Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

КИЇВ 2015

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

 

 

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ "ОХОРОНА ПРАЦІ"

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ

 

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОГО ТА ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕНЬ

спеціальності 5.092506 "Обслуговування та ремонт пристроїв

електрозв'язку на залізничному транспорті"

 

 

Затверджено

на засіданні циклової комісії

 

Протокол № 1 від 28.08.15 р.

 

 

КИЇВ 2015

 

 

 

Загальні положення

"Охорона праці" є обов'язковим розділом дипломного проекту. Обсяг розділу - 9... 12 сторінок рукописного тексту.

Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці (виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на утворення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці).

Розділ "Охорона праці" складається з підрозділів

1. Аналіз умов праці на робочому місці.

2. Розробка заходів з охорони праці.

3. Пожежна безпека приміщення.

4. Розрахункова частина.

В середині підрозділів виділяються параграфи. Вибір робочого місця для аналізу умов праці і розробка заходів з охорони праці здійснюється керівником ДП або самим студентом - дипломником з урахуванням теми дипломного проекту. Робоче місце може бути обрано:

- на стадії проектування даного приладу, обладнання, технологічного процесу з ремонту обладнання, програмного продукту тощо (наприклад, робоче місце електромеханіка в КРП, ЛАЗі, АТС, програміста в обчислювальному центрі (ОЦ) на ПЕОМ);

- на стадії виготовлення лабораторного макету (стенду), що розробляється в лабораторії технікуму, на підприємстві в виробничому цеху (наприклад, робоче місце електромеханіка у вказаній лабораторії корпусу технікуму, або на підприємстві (ШЧ));

- на стадії експлуатації макету, стенду, обладнання або реалізації програмного продукту (наприклад, робоче місце електромеханіка ШЧ, що працює з використанням обчислювальної та іншої техніки; робоче місце конкретного користувача програмного продукту (змінний електромеханік).

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та робляться необхідні інженерні розрахунки (розрахункова частина).

Обсяг розрахункової частини складає 10-15 % від обсягу розділу "Охорона праці".

Студент-дипломник надає викладачу-консультанту спочатку чернетку пояснювальної записки розділу, потім, після виправлення похибок і зауважень - чистовий варіант. Після цього викладач-консультант підписує розділ "Охорона праці" на титульному аркуші дипломного проекту.

У доповіді на захисті диплому студент-дипломник повинен висвітлити основні положення, розроблені в розділі "Охорона праці".

Зміст розділу

Вступ

У вступі студенту необхідно висвітлити роль охорони праці для сучасного виробництва та обгрунтувати розроблені заходи з охорони праці у дипломному проекті. Вказати, яке робоче місце обрано для аналізу умов праці, на якому підприємстві воно знаходиться. Обсяг вступу - 0,5 стор.

Окремим параграфом цей пункт у змісті не виділяється.

Аналіз умов праці

1.1Визначення потенційно небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв

 

Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів слід починати з аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами [1-5] для виробничих приміщень та робочих місць.

В цьому пiдроздiлi необхідно визначити потенційно - небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники, які можуть мати місце при розробцi, виготовленні і експлуатацiї апаратури (розроблюваного макету, стенду) та її складових; визначити їхній вплив на людину, навколишнє середовище; джерела їхнього утворення, причини забруднення робочої зони i навколишнього середовища; принципи нормування; допустимi значення; клас небезпеки i т. iн.

Використовуючи технічну документацію на обладнання та технологічні процеси, а також, у разі необхідності, iнженернi методи розрахункiв /або експериментальнi методи дослiджень/ необхiдно визначити кiлькiснi i якiснi характеристики потенцiйно небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв; порiвняти отриманi результати з нормованими значеннями; визначити кратнiсть перевищення існуючих норм; дати рекомендації щодо необхідності застосування додаткових технічних та організаційних заходів з охорони праці; у разі необхідності скласти карту умов працi i визначити категорiю тяжкостi працi.

Особливу увагу необхідно придiлити питанням одночасного впливу декiлькох небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв, оскiльки дана обставина може призвести до погiршення умов працi.

Перелiк усiх небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв дається в ГОСТ 12.0. 003-74.

Для аналізу необхідно вказати геометричні розміри приміщення та кількість робочих місць у ньому. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об'ємом приміщення, що наведені для одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями [24].

Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні, лабораторії, ОЦ (наприклад, пайка ручними електропаяльниками з використанням олов'яно - свинцевих припоїв типу ПОС). Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпечності, МДК, біологічна дія на організм людини (можливо, у вигляді таблиці). Порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (результати, отримані шляхом інструментальніх вимірювань, на переддипломній практиці або шляхом розрахунку з допустимими концентраціями.

Освітлення

Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Згідно з нормами (додаток вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними (розрахунок за [7,10]).

Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗК), інфразвуку (ІФЗ). За [10,11] згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗК, ІФЗ [4,6]). Наводяться їх фактичні (розрахункові) значення. Проводиться їх порівняння.

Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

- випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

- електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ, ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів; іонізуючі випромінювання.

У даному параграфі слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [26...33]. Навести норми по кожному виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

Для приміщень з відеотерміналами та ПЕОМ порівнюються фактичні і допустимі норми ЕМВ [3,34]. Крім цього будь-яка електронно-променева трубка є джерелом рентгенівського випромінювання. Тому при аналізі умов праці на робочих місцях операторів, інженерів, що працюють з відеотерміналами, згідно з [26,27] наводяться допустимі норми рентгенівського випромінювання.

Нормалізація повітря робочої зони

Здійснюються заходи щодо утворення мікроклімату та забезпечення чистоти повітря робочої зони. Необхідно повністю використовувати можливості вдосконалення технологічних процесів та їх апаратурного оформлення, а також вибору схем виробництва сировини, палива, транспорту з метою зниження тепловиділення і зведення до мінімуму надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони.

При недостатності технологічних заходів для нормалізації повітря робочої зони слід використовувати спеціальні методи і засоби, включаючи вентиляцію, опалення, кондиціювання повітря, засоби індивідуального захисту, екранну ізоляцію теплових агрегатів тощо. Підбираються засоби контролю мікроклімату та чистоти повітря робочої зони [4,5].

Виробниче освітлення

При проектуванні або реконструкції виробничих приміщень (підрозділів) здійснюються заходи щодо встановлення окремих видів і систем освітлення. Для систем електричного освітлення вибираються типи ламп, освітлювачів (вказується використання останніх), напруга освітлювальної мережі, джерела живлення (додаток G), [4.21].

Згідно з галузевими нормами передбачається аварійне та ремонтне освітлення. При цьому називаються типи ламп, освітлювачів, їх виконання, номінальна напруга

 

 

Електробезпека

Безпека експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів і заходів, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок, а також в аварійному стані [4,16-19,45] (додаток F).

Вказати та описати заходи захисту під час роботи на електроустановках. Необхідно вказати величину, прилад і періодичність контролю опору робочої ізоляції, захисного заземлення (петлі "фаза-нуль"), передбачити заходи попередження електризації речовин і накопичення зарядів статичної електрики, а також прилади контролю параметрів статичної електрики.

Пожежна безпека

Необхідно вказати всі вибухо- та пожежонебезпечні речовини і матеріали, що знаходяться на даному робочому місці і в приміщенні загалом, навести їх вибухо- та пожежонебезпечні характеристики (можливо, у вигляді таблиці). Слід провести короткий аналіз можливих місць і причин загорань і вибухів у приміщенні.

Визначити (розрахувати) категорію приміщення щодо вибухо-пожежонебезпечності, вказати вибухонебезпечну зону, пожежонебезпечний клас даного приміщення [50,51]. Потім слід вибрати засоби пожежогасіння (первинні або автоматичні установки пожежогасіння), засоби пожежної сигналізації.

В цьому пiдроздiлi дипломник дослiджує системи запобiгання пожежi i вибуху, пожежо - i вибухозахисту апаратури в процесі її ремонту, розробляє заходи по забезпеченню безпечних умов працi i зменшенню впливу на навколишнє середовище продуктiв горiння.

Аналiз пожежної безпеки технологiчного процесу ремонту та експлуатації апаратури /цех, дiлянка, лабораторiя/ необхiдно починати з пожежних характеристик речовин i матерiалiв, що застосовуються, а також речовин, що утворюються в процесi технологiчних операцiй, якi використовуються при експлуатацiї та ремонті спроектованої апаратури, або в режимi перевантаження i короткого замикання (КЗ). При розробці технологічного процесу ремонту апаратури або технологічного процесу її експлуатації особливу увагу необхiдно звернути на застосування займистих i важкозаймистих матерiалiв /дерево, пластмаси, iзолюючi матерiали, лаки, фарби i т.iн/, вказати температуру спалаху, самозаймання, займання, межi займання, схильнiсть до самозаймання, електризацiї, категорiю вибухонебезпечної сумiшi i т. iн, посилаючись при цьому на ССБТ /ГОСТ12.1. 004-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.033-81, ГОСТ12.1.018-93/.

