Тема 6.5. Розробка управлінського рішення в менеджменті

Управлінське рішення – це аргументоване єдино вірне рішення, яке прийняте в результаті проведеного аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування та вибору альтернативи із великої кількості варіантів досягнення конкретної цілі.

Якість управлінського рішення – це сукупність параметрів рішення, що забезпечують реальність його реалізації при оптимальному здійсненні поставленої мети.

Процес прийняття рішення складається з наступних етапів:

- виявлення проблеми та формулювання цілі;

- пошук інформації та її обробка;

- виявлення можливості ресурсного забезпечення;

- ранжирування цілей;

- формування задач (завдань);

- оформлення необхідної документації;

- реалізація завдань.

До параметрів якості управлінського рішення відносяться:

1) показник ентропії, тобто показник кількісної невизначеності проблеми.

Якщо проблема формулюється тільки якісно, то показник ентропії наближається до одиниці.

Якщо усі показники виражені кількісно, то показник ентропії наближається до нуля;

2) ступінь ризику вкладання інвестицій.

Прийняття управлінського рішення щодо вкладання інвестицій з метою реалізації нового проекту невід’ємно залежить від розрахованого ступеню ризику вкладання інвестицій.

Чим нижче ступінь ризику вкладання інвестицій, тим вище якість управлінського рішення;

3) ступінь ймовірності реалізації рішення за показниками якості, витрат та строків;

4) ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним, на основі яких вона була розроблена (або ступінь точності прогнозу).

 

Прийняття будь-якого якісного управлінського рішення дуже складний і трудомісткий процес, що потребує значних витрат часу і коштів.

До основних умов забезпечення високої якості управлінського рішення належать:

- застосування наукових підходів менеджменту;

- вивчення впливу економічних законів на ефективність управлінського рішення;

- забезпечення якості усіх параметрів системи розробки рішень;

- застосування методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання і економічного обґрунтування кожного рішення;

- структуризація проблеми;

- забезпечення багатоваріантності рішень;

- правова обґрунтованість рішень, що приймаються.

 

Безумовно, що обирають єдине вірне управлінське рішення з великої кількості розроблених варіантів. Для чого їх необхідно проаналізувати.

Здійснюючи аналіз управлінських рішень необхідно дотримуватись певних принципів.

До принципів аналізу відносять:

1) принцип єдності аналізу та синтезу передбачає розподіл на складові частини аналізованих явищ з метою вивчення їх властивостей і взаємозв’язку між ними;

2) принцип визначення ведучої ланки, тобто ранжирування факторів за їх значущістю при досягненні поставленої мети;

3) принцип співставлення варіантів аналізу за різними параметрами: обсягу, якості, строкам, методам отримання інформації тощо;

4) принцип оперативності аналізу спрямовано на скорочення часу виконання робіт за рахунок реалізації принципів раціональної організації часткових процесів (пропорційність, ритмічність, паралельність, безперервність) і за рахунок автоматизації інформаційного забезпечення;

5) принцип кількісної визначеності полягає у кількісному визначенні параметрів управлінських рішень.

 

При аналізі управлінських рішень застосовуються різні методи в залежності від цілей аналізу:

1) метод порівняння дозволяє оцінити роботу фірми на основі порівняння показників та їх відхилення від планових, встановити причини та визначити резерви;

2) індексний метод застосовується при вивченні складних явищ, елементи яких не вимірюються. Він дозволяє за допомогою втілення індексів порівнювати між собою складні явища, або здійснювати це на основі приведення аналізованих величин до загального виміру, тобто до їх грошової оцінки, або до трудових витрат тощо;

3) балансовий метод ґрунтується на співставленні взаємопов’язаних показників господарської діяльності з метою аналізу їх взаємного впливу та визначення резервів підвищення ефективності виробництва;

4) метод елімінування полягає у дослідженні впливу одного фактору на узагальнені показники господарсько-виробничої діяльності, при цьому виключається з розгляду дія інших факторів;

5) графічний метод є засобом ілюстрації господарських процесів з розрахунком необхідних показників та оформлення результатів аналізу у вигляді діаграм та графіків;

6) функціонально-вартісний аналіз – це метод системного дослідження з метою підвищення корисного ефекту на одиницю сукупних витрат на протязі життєвого циклу об’єкта (застосовується при плануванні використання ресурсів та підвищення рівня якості товару);

7) економіко-математичні методи аналізу застосовується для вибору оптимального варіанту управлінського рішення на основі аналізу діяльності підприємства в існуючих умовах.

