Роль живих організмів атмосфери.

Живі організми, беручи участь у процесах відкладення осадових порід, ґрунтоутворення, формування атмосфери, змінюють оболонки Землі.

Роль живих організмів в утворенні осадових порід. Осадові породи утворяться на дні водойм внаслідок нашарування різних нерозчинних речовин, значна частина яких має біогенне походження. Живі організми (мал. 110) беруть участь в утворенні осадових порід, накопичуючи протягом всього життя у своїх кістяках, раковинах, панцирах з'єднання кальцію, кремнію, фосфору й ін. речовини. Із залишків цих організмів (діатомових водоростей, форамини-фер, радіолярій, молюсків, коралів і ін.) виникають різноманітні осадові породи (вапняк, крейда, кремнезем, діатоміти, радіолярити) Утворення кам'яного(копалини вищі спорові рослини), бурого (копалини голосеменные) вугілля й торфу(мохи) пов'язане з особливими умовами перетворення залишків відмерлих рослин. Відкладення залізної руди утворювалися протягом усього існування біосфери в результаті життєдіяльності хемотрофных железобактерий. Висунуто гіпотези про біогенне походження нафти, природного газу, горючих сланців і ін. корисних копалин.

Живі організми беруть участь і в процесах руйнування гірських порід.Наприклад, лишайники, поселяючись на скелях, виділяють органічні кислоти, що руйнують гірські породи. Лишайники й інші організми можуть руйнувати гірські породи й шляхом механічного впливу. Наприклад, гіфи грибного компонента лишайника, корінь і ризоиды рослин можуть проникати втріщини скельних порід ірозширювати їх. Це, у свою чергу, сприяє проникненню в ці тріщини води, що викликає розчинення гірських порід, які стають тендітними й руйнуються.

Роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення.Ви уже знаєте, що без різноманітного миру живих істот, населяющих ґрунт, формування її було б неможливо. Без ґрунту, у свою чергу, було б неможливим формування й функціонування наземних біогеоценозів.

Вплив мешканців ґрунту, а також вітру, води, повітря й кліматичних факторів забезпечують процеси ґрунтоутворення, у ході яких відбуваються складні перетворення й переміщення різноманітних речовин у верхньому шарі літосфери. Ці процеси сприяють підвищенню родючості ґрунтів - спо- I собности забезпечувати потреби рослин в елементах пита-! ния, воді, а також кисні, необхідному для подиху їх під-! земних частин.

Мешканці ґрунту впливають на фізичні, хімічні й біологічні властивості ґрунту. Так, кореневі системи рослин поліпшують її пористість, що впливає на надходження в ґрунт кисню й розчинів солей. Живі й відмерлі підземні частини рослин збагачують ґрунт органікою, служать кормовою базою для ґрунтових тварин, грибів, бактерій. Деякі мікроорганізми, що живуть у ґрунті у вільному стані або вступають у симбіоз із вищими рослинами (азотфиксирующие бактерії, цианобактерии, деякі водорості), здатні фіксувати атмосферний азот і збагачувати їм ґрунт, підвищуючи тим самим її родючість. На структуру й родючість ґрунту впливає діяльність і деякі групи тварин (дощові хробаки, комахи, кроти): проробляючи ходи в ґрунті, вони поліпшують її пористість. Крім того, тварини збагачують ґрунт органікою й разом із грибами й бактеріями забезпечують її мінералізацію (тобто розкладають органікові до неорганічних з'єднань, які можуть засвоювати рослини).

Остатки організмів (у першу чергу рослин) попадають на поверхню ґрунту, образуя шар підстилки. У підстилці за участю живих організмів одночасно відбуваються процеси мінералізації й синтезу органічних речовин, що входять до складу гумусу. Гумус (від лат. гумус - ґрунт) - високомолекулярні з'єднання різної хімічної природи, переважно органічні кислоти. Гумус постачає рослини азотом, фосфором, іншими елементами харчування й біологічно активними з'єднаннями. Запаси гумусу в ґрунті визначають її родючість, тому його збереження - одне з найважливіших завдань, що коштують перед людиною. В утворенні гумусу беруть участь різноманітні організми: безхребетні тварини, гриби, бактерії. Таким чином, запаси гумусу в ґрунті - це результат процесів синтезу, розкладання й нагромадження органічних речовин, переважно рослинного походження.

