Причини і форми виникнення держави.

Причини:

1)необхідність удосконалення управління суспільством, що пов’язана з його ускладненням в рез-ті розвитку вир-ва, поділом праці, зміною умов розподілу продуктів, зростанням кількості населення і розшаруванням суспільства на соц-неоднорідні групи (класи);

2)необ-ть підтримання в сусп-ві порядку, який забезпечує його соц стійкість, що досягається за допомогою загальнообов’язкових соц (юр) норм;

3)необ-ть придушення опіру експлуатуємих мас, які виникли в рез-ті поділу сусп-ва на соц неоднорідні групи;

4)необ-ть захисту тер-рії і ведення війн, як оборонних, так і захватницьких.

5)Необ-ть орг-ції крупн сусп робіт, об’єднання для цієї мети великих груп людей (в країнах Азії, Афрікі).

Шляхи утворення д.:

6)європейський – утворення д Європи (на приватній власності) – головним державностворюючим фактором було класове розслоєння сусп-ва, обумовлене інтенсивним форм-ням приватної

власності на землю, скот, рабів.

7) східний (азіатський спосіб вир-ва) (спочатку – Древній Схід, потім – Африка, Америка, Океанія) – в основі створення були сусп роботи, упр-ня сусп власністю становилось найважл ф-цією родоплемінної знаті, яка трансформувалась в держ органі, а сусп-на власність - в державну.

Історичні типи д. Підходи до визначення типу д.:

1)формаційний: феод., сучасні

2)цивілізований – первинні (командно-адм. тип, централізація держ влади і відсутність участі нас-ня в упр-ні) і вторинні д. (д, в яких почало формуватись право з 18 ст.).

Право – певний мех-м регул-ня відносин в державі. Держава як інститут виник для задоволення потреб сусп-ва.

12. Ознаки держави, що відрізняють її від орг-ції влади первісносуспільного ладу.

В первісному сусп-ві відносини мали хар-р колективних відносин. Колектив і був владою.

По мірі ускладнення сусп відносин (зростання населення, тер-рії) виникає питання необ-ті упр-ня сусп-вом. Ознаки держ, що відрізняють її від …:

1) Поява соц неоднорідного, класового сусп-ва (первісне: наяв-ть соц однорідного позакласового сусп-ва)

2) наяв-ть публічної влади (групи осіб, які займаються упр-ням сусп-ва), яка виражає і захищає інтереси найб екон забезпеченого класу сусп-ва (первісне: наяв-ть публ влади, яка безпосер-ньо співпадає зі всім нас-ням і виражає і захищає інтереси всього сусп-ва)

3) Територіальне розселення нас-ня, поява адмін-терит поділу нас-ня (округа, області) (первісне: наявність кровнородственного поділу нас-ня)

4) Поява конкретних функцій (законодавчої, виконавчої) в окремих органах публічної влади (відсутність розподілу ф-цій у публічної влади)

5) Наяв-ть податків і держ коштів, за рах яких утрим-ється влада (первісне сусп-во: відсутність збора податків з нас-ня)

6) Наяв-ть загальнообов’язкових норм, зак-ва (первісне: наяв-ть неписаних правил поведінки- звичаїв).

7) Наяв-ть органів примусу (первісне: відсутність апарату примусу, на який могла би опиратись публічна влада)

Держава – це політико-терит-на орг-ція громадянс сусп-ва, яка виражає інтереси всіх його соц груп, має апарат упр-ня і примусу для приведення в життя своєї волі.

 

13.Фор­ми ви­ник­нен­ня дер­жав

Формирование государства - длительный процесс, который у различных народов мира протекал по-разному.
На Востоке наибольшее распространение получила такая форма, как "азиатский способ производства" (Египет, Вавилон, Индия, Китай и др.). Здесь устойчивыми оказались социально-экономические структуры родового строя - земельная община, коллективная собственность и др. Первые государства, возникшие на Древнем Востоке, были доклассовыми, которые одновременно и эксплуатировали сельские общины и управляли ими, т.е. выступали организаторами производства.
По другому историческому пути шел процесс в Афинах и Риме, где рабовладельческое государство возникло в результате появления частной собственности и раскола общества на классы, Афины - это самая чистая, классическая форма возникновения государства, поскольку государство возникает непосредственно из классовых противоположностей, развивающихся внутри родового строя. В Риме образование государства ускорилось борьбой бесправных, живших вне римских родов плебеев против римской аристократии - патрициев.
Возникновение древнегерманского государства в значительной степени связано с завоеванием обширных чужих территорий, для господства над которыми родовая организация не была приспособлена.
Толчком возникновения государств всех форм явилась произошедшая 10-12 тыс. лет назад неолитическая революция, сущность которой заключается в том, что с целью удовлетворения своих потребностей, человек от орудийной деятельности, связанной с присвоением готовых растительных и животных форм перешел к подлинно трудовой деятельности, направленной на преобразование природы и производство пищи, т.е. свершился переход от присваивающей к производящей экономике.
Таким образом, государство возникает объективно, в силу внутренних факторов, а не навязывается извне.

Ф.Енгельс виділяв три форми виникнення держави: афінську, римську, німецьку.

14.При­чи­ни ви­ник­нен­ня пра­ва.

Социальные нормы - правила поведения, регулирующие отношения между людьми. Первоначально они воспринимались населением как дарованные свыше, и за ними закрепились такие понятия как "право", "правда", в этом понимании право возникло куда раньше государства.

С развитием неравенства в обществе мононормы, традиции, обычаи уже не могли урегулировать всё возрастающие общественные конфликты. Тогда государство начинает гарантировать их, таким образом, формируется правовой обычай. Но со временем, и он перестаёт успевать за изменениями в обществе, тогда государство формирует новые формы: законы, юридические прецеденты, нормативные договоры.

