Психологічний практикум. Тест «Шкала любові та симпатії»

Нижче подано 14 тверджень. До кожного з них доберіть варіант відповіді, яка, на вашу думку, відповідає стосункам, що склалися у вас із партнером. Варіанти відповіді:

№	Питання	справді, це так 4бали	імовірно, це так; 3 бали	навряд чи це так; 2бали	це зовсім не так. 1бал
1.	Я відчуваю, що можу довірити йому (їй) абсолютно все.
2.	Коли ми разом, у нас завжди схожий на­стрій.
3.	Я можу сказати, що він (вона) належить тільки мені.
4.	Вона (він) — дуже розумна людина.
5.	Для неї (нього) я готовий(а) абсолютно на все.
6.	У більшості випадків вона (він) подобається людям майже одразу після знайомства.
7.	Коли мені погано, то хочеться поділитися тільки з нею (ним).
8.	Я думаю, що ми з нею (ним) внутрішньо подібні.
9.	Я відчуваю себе відповідальним(ою) за те, щоб їй (йому) було добре
10.	Мені хочеться бути подібним на неї (ньо­го).
11.	Мені приємно відчувати, що вона (він) довіряє мені найбільше.
12.	Вона (він) — одна (один) із найчарівніших дівчат (юнаків), котрих я знаю.
13.	Мені було б дуже тяжко, якби довелося жити без неї (нього).
14.	Я впевнена(ий), що він (вона) добре до мене ставиться.

Інтерпретація результатів

Складіть бали непарних тверджень (1, 3, 5, 7, 9, 11, 13) і окремо — бали парних тверджень (2, 4, 6, 8, 10, 12, 14). У першому випадку ви отримали суму балів зі шкали любові, у дру­гому випадку — зі шкали симпатії. Залежно від того, яка сума більша, можна визначити, яке почуття переважає. Врахуйте, що кожна сума має бути більшою за 20 балів — це свідчитиме, що у ваших взаєминах із нею (ним) переважає любов або симпатія. Таке завдання можна виконувати неодноразово, аби оцінювати розвиток стосунків.

Релаксація.

Підсумок заняття

Заняття 12.

Тема: Роль сім’ї у житті людини.

Мета:визначити значущість сім'ї для кожної людини та для себе особисто.

План

1.Вступ.

2.Гра «Асоціації».

3.Мозковий штурм «Для чого сучасній людині потрібна сім'я?»

4.Інформування.

5.Вправа «Фотошоп».

Теоретична частина.

Класний керівник:Шлюб і сім'я — поняття різні. Звер­німося до їхнього значення. В українській мові слово «шлюб» походить від старослов'янського «сълюб», що означає урочисту обіцянку «злюби­тись», тобто домовитись. Російське слово «брак» походить від старослов'янського «брачити» — ви­бирати, тобто вибирати хороше, потрібне і відки­дати погане, непотрібне. Етимологічне походжен­ня українського слова «подружжя» розкриває сам цей його зміст — друзі, помічники, тоді як росій­ською «супруги» — ті, що йдуть в одній упряжці.

Практична частина: Гра «Асоціації». Класний керівник пропонує учням пограти в асоціації. Усе, що для цього потрібно, — послухати речення і спробувати записати на папері перші образи, які виникли.

Приклад речень:

1. Якщо сім'я — це будинок, то він...

2. Якщо сім'я — це колір, то він...

3. Якщо сім'я — це музика, то вона...

4. Якщо сім'я — це настрій, то він...

5. Якщо сім'я — це птах, то він...

6. Якщо сім'я — це геометрична фігура, то вона...

Кожен учень зачитує по декілька утворених речень на вибір. Обговорення відповідей та при­чин таких асоціацій.

Мозковий штурм «Для чого сучасній людині потрібна сім'я?»

Для чого сучасній людині потрібна сім'я? Учням пропонують спробувати разом це з'ясувати. Кожен повинен ознайомити присут­ніх зі своєю позицією. Отже, всі по черзі відпо­відають на запитання, для чого людині потрібна родина. Учитель записує відповіді на ватмані (матеріа­ли можна використати, вивчаючи тему «Функції сім'ї»).

Інформування

Класний керівник: Мотивів для вступу в шлюб існує дуже багато. Усі вони важливі, але якщо один із них стає пріоритетним, то це означає, що у шлюбі виникають серйозні проблеми та кон­флікти.

