Культурно-просвітницький центр «Великдень»

Культурно-просвітницький центр «Великдень» був створений язичниками міста Хмельницький в жовтні 2011 р. на основі громади Слов’янської Рідної Віри «Стріли Стрибога». «Великдень» є громадською, неурядовою, неприбутковою організацією, що своєю ціллю ставить розповсюдження традиційного світогляду і звичаїв слов’ян (предків українського народу), через культивування тверезості та здорового способу життя.

Головні завдання центру: проведення навчально-просвітницьких семінарів, тренінгів, зборів, свят, фестивалів, народних гулянь, туристичних походів, таборів для вивчення, популяризації та практичного втілення звичаїв і традицій слов’янської культури та здорового способу життя;сприяння громадянам в проведенні традиційних та слов’янських свят, обрядів, звичаїв (родин, вінчань, поховань тощо).

Робота культурно-просвітницького центру «Великдень» проходить в кількох напрямках:

Навчальні та просвітницькі семінари. Щомісяця ми проводимо навчальні семінари по різних напрямках, ціллю яких є навчити громадян надавати самим собі духовну і душевну допомогу, духовно самосцілюватись та ставати щасливими людьми у здійсненні своєї улюбленої справи, віднаходження свого життєвого призначення. Проводяться виїздні духовні практикуми в Карпатах, на Алтаїв, в Гімалаях.

Слов’янські обряди. Щотижня ми проводимо традиційні обряди (недільні славлення) для наповнення членів нашого Центру силами чотирьох стихій, пробудження родової пам’яті та духовного оздоровлення. Сприяємо, за бажанням громадян, в проведенні традиційних родинних свят: родин (пострижи, посаджень, закосичень), вінчань (традиційного українського весілля), поховання (прощання з померлим).

Ярга. Це відповідник індійської системи, яку ми знаємо як «йога». Ярга – це слов’янська система духовного і тілесного ладування, через практику тілесних постав (розтягнення м’язів та суглобів) та станів священної тиші (медитацій). Заняття проводяться щотижня сертифікованими викладачами.

Кудесництво. Проводимо навчальні заняття з вивчення традиційних способів слов’янського кудесництва (духовного чарівництва) для досягнення духовної рівноваги і зцілення: праця з бубном, взаємодія з Богами стихій, праця з варганом (дримбою), гадання на рунах та інших священних предметах.

Жива. Проводимо що недільні колективні та індивідуальні заняття для духовного і тілесного зцілення за допомогою божественної сили, яка є в долонях кожної людини і яку ми звемо Світло Рода або Жива. Це чарівний спосіб духовного і тілесного оздоровлення за допомогою накладання рук, який є в багатьох народів світу і зветься Кі, Чі, Прана, Рейкі або Цигун.

Живоспів. Здавна в українського народу є звичай супроводжувати майже усі свої справи піснею, бо пісня це розмова душі із світом, з Богом, з самою собою. За допомогою «живого співу», «живоспіву» ми налаштовуємо себе на доброзичливе сприйняття світу, людей та життєвих обставин, гармонізуємо власний життєвий простір, як це здавна робили наші предки.

Родолад. В повсякденне життя українців нещодавно твердо увійшла звичка орієнтуватись на китайську систему управління життєвим простором, що зветься «фен-шуй». Натомість у нашого народу є своя наука про те як правильно будувати дім, як розташовувати кімнати, предмети в кімнатах, як створювати сім’ю, як зачинати і народжувати дітей, як шити родові сорочки і які символи зображати в якості оберегів. Все це ми докладно вивчаємо на семінарах і тренінгах.

Крівником і засновником Культурно-просвітницького центру «Великдень» є Богумир Миколаїв, автор цілого ряду книг по слов’янській вірі та культурі, учень і соратник Володимира Куровського, Верховного волхва Родового Вогнища Слов’янської Рідної Віри. У «Великодні» свої заняття та семінари також проводять Боговида Рохова, Лада Куровська, Миролада Кузьмицька, Святогор і Оріяна Магури, Велимир і Світолада Бабичі.

«Великдень» активно співпрацює з Академією розвитку людини «Родосвіт» та Міжнародним центром слов’янської відичної культури «Родове Вогнище». В світовій мережі «Інтренет» діє офіційний сайт: welykden.org.ua електронна адреса організації: [e-mail] контактний телефон: [phone]

 

Тлумачний словник

 

Бог-Опікун – Небесний Духовний Вчитель, якого має кожна людина. Він допомагає, навчає і оберігає рідновіра на шляху його духовного вдосконалення. Бога-опікуна втрачають ті, хто обирає шлях Чорнобога – такі люди стають його слугами. Від імені Богів Опікунів двічі народжені Слов’яни отримують громадські та родові імена.

Брама Потойбіччя – місце, крізь яке приходять душі в Білий Світ, в тому числі жіноче лоно.

«Велесова книга» – умовна назва збірки літописних та вірознавчих праць давнини та сучасности.

