Вартість (цінність): альтернативні теорії.

Зміст трьох теорій вартості, які є найбільш поширеними в економічній науці: теорії трудової вартості, суб’єктивно-психологічної теорії вартості і неокласичної теорії вартості. Теорія трудової вартості серед представників вітчизняної і російської політекономії має найбільше прихильників. Її основоположниками є такі всесвітньо відомі вчені-теоретики, як А. Сміт, Д. Рікардо і К. Маркс.

Суб’єктивно-психологічна теорія вартості. Марксова теорія вартості багатьох економістів останньої третини ХІХ ст. вона не задовольняла. У 70-ті рр. ХІХ ст. австрійська школа політичної економії на чолі з відомим австрійським економістом К. Менгером, розгорнула наступ на трудову теорію вартості. Для обґрунтування своєї концепції вартості вони застосували суб’єктивно-психологічний підхід до визначення цінності речей, використавши для цього теорію граничної корисності. Незалежно від австрійської школи цю теорію розробляли англійський економіст В. Джевонс, швейцарський Л. Вальрас, а згодом розвинули це вчення австрійські економісти Е. Бем-Баверк, Ф. Візер та італійський економіст. В. Парето. Неокласична теорія вартості. Найбільш прийнятною теорією вартості (і найбільш детально опрацьованою) слід вважати розробки таких видатних економістів неокласичного напряму, як А. Маршалл і П. Самуельсон. На наш погляд, є вагомі підстави підтримати саме цей напрям обґрунтування сутності даної категорії, а не класичний, у тому числі й марксистський

 

Закон вартості

Закон вартості – особливий економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення. Закон вартості виражає по-перше, внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між індивідуальним і суспільно-необхідним робочим часом. Згідно із законом вартості мінові пропорції при обміні товарів регулюються суспільно необхідними витратами. Змушуючи товаровиробників знижувати індивідуальну вартість їхніх товарів, цей закон є рушійною силою розвитку продуктивних сил. Другою рисою закону вартості є обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільно необхідної праці. У цьому разі він діє у сфері обміну. Третя риса закону вартості – наявність сталих зв’язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, за якої здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Четвертою важливою рисою цього закону є наявність сталого зв’язку між попитом і пропозицією. Якщо їх відносна рівність порушується, то обмін товарів здійснюється не відповідно до кількості витраченого на них суспільно необхідного робочого часу. Так, за недостатньої кількості товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, вироблені за гірших умов, а за надлишкової їх кількості – виготовлені за найкращих умов.

Закон вартості, по-п’яте, виражає внутрішньо необхідні зв’язки між працею виробника товарів у минулому і теперішніми умовами виробництва. Тому вартість товарів зумовлюється не тим робочим часом, який витрачено на їх виробництво, а тим, який витрачено на їх відтворення

По-шосте, цей закон виражає внутрішньо необхідні і сталі зв’язки між вартістю й цінами товарів. Тому він керує рухом цін так, що зменшення або збільшення необхідного робочого часу веде до зниження або підвищення цін виробництва. Основні функції закону вартості. Закон вартості є: 1) стихійним регулятором товарного виробництва в поєднанні з іншими економічними законами; 2) рушійною силою стихійного розвитку продуктивних сил; 3) основною диференціації товаровиробників. Дія закону вартості поряд з іншими факторами сприяє формуванню ринкової економіки та її еволюції.

 

 

Сутність грошей

Гроші - невід'ємна частина нашого повсякденного життя і неможливо віднайти сфери життя, де не потрібно би було застосувати гроші.

Існували та існують різні точки зору на проблему суті грошей. Серед найпоширеніших, що гроші - це:засіб платежу або засіб обміну;функції, які вони виконують; засіб обміну;

це загальний еквівалент, через який вимірюється вартість усіх товарів та послуг;гроші - це ті функції, які вони виконують.

Проста і розвинута форми товарного виробництва

Товарне господарство, в якому продукти виробляються для обміну самостійними дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо являє собою просту форму товарного виробництва. Вона представляє клас приватних власників міста і села, який займається дрібним виробництвом або дрібною торгівлею, застосовує особисту працю або працю членів сім’ї, іноді найману працю і живе на доходи свого господарства. Просте товарне виробництво виступає як перша форма товарного виробництва, яка ніколи, за рідкісним винятком, не була головною ні в докапіталістичних, ні, ясна річ, у капіталістичному суспільствах.Навіть в умовах рабовласництва за дуже нерозвинених товарних відносин існували вільні землероби і ремісники, які виробляли продукти не тільки для себе, для власного споживання, але й для продажу. За феодалізму більшість селян перебувала в кріпацькій залежності від поміщиків, господарства мали натуральний або напівнатуральний характер, але водночас у селян, які відбували панщину, або тих, які платили натуральний оброк, утворювалися надлишки, що надавало їхньому господарству напівнатурального характеру і дозволяло певну частину цих надлишків продавати на місцевих ринках. Крім того, були некріпацькі селяни, яких зобов’язували сплачувати податки. Це були дрібні самостійні виробники, що вивозили частину створеної ними продукції землеробства і тваринництва на ринок для продажу з метою сплати податків і придбання необхідних товарів. Самостійні ремісники вільних міст майже всю продукцію виробляли для продажу. Цьому сприяло існування селянського ринку, де ремісники збували свою продукцію і купували сировину та продовольство. В міру розкладу феодальних відносин, під ударами товарного виробництва і грошового обігу просте товарне виробництво і дрібна буржуазія дедалі активніше розвиваються. Дрібне виробництво в місті і на селі стає переважаючим серед самодіяльного населення.З розвитком капіталізму, концентрацією і централізацією виробництва значення простого товарного виробництва в розвинутих країнах швидко зменшується. Розвиток важкої промисловості привів до обмеження ремесла там, де воно тривалий час мало масову базу.