Вправа «Фотошоп»

Учням пропонують багато фотознімків, різно­манітних за своїм жанром і тематикою. Потрібно відібрати серед них один, який метафорично ви­ражає погляд на сім'ю.

Наприклад, знайти таке фото, яке передає зміст слова «кохання».

Класний керівник За допомогою фотознімка вам не­обхідно розказати, як ви почуваєтесь у власній родині. Знайдіть одну фотокартку, яка могла б образно висловити ваші почуття.

Коли кожен учень зробив свій вибір, він по­казує його іншим учасникам. Діти, за бажанням, висловлюють свої думки про те, як інтерпретува­ти представлений образ. Тільки після того, коли усі охочі висловили власну версію, автор може зробити коментар. Далі черга переходить до на­ступного учасника.

Підсумок заняття

Класний керівник підбиває підсумки вправи, заняття.

Заняття 13.

Тема: Планування сім’ї.

Мета: сприяти розумінню залежності власно­го майбутнього від сексуальної поведінки; озна­йомити учнів з основними принципами плану­вання сім'ї; сприяти згуртованості групи.

План

1.Вправа «Будівництво».

2.Обговорення вправи.

3.Міні-лекція «Планування сім’ї».

Практична частина:

Вправа «Будівництво»

Учасники об'єднуються в групи, кожна отри­мує набір карток із написами: взаємне кохан­ня; нетерпимість до недоліків інших; підтримка у тяжку хвилину; турбота про близьких; взаємо­повага; байдужість одне до одного; небажання розділити з близькими їхні труднощі; гостинність; відстороненість; безвідповідальна поведінка; від­повідальність за близьких, майбутнє покоління; дружні контакти; вміння розуміти і прощати; ефективно спілкуватися; приймати рішення; пла­нування сім'ї.

Класний керівник: Процес планування сім'ї можна по­рівняти з будівництвом. Я пропоную вам скорис­татися цим порівнянням. Намалюйте образ сім'ї у вигляді будинку. Потім виберіть і розподіліть картки на свій розсуд: які з них є фундаментом, основою, а які згодяться на стіни, дах, вікна, двері. Розмістіть картки на будинку. На вико­нання вправи —15хвилин.

Під час презентацій групи пояснюють, чому вони використали саме ці картки. Класний керівник може попросити забрати одну або декілька карток із будинку. Що станеться у такому випадку із сім'єю? Запропонуйте створити будинок-сім'ю тільки з тих карток, від яких групи відмовились.

Обговорення вправи

— Чому було запропоновано створити «будинок-сім'ю»?

— Чи достатньо було карток для «будівни­цтва»?

— Якими картками ви хотіли б доповнити свої роботи?

— Чи потрібно створювати справжню сім'ю? Чому?

— В якому віці, на вашу думку, краще ство­рювати сім'ю і чому?

— Як ви ставитеся до дошлюбних інтимних стосунків і народження позашлюбних дітей?

— У чому відмінність між бажаними й не­бажаними дітьми?

— Чи можуть люди заздалегідь спланувати народження дитини, і навіщо це потрібно?

— Що треба, аби народити здорову дитину?

Теоретична частина.

Міні-лекція «Планування сім'ї»

Класний керівник: Будувати будиночки ми вчимося дуже рано, ще в дитинстві. Та й із чого ще по­чинати репетицію дорослого життя? Безумовно, насамперед потрібен дім, усе інше — потім. Але, підростаючи, ми забуваємо, на жаль, цю просту життєву істину. Утім, ідеться не про гру, а про те, як уже зараз почати закладати фундамент свого майбутнього щастя, яке неможливе без сімейного добробуту і народження здорових та бажаних ді­тей. Безперечно, сім'я починається з любові між юнаком і дівчиною — це цілком природне явище. Взаємний потяг робить їхнє життя яскравішим, примушує ставати кращими, сприяє розквіту сил і творчій активності.