Можливу концентрацiю газiв, пару, пилу або волокон i вiдсоток об’єму вибухонебезпечної сумiшi в виробничому примiщеннi встановлюють розрахунковими способами (отримати під час переддипломної практики). Розрахунковi значення порiвнюють з концентраційними межами займання. Використовуючи ОНТП 24-86 (НАПБ Б.07.005-86, НАПБ Б.03.002-2007), встановлюють категорiю виробничого примiщення по пожежо- i вибухонебезпечностi. Необхiдно також проаналiзувати всi можливi причини пожежі i вибухiв як при експлуатацiї апаратури, так i при проведеннi вiдповiдних технологiчних процесiв, що використовуються при її ремонті.

Безпека роботи апаратури після ремонту в значнiй мiрi залежить вiд вiдповiдностi її умовам навколишнього середовища, в якому вона буде експлуатуватись. Згiдно з ПУЕ (ДНАОП 0.00-1.32-01) та ОНТП 24-86 (НАПБ Б.07.005-86, НАПБ Б.03.002-2007) всi примiщення подiляються на сухi, вологi, жаркi, запиленi, з хiмiчно активним середовищем, пожежо - i вибухонебезпечнi. Необхiдно в вiдповiдностi з ПУЕ (ДНАОП 0.00-1.32-01) класифiкувати робочi зони примiщення, де обробляються, зберiгаються або утворюються пожежо - i вибухонебезпечнi речовини i визначити клас примiщення з точки зору пожежо - i вибухонебезпеки.

Основнi системи запобiгання пожежi i вибуху передбачають правильний вибiр рiвня i типу пожежо- та вибухозахисту апаратури, стенду, макету i т. iн. / ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.2.020-76, ГОСТ 17494-72, ПУЕ тощо/, обгрунтування теплостiйкостi матерiалiв, що застосовуються при ремонті, з вказiвкою температури як в зонах максимального нагрiву всерединi апаратури, так i самого її корпусу; обгрунтування перетину мережевого шнура живлення i монтажних провiдникiв, що застосовуються, ширини дорiжок друкованих плат, вибiр iзоляцiї з вказiвкою робочої i пробивної напруг iзоляцiї; визначення вiдстанi мiж струмоведучими частинами з метою запобiгання електричного пробою; пiдбiр електро - i радiоелементiв /ЕРЕ/, що є джерелами видiлення тепла; обгрунтування конструктивного рiшення розташування ЕРЕ, режиму їхньої роботи i механiчної мiцностi; забезпечення необхiдного вiдведення тепла вiд ЕРЕ, вузлiв i блокiв апаратури;, вибір ЕРЕ та монтажних проводів повинен забезпечувати безперебійну роботуту електричних схем захисту апаратури вiд перевантажень /реле, автомати струмового захисту, швидкодiючi безконтактнi електроннi схеми, плавкi запобiжникi i т.iн./.

Необхідно також вказати ступiнь вогнестiйкостi будинкiв i споруд, вiдзначити необхiднiсть влаштування протипожежних перепон /СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.09.02-85/.

Студент-дипломник, що проводить дослiдження в лабораторiї, повинен навести схему шляхiв евакуацiї людей з примiщень при пожежi i розрахувати час їхньої евакуацiї. Максимальна вiддаленнiсть робочих мiсць вiд евакуацiйних виходiв i необхiдний час евакуацiї визначається згідно з СНиП 2.01.02-85 i СНиП 2.09.02-85.

Необхідно розглянути можливість застосування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння у відповідності до вимог ДБН В.2.5-13-98 і, у разі необхідності, описати порядок їх роботи i навести вiдповiднi схеми. Вибирати тип, кiлькiсть i розмiщення первинних засобiв пожежегасіння /вогнегасників/ у робочих примiщеннях необхідно у вiдповiдностi з ГОСТ 12.4.009-83, ДСТУ3675-98 і ISO 3941-77.