Венея – стародавня Слов’янська назва Європи, походить від самоназви наших племен – Венетів, які заселяли її простори.

Вишні Боги – Рідні Боги, що не мають втілень у стихіях та природних явищах Землі-Макоші, постійно перебувають у вишніх світах Яви (Луки Сварожі) та Сварзі Пречистій. Такими є Сварог та Лада, Велес, Ладо тощо.

Відання – знання про Богів, Всесвіт та людину.

Відаючі – верства Духовних провідників у рідновірів.

Відогонь – божественне полум’я знань та мудрости, що проявляється твердістю Віри-Віданні в душах рідновірів.

Віра – означає «шлях у світ Богів». «Ір», «oр» чи «яр» (в залежності від діалекту того чи іншого білого народу) – це сонце. Духовне натхнення, подвижництво в ім’я Богів, роду та Вітчизни. В Індії стало означати «богатирство», «мужність».

Віровідання – галузь духовних знань, що розкриває основи Віри-Відання.

Віра-Відання – духовна цілісність, повнота розуміння Богів та шляху до поєднання з ними. Природній результат світопізнання та самовдосконалення душі.

Горішні Боги – див. Вишні Боги.

Греко-ортодоксія – грецьке тлумачення християнства, його східний обрядовий варіант, який прийшов на Русь тисячу літ тому.

Дерево Роду – образ цілісності роду людей, що поєднує Той Світ (коріння), Білий Світ (стовбур) та Вищній Світ (крону).

Десятина – духовне та матеріяльне ствердження своєї належности до язичництва у вигляді добровільної праці чи пожерти десятої частини від власного заробітку.

Див – 1) порожнеча неіснування та первісного безладу, снага (океан енергії) Всесвіту; 2) форма існування Всесвіту, яка протилежна Роду (джерелу організованого світу).

Дух – 1) якість живої істоти (каменю, рослини, тварини, людини), зумовлює зовнішній вигляд та внутрішній зміст, присутність Рода Всевишнього в душах; 2) сутність, що внаслідок невірно проведеного обряду не поєдналась із духом роду свого, а тому блукає світом Яви, приносячи безлад; 3) уособлені сили природи, захисники і хранителі священних місць, лісів, раїв, гір, озер тощо.

Духовний провідник – особистість наділена такими духовними якостями, які наділяють її обов’язком вести свій рід до вершин вдосконалення.

Духовний чин – визначення рівня оволодіння відаючою людиною духовними знаннями язичництва. Існує чотири духовних чини: волхв, відун, жрець та кудесник.

Духовний учитель – Духовний провідник, знавець звичаю, що зосереджується на духовному вдосконаленні себе через навчання Русинів язичництву, має школу та послідовників.

Душа – безсмертна сутність, яка сходить у Білий Світ, аби самовдосконалитись, пізнати себе та знову з’єднатись із Всесвітом, щоб удосконалити його. Проявляється і розвивається, проходячи через чотири світи живих істот: кам’яний, рослинний, тваринний та людський.

Звичай – весь досвід народу, що пройшов крізь віки та проявляється у відповідності до місця і часу на засадах здорового глузду.

Земні Боги – Рідні Боги, що мають свої прояви у стихіях та природних явищах Тілесного Всесвіту – Стрибог, Сварожич, Макоша тощо.

Колород – закон, за яким душа знову втілюється у Білому Світі після смерти в попередньому втіленні.

Коло Живоявлення – різні види прояву життя у Білому Світі.

Кіш – земельний простір та усілякі блага земні, вкраяні Богами певному слов’янському роду.

Кривда – рух до несправжньої і непотрібної мети, збочення, брехня, хвороба Буття.

Кудесник – відаючий, який спілкується з Богами посередництвом чар, кудес.

Ладування – 1) один зі Священних Станів; 2) обрядове наставництво, під час якого рідновір, прагнучи духовно очиститись і стати на шлях вдосконалення, розкриває свою душу та розповідає Волхву або Відуну про свої душевні та життєві труднощі.

Личе – звичаєве зображення Бога на папері, дереві, камені, теж саме що христосіяни назвали «ікона».

Ніч Богів – відрізок Доби Богів, коли наше сонце знаходиться в найбільшому віддаленні від центру нашого Всесвіту.

Око Рода – символ єднання і жертовного служіння Всесвіту, який вміщує в себе символи багатьох язичницьких віровчень. Перетин прямого (чоловічого) та похиленого (жіночого) хрестів, які символізують собою народження ладу (цілісности, гармонії). Восьмипелюсткова зоря, що позначає вісім головних річних свят: чотири сонячних (чоловічих) та чотири проміжних (жіночих). Образ чотирьох проявів життя у Білому Світі: кам’яного, рослинного, тваринного та людського. Духовний знак язичництва.

Онуки Дажбожі – слов’яни, що з’єднують в своєму єстві силу неба та землі, силу вогню та води, сповідники язичництва.

