Загальна характеристика відділу голонасінних. Чим відрізняється відділ покритонасінних від всіх вищих рослин?

Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів до зволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 мі більше (наприклад, у мамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану.

Розмноження голонасінних.Голонасінні — це виключно різноспоровірослини, статеві особини живуть на нестатевих і живляться за рахунок їх поживних речовин. Розглянемо, як відбувається розмноження у сосни. Насіння вона утворює на 12–15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються вшишках. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворилися на луски.

Сосна — однодомна рослина, оскільки вона має чоловічі (з пиляками) та жіно чі (знасінними зачатками) шишки, розташовані на одній рослині. Молоді жіночі шишки червонуватого кольору, із лусками, що щільно прилягають одна до одної, розташовані на верхівках пагонів. На кожній лусці розміщені по два насіннєвих зачатки (а потім і насінини). Чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, сіро-жовтого кольору. Кожна луска має два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкові зерна вкриті двома оболонками; з двох боків оболонки нещільно прилягають одна до одної, утворюючи повітряні порожнини. Завдяки цьому пилок переноситься на великі відстані. Під час запилення пилкове зерно навесні потрапляє на насінні зачатки, луски шишки стуляються, шишка закривається, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Запліднення відбувається тільки наступного літа. До цього часу всередині насінних зачатків утворюються яйцеклітини в статевих органах, з’являється поживна тканина —ендосперм. Пилкова трубка сягає до яйцеклітини, по ній рухаються два безджгутикові спермії, один з яких запліднює яйцеклітину, інший — гине. Насінний зачаток перетворюється на насінину.

Насінина складається із зародка, ендосперму і насінної шкірки, яка утворилася з покривів насіннєвого зачатку. Достигання насіння відбувається на третій рік після утворення шишок. На одній і тій самій рослині сосни можна бачити одночасно шишки різного віку. Насінина сосни схожа на насінину квіткових, тільки у неї ендосперм іншого походження —первинний, що утворився зі статевої материнської особини (заростка). Насіння сосни дуже витривале щодо умов довкілля:проростає навіть на скелях, витримує морози.

Квіткові рослини, абоПокритонасінні (лат. Magnoliophyta, або Angiospermae) – відділ вищих рослин, відмітною особливістю яких є наявність квітки як орган статевого розмноження; ще одна істотна особливість квіткових рослин – подвійне запліднення.Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі. Вона є домінуючою на суші та найважливішою за тією роллю, яку представники цієї групи відіграють у загальному колообігу речовин.

Вищі рослини - це новий етап еволюційного розвитку рослинного світу. Вищі рослини, на відміну від нижчих, мають розчленування тіла на вегетативні органи: корінь, листки й стебло. В основі будови вегетативних органів лежать різноманітні тканини.

Усі вищі рослини, як правило, мешканці суходолу, але серед них є й мешканці водойм. За способом живлення переважна більшість вищих рослин - автотрофи.

Для розвитку вищих рослин характерні дві фази, які чергуються одна з одною: гаметофіт і спорофіт. Гаметофіт - статеве покоління, на якому утворюються багатоклітинні статеві органи - антеридії' та архегонії. Антеридії - овальні або кулясті тільця, зовнішня стінка яких укрита одним або кількома рядами стерильних клітин. В антеридії розвиваються сперма-генні клітини, з яких потім виникають чоловічі гамети - рухомі сперма-тозоони. Під час достигання антеридії розриваються, і тоді сперматозоони виходять назовні. Вони активно рухаються у воді та підпливають до архегоніїв. Архегонії - колбоподібні тільця, що складаються з нижньої розширеної частини - черевця і верхньої звуженої - шийки. Зовні архегоній оточують стерильні клітини, що захищають його від висихання. В черевці архегонія знаходиться нерухома жіноча гамета - яйцеклітина. Над яйцеклітиною розташована черевцева канальцева клітина. Під час достигання яйцеклітини канальцеві клітини ослизнюються, архегоній на верхівці відкривається. По слизу сперматозоон проходить у черевце архегонія, де зливається з яйцеклітиною, відбувається запліднення.

У процесі еволюції вищих рослин відбулося поступове спрощення (редукція) антеридіїв та архегоніїв. Наприклад, у покритонасінних (квіткових) від архегонія залишилася лише яйцеклітина, яка розвивається у зародковому мішку (жіночому гаметофіті).

