Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальна будова та функції квіткиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Квітка - це видозмінений вкорочений, обмежений у рості пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у покритонасінних (квіткових) рослин. Поява квітки у процесі еволюції забезпечила широке розселення покритонасінних на Землі. Квітка складається (рис.40): o видозмінене стебло пагона: 1 - маточка; 2 - тичинки; 3 - пелюстки; 4 - чашечка з чашолистками; 5 - квітконіжка. 1) квітконіжка - безлиста частина стебла під квіткою; у деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими; 2) квітколоже - укорочена розширена вісь квітки, на якій розташовані її частини: чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки; форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, вгнутою; o видозмінені листки пагона: 1) чашолистки - невеликі зелені листочки (містять хлорофіл, тому в них відбувається фотосинтез); сукупність чашолистків утворює чашечку; у деяких рослин (тюльпани, анемони) чашолистки стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюсток; 2) пелюстки - листочки яскраво забарвлені або білі; розрізняють нижню вузьку частину - нігтик і верхню розширену частину - пластинку; сукупність пелюсток утворює віночок; 3) тичинка - чоловічий генеративний орган квітки, що являє собою видозмінений листок - мікроспорофіл (від грецьк. mikros - малий, spora - сім'я, folium - листок), на якому розвиваються мікроспорангії (від грецьк. mikros - малий, spora - насіння та angeion - посудина); тичинка складається із стерильної частини - тичинкової нитки і фертильної (від лат. fertilis - плодючий), здатної до розмноження, - пиляка; пиляк складається з пилкових мішків (тек), з' єднаних в' язальцем; пилковий мішок складається з одного або кількох гнізд - мікроспорангіїв, у порожнині яких розвивається значна кількість пилку - мікроспор; сукупність тичинок утворює андроцей (від грецьк. andros - чоловік, oikia - житло); 4) маточка - жіночий генеративний орган квітки, який складається з видозміненого плодолистка - мегаспорофіла (від грецьк. megas - великий, spora - сім' я, folium - листок) з розташованими на ньому насінними зачатками; складається із нижньої розширеної частини - зав 'язі, видовженої та звуженої - стовпчика, верхівкової сплощеної - приймочки; сукупність плодолистків називається гінецеєм (від грецьк. gyne - жінка, oikia - житло). Сукупність чашолистиків і пелюсток у квітці, називається оцвітиною. Оцвітина виконує захисну функцію та сприяє запиленню. Більшість квіток (слива, вишня, троянда, горох) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину. Проста оцвітина складається з однакових за забарвленням листочків. Проста оцвітина, що має зелене забарвлення (кропива, коноплі), називається чашечкоподібною, а оцвітина, забарвлена в інші кольори (проліски, тюльпан, конвалія), - віночкоподібною. Квітки без оцвітини називаються голими (верба, ясен). Функції квітки: o утворює і містить: тичинки з пилковими зернами та плодолистки (маточки) з насінними зачатками; o приваблює запилювачів (комах); o сприяє запиленню - процесу перенесення пилку з тичинок на маточки; o здійснює запліднення - процес злиття статевих клітин (гамет) - сперміїв із яйцеклітинами; o формує насінину і плід. Мінерали. Загальні уявлення. Гірські породи. Класифікація. Рельєф. Ендогенні процеси. Геосинкліналі та плтформи. Головні рельєфоутворюючі фактори. Мінера́л (від пізньолат. minera — руда, рудна жила, рудник) — природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті[1]. Достатньою умовою для називання речовини мінералом є офіційне визнання IMA. Типовим прикладом мінералів можуть слугувати складові частини гірської породи граніту: польовий шпат мікроклін K(AlSi3O8), кварц SiO2, слюда мусковіт KAl2(AlSi3O10)(OH)2.[2] Число відкритих мінералів зростає з року в рік і нині перевищують 4000. Наука, що вивчає мінерали, називається мінералогією. У вузькому значенні мінерал — природна хімічна сполука кристалічної будови, що утворюється внаслідок прояву геологічного процесу. До мінералів належать тверді тіла кристалічної будови, що мають природне походження та характеризуються однорідною структурою і певним хімічним складом Класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних ознак (зовнішніх, геологічних, хімічних, кристалографічних, геохімічних і кристалохімічних). В залежності від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на: • хімічні, • геохімічні, • геологічні, • кристалографічні, • кристалохімічні, • за зовнішніми ознаками. Найсучаснішою є кристалохімічна класифікація, в основу якої покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють на типи, класи, підкласи, відділи Характерні властивості мінералів, обумовлені їх складом і будовою. Фізичні властивості. визначаються конституцією мінералів, головним чином особливостями їх симетрії та анізотропії. Математичний аналіз фізики мінералів базується на тензорному численні і теорії груп. Відбивна здатність — здатність мінералів відбивати частину світла, що падає на них. Є оптичною константою мінералів, яка використовується в мінералогії як діагностична ознака. Числове значення цієї константи (у %) визначається формулою: R = Ii/Iy де Ii — інтенсивність падаючого на поверхню мінералу світла, Iy — інтенсивність відбитого світла, R — показник відбиття. Найбільша