Операції банків з готівкою для своїх клієнтів

Готівкові операції банків для своїх клієнтів здійснюються на основі оформлення відповідних касових документів.

Касові документи — прибуткові та видаткові документи, за допомогою яких оформляються касові операції.

До касових документів, які оформляються при проведенні касових операцій, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, рахунки на сплату платежів та документи, встановлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його у готівковій формі.

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу у готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов’язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника й отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача і працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов’язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунка отримувача і назва банку отримувача. Крім обов’язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою.

Виписується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків.

У разі здійснення операцій з готівкою без відкриття рахунка на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, з метою ідентифікації осіб у касових документах мають зазначатися додаткові реквізити.

Банк може приймати платежі готівкою за рахунками на сплату платежів (квартплата і комунальні послуги, телефонний зв’язок, кабельне телебачення, електроенергія, газ тощо), роздрукованими юридичною особою-отримувачем платежів. Такий документ має містити всі обов’язкові реквізити, які передбачені для виконання цих операцій.

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються у бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час — не пізніше, ніж наступного операційного дня.

Виправлення в касових документах реквізитів, а саме: номера рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по батькові отримувача (платника) не допускаються.

Клієнт має право зазначити в заяві на переказ готівки дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового документа (день складання не враховується). Якщо дата валютування перевищує 10 календарних днів, то банк не приймає касовий документ до виконання.

Порядок приймання банком готівки. Банк приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу. Приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами:

• за заявою на переказ готівки — від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб — на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб — на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті у цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунка;

• за рахунками на сплату платежів — від фізичних осіб на користь юридичних осіб;

• за прибутковим касовим ордером — від працівників банку за внутрішньобанківськими операціями;

• за документами, встановленими відповідною платіжною системою, від фізичних і юридичних осіб — для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

За згодою сторін (банку отримувача та банку ініціатора) отримувачу переказу може бути надіслане повідомлення про надходження на його ім’я переказу в порядку, встановленому банком отримувача.

Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час — час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку (САБ).

Плата за послуги банку готівкою приймається від клієнта за окремим касовим документом, оформленим банком. Після закінчення обслуговування клієнтів підраховуються суми за документами, за якими проведені касові операції, і звіряються з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки.

Порядок видачі готівки з каси банку. Банки мають видавати клієнтам відсортовані придатні до обігу банкноти і монети. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

• за грошовими чеками — юридичним особам, їхнім відокремленим підрозділам, а також підприємцям;

• за заявою на видачу готівки — фізичним особам з поточних, вкладних і депозитних рахунків та фізичним і юридичним особам — переказ без відкриття рахунка (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

• за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, встановленим відповідною платіжною системою, — фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

• за видатковим касовим ордером — працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями.

Для одержання грошової чекової книжки клієнт заповнює заяву про видачу чекової книжки в одному примірнику, на якій після відповідної перевірки проставляється дозвільний напис уповноваженого працівника банку.

Працівник банку до видачі клієнту грошової чекової книжки заповнює на кожному чеку належні реквізити (найменування та код банку, номер його поточного рахунка, найменування юридичної особи) і реєструє їхні номери в порядку, визначеному банком.

У видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє:

• повноту заповнення реквізитів на документі;

• наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їхнім зразкам;

• належність пред’явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідальність даних паспорта тим даним, які зазначені в касовому документі;

• у разі отримання готівки за довіреністю — правильність оформлення довіреності на отримання готівки;

• наявність підпису отримувача.

Якщо клієнт отримує готівку за кількома видатковими документами з різних рахунків, то готівка видається за кожним документом окремо.

У разі звернення до банку отримувача переказу з вимогою про виплату суми переказу готівкою працівник банку перевіряє наявність інформації про надходження переказу. Виплата частини переказу не допускається.

Після закінчення обслуговування клієнтів працівник банку підраховує суми за документами, за якими проведені касові операції, і звіряє їх з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки у касі.

Здійснення касових операцій із застосуванням платіжних карток. Операції з унесення на рахунки та отримання з рахунків готівкових коштів за допомогою платіжних та інших карток здійснюються згідно з правилами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, а також відповідними нормативно-правовими актами через каси банку або банкомати.

Банкомат — це пристрій для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів. Банкомати входять до системи автоматизації банків і застосовуються з метою:

• скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;

• розширення спектра банківських послуг для клієнтів;

• розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Досягнення цих цілей виправдовує значні первинні витрати на придбання банкоматів та на їхнє встановлення, тому вони знайшли широке застосування в розвинутих країнах. Банкомати активно запроваджуються у банківську практику в Україні.

Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції:

• інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків;

• видавати готівку з рахунків;

• приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів;

• приймати готівку для погашення позичок;

• приймати доручення про переведення грошей з одного рахунка клієнта на інший та ін.

Надання банкоматами вказаних послуг здійснюється за допомогою платіжних ідентифікаційних карток та ПІН-кодів клієнтів. Банкомати можуть встановлюватись як на території банку, так і за його межами.

