Порівняльна характеристика основних положень форвардних і ф'ючерсних контрактів

Положення контракту	Форвардний контракт	Ф'ючерсний контракт
Обсяг поставки	Узгоджується покупцем і продавцем	Стандартизований
Якість товару	Узгоджується покупцем і продавцем. Товари більш низької чи високої якості продаються відповідно зі скидкою чи премією	Стандартизовано, відхилення від встановленого стандарту незначні
Час поставки	Термін визначається сторонами	Наступає в майбутньому, однак стандартизовано біржею
Ціна товару	Узгоджується покупцем і продавцем	Визначається у процесі відкритих торгів
Виконання контракту	Контракт закінчується поставкою товару	Контракт ліквідовується
Регулювання угоди	Національними законами про торгівлю	Законодавством про ф'ючерсну торгівлю
Гарант угоди	Відсутній	Клірингова палата біржі
Публікація інформації про укладення угоди	Відсутня	Обов'язкова

 

Ф'ючерс – стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який засвідчує зобов'язання продати (придбати) відповідну кількість базового активу (валюти) у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни базового активу під час укладання контракту.

Ф'ючерс повинен мати такі реквізити:

· назва контракту;

· вид контракту (з поставкою або без поставки базового активу);

· сторони контракту;

· валюта контракту та його характеристики (вид та кількість валюти);

· обсяг контракту;

· розмір початкової маржі;

· механізм визначення ціни на момент виконання;

· ціна виконання;

· одиниця виміру ціни;

· термін виконання;

· відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом;

· порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;

· адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Ф'ючерсна угода – це типова торговельна угода: є предмет торгівлі, є суб'єкти (сторони) угоди, є умови її здійснення, що визначають спосіб передачі власності або права власності від одного суб'єкта до іншого. Проте фактична операція з купівлі-продажу ф'ючерсних угод (ф'ючерса) дещо відрізняється від звичайних торговельних угод.

Відповідно до світової практики укладання ф'ючерсного контракту стосовно покупця реального активу зветься "купівлею", а стосовно продавця реального товару – "продажем" ф'ючерсного контракту.

"Купити" ф'ючерсний контракт – це означає взяти на себе зобов'язання прийняти від біржі первинний актив (валюту) і з настанням терміну виконання контракту здійснити оплату відповідно до ціни та інших умов, встановлених на момент купівлі контракту.

"Продати" ф'ючерсний контракт – означає взяти на себе зобов'язання здійснити постачання або продати біржі первинний актив (валюту) у термін виконання ф'ючерсного контракту і отримати за нього від біржі відповідні кошти, згідно з ціною продажу цього контракту.

Процес купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів вважається завершеним після того, як виконано операції щодо порівняння і "очистки" даних про угоди і проведено взаємні розрахунки, що й називається клірингом.

Кліринг – складний і трудомісткий процес, особливо на великих ринках при великих обсягах продажу. На сучасних західних біржах за один день продаються мільйони ф'ючерсних контрактів.

Спочатку кліринг здійснювався в розрахунковій палаті. Потім почали створювати клірингові корпорації, які обслуговували одночасно кілька бірж.

Клірингова палата порівнює дані з кожної угоди з реєстраційними записами брокерів, "очищує" дані всіх угод, здійснених за день, з метою зведення до мінімуму числа переходу контрактів між брокерами.

Клірингова палата відстежує всі шляхи переміщення фізичних контрактів, які відхиляються за межі узгоджених дат, зменшуючи бухгалтерські розрахунки для брокерів, а також: здійснює розрахункові операції за угодами.

Формула для розрахунку вартості ф'ючерсного контракту матиме такий вигляд:

10.2	, де Са – вартість ф’ючерсного контракту на біржовий актив (валюту); Ца – ринкова ціна активу (валюти) на фізичному ринку; П – банківський відсоток за депозити; Д – кількість днів до закінчення терміну дії ф’ючерсного контракту або його закриття.

Якщо біржовий актив приносить визначений дохід, наприклад, дивіденд за акції або відсоток за облігації, тоді цей дохід необхідно вирахувати з банківської відсоткової ставки. Формула буде мати такий вигляд:

10.3	, де Па – середній розмір дивіденду за акції або відсотка за облігації.

На практиці ціна і вартість ф'ючерсного контракту не бувають рівні. Торгівля ф'ючерсними контрактами здійснюється відповідно до таких правил:

продавець контракту завжди працює на пониження ціни контракту, тобто він отримає прибуток в тому випадку, коли купить контракт за більш низькою ціною, ніж його продав;

покупець контракту завжди працює на підвищення ціни контракту, тобто він отримає прибуток в тому випадку, якщо продає контракт за більш високою ціною, ніж: його купив.

Розрахунок початкової маржі за відкритою позицією здійснюється за формулою:

10.4	, де М – сума початкової маржі; Цк – ціна купленого ф’ючерсного контракту на біржовому ринку; Пм – відсоткова ставка початкової маржі.

Ставка початкової маржі складає декілька відсотків (1-10%) і коливається залежно від виду ф’ючерсного контракту і поточної ринкової кон’юнктури. Рівень ставки початкової маржі відповідає максимально можливій зміні ринкової ціни ф’ючерсного контракту впродовж одного біржового торговельного дня.