відбивна здатність (95%) спостерігається у самородного срібла. Хімічні властивості Основними хімічними властивостями мінералів є їх розчинність у воді та взаємодія з кислотами (найчастіше з хлоридною HCl) Рельєф. Ендогенні процеси. Геосинкліналі та плтформи. Головні рельєфоутворюючі фактори. До ендогенних процесів відносять тектонічний рух земної кори, магматизм, метаморфізм, сейсмічна активність. Гол. джерелами енергії ендогенних процесів є тепло і перерозподіл матеріалу у надрах Землі за густиною (гравітаційна диференціація). Глибинне тепло Землі, на думку більшості вчених, має переважно радіоактивне походження. Радіоактивне тепло, знижуючи в'язкість матеріалу, сприяє його диференціації, а остання прискорює винос тепла до поверхонь. З ендогенними процесами пов'язане формування рельєфу Землі і утворення багатьох найважливіших корисних копалин. Рельє́ф (англ. relief; нім. Relief; фр. relief від лат. relevo — піднімаю) — сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів, різноманітних за обрисами, розмірами, походженням, будовою, віком та історією розвитку. Сукупність форм поверхні, які перебувають на різних стадіях розкрутку, у складному поєднанні одна з одною й у взаємозв'язку з навколишнім середовищем розрізняють рельєф декількох порядків: • планетарні форми рельєфу (материкові виступи і ложа океанів), o мегарельєф (гірські системи, рівнинні країни), макрорельєф (гірські хребти, міжгірські западини), мезорельєф (горби, яри, підводні каньйони), мікрорельєф (карстові воронки, лунковий або барханний рельєф), нанорельєф (термітники, кротові купки). При морфогенетичному аналізі рельєфу варто розрізняти: • ендогенні рельєфотворчі чинники, зумовлені внутрішніми силами Землі (переважно тектонічні рухи й вулканічна діяльність), • екзогенні, пов'язані із променевою енергією Сонця (текуча вода, льодовики, вітер, прибій на берегах морів і озер, вибіркове вивітрювання тощо). Під безпосереднім впливом сили тяжіння на поверхні Землі відбуваються гравітаційні процеси (зсуви, гірські обвали та інше). Чималу роль у формуванні рельєфу відіграє також діяльність людини — антропогенний рельєф. Геосинкліналь (рос. геосинклиналь, англ. geosyncline, нім. Geosynklinale f) — лінійно витягнута ділянка земної кори, в межах якої інтенсивно проявляються вертикальні й горизонтальні рухи, магматизм і сейсмічність. Геосинкліналі розвиваються протягом десятків і сотень мільйонів років і проходять кілька стадій — від прогину, найчастіше зайнятого морем, до формування на місці гірської складчастої споруди. Для геосинкліналі характерні такі типові формації: • зеленокам’яна; • вулканогенна кремениста; • глинисто-сланцева; • флішева; • моласова; • з інтрузивних утворень — гранітоїдні інтрузії. Особливо характерна для геосинкліналей так звана офіолітова асоціація. Геосинкліналь — синонім геосинклінального поясу. В різних місцях земної поверхні спостерігається велика різноманітність форм рельєфу за розмірами і походженням. У зв’язку з цим існують морфометрична і генетична класифікації форм рельєфу. морфометрична класифікація. За цією класифікацією всі форми рельєфу поділяються за розмірами, по їх висоті і горизонтальної протяжності. Мегарельеф – найбільші форми рельєфу, горизонтальні розміри яких вимірюються сотнями кілометрів при різкому або слабкому коливанні висот. Площі цих форм рельєфу займають сотні тисяч квадратних кілометрів (Уральські гори, Російська рівнина, Західно-Сибірська низовина і т. д.). Різниця в абсолютних позначках над рівнем моря знаходиться в межах 500 … 4000 м і більше. макрорельеф – великі форми рельєфу, горизонтальна довжина яких коливається від 10 до 200 км. Різниця висот вимірюється десятками метрів (вододіли, тераси і заплави річкових долин та ін.) Деякі дослідники поняття «мегарельеф» і «макрорельеф» об’єднують в один термін – «макрорельеф». мезорельефа – середні форми рельєфу, протяжність яких вимірюється десятками, рідше сотнями метрів. Різниця висот становить 10 … 20 м, іноді більше 30 м, наприклад балки, яри, піщані гряди та ін Мікрорельєф – малі форми рельєфу з коливаннями висот в межах 1 м і протяжністю до декількох десятків метрів (невеликі пониження і підвищення, степові блюдця, невисокі горбки ін.. Нанорельеф – дрібні форми рельєфу у вигляді шорсткостей і нерівностей поверхні з різницею відносних висот в декілька сантиметрів і протяжністю менше 1 м (купини, борозни, невеликі промоїни, піщана брижі). У результаті обвалів склепінь над пустотами в Землі, вулканічного дії, наслідків освіти складок, підняттів і опускань земної кори. При цьому зміни рельєфу пов’язані з появою тріщин та розривів шириною від декількох сантиметрів до 10 м і більше. При землетрусах відбуваються обвали і зсуви, а найбільш сильні з них викликають провали або опускання земної поверхні. епейрогеніческіе вікові рухи земної кори відбуваються повільно на величезних територіях. Під їх впливом відбуваються трансгресія (наступ) і регресія (відступ) моря, Показниками повільного підняття суші служать древні берегові лінії, які спостерігаються по змінюється рельєф. берегах морів, а про опускання суші кажуть підводні континентальні тераси. Наприклад, близько Севастопольської бухти є дві тераси на глибині 100 м, а сама бухта раніше була долиною річки.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 760; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.66.30 (0.012 с.) |