Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика розрахунку захисного заземленняСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Мета розрахунку – визначити параметри заземлення: кількість,розміри і розміщення на плані об'єкта, що захищається, вертикальних і горизонтальних електродів. Вихідні дані Характеристика електроустановки (, режим нейтралі). План об'єкта, що захищається, із зазначенням основних розмірів і розміщення устаткування. Характеристика електродів для проектованого заземлювача, глибина їхнього занурення в землю. Величина питомого опору ґрунту (р), характеристика кліматичної зони (відповідно до таблиці1). Дані про природні заземлювачі (виміряний опір розтікання струму або параметри для його визначення розрахунковим шляхом). Таблиця 1 - Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнта сезонності
В установках з малими струмами замикання на землю без компенсації ємнісних струмів розрахунковий однофазний (ємнісний) струм замикань на землю приблизно може бути визначений за формулою 1: , (1) де – фазна напруга мережі, кВ; , – відповідно довжина електрично зв'язаних кабельних і повітряних ліній, км. В установках з малими струмами замикання на землю з компенсацією ємнісних струмів як розрахунковий приймається струм, рівний 125 % номінального струму компенсаційних апаратів. Для заземлюючих пристроїв, до яких не приєднані компенсаційні апарати, як розрахунковий приймається залишковий струм замикання на землю для даної мережі при вимиканні найбільш потужного компенсаційного апарата або найбільш розгалуженої ділянки мережі. Струм замикання на землю повинен бути розрахований для можливої в експлуатації схеми мережі, при якій цей струм буде мати найбільше значення. Визначається припустимий опір заземлюючого пристрою згідно з таблицею 2.
Таблиця 2 - Найбільші значення опорів заземлюючих пристроїв в електро-установках
Підраховується опір природних заземлювачів (якщо немає даних вимірів) за формулами 2-10: – для вертикального круглого чи косинцевого заземлювача, верхній кінець якого розміщений біля поверхні землі , (2) – те ж для зануреного в землю на t0 від поверхні землі , (3) – для протяжного на поверхні землі (стрижень, труба, смуга, кабель і т.д., для смуги шириною а d = 0,5а) , (4) – те ж для зануреного в землю на від поверхні , (5) – для круглої пластини на поверхні землі , (6) – те ж для зануреної у землю на від поверхні , (7) – для пластини, поставленої на ребро, зануреної на від поверхні землі , (8) – для прямокутної пластини на поверхні землі , (9) – для квадратної пластини на поверхні землі , (10) де –питомий опір ґрунту, Ом·м (вимірянийе або прийнятий за таблицею 3); l –довжина заземлювача, м; d – діаметр круглого заземлювача, м; t – відстань від поверхні землі до центра заземлювача, м; D –діаметр круглої пластини, м; a, b –ширина і довжина пластинчастого заземлювача, м. Опір розтікання природних заземлювачів системи "грозозахисний трос опори" Rі при кількості опор із тросом більш 20 визначається за формулою 11: , (11) де – опір заземлення однієї опори, Ом, приймається з урахуванням сезонних коливань питомого опору ґрунту за таблицею 2; –0,15 (l/S) – активний опір сталевого троса перетином S, мм2, на довжині одного прольоту l, м; – кількість тросів на опорі. При використанні залізобетонних фундаментів промислових будинків як природні заземлювачі опір розтіканню їх повинен оцінюватися за формулою 12: , (12) де S – площа, обмежена периметром будинку, м2; – питомий еквівалентний електричний опір грунту, Ом·м, що визначається за формулою 13: , (13) де – питомий опір верхнього і нижнього шарів землі відповідно, Ом·м; h1 – товщина верхнього шару землі, м; a, b –безрозмірні коефіцієнти, що залежать від співвідношення питомих опорів шарів землі. Якщо > , то а = 3,6, а b = 0,1; Якщо > , то а = 1,1·102, а b = 0,3·10ˉ2.