Але все у природі має відбуватися у належний час. Тому, перш ніж прагнути реалізувати ран­ній статевий потяг, потрібно добре все зважити і продумати. І тут не варто поспішати: дуже юні батьки (14—16 років) ще не зміцніли фізично й духовно, поки що не готові для виконання такого відповідального завдання, як батьківство. Період статевої та фізичної зрілості в дівчат у середньому настає у 20—22, в юнаків — у 23— 25 років. Саме в цьому віці дівчина здатна стати повноцінною дружиною і матір'ю (фізіологічно і сексуально), а юнак — справжнім чоловіком і батьком. У цей час молоді люди досягають певної соціальної зрілості: у них сформували­ся власні погляди на життя, вони починають

краще розумітися в людях та оцінювати обста­вини. Після 22 років у юнаків і дівчат зазвичай з'являються спеціальність і певні умови для матеріального благоустрою сімейного побуту, тобто можливість побудувати свій дім (у широ­кому розумінні).

Чи можуть люди спланувати народження здо­рового і бажаного потомства? Звичайно, так. Існує служба з планування сім'ї (в основному на базі жіночих консультацій), яка пропонує кожній людині найоптимальніші шляхи вирішен­ня цього питання. Поняття «планування сім'ї» включає попередження небажаної вагітності, вибір часу народження залежно від віку, стану здоров'я і матеріального становища батьків, на­родження бажаних дітей.

Планування сім'ї має певну мету: народження тільки бажаних дітей і максимальну турботу про здоров'я дітей, батьків і сім'ї загалом.

Планування сім'ї сприяє збереженню здорової сім'ї шляхом:

• регулювання народжуваності (кількість членів сім'ї повинна відповідати її матеріально­му статку);

• застосування контрацепції, що сприяє зни­женню кількості абортів і негативних наслідків від них (запальні захворювання репродуктивної системи, безплідність і смерть жінок);

• поліпшення психологічної атмосфери ро­дини (зниження ризику незапланованої вагітнос­ті робить статеві стосунки бажанішими для обох сторін).

Безумовно, для народження здорової дитини необхідне не лише своєчасне консультування у службі планування сім'ї, але й зусилля самих майбутніх батьків:

• здоровий спосіб життя (раціональне хар­чування, фізична активність, уміння долати на­слідки стресів, збереження психічного здоров'я, відмова від тютюнопаління і вживання нар­котичних препаратів, обмеження споживання алкоголю);

• регулярні та своєчасні медичні огляди (обов'язкове звернення до гінеколога та гене­тика за півроку до вагітності значно знижує ризик (до 90 %!) народження дітей із аномаліями розвитку.

До уваги вчителя! При проведенні цієї вправи необхідно надати адреси служб пла­нування сім'ї, клінік та розказати про їхню діяльність.

Підсумок заняття.

Заняття 14.

Тема: Шлюб та сім’я: погляд зблизька.

Мета:знайти асоціативні образи до базового поняття розділу «сім'я» та визначити зміст цього поняття; ознайомити учнів з особливостями су­часної сім'ї, зробивши наголос на тому, що кож­на людина — творець свого майбутнього життя.

План

1.Вступ.

2.Вправа «Асоціації».

3.Інформаційне повідомлення «Особливості сучасної сім’ї».

4.Вправа «Групове малювання».

Теоретична частина.

Класний керівник: Ви стоїте на порозі самостійного життя, у своїх мріях вимальовуєте його щасли­вим. Запорукою особистого щастя багато хто з вас вважає створення сім'ї. Але сімейне щастя не дається у готовому вигляді. Воно є результа­том того, чи навчаться молодята його будувати, чи знають правила, закони сімейного життя, чи є добрими господарями свого лому.

Побудова сім'ї — непроста справа. Вона пе­редбачає спільні зусилля двох індивідуальностей, любов, взаємоповагу, працю і наполегливість. Не випадково сім'я є тим єдиним місцем на зем­лі, де всі ми шукаємо гармонії — заспокоєння зраненої душі, підвищення самооцінки і натхнен­ня на подальші звершення.

У недалекому майбутньому ви прийматимете серйозні та відповідальні рішення. У когось із вас раніше, а у когось пізніше виникне бажання створити власну сім'ю, в якій ви разом із парт­нером вирішуватимете долю своїх дітей.

Але як визначити, що у цей момент ви будете готовими до створення сім'ї? Як потрібно готу­ватися до шлюбу? Коли закладається фундамент успішного подружнього життя?

Засвоєння наукових знань про створення сім'ї дасть змогу кожному з вас краще підготуватися до вступу в особливий інститут — інститут щас­ливої сім'ї, особистого щастя.