За наявністю процесiв, що супроводжуються утворенням зарядiв статичної електрики, необхiдно розробити комплекс заходiв, що забезпечать зниження небезпеки вибуху або пожежi вiд iскрового розряду в вiдповiдностi з ГОСТ 12.1.018-93 і ГОСТ 12.4.124-83. Захист вiд блискавок будинкiв i споруд необхiдно проектувати в вiдповiдностi з ВСН 1-77, РД 34.21.122-87 (додаток С,D.I).

 

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ

Зміст завдання для освітлення тих або iнших питань в дипломному проекті залежить вiд характеру i специфiки теми дипломного проекту та місця проходження студентом – дипломником переддипломної практики. Що стосується студентiв-дипломникiв заочної форми навчання, то тут повина враховуватися їхня виробнича дiяльнiсть.

Основними напрямками проектування можуть бути: конструкторський, та експлуатацiйно - технологiчний.

Конструкторський напрямок

 

(розробка та виготовлення макету, стенду, програмного забезпечення)

 

Даний напрямок передбачає обгрунтування прийнятих проектно-конструкторських рiшень з точки зору створення оптимальних умов працi при одночасному запобiганнi небажаного впливу на навколишнє середовище при експлуатації спроектованого пристрою (програми).

1. Аналiз та оцінка можливих небезпечних i шкiдливих чинникiв, створюваних спроектованими пристроями, i розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходiв та рекомендацій щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту навколишнього середовища.

2. Заходи з електро - i пожежобезпеки спроектованого макету, стенду, i т. iн.

3. Аналiз та оцінка потенцiйно небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв, що мають мiсце при технологічному процесі виготовлення спроектованого виробу, його складанні, монтажі, регулюванні, налагоджуванні, контролі, випробуваннях, експлуатації i т.iн./, i розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходiв та рекомендацій щодо забезпечення безпеки персоналу i захисту навколишнього середовища.

4. Аналiз та оцінка впливу технологічних процесів, що застосовуються при виготовленні та експлуатації спроектованого пристрою на повiтряне середовище в робочiй зонi, а також розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходiв та рекомендацій із збереження якостi повiтряного середовища у вiдповiдностi з iснуючими нормами.

Експлуатацiйний напрямок

 

Необхiдно розглянути всi питання, якi пов'язанi з безпекою обслуговування i створенням сприятливих умов праці, причому робити це необхiдно з урахуванням конкретних умов, в яких експлуатується апаратура.

При виборi експлуатацiйного направлення в роздiлi ОП необхiдно провести аналiз виробничих умов експлуатацiї апаратури i розробити відповідні технічні рішення, організаційні заходи та рекомендацiї, що забезпечать оптимальнi умови праці електромеханіка зв’язку.

1. Аналiз та оцінка можливих небезпечних i шкiдливих чинникiв при експлуатацiї апаратури /стенду, вимірювального обладнання, системи зв’язку і т. iн./ та розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходiв та рекомендацій щодо нормалiзацiї умов праці.

2. Аналiз та оцінка потенцiйно небезпечних i шкiдливих чинникiв на робочих мiсцях /при виконаннi операцiй технологiчних процесів ремонту, регулювання, випробування i т.iн/ i розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходiв та рекомендацій щодо нормалiзацiї умов працi на робочих мiсцях.

3. Аналiз та оцінка потенцiйно небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв, а також розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходiв та рекомендацій щодо їхньої локалiзацiї при експлуатацiї мобiльної апаратури.

4. Розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходів та рекомендацій із забезпечення необхідного рівня електро- та пожежобезпеки на робочих місцях та у виробничих приміщеннях.

5. Розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходів та рекомендацій щодо зниження потужностi експозицiйної дози НВЧ випромiнювання при використанні апаратури зв’язку.

7. Виявлення потенційно небезпечних та шкiдливих чинникiв виробничого, технологiчного та зовнiшнього середовища цехiв ШЧ i розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходів та рекомендацій щодо їх локалiзацiї.

8. Аналiз та оцінка умов працi на робочих мiсцях при виконаннi шкiдливих i небезпечних технологiчних операцiй i розробка відповідних технічних рішень, організаційних заходів та рекомендацій щодо їх нормалiзацiї.

Розрахункова частина

В розрахунковій частині студентам – дипломникам пропонується розрахувати захисне заземлення, концентрацію випарів свинцю при паянні або освітленість приміщення (вид розрахунку обирає керівник ДП)

Рекомендована література

 

1. Закон України „Про охорону праці”.

2. Ткачук К.Н., Зацарний В.В. та ін. Охорона праці та промислова безпека. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2010. – 559 с.

