Класифікація корисних копалин.

 

 

1. Основні форми рельєфу. «Я і Україна» с. 107-110.

Поверхня Землі, навіть на невеликих ділянках дуже різноманітна. Тут зустрічається рівнини, яри, балки, долини річкові, гори.

Сукупність різноманітних за формою і походженням нерівностей земної поверхні утворюють рельєф.

Нерівності сумі розрізняють за 1) формою; 2) походженням; 3) висотою.

Висота земної поверхні вимірюється від рівня океану, який береться за 0.

Висота земної поверхні, виміряна від рівня океану над абсолютною висотою. По ній вимірюють і порівнюють висоти різних точок Землі.

Для порівняння висоти сусідніх підвищень вимірюється відносна висота. Відносна висота – це висота від основи підвищення до його вершини.

За абсолютною і відносною висотою класифікують підвищення на Земній поверхні.

За формою та абсолютною висотою розрізняють:

1. Рівнини 200-500м;

2. Гори понад 500м;

3. Низовини до 200м.

Рівнини - це ділянки суші з малим коливанням висот з абсолютною висотою 200-500м. Займають 55% площі сущі (Східноєвропейська, Подільська, Велика Китайська).

Рівнини, що мають підвищення, балки, бугри, яри наживають пересічною рівниною або бугристою. Рівнини, що лежать в межах 300-500м називається плато чи підвищенню рівниною, якщо вище 500м називається плоскогір’я (Тібетське).

В залежності від форм рельєфу рівнини бувають: плоскі, похилі, вгнуті, хвилясті, горбасті.

Низовини – ділянки суші, що лежать нижче рівня моря чи до 200м над рівнем моря (Причорноморська, Західно - Сибірська, Амазонська, Великоподільська).

Гори - ділянки земної поверхні високо підняті над прилеглими рівнинами що мають різні коливання висоти (від 500м).

Поодинокі підвищення з крутими схилами і невеликої довжини з відносною висотою до 200м називають горбами.

пік

вершина вершина

гребінь

схил

перевал схил

підніжжя

 

Гірські системи можуть простягатися на 1000км.

Відмежовується гори від навколишньої рівнини підніжжям у формі земної кривої.

Гори, лінійновитягнуті на високу відстань і обмежені з 2 сторін глибокими долинами називаються гірськими хребтами. Вони мають круті схили 10⁰-60⁰, а інколи переходять у прямовісні ущелини (90⁰). Ряд гірських хребтів що простягаються паралельно утворюють гірські системи. Сама висота частина гірського хребта – гребінь. Найвищі гостроверхі частини гір називається вершинами, а понижені частини гірських хребтів називають перевалами. Широкі перевали називається сідловинами. Найвищі вершини називається піками. (Пік Комунізму на Памірі - 7495м.)

Великі гірські простори, що мають неправильні обриси називають гірським масивом.

За походженням гори: - тектонічні (утворені в результаті деформації земної кори) – Альпи, Карпати, Алтай, Тянь – Шань, Забайкалля;

- вулканічні (утворюються у зв’язку з виникненням і переміщенням магми, до них належать конуси діючих і згаслих вулканів);

- ерозійні (результат розчленування плоскогір’їв і плоских височин текучими водами – міжрічкові гори Середньо – Сибірського плоско гір’я).

За висотою: низькі до 1км; середні від 1 до 2км (Урал, Карпати); високі понад 2км (Кавказ, Тянь-Шань).

Найвища гора Джомолунгма - 8852м, пік Комунізму.

Висота гір залежить від часу її утворення за віком: старі, молоді.

Молоді гори: високі, пікоподібні вершини, схили круті прямовисні, вкриті снігами й льодовиками, утворюється і зараз. Це Кавказькі, Альпійські та ін.

Старі гори: куполоподібні, вершини пологі, схили не круті, низькі, вкриті осадовими породами.

 

2. Характеристика гірських порід і мінералів. «Я і Україна» с. 148-150.