Вплив живих організмів на газовий склад атмосфери. Живі організми в процесі своєї життєдіяльності впливають і на газовий склад атмосфери. На початку становлення біосфери газовий склад атмосфери значно відрізнявся від современ-

ного: у ній було багато водяних пар, вуглекислого газу, аміаку, сірководню, метану, але не було вільного кисню й був відсутній озоновий екран. Тому сонячні ультрафіолетові промені легко досягали поверхні Землі. У результаті цього життя тривалий час могла існувати тільки у водному середовищі, оскільки вода поглинає ці промені. Завдяки діяльності фотосинтезуючих цианобактерий газовий склад атмосфери поступово змінювався: знижувалася концентрація аміаку, вуглекислого газу, метану й інших з'єднань, з'явився вільний кисень. Приблизно 2-3 млрд років тому його концентрація в атмосфері досягла сучасної, сформувався й озоновий екран. Це створило умови, що забезпечили вихід життя на сушу.

Ви вже знаєте, що атмосферний кисень має фотосинтетичне походження. Рослинність Землі щорічно поглинає близько 1,7 • 108 тонн вуглекислого газу й виділяє майже 1,2 • 108 тонн кисню, використовуваного в процесі подиху аеробними організмами. Однак на співвідношення змісту в атмосфері кисню й вуглекислого газу негативно впливає господарська діяльність людини (забруднення атмосфери промисловими викидами, інтенсивне спалювання енергоносіїв і т.д.), що приводить до зниження в атмосфері концентрації кисню й підвищенню концентрації вуглекислого газу. Внаслідок високої теплоємності вуглекислого газу, підвищення його концентрації зменшує випромінювання тепла поверхнею Землі, викликаючи «парниковий ефект», що обумовив глобальне потепління клімату. Вуглекислий газ виділяється організмами в процесі подиху, а також у ході розкладання органічної речовини редуцентами.

Впливають живі організми й на концентрацію азоту в атмосфері. Атмосферний азот, як ви знаєте, можуть зв'язувати деякі мікроорганізми (азотфиксирующие бактерії, цианобактерий), а вертається він в атмосферу в результаті процесів дисиміляції або денітрифікації переважно у вигляді аміаку. Діяльність організмів сприяє також надходженню в атмосферу сірководню, метану й деяких інших газів.

Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний стан сучасних атмосфери та гідросфери зумовлений життєдіяльністю організмів. Велике значення мають організми також для формування літосфери - більшість порід, і не лише осадових, а й таких, як граніти, так чи інакше пов'язані своїм походженням з біосферою. Мінеральна інертна речовина переробляється живими організмами, перетворюються в якісно нову. Живі організми не лише пристосовуються до умов зовнішнього середовища, а й активно їх змінюють. Таким чином, жива та нежива речовини на Землі становлять гармонійне ціле.

Життєдіяльність тварин, рослин і мікроорганізмів супроводжується безперервним обміном речовин між організмами та середовищем їхнього життя, внаслідок чого всі атоми земної кори, атмосфери й гідросфери за історію Землі багаторазово входили до складу живих організмів. Жива та нежива речовина на Землі становить гармонійне ціле, що, й називається біосферою.

Практичне значення птахів. Користь співочих і живих птахів. Значення птахів у мисливському господарстві. Характеристика птахів, занесених до Червоної книги.

Практичне значення птахів

Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. В природних умовах, наприклад, існують складні взаємозв'язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами — з іншого. Птахи відіграють значну роль у поширенні насіння рослин. Окремі види птахів (нектарники, колібрі та ін.), живлячись нектаром рослин або відвідуючи квітки для лову комах у них, сприяють перехресному запиленню квіток. Між птахами та іншими видами тварин у природі існують ще складніші взаємозв'язки. Одні види птахів (хижі) живляться іншими видами, сприяючи добору.

У птахів спостерігаються різні види співжиття, коли дрібніші види птахів поселяються в колоніях більших птахів (шпаки селяться разом з граками, а граки — разом з чаплями). В таких випадках сильніші птахи прикривають слабкіших. Постійна присутність ластівок (а іноді шпаків і галок) біля табунів свійських і диких тварин на пасовищі пов'язана з тим, що великі ссавці принаджують багатьох комах, яких птахи ловлять у польоті.

Комахоїдні птахи, як правило, корисні для рослин, оскільки живляться личинками різних комах, що завдають рослинам великої шкоди. Особливо значну кількість комах поїдають горобцеподібні, приносячи величезну користь сільському й лісовому господарству. Наприклад, ластівка впродовж літа знищує близько 1 млн комах, а синиця за рік — близько 6,5 млн яєць шкідливих комах.

Проте є птахи (осоїди), що живляться корисними для рослин комахамизапилювачами (бджолами, джмелями), обламують гілки для будування гнізда (граки), продовбують кору й деревину (дятли), а також є природними резервуарами збудників хвороб людини.

У житті людини птахи мають велике значення, що виявляється у величезній ролі свійських птахів у сільському господарстві та птахів взагалі у знищенні шкідників сільського господарства. Птахи також становлять значну промислову і естетичну цінність.