Вправа «Асоціації»

Класний керівник: «Сім'я» — це слово добре відоме всім, ми чули його багато разів. А що означає «сім'я» для кожного з вас? Подумайте і сформу­люйте усно: «Сім'я -це...».

Запишіть на дошці слово «сім'я», а думки школярів — навколо у вигляді промінців. Потім відповіді систематизуйте за змістом і темами, об'єднуючи висловлювання у певні групи: міс­це проживання (дім, будинок, затишок), група людей (діти, дідусь, брат). Зверніть увагу учнів на множинність значень слова «сім'я», на різно­манітність його сприйняття кожним із учасників.

Сім'я — група людей, які поєднані шлюбом або родинними зв’язками. Усі члени родини пов'язані взаємною моральною та правовою від­повідальністю, ведуть спільне господарство.

Теоретична частина.

Інформаційне повідомлення «Особливості су­часної сім'ї»

Класний керівник: Особливістю сучасної сім'ї є малодітність. Тому сьогодні в Україні склалася критична демографічна ситуація: руйнується генофонд на­ції, суспільство швидко старіє, відбувається по­гіршення як соматичного, так і репродуктивного здоров'я підлітків та молоді. Репродуктивна по­ведінка населення зумовлена впливом стихійних факторів та низьким рівнем освіченості молодих людей у питаннях сексуальної та контрацептив­ної культури.

Фахівці виділяють низку факторів, що при­зводять до зниження народжуваності:

1.Урбанізація суспільства. У міських жителів формуються нові потреби, розширюються уяв­лення про спосіб життя. Дедалі більші матері­альні та культурні запити такої сім'ї вимагають для свого задоволення часу, енергії, коштів. Усе це спонукає обмежувати кількість дітей.

2. Недостатні матеріально-побутові умови, які особливо погіршились за останні роки у зв'язку з економічними катаклізмами. Народжувати й. особливо, виховувати дітей стало дорого, зокрема для молодої сім'ї, основного репродуктивного джерела. 3.Соціально-гігієнічні — почастішання пізніх.шлюбів і, відповідно, зменшення народжень: ско­рочення відносної кількості жінок, здатних мати дітей: збільшення кількості осіб зі спадковими захворюваннями,

4.Професійні інтереси жінки. Виховання дітей знижує можливості до самоосвіти і культурного розвитку, заважає кар'єрному зростанню тощо.

5.Низький престиж батьківства. Громадська думка в нашому суспільстві склалася так. що наяв­ність дітей не є суттєвою цінністю — рідше навпаки.

6. Нестійкість сімейно-шлюбних стосунків.

7.Роздільне проживання молодої сім'ї і бать­ків. Сьогодні 45—50-річні бабусі проживають окремо від молодої сім'ї та не поспішають до­помагати у вихованні дітей, як цього хотілося б молодим батькам.

В Україні втрачені традиції багатодітності — більше половини всіх молодих сімей — тільки з однією дитиною, і це явище має тенденцію до зростання. Серед молодих бездітних сімейних пар під час опитування 22 % називають причиною відсутності дітей сучасні умови життя молодої сім'ї. З-поміж сімей, які мають дітей, 31 % вва­жають, що їм достатньо однієї дитини; 23,6 % від­кладають народження дитини на майбутнє; 33,8 % молодих сімей узагалі не замислюються про це.

Суттєвою проблемою в Україні є зростання кількості бездітних шлюбів. За даними наукових досліджень Інституту педіатрії, акушерства і гі­некології АМН України, кожна п'ята подружня пара — бездітна. Динаміка показника сумарного коефіцієнта народжуваності (сьогодні — 1,1 ди­тина на одну жінку) свідчить про те, що рівень народжуваності вже давно став недостатнім для заміщення старих поколінь новими, для віднов­лення населення. Рівень сумарного показника народжуваності при сучасному рівні смертності повинен бути приблизно 2,2 дитини.

У середньому в Україні розпадається 55—65 % шлюбів.

Закладати фундамент свого майбутнього щас­тя, сімейного добробуту, народження здорових і бажаних дітей необхідно вже зараз, в юному віці. Безумовно, сім'я починається з любові між юнаком і дівчиною, це цілком природне явище.

