Оповідання «Історія про рай і пекло»

Класний керівник: Якось один юдейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай і пекло.Господь погодився і відвів мудреця до ве­ликої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні й нещасні люди. Люди страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але ручки цих ложок дуже довгі — довші за руки людей. «Так, це справді пекло», — сказав мудрець.

Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, яка була точнісінько такою, як перша. Посеред цієї кімнат стояв такий самий казан з їжею, а люди які були, в кімнаті, тримали такі ж самі ложки. Але люди ці були ситими, щасливими й веселими, бо годували одне одного. «То це ж рай!» — вигукнув мудрець.

Питання для обговорення:

— Що відрізняло людей а одній кімнаті від тих. Які були в другій?

— Що допомогло людям у раю бути щасли­вими?

Учитель підсумовує: люди у другій кімнаті змогли домовитися, вміли ефективно спілкува­тись. Отже, тема заняття — «Психологія спілку­вання».

Міні-лекцїя «Психологія спілкування»

Класний керівник: Спілкуючись із людьми, ми навіть не замислюємося над тим, скільки факторів і ню­ансів впливає на цей процес. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілку­ємось і взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше ураження справить на нас особа (або ми на неї), як ми побудуємо сам процес обміну інформацією, за­лежить успішність комунікації.

Спілкування — складний, багатогранний про­цес становлення і розвилку контактів, спричине­ний потребами спільної діяльності. Він включає обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

Учасник спілкування, який говорить і передає інформацію, називається комунікатором, а той, хто слухає і приймає повідомлення, називається реципієнтом.

Практична частина:

Вправа «Стара/молода жінка»

Учні об'єднуються у дві групи, кожна отримує картку з темою для обговорення.

1. «Мода молодих жінок». Нерідко кажуть, що нині молоді жінки не надто піклуються про те, щоб виглядати охайно. Вони віддають пере­вагу потертим джинсам і майкам перед хутром і шовками. Що ви думаєте з цього приводу? Об­говоріть це між собою.

2. «Будинок для старих людей». На Заході ба­гато людей похилого віку живуть у спеціальних установах. Там чудові умови, літні люди можуть спілкуватися з ровесниками. Проте вони нерідко сумують за своїми дітьми й онуками. Уявіть себе на місці літньої людини. Що б ви обрали? Об­говоріть це питання (10 хв).

Після цього учитель просить кожного без ко­ментарів уголос записати те, що вони побачать на малюнку, який він продемонструє. Показує учасникам подвійне зображення «Стара/молода жінка» (малюнок). Підрахуйте кількість учасни­ків, які побачили молоду жінку, і кількість тих, які побачили стару. Складіть таблицю (табли­ця 3).

Таблиця З Таблиця до вправи «Стара/молода жінка»

Побаче­не зобра­ження	Учасники, які обговорювали моду молодих жінок	Учасники, які обговорювали питання про будинок для людей похилого віку
Молода жінка
Стара жінка
Щось інше

Обговорення:

— Чому різні люди сприйняли один і той са­мий малюнок по-різному?

— Як вплинула на сприйняття дискусія?

— Які події реального життя нагадує ця вправа?

Підсумок заняття

Класний керівник: Бар'єрів на шляху до злагоди, поро­зуміння між людьми багато, їх треба вчасно розпізнати, попереджати і долати. Це те негативне, що знижує ефективність спілкування та взаємодії між людьми. Водночас наука й практика пропонують певні способи і засоби, які сприяють успіху в порозумінні та взаємодії.

Прагнення до порозуміння — етична пробле­ма. Використання ж його механізмів, їхній по­шук, добір, зміна — це прояв етики в реальності, свідчення моральності.

Заняття 10.

ТЕМА: Типи, види спілкування. Ефективні прийоми взаємодії.

МЕТА: ознайомити підлітків з типами, видами спілкування та навчити їх ефективних прийомів взаємодії.

План.

1. Вправа "Чутки"

2. Невербальна комунікація.

3. Вправа «Спілкування у різних позиціях».

4. Типи спілкування.

Практична частина:

Визначити свій емоційний стан на початок заняття

Вправа «Чутки» (15 хв)

Класний керівник: Переважно люди спілкуються за до­помогою мови, тобто слів.

Мова як засіб спілкування виникла і сформу­валась історично, у процесі розвитку людського суспільства, з його потреб.

Під час спілкування відбувається досить склад­ний процес порозуміння. Невміння слухати часто стає основною причиною неефективного спіл­кування, нерозуміння і навіть конфліктів. А хіба це складно — слухати? Здається, для цього достат­ньо просто помовчати, поки говорить співрозмов­ник. Давайте перевіримо, як ви вмієте слухати!

Троє учнів виходять із кімнати. Учитель за­читує решті класу історію. Школярі уважно слу­хають, потім обирають оповідача, який запрошує першого з тих, хто вийшов із кімнати, та перепо­відає йому цю історію. Далі запрошують другого учня — перший переказує йому те, що розповіли йому, і так, доки всі опиняться в кімнаті. Остан­ній переповідає цю історію, так як він її зрозумів, усьому класу. Під час гри всі уважно слухають і фіксують у зошитах помилки оповідачів.

Текст оповідання учитель обирає довільно. Бажано, щоб він був маловідомим. Добре під­ходять газетні статті з рубрики «Інформація». Обсяг тексту — 50 рядків.

Обговорення:

— Через що відбулося спотворення тексту?

— Що «своє» кожен вніс у текст?

— Чи відбувається так у житті?

— Що необхідно робити, щоб такі перекручу­вання були мінімальними?

Теоретична частина.