Некоторые учёные не останавливаются на перечисленном, и предлагают сформулировать чёткие причины происхождения права:

1. Необходимость установления единого порядка.

2. Необходимость его поддержания.

3. Оформление товарно-денежных отношений.

4. Смягчение противоречий между различными слоями общества.

15.Оз­на­ки, що відрізняють пра­во від соціальних норм первіснообщинного ла­ду.

- норми права встановлюються державою (а не виникають поступово в процесі спільного життя як у первісному сус-ві);

- виражають державну волю (виражали волю роду або племені);

- знаходять зовнішнє вираження в письмових правових актах (існували у свідомості людей, існували у неписаній формі);

- набирають сили чи припиняють дію в суворо встановленому порядку, офіц.шляхом (виникали і відмирали поступово);

- забезпечуються примусовою силою держави (здійснювалися в рамках традицій).

16.Ха­рак­те­ри­сти­ка теорій по­ход­жен­ня дер­жа­ви і пра­ва: теологічної, патріархальної, договірної, психологічної, органічної, марксистської, на­силь­ст­ва і інших.

Теологическая - государство результат божественной воли. Авторы: Тертуллиан, Аврелий Августин. Постигнуть природу государства невозможно в силу его божественного происхождения. Эта теория имела в основе реальные факты, так как первоначально государства возникали как правила в религиозной форме. В современных условиях эта теория несколько видоизменилась, и выражается в христианско-демократической концепции государства.

Патриархальная - государство это большая семья. Авторы: Аристотель, Конфуций.

Договорная - в основе создания государства лежит общественный договор, люди для обеспечения естественных прав соглашаются создать государство. Если договор заключается между уже правящими и остальной частью населения, то это - договор подчинения; если между населением, то - договор объединения. Эта теория предполагает социальное предназначение государства.

Марксистская - появление прибавочного продукта, образование частной собственности приводит к неравенству в обществе, оно раскалывается на антагонистические классы. Экономически господствующий класс создаёт государство для подчинения неимущих. Эта теория предполагает первичность экономики, что игнорирует общесоциальное предназначение государства.

Теория насилия - государство возникает на основе насилия, которое бывает 2-ух видов: внутреннее насилие (Дюринг, Каутский) и внешнее насилие (Гумплович). Но многие учёные придерживаются мнения, что навязать государственность никакой силой невозможно, если само население ещё "не созрело".

Психологическая - государство итог психологической потребности человека в общении. Автор: Петражицкий.

Расовая - существуют высшие и низшие расы, высшие призваны управлять низшими, так возникает государство. Автор: Жозеф Артур де Гобино.

Органическая - эта теория переносит законы природы на человеческое общество.

Патримониальная - государство произошло от права собственника на землю (патримониум). Из права владения землей власть автоматически распространяется на проживающих на ней людей. Так складывается феодальный сюзеренитет. Автор: Галлер.

Ирригационная - возникновение государства обусловлено необходимостью вести масштабные ирригационные работы, низкой орудийной развитостью. Государство выступает как организатор масштабных работ.

 

17. Держ влада як особливий різновид соц влади.

Соціальна влада – вольові (кер-ва – підпорядкування) відносини між людьми з приводу орг-ції їх сумісної діяль-ті, розробки та здійснення загального для даного соц колектива інтереса. Держ влада являє собою особий різновид соц влади. Якщо в первісному сусп-ві соц влда має публічний (суспільний) хар-р, то в класово-організованому – політичний. Політ влада нерозривно зв’язана з владою державною, знаходить в ній своє продовження. Держ влада – головний спосіб здійснення політичної влади. Держ влада – публічно-політичні, волеві (кер-ва-підпорядкування) відносини, що складаються між держ апаратом і суб’єктами політ сис-ми сусп-ва на основі прав норм, при опорі, у випадку необхідності, на держ примус. Держ влада відносно сам-на і складає основу функ-ня держ апарату. Господство, системат насилля, примус – влада антидемократична. Переконання, авторитет, служіння сусп-ву, дотримання загальнолюдських вимог – влада демократична. Признаки держ влади: 1) публічна влада – виступає від імені всього сусп-ва, має публ основу своєї діяль-ті – казенне майно, власні доходи, податки; 2)апаратна влада – концентрується в апараті, сис-мі органів держ і через ці органи здійсн-ться

1) Верховна влада – юр-но уособлює загальнообов’язкову волю всього сусп ва, має монопольне правовидання законів, опирається на аппарат примусу

2) Універсальна влада – розповсюджує власні рішення на все сусп-во

3) Суверенна влада –

4) Легітімна влада – юр-но (конституційно) відокремлена і визнана народом країни, а також світовою спільнотою.

5) Легальна влада – узаконена в своїй діяль-ті.

Держ влада направлена на задоволення потреб сусп-ва. Хар-ки: 1)усезагальність (розповсюджується на всіх)

2)Її настанови, приписи є загальнообов’язковими, за їх невиконання застосовується примус

6) Суверенність – джерелом влади є народ

7) Територіально-організована, її межами є держ кордон, розповсюджується на всіх громадян, ін-ців, осіб без гром-ва.

8) Мета – загальносуспільні інтереси.

Політика – відносини з приводу влади. Політична влада – влада в сфері держ відносин недерж органами (політ партіями, ін). Її метою є бажання прийти до влади в держ політику. Хар-ки: 1) корпоративність (розповсюджується на окреме політ угрупування)

2)моральна відпов-ть

3)жорстко регламентується з-ми і виходить від конкр о.

1) Межи впливу лише на членів свого угрупування, пол орг-ції.

2) Мета – устрімління членів партії.

Державна влада не може протиставитись політ владі, т.я. політ влада в сусп-ві не можлива без держави.