У сучасної сім'ї відбувається зміна ролей членів сім'ї: домінує тип стосунків, заснований на рівноправності між подружжям. Взаємини між батьками та дітьми стали демократичнішими. Жінка, як і чоловік, отримала економічну само­стійність, стала годувальницею.

Крім того, відбувається перехід від сім'ї ве­ликої, поширеної, в якій кілька поколінь жило разом, до нуклеарної (тільки з батьків і дітей).

Зростає й автономність дітей від батьків. Сім'я перетворюється з осередку виробництва і споживання на суто споживацький осередок.

Практична частина:

Вправа «Групове малювання»

Об'єднайте учнів у малі групи (6—7 дітей).

Класний керівник. У кожного з вас, напевне, в уяві є образ майбутньої сім'ї. Намалюйте власне май­бутнє життя таким, яким ви його бачите, зобра­зивши членів своєї родини (дружина, чоловік, діти), деталі побуту (малюнки необхідно підписа­ти). Намалюйте тільки позитивне.

За 3 хвилини дається вказівка передати ма­люнок по колу сусіду ліворуч і покласти перед собою малюнок сусіда, котрий сидить праворуч, та домалювати розпочатий іншим малюнок. Че­рез деякий час за сигналом малюнки знову пе­редають, і так, доки до кожного не повернеться його робота. Далі вчитель пропонує поділитися враженнями про малюнки.

- На малюнку зображено сімейне життя та­ким, яким ви його уявляли, чи ні?

- У чому найбільші відмінності?

Важливо наприкінці зробити наголос на тому, що насправді кожен із учнів буде

сам творцем свого майбутнього життя.

Підсумок заняття

Заняття 15.

Тема: Мотиви створення сім’ї – засади родинного щастя.

Мета: збагатити учнів новими знаннями зі сфери шлюбно-сімейних взаємин; допомогти дійти висновку про добровіль­ність і відповідальність у прийнятті рішення про створення сім'ї, необхідності пізнання себе та партнера при бажанні створити сім'ю; розказати про мотиви укладання шлюбу; показати недосконалість одних мотивів і переваги інших; сприяти усвідомленню того, що майбутнє сімейне життя залежить від мотивів, які спону­кають молоду людину до прийняття настільки важливого рішення.

План

1.Інформаційне повідомлення «Мотиви укладання шлюбу».

2.Робота в малих групах.

3. Мотиви укладання шлюбу.

4. Підсумок заняття.

Теоретична частина.

Класний керівник: Доля подружньої пари залежить від того, якими є установки на створення сім'ї. Якщо мотивом створення сім'ї є лише пристрасть, до­мовленість чи дружба, то цей союз приречений на конфлікти й непорозуміння. Мотиви укладан­ня шлюбу — те, що штовхає двох молодих людей прийняти одне з найважливіших рішень у своєму житті — об'єднати свої долі.

Раніше дівчина в Україні не виходила за­між, ЇЇ видавали батьки, часто не цікавлячись її бажанням. Головними мотивами вибору на­реченого були соціальні та матеріальні мірку­вання. Одруження пов'язувалося з величиною посагу. Сьогодні мотивація вступу в шлюб більш різнопланова. Мотиви здебільшого впливають на міцність подружнього союзу, хоч не завжди зберігають своє значення протягом тривалого часу. Типи мотивації шлюбів можна розкласти на три групи: одним потрібен сам шлюб; дру­гим — певний тип шлюбу (престижність, мате­ріальні міркування тощо); треті орієнтовані на іншу людину (їм потрібна саме ця, а не інша, саме з такими рисами).

Учитель просить учнів назвати відомі їм моти­ви укладання шлюбу і коротко прокоментувати їх, даючи оцінку. Підкреслює, що не завжди мотиви у двох партнерів однакові.

Практична частина:

Робота в малих групах Учні об'єднуються у 7 груп. Кожна отримує картку з описом певного мотиву укладання шлю­бу. Потрібно ознайомитися з матеріалом картки та презентувати опрацьовану інформацію у ви­гляді малюнка, схеми, формули, оповідання, казки чи вірша (учням пропонують для роботи ватман, маркери). При цьому сам мотив не на­зивається — клас самостійно повинен його ви­значити.