Покритонасінні - найбільший тип рослин, до якого належить більше половини всіх відомих видів, - характеризуються поруч чітких, різко відмежовує їх ознак. Найбільшхарактерно для них наявність маточки, утвореного одним або кількома плодолистками (макро-і мегаспорофіллов), що зрослися своїми краями, так що в нижній частині маточки утворюється замкнуте порожнисте вмістилище - зав'язь, в якій розвиваються сім'ябруньки (макро-і мегаспорангия). Після запліднення зав'язь розростається в плід, всередині якого знаходяться розвинені з сім'ябруньок насіння(або одне насіння). Крім того дляпокритонасінних характерні: восьмиядерний, або похідний з нього, зародковий мішок, подвійне запліднення, тріплойдний ендосперм, що утворюється тільки після запліднення, рильце у маточки, вловлюють пилок, і для переважної більшості - більш-менш типова квітка з оцвітиною. З анатомічних ознак дляпокритонасінних характернанаявність справжніх судин (трахей), тоді як у голонасінних розвинені тільки трахеїти, а судини зустрічаються вкрай рідко.

Місцевий та поясний час. Рух Землі навколо Сонця. Докази та параметри. Рух Землі навколо Сонця. Наслідки. Рух Місяця навколо Землі. Наслідки.

_________у 6 питанні місцевий і поясний час, у 9 питанні - Рух Землі навколо Сонця. Докази та параметри. Рух Землі навколо Сонця. Наслідки. Рух Місяця навколо Землі. Наслідки.____________

В чому різниця між вищими та нижчими рослинами? Подайте загальну характеристику водоростей. Що ви знаєте про вищі спорові рослини?

___ у 16 питанні - В чому різниця між вищими та нижчими рослинами? Подайте загальну характеристику водоростей______________

ПІДЦАРСТВО ВИЩІ РОСЛИНИ

До вищих відносяться рослини, розвиток яких супроводжується утворенням зародка, а тіло розчленовано на стебло, корінь і лист. Це складні багатоклітинні організми, клітини яких дифере-нційовані й утворюють різні тканини, що мають певне функціональне значення. Характерна риса вищих рослин — наявність провідної системи (трахеїтів і судин), які забезпечують обмін ре-човинами між полярними частинами організму. Звідси виникла ще одна назва вищих рослин — судинні. До них відносяться наступні відділи: мохоподібні, плаунові, хвощеві, папоротеподібні, голонасінні й покритонасінні.

Вищі рослини — наземні організми, й особливості їх будови зумовлені пристосуванням до життя на суші. Основні особливості їх наступні:

— виникнення та поглиблення відмінностей між спорофітом і гаметофітом, переважання спорофіта над гаметофітом (за винятком мохоподібних);

— поява багатоклітинних статевих органів і шару клітин, що захищають їх від висихання;

— збільшення розмірів спорофіта і, як наслідок цього, — зростаюче розчленовування тіла, що викликане необхідністю збільшення поверхні: кореня — для забезпечення потреб рослини у воді й мінеральних солях, листя — для підтримки необхідного рівня фотосинтезу;

— виникнення покривної тканини — епідерми, що покрита захисною плівкою (кутикулою), яка оберігає рослину від висихання; у свою чергу, розвиток кутикули привів до утворення продихів — високоспеціалізованих утворень, що регулюють газообмін і випаровування води рослиною (у водних рослин, позбавлених кутикули, відсутні й продихи);

— посилення механічної стійкості стебла шляхом потовщення клітинної стінки й просякнення її лігніном, який додає жорсткість целюлозному остову клітинної оболонки.

Вищі рослини з'явилися на суші в кінці силурійського періоду — близько 415-430 млн. років тому у вигляді невеликих за розмірами та примітивних за будовою риніофітів (раніше званих псилофітами). Предками перших наземних рослин були зелені водорості, ймовірно ті з них, в яких диплоїдна фаза життєвого циклу переважала над гаплоїдною (за винятком мохоподібних, див. нижче). Основний напрям еволюції наземних рослин полягав у вдосконаленні спорофіта, в наземних умовах значно більш життєздатного, ніж гаметофіт. Оточуючі нас рослини — папороті, злаки, різнотрав'я, хвойні та листяні дерева — спорофіти. Основну частину біомаси на Землі — близько 90 % — складають наземні рослини.