3. Охорона праці та її постанова в дистанції сигналізації та зв’язку на залізничному транспорті/ Харків: ХФВ „Транспорт України”, 2005. – 217 с.

4. Інструкція ЦШ0030

5. ГОСТ 12.1.005-88. «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

6. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. «Вибрационная безопасность. Общие требования».

7. ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. «Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах».

8. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. «Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

9. ГОСТ 12.1.006-84. «Допустимые поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

10. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

11. ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. «Процессы производственные. Общие требования безопасности».

12. ГОСТ. 12.2.064-81. ССБТ. «Органы управления производственным оборудованием. Общие эргономические требования».

13. ГОСТ12.2.051-80. «Оборудование технологическое ультразвуковое».

14. ГОСТ 12.2.025-76 «Медична техніка. Правила електробезпеки».

15. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. «Защитное заземление, зануление».

16. ДНАОП.0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

17. ДНАОП 0.00-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”.

18. ДНАОП 1.1.10-1.07-01 „Правила експлуатації електрозахисних засобів”– Харьків: ФОРТ, 2001.– 117с

19. ПУЕ „Правила улаштування електроустановок”. Розділ 1 Загальні правила. Гл.1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки. – К.: ОЕП ”ГРІФЕ”, 2006.– 77с.

20. Сабарно Р.В. и др. Электробезопасность на промышленных предприятиях. -К.:Техніка,1991.-285 с.

21. ДБН, В. 2. 5. – 28– 2006 Збірник 28. Природне і штучне освітлення.

22. ДСН 3.3.6.039-99.”Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрацій”.– К.: МОЗ України, 2000.– 45с.

23. ДСН 3.3.6.037-99.”Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.– К.: МОЗ України, 2000 – 29с.

24. ДСН 3.3.6.042-99 „Державні санітарні норми параметрів мікроклімату” - К.: МОЗ України, 2000.

25. СН 245-71 «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий».

26. ДСН 173-96 „Державні санітарні норми планування та забудови населених пунктів”.

27. «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». № 442-92.

28. «Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці». № 614-2004.

29. «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості на небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». № 528 - 2001.

30. «Предельно допустимые уровни воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами». № 1742-77.

31. «Санитарные нормы и правила выполнения работ в условиях воздействия электрических полей промышленной частоты (50 Гц)». № 5802-91.

32. «Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц». №3206-85.

33. ДНАОП 0.03-3.09-91 „Санітарні норми і правила улаштування та експлуатації лазерів”№5804-91.

34. «ПДУ воздействия электромагнитных полей диапазона частот 10-60 кГц». № 5803-91.

35. «Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля». №1757-77.

36. ДСН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.– К.: МОЗ України, 2002.– 45с.

37. ДСНіП № 239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань».

38. ДСНіП № 476-2002 «Державні санітарні норми та прави­ла під час роботи з джерелами електромагнітних полів».

39. ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ” – Держнаглядохоронпраці, №21, 10.02.1999 р.

40. ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”. №382/3675, 1998 р.

41. «Санитарные правила работы с источниками неиспользуемого рентгеновского излучения». № 1960-79. - М.: «Атомиздат», 1981. -32 с.

42. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні.

43. НАОП 1.4.32-2.58-78 (ОСТ 4Г 0.091.241-87) „Легкозаймисті, горючі, хімічно небезпечні та шкідливі речовини. Вимоги безпеки при зберіганні, транспортуванні та використанні”.

44. ДБН В 2.5-13-98 „ Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків.”

45. ISO 3941-77.

46. ДСТУ 3675-98.

47. РД 34.21.122-87 «Инструкция по установке молниезащиты зданий и сооружений».

48. Методические указания к разработке вопросов пожарной безопасности в дипломных проектах. – К.:КПИ, 1990.

49. ГОСТ 22782.0-81. Электрооборудование взрывозащищенное. Общие технические требования и методы испытаний.

50. НАОП 1.4.32-6.01-68 „Вказівки щодо організації і проведення пожежно-профілактичної роботи на підприємствах радіоелектронної галузі”.

51. НАОП 1.4.32-2.01-82 (ОСТ 11 090.028-82) „Інструкція з охорони праці. Порядок розроблення, оформлення та користування”.

52. НАОП 1.4.32-2.48-88 (ОСТ 11 12.0019-88) „Устаткування радіоелектронне. Вимоги безпеки до електричної принципової схеми”.

