Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця

Студентам, що розробляють теоретичні дипломні роботи, слід відобразити ергономічні вимоги до робіт, що виконувались в кабінетах дипломного проектування, в лабораторії, на ЕОМ. В розділі необхідно проаналізувати гігієну розумової праці і передбачити заходи, що попереджують нервові захворювання і підвищують працездатність персоналу, зайнятого розумовою працею [3,7,47,48].

Причиною аварiй i травматизму часто є небезпечнi дiї працюючих /до 30%/, це, перш за все, психофiзiологiчнi чинники /невiрна реакцiя на команди, що надходять, перебування в станi психологiчної напруги, перевтомлення i т. iн./.

В дипломному проектi необхiдно оцiнити апаратуру, що використовується, (розроблений макет, стенд, програму), технологiю, що застосовується при експлуатації, робоче мiсце з урахуванням всiх вимог ергономiки, оскiльки роль психологiчного i фiзiологiчного стану людини-оператора дуже важлива для надiйної i безаварiйної роботи.

Студентам-дипломникам необхiдно в своїх дипломних проектах розглянути питання гiгiєни розумової праці електромеханіків, електромонтерів електрозв’язку, а також iснуючi системи заходiв по пiдтриманню їхньої високої працездатностi i здоров'я.

При виконаннi даного пiдроздiлу необхiдно пам'ятати, що кiнцевою метою є створення для працюючих оптимальних умов працi, що включають в себе:

А. При розробцi i конструюваннi макету, стенду i т. iн. безпеку людей, збереження матерiальних цiнностей в процесi роботи; наявнiсть страховки виробу, що розробляється, вiд випадковостей; неможливiсть випадкового вмикання макету, стенду; наявнiсть добре помiтного i доступного з мiсця керування головного вимикача; надiйну сигналiзацiю про небезпечну змiну робочих параметрiв; надiйнiсть спроектованого виробу /дублювання керування, наявнiсть блокування, сигналiзацiї аварiйної небезпеки i т.iн./; вiдповiднiсть навантажень фiзiологiчним i психологiчним можливостям людини; гiгiєну працi; зручнiсть роботи з макетом /розташування i розмiри робочого мiсця, робоча поза, тип i розташування органiв керування i iндикацiї в вiдповiдностi з антропометричними показниками, допустимi рiвнi зусиль, що прикладаються до органiв керування/; забезпечення свободи доступу до робочого мiсця i можливiсть залишити його у випадку небезпеки; можливiсть достатньо iнформативного огляду, огляду виробничої дiльницi i органiв керування.

При проектуваннi необхідно враховувати принципи художньої естетики, при цьому необхiдно звернути увагу на наступнi питання: наявнiсть композицiйного зв'язку мiж окремими елементами; узгодження пропорцiй, форм та кольорового рiшення з умовами експлуатації макету, стенду; мiнiмальнi розмiри виступаючих частин, вузлiв, деталей; вiдсутнiсть зазорiв, де може накопичуватись пил i бруд; зовнiшнiй вигляд деталей кріплення; використання прогресивних матерiалiв; врахування сучасних досягнень науки i технiки.

Б. При експлуатацiї апаратури - обладнання робочого мiсця електромеханіка зв’язку; загальну компоновку робочого мiсця; робочі меблі; тип i розташування органiв керування та iндикацiї; наявнiсть сигналiзуючих приладiв, головного вимикача; вiдповiднiсть рухiв оператора при виконаннi роботи фiзiологiчним i психологiчним можливостям людини, а також принципам економiї рухiв; зовнiшнiй вигляд робочого мiсця з точки зору технiчної естетики; кольорове рiшення i естетична гармонiйнiсть; зручнiсть виконання робiт по наладцi, огляду та ремонту апаратури, i iншi заходи.

При проектуваннi робочих мiсць необхiдно виконувати ергономiчнi вимоги, встановленi ССБТ /ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ12.2. 033-78, ГОСТ 12.2. 049-80, ГОСТ 12.4. 026-76/ i стандартами системи “людина-машина” /ГОСТ 21480-76, ГОСТ 21752-76, ГОСТ 21753-76, ГОСТ 21786-76, ГОСТ 21829-76, ГОСТ 21873-76, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 23000-78/ i т. iн.

Студенти, що виконують дипломнi роботи, повиннi розглянути ергономiчнi вимоги при роботi на ЕОМ в лабораторіях технікуму, цехах ШЧ та ОЦ; вивчити питання гiгiєни розумової працi i розробити заходи по усуненню можливих неврозiв, психосоматичних розладiв i iнших захворювань у осiб, що займаються в основному розумовою працею /ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99/.

 

Пожежна безпека

Необхідно вказати всі вибухо- та пожежонебезпечні речовини і матеріали, що знаходяться на даному робочому місці і в приміщенні загалом, навести їх вибухо- та пожежонебезпечні характеристики (можливо, у вигляді таблиці). Слід провести короткий аналіз можливих місць і причин загорань і вибухів у приміщенні.

Визначити (розрахувати) категорію приміщення щодо вибухо-пожежонебезпечності, вказати вибухонебезпечну зону, пожежонебезпечний клас даного приміщення [50,51]. Потім слід вибрати засоби пожежогасіння (первинні або автоматичні установки пожежогасіння), засоби пожежної сигналізації.

В цьому пiдроздiлi дипломник дослiджує системи запобiгання пожежi i вибуху, пожежо - i вибухозахисту апаратури в процесі її ремонту, розробляє заходи по забезпеченню безпечних умов працi i зменшенню впливу на навколишнє середовище продуктiв горiння.