Після того, як усі групи презентують свої напрацювання, вчитель разом із класом визначає можливі позитивні та негативні наслідки кожного з мотивів укладання шлюбу.

Теоретична частина.

Мотиви укладання шлюбу

Шлюб із любові. Дві людини поєднують свої долі добровільно, оскільки не уявляють життя одне без одного. Це є найвища міра об'єднання людей, коли діти народжуються у любові, коли кожен із подружжя зберігає свою індивідуальність і самостійність — при повній підтримці партнера. Майже половина наречених називають кохання головним мотивом укладання шлюбу. Свого часу ще Л. Толстой говорив: «Шлюб без любові — по­дружня проституція», «Там, де шлюб без кохання, буде кохання без шлюбу». Кохання є необхідною, але не достатньою умовою щасливого шлюбу.

Чи всі шлюби, укладені з любові, надалі ви­являються вдалими, стабільними і щасливими? На жаль, ні. Чимало молодих пар, одружившись із великого кохання, уявляють майбутню сім'ю як ідилію, в якій немає місця конфліктам і супе­речностям. Вони не готові до справжнього життя, в якому виникають і труднощі, які потрібно вміти долати, і конфлікти, які варто вміти вирішувати. Кохання поступово випаровується, і шлюб стає хитким.

Шлюб із розрахунку. Ідеться про свідомий вибір партнера. Вступаючи в шлюб, подружжя не будує ілюзій щодо партнера і майбутнього спільного життя. Емоційна прив'язаність, яку важко назвати коханням, але яка все-таки є в такому союзі, як правило, з роками посилюється. За відсутності палкого кохання партнерам при­ємно бути одне з одним, вони поважають інте­реси одне одного, у них багато спільних тем для розмов, є риси, які приваблюють, які забезпечу­ють психологічний комфорт, сімейний затишок, повноцінне виконання батьківських функцій.

Шлюб задля вигоди. В основі шлюбу лежать меркантильні інтереси. Чоловік і жінка намага­ються отримати від шлюбу односторонню вигоду: чи то покращити свої житлові умови, матеріальне становище, чи то отримати міську прописку, набути корисних знайомств і зв'язків, завдаючи збитків партнеру. Говорити про кохання і глибокі почуття тут не доводиться, а психологічні основи існування такої сім'ї настільки деформовані, що компроміси, яких вимагає сімейне життя, часто неможливі.

Шлюб із помсти. Дівчина, з якою юнак зу­стрічався до армії, вийшла заміж за іншого. Об­ражений, бажаючи помститися, він вирішує для себе: «Я їй покажу, що теж про неї не думаю!». Й ось уже гості кричать «гірко» на нерадісному весіллі, за яким — місяці чи роки розчарувань, життєвого невдоволення. Зрештою виявляється, що юнак помстився не тій, яка його залишила, а самому собі, втягнувши у цю сліпу боротьбу ні в чому не винну дівчину.

Вимушений шлюб. У дошлюбний період дів­чина завагітніла, а юнак відмовляється одружу­ватися. Під впливом батьків, знайомих робиться все, щоб шлюб усе ж відбувся. У такій родині страждають усі, та найбільше — діти, які на світ не просилися, а мусять розплачуватися за по­милки батьків, не маючи повної злагоди в сім'ї.

Шлюб для реалізації соціально-нормативних ролей. У певному віці люди доходять висновку, що всі навколо одружені, і що час створювати сім'ю. Це — шлюб без любові й без розрахунку, а лише реалізація соціальних очікувань. Девіз: «Аби був чоловік», «Аби була жінка». У таких сім'ях не часто створюються передумови для тривалого спільного життя. Страх залишитися самотнім спотворює справжню картину, пере­творює мрії про щастя, кохання, одруження, дітей на полювання за шлюбним свідоцтвом. Найчастіше такі шлюби укладають випадково, і так само випадково вони розпадаються, не за­лишаючи глибоких слідів. Сьогодні кількість осіб, які одружуються, керуючись мотивом «не від­стати від інших», «вийти заміж, бо так заведено», різко скоротилася.