53. НАОП 1.4.32-2.88-88 (ОСТ 25 1298-88) „ССБП. Захист від статичної електрики у виробничих приміщеннях”.

54. НАОП 1.4.32-2.82-84 (ОСТ 25 1159-84) „Виробництво друкованих плат. Вимоги безпеки”.

55. НАОП 1.4.32-2.87-81 (ОСТ 25 1291-81) „ССБП. Паяння свинцево-олов’яними припоями. Вимоги безпеки”.

56. НПАОП 32.1-7.21-80 (НАОП 1.4.32-2.21-80) «ССБТ. Технологические процессы с применением химических веществ. Общие требования безопасности» (ОСТ 11 091.700-80).

57. НПАОП 32.1-7.89-88 (НАОП 1.4.32-2.89-88) „Охорона праці та здоров’я працюючих з лазерним випромінюванням” (ОСТ 25.1296-88).

58. НПАОП 32.2-7.25-84 (НАОП 1.4.32-2.25-84) „Електромагнітні поля радіочастот від 0,3 до 300 ГГц. Вимоги безпеки” (ОСТ 11 12.0004-84).

59. НАОП 1.4.32-2.59-79 (ОСТ 4Г 0.091.265-79) „Роботи складально-зварювальні. Загальні вимоги безпеки”.

60. НАОП 1.4.32-6.12-89 (РД 25 224-89) „Порядок внесення вимог безпеки праці в технологічні документи”.

 

 

Розроблено викладачем ДВНЗ «Київський електромеханічний коледж»

Максименко В.В.

 

Додаток А

 

Додаток Б

 

Додаток В

 

Додаток Г

 

Додаток Д

Та пожежною небезпекою

 

Категорії	Речовини що використовуються та умови їх використання
А – вибухопожежо- небезпечні	Займисті гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск >5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, при якій розвивається надлишковий тиск вибуху >5 кПа.
Б –вибухопожежо- небезпечні	Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху >28°С та горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні >5 кПа.
В – пожежо- небезпечні	Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.
Г – пожежо- небезпечні	Негорючі речовини та матеріали у гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які використовуються або утилізуються як паливо.
Д – пожежо- небезпечні	Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. (Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження обладнання та гідроприводах в кількості не більше 60 кГ на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, а також кабельні електропроводки до обладнання).

 

 

Додаток Е

Таблиця 2 - Найбільші значення опорів заземлюючих пристроїв в електро-установках

 

Характеристика установок	Найбільші опори заземлюючого пристрою, Ом
Установки напругою вище 1000 В: З великими струмами замикання на землю (500 А та більше)	0,5 у будь-який час року
3 малими струмами замикання на землю (до 500 А): а) якщо заземлюючий пристрій, одночасно використовується для електроустановок напругою до1000 В; б) якщо заземлюючий пристрій використовується тільки для електроустановок напругою вище 1000 В	125/І І - розрахунковий струм замикання на землю, А 250/1, але не більше 10 Ом
Установки напругою до 1000 В З глухозаземленою нейтраллю: а) опір заземлюючого пристрою, з урахуванням природних заземлювачів і заземлювачів повторних заземлень нульового проводу: - для мережі 220/127 В - для мережі 380/220 В - для мережі 660/380 В б) опір заземлюючого пристрою, розташованого в безпосередній близькості від нейтралі або одиночного повторного заземлення нульового робочого проводу: - для мережі 220/127 В - для мережі 380/220В - для мережі 660/380 В в) загальний опір розтіканню заземлювачів усіх повторних заземлень нульового робочого проводу: - для мережі 220/127 В - для мережі 380/220 В - для мережі 660/380 В
З ізольованою нейтраллю:	10 Ом і з контролем опору ізоляції
Пересувні установки, що живляться від пересувних автономних джерел живлення з ізольованою нейтраллю
	Для установок напругою до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю допускається збільшувати опір розтіканню заземлюючих пристроїв при питомому опору ґрунту ρ > 100 Ом·м у 0,01 ρ разів, але не більше десятикратного, для інших установок допускається підвищити опір заземлюючих пристроїв, при питомому опорі ґрунту > 500 Ом х м десятикратно
	Опори ВЛ напругою вище 1000 В при питомому опорі землі, Ом х м: до 10² більше 10² до 5 х 10² більше 5 х 10² до 10 х 10² більше 10 х 10² до 50 х 10² більше 50 х 10²	6 х 10ˉ³ ρ
	Для опор висотою більше 40 м на ділянках ВЛ, захищених тросами, опір заземлюючих пристроїв, повинен бути в два рази меншим порівняно з приведеними
	Опори ВЛ напругою до 1000 В