Земна кора складається з мінералів і гірських порід, вкрита шаром ґрунту.

Мінерали - природні тіла, однакові за хімічним складом і фізичними властивостями, які утворюються в земельній корі внаслідок фізичних процесів. У складі речовин землі відомі всі хімічні елементи. В природі зустрічаються до 3000 мінералів. Найбільш поширені - 50. Малопоширені елементи перебувають у розсіяному стані чи утворюють рідкісні сполуки.

Мінерали утворюються внаслідок фізико-хімічних або біологічних процесів у земній корі чи на її поверхні.

За станом мінерали бувають:

· тверді (топаз, алмаз, кварц, польовий шпат);

· рідкі (вода, нафта, ртуть);

· газоподібні (кисень, водень, азот).

Мінерали виділяються яскравим кольором (червоні, блакитні жовті, зелені).

Гірські породи - щільні або пухкі мінеральні маси з яких складається земна кора.

За походженням гірські породи та мінерали поділяються на:

· магматичні утвориться з магми, що застигає в глибині, чи на поверхні після вулканічного виверження.

- глибинні магматичні породи - міцні, кристалічні /кварц, граніт, шпат, діорит/;

- виливні магматичні породи - міцні, склоподібні, шлакоподібні /базальт, рубін/.

· осадові - це нагромадження продуктів руйнування гірських порід.

- уламкові – валуни, щебінь, галька, гравій, пісок, глина, ліс, суглинок.

- хімічні осадки - гіпс, фосфорити, солі, апатити.

- органічні - утворюються з нагромадження решток живих організмів (крейда, вапняк, вугілля, горючі сланці).

· метаморфічні - утворюються з магматичних і осадових порід, що змінились під впливом високих температур, тиску (гнейс, мармур, сланці, кварц).

 

За хімічним складом:

1. Самородні (золото, алмаз, сірка, мідь, срібло, ртуть).

2. Сульфіди (молібден, пірит, кіновар)

3. Окислі (кварц, опал)

4. Галогеноїди (гіпс, кам’яна сіль, сода, малахіт, апатити, фосфорити).

5. Органічні (нафта, газ, вугілля, янтар).

6.

Кожен мінерал має властиву йому кристалічну форму - зернисті і великі кристали. На Волині добуто кристали кварцу розміром 1,5 на 2,4 м, вагою до 10т.

Мінерали цінуються завдяки їх фізичним властивостям кольору, блиску, твердості, питомої ваги, жаростійкості, електропровідності.

Добре відшліфовані кристали утворюють коштовні мінерали /алмаз, топаз, рубін, гранат/. Мінерали у вільному стані зустрічаються рідко. Входять до складу гірських порід.

 

 

3. Класифікація корисних копалин.

Корисні копалини - це мінерали і гірські породи, які людство використовують у народному господарстві, виробництві, побуті.

Скупчення корисних копалин утворюють родовища, які залягають на різній глибині в земній корі.

1. Викопне мінеральне паливо (горючі корисні копалини) - вугілля, нафта, газ, торф, сланці.

2. Металічні руди - це гірські породи, що містять в собі корисні компоненти.

Руди чорних металів - залізна руда (30 – 70 % заліза), марганцеві, титаневі.

Руди кольорових металів – мідні, алюмінієві, цинкові, свинцеві (0,1-2 % металу).

Руди рідкісних металів (срібло, олово, ртуть).

3. Благородні метали /самородки/ - золото, срібло, платина.

4. Нерудні корисні компоненти /неметалеві/

Хімічна сировина - апатити, фосфорити, кухонна сіль, сірка, калійна сіль.

Будівельний матеріал - граніт, мармур, щебінь, пісок, цемент, глина, вапняк, гіпс.

Дорогоцінне каміння - алмаз, сапфір, рубін, топаз, аметист, гранат, опал, хризоліт.

5. Металоїди /самородки/ - алмаз, графіт.

 

Тема 4. Гідросфера.