Видача коштів із застосуванням платіжних карток виконується в межах їхнього залишку на рахунку клієнта чи витратного ліміту або його частки на відповідному картковому рахунку. За договором між клієнтом та комерційним банком про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах залишку коштів на рахунку або визначеного договором ліміту кредитування.

Після завершення операцій з видачі готівки або внесення її на рахунок клієнту видається відповідно оформлений документ на паперовому носії, який складається за місцем проведення операції та має містити реквізити, визначені відповідними нормативно-правовими актами. Чек банкомата може друкуватися і надаватися держателю платіжної картки за його вимогою.

У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій чек може не видаватися. У цьому разі обов’язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банком, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат.

Облік прибуткових та видаткових операцій, здійснених із застосуванням платіжних карток через касу банку, формування облікових документів та передавання інформації для відображення операцій на відповідних рахунках здійснюється засобами САБ.

У разі виконання касових операцій можуть застосовуватися САБ, що функціонують автономно. Інформація про здійснені у цих системах операції передається каналами зв’язку або через проміжні носії інформації.

Усі операції, що виконуються через касу банку, мають фіксуватися у протоколі (звіті) роботи САБ у формі, що не допускає зміни його змісту.

Порядок вилучення з обігу та передавання для дослідження сумнівних банкнот і монет. У разі виявлення сумнівних щодо справжності банкнот і монет під час приймання, видачі, оброблення грошових знаків національної та іноземної валюти банк має вилучити їх з оформленням довідки про вилучення та прийняття банкнот і монет для дослідження у трьох примірниках.

Банкам категорично забороняється повертати або тимчасово передавати клієнтам виявлені в них сумнівні щодо справжності банкноти або монети національної та іноземної валюти.

У разі виявлення в одного клієнта двох чи більше таких банкнот або монет банк має терміново по телефону та не пізніше, ніж наступного робочого дня письмово повідомити про це у правоохоронний орган за місцезнаходженням банку. До повідомлення в обов’язковому порядку має додаватися копія довідки про вилучення й прийняття банкнот і монет для дослідження.

Банки мають також приймати для проведення досліджень сумнівні банкноти і монети національної та сумнівні банкноти іноземної валюти, які пред’являються тільки з метою отримання висновку установи Національного банку України. Фізичні та юридичні особи, які пред’являють такі банкноти і монети до банку, заповнюють відповідну заяву. На підставі заяви оформляється довідка про вилучення і прийняття банкнот та монет для проведення досліджень у трьох примірниках.

Дослідження сумнівних банкнот і монет національної валюти здійснюється територіальними управліннями, Центральним сховищем та Департаментом готівково-грошового обігу. Дослідження сумнівних банкнот іноземної валюти здійснює Департамент готівково-грошового обігу. Банки надсилають сумнівні банкноти безпосередньо до Операційного управління Національного банку України. Дозволяється як виняток передавати банкноти на дослідження через територіальні управління Національного банку України.

Сумнівні банкноти і монети мають бути відправлені банками для проведення досліджень до відповідного територіального управління або Операційного управління не рідше, ніж один раз на три дні. Перед відправленням для дослідження сумнівних банкнот і монет банк складає їхній опис у чотирьох примірниках.

Дослідження сумнівних банкнот і монет проводиться безкоштовно протягом п’яти робочих днів з дня їхнього надходження до відповідної установи Національного банку України, якщо немає потреби у додатковому дослідженні іншою установою Національного банку України або банком-емітентом. За результатами досліджень сумнівних банкнот і монет установи Національного банку України оформляють акт про дослідження банкнот і монет.

Установи Національного банку України, які провели дослідження сумнівних банкнот і монет, мають забезпечити таке:

• проінформувати правоохоронні органи про виявлені підроблені банкноти і монети;

• повернути банкам згідно з результатами досліджень другі примірники описів банкнот і монет та надіслати разом з цими описами відповідні акти;

• у разі визнання банкноти або монети національної валюти неплатіжною повернути її банку разом з відповідно оформленими документами (банкноти повертаються із зазначенням з обох боків слова «НЕПЛАТІЖНА»);

• повернути банкам або зарахувати на їхні відповідні рахунки суму платіжних банкнот і монет національної валюти;

• повернути банкам справжні банкноти іноземної валюти незалежно від ступеня їхньої зношеності (Операційне управління через відповідні територіальні управління Національного банку України повертає банкам справжні банкноти).

Банки, які вилучили сумнівні банкноти і монети або прийняли їх для дослідження від фізичних та юридичних осіб за заявою, зобов’язані на підставі результатів досліджень:

• списати підроблені банкноти і монети з відповідних позабалансових рахунків;

• проінформувати пред’явників про результати досліджень та за їхнім бажанням ознайомити під розпис з відповідним актом;

• повністю відшкодувати пред’явникам суму платіжних банкнот і монет національної валюти;

• повернути пред’явникам справжні банкноти іноземної валюти або за їхнім бажанням прийняти для здійснення операцій з готівкою;

• повернути пред’явникам за їхньою вимогою неплатіжні банкноти і монети протягом шести місяців з дня їхнього прийняття для дослідження. Після закінчення цього терміну відповідна комісія проводить знищення неплатіжних банкнот і монет з оформленням відповідного акта.