Виникнення та еволюція грошових відносин.

Виникнення та розвиток товарного виробництва супроводжується появою та еволюцією грошей — наймобільнішим і найгнучкішим видом власності. Від їх успішного функціонування залежить реалізація величезної маси товарів і послуг у сучасному суспільстві, стабільність і ефективність економічної системи. Водночас гроші самі е товаром, який користується попитом і пропозицією і має певну ціну. Тому еволюція грошей супроводжується виникненням грошових систем, на розвиток яких впливають закони товарного виробництва і, у свою чергу, підпорядковується властивим лише цьому виду власності законам, порушення яких є передумовою виникнення інфляції. Очевидно, що закономірності виникнення та еволюції грошей і грошових систем, закони їх розвитку, основні причини інфляції, її сутність та наслідки для народного господарства є важливим об'єктом дослідження економістів.

 

 

Функції грошей

Гроші в тих чи інших ситуаціях при укладанні тих чи інших угод виконують певні функції:міри вартості;засобу обігу;засобу платежу;засобу нагромадження;світових грошей.

Міра вартості. За допомогою грошей визначається вартість тих чи інших товарів та послуг. Гроші в цьому випадку виступають своєрідним масштабом для зіставлення. Цю функцію гроші виконують при визначенні ціни на той чи інший товар.

Засіб обігу. Цю функцію гроші виконують у процесі обміну, руху товарів від виробника до споживача. Безпосередньо ця функція виконується грошима під час придбання нами будь-яких товарів та послуг. Засіб нагромадження. Накопичення грошей на рахунку з метою придбання товарів та послуг в майбутньому.

Засіб платежу. Цю функцію гроші виконують у випадках плати за використані ресурси коли виникає борг. Заробітна плата, рента, оплата кредиту, комунальних послуг є прикла­дами виконання грошима функції платежу.

Світові гроші - цю функцію гроші виконують під час економічних взаємовідносин між державами, а саме в ситуації надання грошей в кредит, розрахунків по боргах.

Еволюція грошей

Відповідно до еволюційної концепції появи грошей на першому етапі виникнення грошей в якості при розрахунках використовуються товари. Такий товар відокремлюється в окремій місцевості, як результат розвитку товарних відносин. Обмін товару на товар в умовах широкого асортименту є ускладненим і може вимагати великої кількості обмінних операцій. За таких умов відокремлюють товар, який буде загальноеквівалентним. Головною властивістю даного товару є визнання його в якості загального еквіваленту, що в свою чергу обумовлено здатністю швидко обмінюватись на інші товари, дана здатність одержала назву ліквідність. В якості грошей можуть використовуватись: худоба, хутро, мушлі, камінці. Тривалий час в якості грошей використовувались металеві вироби. Такий обіг започатковує появу металевих грошей. І етап – поліметалізм (в якості грошей використовуються багато різних металів: золото, срібло, мідь, залізо).Тривалий час цінність таких грошей визначалась іх вагою. В різних країнах в обігу знаходяться різні метали і металеві гроші відрізняються між собою за вагою. ІІ етап – на початку XVIIІст. світ опиняється в стані біметалізму. Зникає потреба в використанні багатьох металів. Обмінні процеси обмежуються золотом і сріблом. Це відбувається як результат розвитку зовнішньої торгівлі. Срібні монети використовуються для повсякденних розрахунків, в золотих монетах зберігається багатство. ІІІ етап – в середині ХІХ ст.. починається епоха монометалізму (один метал) єдиний метал – золото. З обігу зникає срібло і використовується лише золото. Одночасно з епохою монометалізму починаються розвиватися кредитні гроші. Кредитні гроші – це грошові зобов’язання щодо проведення розрахунків у майбутньому. Кредитні гроші започатковують епоху паперових грошей. Обіг паперових грошей дешевший і вигідніший за металеві.

Наприкінці ХІХ ст. паперові гроші витісняють з обігу металеві гроші,тому що їх обіг дешевший і вигідніший для держави. Лише у 1976-1978рр. в світі запроваджується ямайська грошова система, згідно якої сучасні гроші не прив’язані ні до чого. Електронні гроші – як результат розвитку інформаційних технологій з’являються електронні гроші. Це гроші у вигляді записів на банківських рахунках. Інтернет-гроші. Якщо електронні гроші прив’язані до національної валюти, то інтернет-гроші не прив’язані до жодної валюти і їх обіг не регулюється. Ці гроші використовуються у розрахунках і фактично обмінюються на товари і послуги.