Таблиця 3 - Наближені значення питомих електричних опорів різних ґрунтів і води
Під верхнім шаром варто розуміти шар землі, питомий опір якого більше ніж у два рази відрізняється від питомого опору нижнього шару . При цьому в електроустановках напругою до 750 кВ не потрібна прокладка вирівнювальних провідників, у тому числі біля входів і в’їздів, крім місць розташування заземлення нейтралей силових трансформаторів, короткозамикачів, вентильних розрядників і блискавковідводів, якщо виконується умова,т формула 14. , (14) де – розрахункова сила струму однофазного замикання, що стікає в ґрунт із фундаментів, КА. Металеві і залізобетонні конструкції будинків при використанні їх як заземлюючих пристроїв повинні утворювати безперервний електричний ланцюг по металу, а в залізобетонних конструкціях повинні передбачатися закладні деталі для приєднання електричного і технологічного устаткування. Спорудження штучних заземлювачів при цьому не потрібне, якщо параметри залізобетонних фундаментів задовольняють викладені вище вимоги. Визначається необхідний опір штучних заземлювачів за формулою 15. , (15) де – опір струму розтікання природних заземлювачів; – припустимий опір струму розтікання заземлюючого пристрою, згідно з ПУЕ (таблиця 2). Вибирається тип заземлюючого пристрою, (виносний чи контурний) на підставі даних про об’єкт, що захищається, і значень , . Вибирають електроди (стрижневі і смугові) і попередньо розміщають їх на плані об’єкта, що захищається. Як вертикальні заземлювачі варто використовувати сталеві стрижні діаметром 10-16 мм, довжиною 4,5-5 м або кутову сталь із товщиною стінки не менше 4 мм, довжиною 2,5-3 м. Верхній кінець вертикального заземлювача повинен бути занурений на 0,6-0,7 м від поверхні землі. Як горизонтальні заземлювачі варто використовувати круглу сталь діаметром не менше 10 мм або сталеві смуги товщиною не менше 4 мм. В установках з ефективно заземленою нейтраллю для вирівнювання електричного потенціалу варто прокладати подовжні і поперечні горизонтальні заземлювачі на глибині 0,5-0,7 м від поверхні землі. Подовжні заземлювачі прокладаються уздовж електроустаткування з боку обслуговування на відстані 0,8-1,0 м від фундаменту або підставки устаткування. Допускається збільшення відстаней від фундаментів до 1,5 м із прокладкою однієї смуги для двох рядів устаткування, якщо відстань між фундаментами не перевищує 3,0 м, а сторони обслуговування звернені одна до іншої. Поперечні заземлювачі прокладаються в зручних місцях між устаткуванням. Відстань між ними варто збільшувати від периферії до центра сітки, що заземлює. При цьому перші й наступні відстані не повинні перевищувати відповідно 4,0; 5,0; 6,0; 7,5; 9,0; 11,0; 13,5; 16,0 і 20,0 м. Розміри вічок заземлюючої сітки, що прилягають до місць приєднання нейтралей силових трансформаторів і короткозамикачів до заземлюючого пристрою, не повинні перевищувати 6х6 м². При цьому контурний електрод, що утворить периметр сітки, повинен охоплювати всі споруди об’єкта, що захищається. Зовнішня огорожа електроустановок не приєднується до заземлюючого пристрою, і повинна бути на відстані не менше 2 м від його елементів. Якщо цю умову виконати неможливо, то металеві частини огорожі варто приєднати до заземлюючого пристрою, та із зовнішньої сторони огорожі на відстані 1 м від неї і на глибині 1 м має бути прокладений горизонтальний заземлювач, приєднаний до заземлюючого пристрою, не менше ніж у чотирьох точках. Визначається розрахунковий питомий опір ґрунту для однорідного ґрунту за формулою 16.
