Методика визначення концентрації аерозолю свинцю, оксиду вуглецю і фтористого водню при проведені процесів пайки та випалу ізоляції

 

Запиленість і загазованість атмосфери виробничих приміщень залежать від виду пайки і лудження, кількості постів пайки, марки припою, флюсу, змивки, об’єму приміщення, параметрів вентиляційного устаткування.

Питома кількість утвореного аерозолю свинцю при лудінні і пайці олов'яно-свинцевими припоями:

n при пайці електропаяльником потужністю 20-60 Вт 0,02- 0,04 мг на 100 пайок;

n при лудінні зануренням у припій (на 1 м² поверхні ванни) 300-500 г/м²∙год;

n при лудінні і пайці хвилею (на 1 м² поверхні хвилі) 3000-5000 мг/ м²∙год;

Залишки флюсу після операцій лудіння і пайки містять свинець, який може надходити у повітря робочої зони. Залишки флюсу від 1000 пайок, виконаних електропаяльником, містять 0,4 мг свинцю.

Кількість оксиду вуглецю, який надходить у повітря робочої зони при випалі 1 гр. ізоляції при температурі 800-900 ^оС приведено нижче.

 

 

Матеріал.	Кількість, мг/г.	Матеріал.	Кількість, мг/г.
Вініпласт.		Бавовна.
Поліхлорвініл.		Шовк.
Поліетилен.		Шовк і вініпласт.
Фторопласт.		-	-

 

*При випалі фторопластової ізоляції, крім оксиду вуглецю, у повітря робочої зони виділяється 3 мг фтористого водню на 1 г ізоляції.

 

Знаючи питоме утворення аерозолю свинцю при проведені процесу пайки та лудження, можна визначити концентрацію аерозолю свинцю в повітрі робочої зони, (мг/м³).

При ручній пайці за формулою:

 

C=0,6∙y∙n∙t∙N/ V,

 

де: y- питоме утворення свинцю, мг/ 100 пайок;

n- кількість пайок у хвилину, шт.;

t- тривалість зміни, год.;

N- кількість робочих місць, на яких ведеться пайка, шт.;

V- об'єм повітря /приміщення/, м³;

При лудженні зануренням у припій за формулою:

 

C = y∙S∙t/ V,

де: S - площа поверхні ванни, м².

При пайці і лудженні хвилею за формулою:

 

С = y∙S∙t/ V,

де: S - площа поверхні хвилі, м².

Концентрація оксиду вуглецю або фтористого водню при випалі ізоляції можна визначити по формулі:

 

C=y₁∙m/ V,

 

де y₁ - питоме утворення оксиду вуглецю або фтористого водню при випалі 1 г ізоляції, мг/г;

m - маса ізоляції, що обпалюється, г.

 

 

Додаток Б

 

Гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП.

Стандартом ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" встановлені допустимі рівні впливу ЕМП радіочастот.

 

 

параметр	Граничні значення у діапазонах частот, МГц	параметр	Граничні значення у діапазонах частот, МГц
0,06-3	3-30	30-300	0,06-3	3-30	30-300
Егд, В/м				ЕН Егд, (В/м)^2·год
Нгд, А/м		-	-	ЕН Нгд, (А/м)^2·год

 

Е_гд,; Н_гд, – гранично допустимі значення напруженості електричного та магнітного поля, В/м, А/м;

ЕН _Егд; ЕН _Нгд - гранично допустимі значення енергетичного навантаження на протязі робочого дня, (В/м)²·год, (А/м)²·год

 

 

Додаток В

 

Теплостійкість деяких електроізоляційних матеріалів

 

Матеріал	Теплостійкість, С°	Матеріал	Теплостійкість, С°
Амінопласт		Політетрафторетилен
Азбест		Поліхлорвініл
Віск		Радіопорцеляна
Каніфоль		Гума
Капрон		Слюда
Карболіт		Текстоліт
Лакотканина		Фібра
Микалекс		Целулоїд
Озокерит		Церезин
Органічне скло		Шелак
Парафін		Ебоніт
Полістирол		Електрокартон
Поліетилен

 

Додаток Г

 

Вибір типу і визначення необхідної кількості вогнегасників

(ГОСТ 3675-98, ISO 3941-77)

 

Вибір типу і визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється в залежності від їхньої вогнегасної спроможності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин і матеріалів у приміщенні або на об'єкті, що підлягає захисту.