Аналiз пожежної безпеки технологiчного процесу ремонту та експлуатації апаратури /цех, дiлянка, лабораторiя/ необхiдно починати з пожежних характеристик речовин i матерiалiв, що застосовуються, а також речовин, що утворюються в процесi технологiчних операцiй, якi використовуються при експлуатацiї та ремонті спроектованої апаратури, або в режимi перевантаження i короткого замикання (КЗ). При розробці технологічного процесу ремонту апаратури або технологічного процесу її експлуатації особливу увагу необхiдно звернути на застосування займистих i важкозаймистих матерiалiв /дерево, пластмаси, iзолюючi матерiали, лаки, фарби i т.iн/, вказати температуру спалаху, самозаймання, займання, межi займання, схильнiсть до самозаймання, електризацiї, категорiю вибухонебезпечної сумiшi i т. iн, посилаючись при цьому на ССБТ /ГОСТ12.1. 004-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.033-81, ГОСТ12.1.018-93/.

Можливу концентрацiю газiв, пару, пилу або волокон i вiдсоток об’єму вибухонебезпечної сумiшi в виробничому примiщеннi встановлюють розрахунковими способами (отримати під час переддипломної практики). Розрахунковi значення порiвнюють з концентраційними межами займання. Використовуючи ОНТП 24-86 (НАПБ Б.07.005-86, НАПБ Б.03.002-2007), встановлюють категорiю виробничого примiщення по пожежо- i вибухонебезпечностi. Необхiдно також проаналiзувати всi можливi причини пожежі i вибухiв як при експлуатацiї апаратури, так i при проведеннi вiдповiдних технологiчних процесiв, що використовуються при її ремонті.

Безпека роботи апаратури після ремонту в значнiй мiрi залежить вiд вiдповiдностi її умовам навколишнього середовища, в якому вона буде експлуатуватись. Згiдно з ПУЕ (ДНАОП 0.00-1.32-01) та ОНТП 24-86 (НАПБ Б.07.005-86, НАПБ Б.03.002-2007) всi примiщення подiляються на сухi, вологi, жаркi, запиленi, з хiмiчно активним середовищем, пожежо - i вибухонебезпечнi. Необхiдно в вiдповiдностi з ПУЕ (ДНАОП 0.00-1.32-01) класифiкувати робочi зони примiщення, де обробляються, зберiгаються або утворюються пожежо - i вибухонебезпечнi речовини i визначити клас примiщення з точки зору пожежо - i вибухонебезпеки.

Основнi системи запобiгання пожежi i вибуху передбачають правильний вибiр рiвня i типу пожежо- та вибухозахисту апаратури, стенду, макету i т. iн. / ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.2.020-76, ГОСТ 17494-72, ПУЕ тощо/, обгрунтування теплостiйкостi матерiалiв, що застосовуються при ремонті, з вказiвкою температури як в зонах максимального нагрiву всерединi апаратури, так i самого її корпусу; обгрунтування перетину мережевого шнура живлення i монтажних провiдникiв, що застосовуються, ширини дорiжок друкованих плат, вибiр iзоляцiї з вказiвкою робочої i пробивної напруг iзоляцiї; визначення вiдстанi мiж струмоведучими частинами з метою запобiгання електричного пробою; пiдбiр електро - i радiоелементiв /ЕРЕ/, що є джерелами видiлення тепла; обгрунтування конструктивного рiшення розташування ЕРЕ, режиму їхньої роботи i механiчної мiцностi; забезпечення необхiдного вiдведення тепла вiд ЕРЕ, вузлiв i блокiв апаратури;, вибір ЕРЕ та монтажних проводів повинен забезпечувати безперебійну роботуту електричних схем захисту апаратури вiд перевантажень /реле, автомати струмового захисту, швидкодiючi безконтактнi електроннi схеми, плавкi запобiжникi i т.iн./.

Необхідно також вказати ступiнь вогнестiйкостi будинкiв i споруд, вiдзначити необхiднiсть влаштування протипожежних перепон /СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.09.02-85/.

Студент-дипломник, що проводить дослiдження в лабораторiї, повинен навести схему шляхiв евакуацiї людей з примiщень при пожежi i розрахувати час їхньої евакуацiї. Максимальна вiддаленнiсть робочих мiсць вiд евакуацiйних виходiв i необхiдний час евакуацiї визначається згідно з СНиП 2.01.02-85 i СНиП 2.09.02-85.

Необхідно розглянути можливість застосування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння у відповідності до вимог ДБН В.2.5-13-98 і, у разі необхідності, описати порядок їх роботи i навести вiдповiднi схеми. Вибирати тип, кiлькiсть i розмiщення первинних засобiв пожежегасіння /вогнегасників/ у робочих примiщеннях необхідно у вiдповiдностi з ГОСТ 12.4.009-83, ДСТУ3675-98 і ISO 3941-77.

За наявністю процесiв, що супроводжуються утворенням зарядiв статичної електрики, необхiдно розробити комплекс заходiв, що забезпечать зниження небезпеки вибуху або пожежi вiд iскрового розряду в вiдповiдностi з ГОСТ 12.1.018-93 і ГОСТ 12.4.124-83. Захист вiд блискавок будинкiв i споруд необхiдно проектувати в вiдповiдностi з ВСН 1-77, РД 34.21.122-87 (додаток С,D.I).