, (16)
де Ψ –коефіцієнт сезонності для вертикального і горизонтального електродів, обумовлений за табл. 4; для двошарової землі відповідно до кліматичної зони даної місцевості за табл. 3.5 знаходиться товщина шару сезонних коливань і коефіцієнт сезонності Ψ,на який збільшується вимірюваний питомий опір цього шару землі, формули 17 та 18. , (17) для нижнього шару грунту , (18)
Таблиця 4 - Значення коефіцієнта сезонності для однорідної землі
Таблиця 5 - Значення коефіцієнта сезонності для шару сезонних вимірів у багатошаровій землі
Для однорідного ґрунту розрахунок опору заземлювача ведеться в такій послідовності: – за попередньою схемою розміщення заземлюючого пристрою, визначається довжина горизонтальних і кількість n вертикальних електродів; – за формулами (2 – 9) розраховується величина опору одного вертикального електрода і горизонтальних електродів з обліком розрахункового питомого опору ґрунту; – за таблицями 6 і 7 визначається відповідно коефіцієнт використання вертикальних і горизонтальних електродів;
Таблиця 6 - Коефіцієнт використання η вертикальних електродів без урахування впливу смуги зв’язку
– розрахунковий опір заземлювача буде розрахований по формулі 19.
, (19)
Отримане значення опору порівнюється з необхідним опором штучного заземлювача, визначеним за формулою (15). При великих розбіжностях параметри заземлюючого пристрою змінюються і проводиться перерахунок для забезпечення необхідної безпеки експлуатації електроустановок. Заземлюючі установки з великими струмами замикання на землю, мають складну конструкцію і розраховувати їх рекомендується способом наведених потенціалів, приймаючи двошарову модель ґрунту. Розрахунок опору заземлювача цим способом ведеться в такій послідовності: – за попередньою схемою розміщення заземлюючого пристрою, визначаються площа заземлювача S (м2), довжина (м) горизонтальних, кількість п і довжина (м) вертикальних електродів;
Таблиця 7 - Коефіцієнт використання горизонтального смугового електроду, що з'єднуює вертикальні електроди заземлювача
– складається розрахункова модель заземлювача, що являє собою квадратну сітку з взаємно пересічених смуг з вертикальними електродами по контуру квадрата (розрахункова модель і прийнята схема заземлювача мають однакові площі S, довжину горизонтальних , кількість n і довжину вертикальних електродів, глибину закладення м; розрахункова модель занурена в однорідний ґрунт із питомим опором, еквівалентним питомому опору двошарового ґрунту, тобто опір заземлюючого пристрою, розрахункової моделі буде дорівнювати шуканому; – визначається довжина сторони квадрата моделі як , м; – обчислюється кількість вічок m за однією стороною моделі за формулою 20. . (20) Отримана величина т округляється до цілого числа уточнюється значення Lr ,м; – довжина сторони вічка в моделі b, м. Розраховується за формулою 21 ; (21) – відстань між вертикальними електродами в моделі при розміщенні їхпо контуру a, м Розраховується за формулою 22.
; (22) – відносна глибина занурення в землю вертикальних електродів у моделі t от, м Розраховується за формулою 23.
; (23) – відносна довжина верхньої частини вертикального заземлювача, що знаходиться у верхньому шарі ґрунту товщиною h, м Розраховується за формулою 24.
; (24) – визначають розрахунковий еквівалентний питомий опір землі для заземлюючого пристрою – горизонтальної сітки з пересічних смуг з вертикальними електродами ρ, Ом Розраховується за формулою 25.
, (25) Степень k розраховується за формулами 26, 27 в залежності від виконання умов при ;(26) при (27) – шуканий розрахунковий опір штучного заземлювача визначається за формулою 28: , (28)
де А = 0,444 – 0,84 при 0 ≤ ≤ 0,1 А = 0,385 – 0,25 при 0,1 ≤ ≤ 0,5.
Отримана величина опору розтікання заземлювача порівнюється з необхідним значенням, отриманим за формулою (15).
Додаток Ж
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 570; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.223.136 (0.01 с.) |