в закладах без категорії та ІІ категорії, в закладах люкс, вищої та І категорії – 0,1 % до товарообороту.

Стаття 10.Витрати на транспортування продукції

Дана стаття комплексна і включає: витрати на перевезення товарів та продукції власним та залученим транспортом; оплату послуг за навантаження чи розвантаження товару та продукції на транспортні засоби; плату за експедиційні послуги; вартість матеріалів, витрачених на обладнання транспортних засобів під час перевезення; оплату праці осіб, залучених для виконання разових робіт за трудовими угодами для навантаження, розвантаження, перенесення товарів та продукції, супроводження продукції у дорозі; плата за тимчасове зберігання вантажу на складах транспортно-експедиційних організацій; витрати на експертизу та аналіз якості перевезених товарів та продукції.

Витрати на експлуатацію власного автомобільного транспорту ураховують на відповідних рахунках. Витрати при перевезенні власним транспортом, що відносяться на дану статтю, розраховуються виходячи з кількості кілометрів пробігу автотранспорту за рік та діючих тарифів на списання бензину для цього транспорту. Діючі в Україні норми списання бензину на малолітражний грузо-пасажирський автотранспорт становлять – 12 л на 100 км пробігу. Кількість робочих днів у розрахунку на рік – 280днів, у розрахунку на квартал – 70 днів.

Приклад розрахунку: В середньому за день одна машина проходить 150 км. Вартість бензину – 5 грн. Кількість робочих днів у розрахунку на рік – 280 днів, у розрахунку на квартал – 70 днів.

Витрати на перевезення становлять:

- у розрахунку на квартал – 150×70×0,12×5 = 6300 (грн.)

- на рік - 150×280×0,12×5 = 25200 (грн.)

Вартість транспортно-експедиційних послуг, наданих транспортно-експедиційними організаціями розраховують, виходячи з кількості перевезеного вантажу, діючих тарифів та розцінок. Витрати за перевезення автотранспортом розраховуються на основі обсягу перевезень (вантажообороту) в тоннах.

Вагу перевезеного вантажу визначають, виходячи з ваги передбаченої до завозу сировини, товарів та напівфабрикатів, а також тари. Загальну вагу продуктів, включаючи тару, перемножують на коефіцієнт повторності перевезення, що враховує повернення тари постачальникам.

Плату за перевезення вантажу автомобільним транспортом розраховують по тарифах, запроваджених за 1 тонну перевезень вантажу на відстань 1 км, ваги вантажу, що перевозитиметься, відстані перевезень, вантажопідйомності автомобільного транспорту, а також по тарифах за 1 годину користування автотранспортом. Марки автомашин, що використовуються в закладах ресторанного господарства для перевезення вантажу певних видів товарів і сировини, їх вантажопідйомність, форми завозу товарів і сировини у заклади, відстань розташування постачальників сировини, умови розрахунків з автотранспортними підприємствами і розмір тарифів вивчаються студентами-дипломниками під час проходження переддипломної практики.

Приклад розрахунку. Вага сировини та купівельних товарів згідно денної виробничої програми складає 250 кг, вага тари складає в середньому 40% до ваги продукції. Плата за перевезення вантажу автомобільним транспортом на відстань 1 км становить 6 грн. Коефіцієнт повторності перевезень - 1,3. Середня відстань розташування постачальників сировини - 2 км. Кількість робочих днів у розрахунку на рік – 280 днів, у розрахунку на квартал – 70 днів.

Вантажооборот за день буде складати:

ВО=(250+250×0,4) ×1,3=455 (кг)

Витрати на перевезення становлять:

- у розрахунку на квартал –455×2×70×6 = 382,2 (тис. грн.)

- на рік – 573,3×2×280×6 = 1528,8 (тис. грн.)