Тема 1. 5. Склад системи управління

Основною метою цієї теми є опис процесів, пов'язаних з менеджментом. Це необхідно для уточнення місця менеджменту в системі взаємодіючих процесів і наук, визначення області досліджень, що належить лише цій науці.

Додаткова складність цього розмежування пов'язана з особливістю процесів управління. Вона полягає в тому, що процеси управління не існують самі по собі, у відриві від процесів, якими вони управляють. Тобто, керований процес і процес управління існують завжди в парі, невідривні один від одного й утворюють систему. Цей зв'язок може порушитися лише у випадку, коли система перестане виконувати своє призначення, тобто при її руйнуванні.

Основною метою цієї теми є опис процесів, пов'язаних з управлінням. Це необхідно для уточнення місця управління (менеджменту) в системі взаємодіючих процесів і наук, визначення області досліджень, що належить лише цій науці.

Управління – це процес впливу на об’єкт управління з метою забезпечення його цілеспрямованої поведінки в умовах, що змінюються.

В будь-якій системі (чи об’єкті), параметри якої визначені при її створенні, управління полягає в забезпеченні заздалегідь встановлених значень її параметрів при їх відхилені під впливом зовнішнього середовища. До таких систем можна віднести підприємство.

При формуванні системи управління елементи, що потребують управління, об'єднуються в об’єкт управління, а сукупність управляючих елементів створюють управляючу підсистему.

Система управління складається з об’єкта управління, якому для досягнення необхідного стану потрібне управління і з управляючої підсистеми, яка це управління здійснює.

Управляючу підсистему також називають органом управління або суб’єктом управління, а керовану - об’єктом.

Виходячи з визначення процесу Управління, необхідно звернути увагу не тільки на дві складові, які були названі: об’єкт і суб’єкт; але й на умови впливу на систему, тобто на зовнішні фактори, які впливають на зміну параметрів об’єкту. Саме це дає можливість отримати уявлення про об’єкт як про життєздатну систему, тобто систему яка існує і функціонує в умовах, що постійно змінюються і впливають як позитивно, так і негативно на неї.

Кожна система управління, за визначенням академіка В.М.Глушкова, вирішує три основні задачі:

- збір і передачу інформації об об’єкті,

- переробку інформації,

- видачу керуючих впливів на об’єкт управління.

Система управління складається з об’єкту управління, що потребує для досягнення мети управлінських впливів, і органу управління, який ці впливи здійснює (рис. 1.1)

 

 

Орган управління

1

 

 

 

3 2 4 7

 

Об’єкт управління

5 6

 

 

 

Рис. 1.1 Склад і зв’язки системи управління

 

Об'єкт управління включає усі матеріальні фактори, які необхідні для перетворення предмету праці в продукт, тобто у виробництво продукції або надання послуг.

Тобто, якщо мова йде про промислове підприємство, те це: будівлі і споруди, технологічні лінії, обладнання, інструменти й машини та персонал підприємства, прямо або побічно пов'язані із виробництвом продукції й наданням послуг.

Аналіз складу об'єкта управління дозволяє стверджувати, що об'єкт - це та частина системи управління, яка має виробничий потенціал по виготовленню продукції й/або наданню послуг, але не в змозі задіяти цей потенціал без інформаційного впливу органа управління.

Орган управління - це підсистема, яка на основі вихідної інформації й загальної мети системи виробляє управлінські рішення й передає їх об'єкту для виконання.

Ці рішення і є інформаційним впливом на об'єкт, що дозволяє задіяти потенціал об'єкта для досягнення системою мети.

За аналогією з об'єктом управління орган управління включає матеріальні й людські ресурси (фактори), які необхідні для збору й переробки вихідної інформації в готові управлінські рішення й передачі їх об'єкту управління для реалізації.

До таких ресурсів відносяться: управлінський персонал, включаючи основний і обслуговуючий, офісні приміщення, техніка, що забезпечує збір, переробку й передачу інформації.

Розглянемо істотні зв'язки в системі управління (рис. 1.1).

Залежно від мети або призначення системи орган управління одержує відповідну інформацію із зовнішнього середовища (стрілка 1).

Крім інформації із зовнішнього середовища орган управління одержує інформацію про об'єкт управління, а конкретніше про його виробничі можливості (стрілка 2).

Виробничі можливості (потенціал) - це масив даних, які характеризують максимально припустиму інтенсивність процесів і їх результатів, тобто кількість продукції, послуг, напівфабрикатів, які можливо виробити в одиницю часу. Усі ці виробничі можливості можна розуміти як обмежуючі ресурси. До ресурсів можуть бути віднесені виробничі потужності, матеріальні й трудові ресурси, кошти, час.