· клас А - пожежі твердих речовин, в основному органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

· клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, що плавляться;

· клас С - пожежі газів;

· класD - пожежі металів і їхніх сплавів;

· клас (E)* - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Крім перерахованих параметрів, приймається до уваги також категорія приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки.

 

Рекомендації по оснащенню виробничих приміщень переносними вогнегасниками
Категорія приміщення.	Гранична площа захисту, м^2	Клас пожежі	Пінні і водяні вогнегасники місткістю 10 л.	Порошкові вогнегасники місткістю, л	Хладонові вогнегасники місткістю 2(3) л.	Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л
			2(3)	5(8)
А, Б, В (горючі гази і рідини)		A B C D (E)	2++ 4+ - - -	- - - - -	2+ 2+ 2+ 2+ 2+	1++ 1++ 1++ 1++ 1++	- 4+ 4+ - -	- - - - -	- - - - 2++
В		A D (E)	2++ - -	4+ - -	2++ 2+ 2++	1+ 1++ 1+	- - 2+	- - 4+	2+ - 2++
Г		B C	2+ -	- 4+	2++ 2++	1+ 1+	- -	- -	- -
Г, Д		A D (E)	2++ - -	4+ - 2+	2++ 2+ 2++	1+ 1++ 1+	- - 2+	- - 4+	- - 2++
Будинки та споруди суспільного призначення.		A (E)	4++ -	8+ -	4++ 4++	2+ 2+	- 4+	- 4+	4+ 2++

 

* 1. Максимальна площа можливого вогнища пожеж класів А та В у приміщеннях, у яких передбачається використання вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасної спроможності застосовуваних вогнегасників.

2. Для гасіння вогнищ пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС (Е); для класів В, С та (Е) - ВС (Е) або АВС (Е) ікласу D - D.

3. “++” - позначені вогнегасники що рекомендуються до оснащення об'єктів; знаком “+” - вогнегасники,

застосування яких можливе лише при відсутності рекомендованих вогнегасників і при наявності відповідного обгрунтування; знаком “-” - вогнегасники, що не припускаються до оснащення об'єктів.

 

 

Рекомендації по оснащенню виробничих приміщень пересувними вогнегасниками
Категорія приміщення.	Гранична площа захисту, м2	Клас пожежі	Повітряно-пінні вогнегасники місткістю 100 л.	Комбіновані вогнегасники місткістю(піна, порошок) 100 л	Порошкові вогнегасники місткістю 50(100) л	Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л
25(40)
А, Б, В (горючі гази і рідини)		A B C D (E)	1++ 2+ - - -	1++ 1++ 1+ - -	1++ 1++ 1+ 1++ 1+	- - - - 2+	3+ 3+ 3+ - 1++
В (крім горючих газів і рідин)		A B C D (E)	1++ 2+ - - -	1++ 1++ 1++ - -	1++ 1++ 1+ 1++ 1+	4+ - - - 1+	2+ 3+ 3+ - 1+

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

Категорії виробничих приміщень і будівель за вибухопожежною

Та пожежною небезпекою

 

Категорії	Речовини що використовуються та умови їх використання
А – вибухопожежо- небезпечні	Займисті гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск >5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, при якій розвивається надлишковий тиск вибуху >5 кПа.
Б –вибухопожежо- небезпечні	Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху >28°С та горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні >5 кПа.
В – пожежо- небезпечні	Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.
Г – пожежо- небезпечні	Негорючі речовини та матеріали у гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які використовуються або утилізуються як паливо.
Д – пожежо- небезпечні	Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. (Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження обладнання та гідроприводах в кількості не більше 60 кГ на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, а також кабельні електропроводки до обладнання).