 

Визначальну роль у прийнятті та реалізації управлінських рішень відіграють застосовані методи менеджменту.

Розробка і реалізація управлінських рішень здійснюється з використанням наступних методів менеджменту: адміністративних, економічних, соціально-психологічних, балансових, сітьових (сітьові методи планування та управління).

Адміністративні методи менеджменту поділяються на:

1) систему законодавчих актів країни, до них належать державні закони, укази, постанови, державні стандарти, положення затверджені державними органами для обов’язкового застосування на території усієї країни;

2) систему нормативно-директивних та методичних документів фірми і вищестоящої організації,, до них належать стандарти, методики, положення, інструкції, а також накази, розпорядження затверджені керівництвом підприємства або вищестоящою організацією;

3) систему планів, програм, завдань, розроблених для стабільної роботи підприємства.

Економічні методи менеджменту поділяються на:

1) методи, що регулюються державою, до них належать податкова система країни та кредитно-фінансовий механізм країни;

2) методи, що регулюються фірмою, до них належать економічні нормативи функціонування фірми, система матеріального заохочування робітників, система відповідальності за якість та ефективність роботи, застосування сучасних методів менеджменту, таких як системний аналіз, прогнозування, оптимізація.

Соціально-психологічні методи менеджменту спрямовані на виконання визначеної мети колективом підприємства за умов збереження здоров’я робітників, гарного морально-психологічного клімату в колективі і виконання трудового законодавства.

Балансові методи менеджменту ґрунтуються на складанні балансів, які використовуються для визначення структури видатків, бухгалтерського обліку, фінансового аналізу.

Сітьові методи планування і управління (СПУ) – це графоаналітичні методи управління процесами в системах на основі застосування сітьових моделей. Застосування сітьових моделей в системі менеджменту дає можливість наочно представити аналізований процес, виявити його особливості і структуру, підготовити науково обґрунтований план виконання усього комплексу робіт для вирішення поставленої задачі.

Одним з методів СПУ є метод лінійних графіків. Його застосування дає можливість визначати тривалість виконання комплексу робіт, керувати даним процесом і перерозподіляти ресурси для більш ефективного їх використання. За допомогою комп’ютерних програм можливо обробляти великі обсяги даних і отримувати своєчасну та повну інформацію про фактичний стан робіт, що дозволяє корегувати прийняті рішення, прогнозувати виконання робіт та їх резерви часу.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закони України про: власність, підприємство, господарські товариства, банкрутство.

2. Ансофф И. Стратегическое управление. Пер.с англ. – М.: Экономика, 1989. -345 c.

3. Безус А.М., Безус П.І. Управління розвитком підприємства: моделі та методи. – К.: АМУ, 2008. – 152 с.

4. Безус А.М. Методи сітьового моделювання: Навчальний посібник – К.: АМУ, 2009. – 78 с.

5. Безус А.М. Сітьове моделювання в управлінні: Навчальний посібник. –К.: АМУ, 2004. – 70 с.

6. Глушков В.М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. – М.: Статистика, 1975. – 250с.

7. Клименюк М.М, Безус А.М. Оцінка складності управлінських процесів як основа удосконалення систем управління // Збірник наукових праць: Актуальні культурно-мистецькі проблеми. Організаційний аспект. – К.: ІОЦ Символ-Т, 2004. – с.229-234.

8. Клименюк Н.Н. Автоматизированные системы управления предприятиями сборного железобетона. – Киев: Вища школа, 1984. – 216с.

9. Кузьмичов А.І., Медведєв М.Г. Математичне програмування в Excel: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 320с.

10. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – К.: Хагар-Демос, 1993. – 785 с.

11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.-Дело,1992. – 745 с.

12. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: ЦНЛ, 2003. – 540с.

13. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник – К.: КНЕУ, 2001. – 336с.

14. Румянцева З.П., Саламатин Н.А. Менеджмент организации: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М. 1996. – 455с.

15. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов. Пер.с англ. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1998. – 267 с.

16. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник.-М.:ЮНИТИ,1997. – 548с.

17. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник –М.: Дело, 2002. – 448с.