Якщо мати на увазі ресурси, що надходять об'єкту із зовнішнього середовища й використовуються для виробництва продукції, то надходження органу управління інформації про них відображається стрілкою 3.

Таким чином, ціль і надана вихідна інформація дозволяють органу управління розв'язати завдання, результати якої передаються (стрілка 4) об'єкту управління.

До найважливішої вихідної інформації відносяться: номенклатура продукції (послуг), матеріальних, трудових, грошових ресурсів і їх кількісні показники. Одержання цієї інформації означає для об'єкта можливість і необхідність реалізації вироблених керуючою системою планових рішень.

На вхід об'єкта (стрілка 5) надходять предмети праці (матеріальні ресурси, що підлягають перетворенню в процесі виробництва в продукцію (послуги)) і інші фактори, що беруть участь у процесі виробництва, наприклад енергоресурси, додаткова робоча сила.

Процеси виробництва, що протікають в об'єкті управління, перетворюють предмети праці в продукцію (стрілка 6).

Інформація про результати виробництва (кількості продукції і її параметрах) надходить (стрілка 7) органу управління для розробки, якщо буде потреба, рішень по регулюванню виробництва й передачі їх об'єкту управління (стрілка 4).

Таким чином, ми з'ясували основні складові системи управління, загальну схему їх взаємодії.

(Тема 1.2. Структура системи управління підприємством)

Необхідно проаналізувати процес функціонування системи управління підприємством та визначити її основні підсистеми.

Будь-яка функціонуюча система складається із двох підсистем – об'єкта управління й підсистеми управління. Але, кожна з підсистем має, у свою чергу, складну структуру.

Аналіз показує, що кожний процес управління завжди супроводжується суміжним керованим процесом. У будь-яких функціонуючих (виробничих і невиробничих) системах супутнім процесу управління є основний функціональний процес, тобто основний процес, який надає готовий продукт у вигляді послуги або товару.

Функціональний процес

Розглянемо процеси які можна віднести до функціональних.

До основного функціонального процесу організації, залежно від сфері її діяльності, можливо віднести «виробничий процес» або «процес надання послуг».

Одна з головних підсистем системи управління підприємством є процес виробництва. Це основний функціональний процес, який забезпечує виконання головної стратегічної мети підприємства (місії) по виготовленню основного продукту, тобто товару або послуги.

Виробництво – це процес перетворення вихідного матеріалу в заданий продукт шляхом залучення необхідних матеріальних та трудових ресурсів із застосуванням заданих технологій чи технік.

Результатом діяльності організації є продукт, тобто товар або послуга заради якого (якої) створюється і існує дане підприємство.

Виробничий процес (головний функціональний процес) складається з:

витратної частини, тобто ресурсів, що забезпечують виготовлення продукції;

процесу виробництва при відтворенні якого виготовляється заданий продукт;

та доходної частини, тобто реалізації виробленого продукту.

Головна економічна мета виробництва – отримання максимального прибутку. Одна з головних задач, що вирішується підприємством і впливає на досягнення цієї мети – це ефективне управління процесом виробництва.

Результатом виробництва – є виготовлена продукція (рис.1.2.).

Компонентами "входу" процесу виробництва є усі необхідні ресурси, процесом забезпечення яких займається організація виробництва.

 

Організація як процес

Слово " організація " має два різні значення: воно означає деякий процес, дію або являє собою узагальнене поняття установи, фірми, підприємства, об'єднання.

Для нас представляє інтерес організація як процес. У літературі по менеджменту важко знайти інше поняття, якому б приділялося стільки уваги. При цьому, організація (як процес) залишається одним із самих невизначених понять, що мають не тільки різноманітні, але часто й суперечливі тлумачення.

Зробимо спробу знайти місце організації в системі управління й конкретно описати поняття цього процесу.

Організація управління створює матеріальні фактори й, зрозуміло, є, як і у випадках організації матеріальних процесів, теж матеріальним процесом.

Розгляд процесів різної природи, а саме, матеріальних (виробництво продукції й надання послуг) і управлінських, дозволяє зробити наступні узагальнення.

Кожний процес, результатом якого є продукція, послуги або інформація, для свого здійснення потребує певних матеріальних факторів. Для одержання цих факторів необхідно здійснити процес організації. Отже, організація процесу Х є матеріальним процесом, що передує процесу Х незалежно від природи цього процесу.