Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації

Аскоміцети (сумчасті гриби) -вищі гриби з багатокліт. міцеліємНайхарактернішою рисою грибів цього класу є статеве сумчасте споро ношення, завдяки чому вони і отримали свою назву. Клітинна оболонка аскоміцетів містить хітин і глюкани, целюлоза не виявлена.

Розмножуються безстатево (за допомогою конідій), вегетативно (частинами міцелію, поділом клітини та брунькуванням, склероціям) та статево (за доп. аскоспор). Конідії утв. на галоїдному міцелію екзогенно. Статевий процес гематенгіогамія, вміст гаметангії недиференц., багатоядерний. Внаслідок статевого процесі утв. сумки аски, в яких дозріває 4-8 аскоспор (сумкоспор). Сумки утв. внаслідок розростання однієї клітини. В одних видів сумчастих грибів сумки утв. на поверхні міцелію, в інших – в плодових тілах. Крім сумок в плодових тілах містяться безплідні тонкі гіфи-парафізи. У сумчастих грибів зустріч. три типи плодових тіл: закриті (клейтокарпії), напіввідкриті (перитеції) і відкриті (апотеції). У деяких видів сумки утв. суцільний шар (так званий гіменіальний) на поверхні плодового тіла, яке має вигляд шапки і ніжки.

Класифікація сумчастих грибів базується на наявності або відсутності плодових тіл, типів плодових тіл, а також способі утв. сумок.

Підклас Геміаскоміцети (Голосумчасті)(Hemiascomycetidae) – примітивні аскоміцети, хар. тим, що його представники не мають плодових тіл (сумки розвивабться на поверхні міцелію) і не мають жіночого статевого органа архікарпа; сумки розвиваються із зиготи. У представників порядку Ендоміцетові сумки розташовані на міцелії поодиноко. У типового представника цього порядкі – дріжджів, справжнього міцелію немає, вегетативне тіло представлене поодинокими клітинами, клітини розмножуються брунькуванням або поділом, а сумки утв. як поодинокі клітини. Переважна більшість ендоміцетів – сапрофіти.

Для представників підкласу Еуаскоміцети характерна наявність всіх типів плодових тіл і жіночого статевого органа архікарпа. Сумки розвив. із аскогенних гіфів, які утв. після запліднення на аскогоні. Безстатеве розмноження здійснюється конідіями. Підклас досить великий і різноманітний і включає велику кількість порядків, які різняться будовою, формою і способом розвитку плодових тіл.

Порядок Еуроцієві (Плектаскові) хар. закритими плодовими тілами, мікроскопічно малими клейстотеціями з довільно розташ. сумками. аскоспори звільняються після загнивання плодових тіл

Рід Аспергілус – однокліт. нерозгал. конідвієносці з ланц. однокліт. конідій. Сумчасе споронош. утв. рідко. Має вигляд плісняви,виклик. аспергильози у тв. та люд. Розвив. на хлібі, взутті, варених овочах.

Рід Пеніціліум – багатокліт. розгал. у вигл. китиці конідієносець, який несе конідії, міцелій утв. блакитну або зеленувату плісняву. Здат. утв. антибіотики: пеніцил, біоміцин. Викор. для отрим. сирів (рокфор) та антибіот.

Порядок Ріжкові (Clavicipitales) – клавіцепс пурпуровий або ріжки пурпурні виклик. захв. злак. росл.. Ознаки порядку: плод. тіла – справжні перитеції, сумки досить довгі циліндричні, з потовщ. на верхівці стінкою, аскоспори ниткоподібні, спори розміщ. паралел. пучками і викид. по черзі. В циклі розвитку спостеріг. чергув. конідійного і сумчастого споронош., міцел. та склераціал стадії.

Порядок Дискоміцети (Discomycetidae) - плодові тіла у вигл. апотеціїв, аскоспори звільн. активно за доп. тургор. тиску. зменш., а далі зовсім зникає конідійне спорон.. Віднос. порядки Гелоцієві, Пецицієві, Трюфельні

 

Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.

Клас Магноліопсиди вкл. 8 підкласів, 429 родин, близько 10 000 родів і не менше 190 000 видів.

Ознаки: 1. Зародок має 2 сімядолі (виняток редька, нічна красуні Родина Капустяні)

2. Сімядолі латеральні (мають бічне розташування), в однодол.-термінальне (знах на верхівці пагона)

3. Коренева система – стрижнева, але може бути і мичкувата.

4.У кореня мало тяжів первинної деревини, у однодол. – поляархний

5. Стебло – одне коло провідних пучків,видно кору і серцевину, в однодол. пучків багато.

6. Наявний камбій

7. Листки: мають піхви і прилистки, бувають розсічені та складні, сітчасте жилкування

8. Формула квітки Са₅Со₅А₅₊₅G₅

9. Розміщення мікроспор – симультанний тип утворення мікроспор, 4 мікроспори розміщ. тетраедром, в однодол.- сукцеданний, 4 мікроспори розташ. в одній площині.

Підкласи:

1. Підклас Магнолііди (латаття біле, магнолія зірчаста)

2. Ранункуліди (клематіс цілолистий, мак снотворний, чистотіл великий)

3. Гвоздиковидні або Каріофіліди (зірочник, буряк звичайний, гречка їстівна)

4. Гамамеліди (Дуб звичайний, береза поникла, горіх грецький)

5. Діленііди (диня посівна, огірок посівний, тополя біла)

6. Розиди (яблуня, горох посівний,)

7. Ламііди (паслін чорний, картопля, помідор їстівний)

8. Айстериди (соняшник однорічний, нагідки лікарські)

 

 

Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.

Клас Ліліопсиди – Liliopsida - Зародок з 1 сім`ядолею. Листки з паралельним жилкуванням, рідше - дугоподібне. Листки звичайно не розчленовані на черешок і пластинку. Провідна система стебла звичайно складається з багатьох окремих провідних пучків без камбію. У флоемі немає паренхіми. Звичайно немає ясної диференціації кори і серцевини. Мичкувата коренева система. Звичайно трави, іноді вторинні деревоподібні форми. Квітки звичайно 3-членні.