Підраховується опір природних заземлювачів (якщо немає даних вимірів) за формулами 2-10:

– для вертикального круглого чи косинцевого заземлювача, верхній кінець якого розміщений біля поверхні землі

, (2)

– те ж для зануреного в землю на t₀ від поверхні землі

, (3)

– для протяжного на поверхні землі (стрижень, труба, смуга, кабель і т.д., для смуги шириною а d = 0,5а)

, (4)

– те ж для зануреного в землю на від поверхні

, (5)

– для круглої пластини на поверхні землі

, (6)

– те ж для зануреної у землю на від поверхні

, (7)

– для пластини, поставленої на ребро, зануреної на від поверхні землі

, (8)

– для прямокутної пластини на поверхні землі

, (9)

– для квадратної пластини на поверхні землі

, (10)

де –питомий опір ґрунту, Ом·м (вимірянийе або прийнятий за таблицею 3);

l –довжина заземлювача, м;

d – діаметр круглого заземлювача, м;

t – відстань від поверхні землі до центра заземлювача, м;

D –діаметр круглої пластини, м;

a, b –ширина і довжина пластинчастого заземлювача, м.

Опір розтікання природних заземлювачів системи "грозозахисний трос опори" Rі при кількості опор із тросом більш 20 визначається за формулою 11:

, (11)

де – опір заземлення однієї опори, Ом, приймається з урахуванням сезонних коливань питомого опору ґрунту за таблицею 2;

–0,15 (l/S) – активний опір сталевого троса перетином S, мм², на довжині одного прольоту l, м;

– кількість тросів на опорі.

При використанні залізобетонних фундаментів промислових будинків як природні заземлювачі опір розтіканню їх повинен оцінюватися за формулою 12:

, (12)

де S – площа, обмежена периметром будинку, м²;

– питомий еквівалентний електричний опір грунту, Ом·м, що визначається за формулою 13:

, (13)

де – питомий опір верхнього і нижнього шарів землі відповідно, Ом·м;

h₁ – товщина верхнього шару землі, м;

a, b –безрозмірні коефіцієнти, що залежать від співвідношення питомих опорів шарів землі.

Якщо > , то а = 3,6, а b = 0,1;

Якщо > , то а = 1,1·10², а b = 0,3·10ˉ².

 

Таблиця 3 - Наближені значення питомих електричних опорів різних ґрунтів і води

Ґрунт, вода	Питомий опір, Ом-м
Можливі межі коливань	При вологості ґрунту 10-20% до маси ґрунту
Ґрунт: глина	8-70
суглинок	40-150
пісок	400-700
супісок	150-400
торф	10-30
чорнозем	9-53
садова земля	30-60
кам'янистий	500-800	-
скелястий		-
Вода: морська	0,2-1	-
річкова	10-100	-
ставкова	40-50	-
ґрунтова	20-70	-
у струмках	10-60	-

Під верхнім шаром варто розуміти шар землі, питомий опір якого більше ніж у два рази відрізняється від питомого опору нижнього шару . При цьому в електроустановках напругою до 750 кВ не потрібна прокладка вирівнювальних провідників, у тому числі біля входів і в’їздів, крім місць розташування заземлення нейтралей силових трансформаторів, короткозамикачів, вентильних розрядників і блискавковідводів, якщо виконується умова,т формула 14.

, (14)

де – розрахункова сила струму однофазного замикання, що стікає в ґрунт із фундаментів, КА.

Металеві і залізобетонні конструкції будинків при використанні їх як заземлюючих пристроїв повинні утворювати безперервний електричний ланцюг по металу, а в залізобетонних конструкціях повинні передбачатися закладні деталі для приєднання електричного і технологічного устаткування. Спорудження штучних заземлювачів при цьому не потрібне, якщо параметри залізобетонних фундаментів задовольняють викладені вище вимоги.

Визначається необхідний опір штучних заземлювачів за формулою 15.

, (15)

де – опір струму розтікання природних заземлювачів;

– припустимий опір струму розтікання заземлюючого пристрою, згідно з ПУЕ (таблиця 2).

Вибирається тип заземлюючого пристрою, (виносний чи контурний) на підставі даних про об’єкт, що захищається, і значень