Шлюб задля легалізації інтимних стосунків. Основний мотив — сексуальна привабливість партнера і небажання ховатися від стороннього ока, особливо від батьків, зі своїми стосунками. Молодими людьми керує прагнення заради сексу жити разом, але така сім'я нетривка, оскіль­ки секс досить швидко зі свята перетворюється на буденність. Стосунки цієї пари часто погіршу­ються, якщо дівчина завагітніла і має народити дитину. На жаль, подружжя запізно усвідомлює, що шлюб, окрім пристрасті, тримають ще дві грані: дружба і моральні принципи.

Висновки

Статистика свідчить, що шлюб, укладений не з кохання, зовсім не означає неодмінно «не­щасливий». На 10 вдалих шлюбів із кохання при­падає 10—11 невдалих, на 10 вдалих шлюбів із розрахунку — лише 7 невдалих, тобто шлюби, укладені з кохання, виявляються в середньому у півтора рази більш невдалими.

Який шлюб міцніший: із кохання чи з розра­хунку? Якщо шлюб із кохання передбачає союз із людиною, яка тобі близька й дорога, небайдужа, цікава, бажана, а шлюб із розрахунку означає, що тебе приваблює не сама людина, а те, чим вона володіє: гроші, квартира, кар'єра, цікаві знайомства, а сама вона, без усього цього, пере­творюється на порожнє місце, на ніщо — тоді рішуча відповідь на користь шлюбу з кохання очевидна. Інша річ, коли ми в поняття «шлюб із любові» вкладаємо інше значення: з любові — означає не задумуючись, як у вир з головою, всу­переч здоровому глузду, думці друзів і близьких, йти за своїми почуттями, за своїм бажанням, які ніщо не може зупинити. Тоді «з розрахунку» означатиме усвідомлене рішення, з розумінням та прийняттям проблем, що неминуче виника­ють, шлюб, заснований на знанні і себе, і свого партнера тощо. Тут, мабуть, варто схилитися до шлюбу з розрахунку.

Підсумок заняття

Класний керівник: для кожної молодої людини важливо зрозуміти мотиви, що лежить в основі прийнято­го рішення щодо шлюбу, адже можна обдурити всіх, але не самих себе. Успішність шлюбу, щастя майбутньої сім'ї багато в чому прямо пропорцій­не змісту і глибині тих мотивів, які штовхають молодих людей поєднати свої долі.

 

Заняття 16.

Тема: Функції сім’ї.

Мета: ознайомити з функціями сім'ї, особливос­тями шлюбно-сімейних стосунків; сприяти усвідомленню особливостей вза­ємодії подружжя v реалізації функцій сім'ї; збагатити учнів новими знаннями, необхід­ними для підготовки до майбутнього сімейного життя: проаналізувати роль дружини і чоловіка у виконанні функцій сім'ї.

План

1.Міні лекція «Функції сім’ї».

2. Гра «Карусель».

3. Рольова гра «Заблоковані функції».

Теоретична частина.

Міні-лекція «Функції сім'ї»

Класний керівник:. Сім'я рятує від найважчої хворо­би — самотності, виробляє у людини стійкість до життєвих потрясінь. У родині людина отримує те, до чого вона прагне в будь-якому віці: від­чуття своєї необхідності для близьких, усвідом­лення того, що ти — коханий, що кохаєш сам; що на землі є місце, де тебе чекають і люблять. У родині ми отримуємо заряд любові й бадьорос­ті, підтримку в найважчі хвилини свого життя. Саме тут люди можуть сповна відчувати щастя материнства і батьківства, а через багато років спільного життя — щастя бути дідусем і бабусею. У хорошій сім'ї проявляється найбільша турбота про людину, нормалізується ритм життя, а це позитивно впливає на загальний стан, настрій, працездатність. Невипадково щасливе сімейне життя сприяє довголіттю. Але що саме робить сім'ю щасливою? Передусім розуміння того, як влаштована сім'я, які функції вона виконує, які вимоги висуває до людини як сім'янина.

Практика свідчить, що як молодь, так і до­рослі чи літні люди орієнтовані на партнерство статей у шлюбі й поза ним. Творення людських стосунків, а тим паче сімейних, виконання роди­ною основних її функцій має відбуватися на за­садах психологічної рівності чоловіка і жінки.

Які ж функції виконує сім'я?

Учитель просить поміркувати і дати відпо­віді. Думки учнів записує на дошці. Коли діти висловили свої варіанти відповідей, він пропо­нує поглибити знання, опрацювавши таблицю «Функції сучасної сім'ї».