Правовір’я – 1) „правильна віра” – первісно так іменували греко-ортодоксію, яка прийшла в Русь-Україну тисячу років тому; 2) сьогодні – загальна назва для трьох гілок авраамічної релігії: іудаїзму, христосіянтсва та мусульманства.

Слава – богиня, що витає над ратним полем, охороняючи Руських воїнів та збираючи на свої крила душі загиблих.

Релігія - „відновлення зв’язку”, латинське слово, яким сьогодні позначають усі види віровчень. Слав’яни та Орії не сповідують жодних релігій, оскільки зв'язок з Рідними Богами в наших родах ніколи не зникав.

Рід – кровно-духовна єдість мертвих, живих та ще ненароджених поколінь.

Рід земний - усі нащадки люди загалом.

Рід Небесний - Боги та просвітлені Предки.

Рідні Боги – Світлі та Темні Боги Слав’ян, що діють у трьох світах Всесвіту: Наві, Яві та Праві.

Родителі – отці та нені. На відміну від поширеного іменника в множині „батьки”, надає рівношанобливого значення обом статям.

Родолюбці – сини та доньки Вітчизни, що працюють для Руси, збагачують та захищають Рідну Землю і роди наші.

Родолюб’я – творення єдности в своєму земному роді, дії, спрямовані на поєднання роду, його зміцнення і посилення. Те ж, що нині називають чужинським словом „патріотизм”.

Родосвіт – духовна школа, яка навчає взаємодії з Божими Силами для утвердження світу Слав’янського Роду. Техніки і практики самовдосконалення, які дозволяють людям творити світ навколо себе, бути здоровими і жити щасливо у єдності з Родом Всевишнім.

Родострій – звичаєве влаштування суспільства, що являє собою спільне діяння трьох верств (суспільних груп) двічінароджених заради досягення загального блага роду і щастя кожної конкретної людини. До двічінароджених належать верстви відаючих, витязів та господарів. Окремо виділяють суспільну групу невідаючих, виконавців, які не досягають духовного народження. Належність до певної верстви визначається мотивацією діяльности людини та образом щастя.

Рота – закони за якими безлад і порожнеча Дива перетворюється в ієрархічно структуровану Сваргу.

Русь – «світло», «сяяння». Первісно – народ арійської мови, що населяв південне лівобережжя Руси-України. Пізніше - назва народу і країни в Східній Європі (ІХ-ХІV ст.), яка об’єднала східних слов’ян, фіно-угорців, норманів, арійців (скіфо-сарматів).

Світло Рода – одвічна життєдайна очищаюча та оздоровлююча сила-снага Бога Богів, яка сходить з Ока Рода та живить усе суще. Через Сонце-Дажбога вона потрапляє в людську чару „джерело” та із чари „основа” з’єднується з ядром Землі.

Священна Тиша – стан внутрішнього самозаглиблення та самопізнання при відсутності думок, те що називають на Сході медитацією.

Сколоти – назва арійських племен, що створили в 5 ст. до н.е. - 2 ст. н.е. могутню державу Велика Сколотія. В історії відомі під назвою скитів чи скіфів.

Скупа Слав’янська – світоглядна держава білих народів, що складалась із самостійних держав Слав’янських націй.

Славень – величальна пісня.

Слов’яни (Словени) – 13 націй Венеї, що говорять мовами однієї мовної групи і розуміють слова один одного, тому і є «слов’янами» - «володіючими словом», на відміну від «німців» - «німих», «не ймучих словам».

Слав’яни – умовна назва сповідників слов’янського язичництва, що проживають в Венеї та славлять Всесвіт, Богів, Природу. На відміну від поняття «слов’яни» визначає не етнічну приналежність, а віросповідання. Слав’янином може бути будь-якоа людина європеоїдного (білого) походження, що належить до індоєвропейської сім’ї народів.

Сокіл – прояв найвищої сутности Всесвіту у трьох світах (Тому Світі, Білому Світі, Вишньому Світі). Сидить на верхівці Світового Дерева.

Сходоверша - побудова чого-небудь на принципах зростання компетентности та відповідальности. Те ж, що в чужих мовах „ієрархія”.

Старотці – великі Предки: многомудрі волхви, звитяжні витязі та шляхетні господарі, яких ми зображаємо в чурах родових.

Триглав – триєдність Всесвіту. Відображається ликами трьох Богів, що є проявами цих світів чи станів Всесвіту: творення, збереження та руйнування. Зображається в кумирах або знаком, що його має за державний герб Рюриковичів.

Чужовір’я – віровчення, які прийшли у Русь з чужини.

Язичництво – витокові духовні знання про все суще. Віровчення, на основі якого склали свої вчення усі Вчителі, Духовні провідники та Пророки Слов’янських народів. Більша його частина збережена Слов’янами після хрещення у своїх етнічних звичаях – щедрівках, веснянках, гаївках, купальських та обжинкових піснях, обрядах річного кола та родових переказах.