Принцип мультиплікатора підкреслює важливе економічне явище: будь-яке інвестування дає «додатковий ефект», який викликає зростання сукупного доходу більшою мірою, ніж обсяг початкових інвестицій.

Теорія мультиплікатора Кейнса може бути узагальнена і поширена на будь-яку складову сукупного попиту в економіці: споживчі витрати, приватні інвестиції, державні витрати на закупівлю товарів і послуг, чистий експорт.

Принцип акселерації показує вплив на індуційовані інвестиції змін у сукупному попиті (національному доході).

Акселератор (прискорювач) - це коефіцієнт, що показує у скільки разів зростуть інвестиції у відповідь на зміни в обсягах національного доходу:

де ΔIt – приріст інвестицій в період t.

ΔYt -1 – приріст національного доходу попереднього року.

Для розуміння принципу акселерації наведемо гіпотетичний приклад.

Припустимо, що запас капіталу становить 500 тис. грн. і забезпечує випуск продукції вартістю 100 тис. грн. Таким чином, між капіталом і продуктом існує співвідношення 5:1, яке є сталим. Тривалість використання капіталу – 10 років, тому річна сума амортизації – 500:10 = 50 тис. грн.

За цих умов розглянемо, як зміни у кінцевому попиті впливатимуть на зміни в попиті на капітал.

Періоди	Кінцевий попит	Запас необхідного капіталу	Попит на новин капітал	Попит на амортизацію	Загальний попит на капітал
			-
			-10

Таблиця 3.2 виявляє три закономірності:

1) збільшення кінцевого попиту викликає зростання загального попиту на капітал більшою мірою (так, в другому періоді кінцевий попит збільшився на 5 тис. грн., а загальний попит на капітал – на 75 тис. грн.);

2) просте уповільнення темпу зростання кінцевого попиту викликає зменшення попиту на капітал (див. періоди 4 та 5);

3) зменшення кінцевого попиту викликає скорочення загального попиту на капітал нижче за рівень амортизації (період 6).

Принцип акселерації використовується також для товарів тривалого використання (житло) та запасів. Взаємодія ефектів мультиплікатора та акселератора є важливою для розуміння економічних циклів та моделей економічного зростання.

15. Економічні цикли: поняття, фази та види. Теорії макроекономічної циклічності:

кейнсіанська, монетаристська, теорії недосконалої інформації та реального бізнес-
циклу. Інструменти державного антициклічного регулювання.

ВВП реал. Тенденція росту ВВП факт. І ІІ ІІІ ІY t (час) економічний цикл	Циклічність економічного розвитку – періодичні коливання економічної активності суспільства.
Економічний цикл – проміжок часу між двома однаковими станами економічної кон’юнктури
Фази економічного циклу – періоди, що відрізняються станом економічної кон’юнктури
Криза (І)	1) зростає маса нереалізованої продукції; 2) зменшуються прибутки; 3) зростає ставка позичкового проценту; 4) скорочуються кредити. Наростає криза неплатежів; 5) масові банкрутства і зростання безробіття; 6) знижуються котирування акцій; 7) знецінюється основний капітал.
Депресія (ІІ)	1) зменшуються темпу спаду виробництва (застій); 2) закінчуються нереалізовані товарні запаси; 3) затухає падіння інвестиційного та споживчого попиту; 4) зберігаються масове безробіття і низькі ціни; 5) розпочинається накопичення капіталу і точок зростання.
Пожвавлення (ІІІ)	1) зростання обсягу виробництва до передкризового рівня; 2) зростає попит на фактори виробництва і споживчі товари та послуги; 3) оновлення основного капіталу; 4) підвищення цін і зменшення безробіття.
Піднесення (ІY)	Виробництво перевищує вищу точку, що була досягнута у попередньому циклі напередодні кризи.
	Види економічних циклів
	За тривалістю	За сферою дії	За специфікою прояву	За формами розгортання
	1. Короткострокові (малі) (3-4 р.) 2. Середньострокові (7-11 років) 3. Довгострокові (довгі хвиля) (50-60 років)	Промислові Аграрні Фінансові	1. Нафтові 2. Продовольчі 3. Енергетичні 4. Сировинні 5. Екологічні	1. Структурні 2. Галузеві 3. Національні

 теорія циклу Дж. Кейнса. Цикл розглядається як підсумок взаємодії руху національного доходу, споживання і нагромадження основного капіталу. Відповідно до кейнсіанської теорії циклічний процес обумовлений динамікою ефективного попиту, що визначається функціями споживання й інвестицій;

 монетарна теорія циклу М. Фрідмена. Вона виходить з того, що головну роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє нестабільність грошової пропозиції, надлишок якої “закладає” економічна політика самої держави.

 теорії недосконалої інформації Р. Лукаса економічний цикл є по суті наслідком обмеженості інформації, яку надають цінові сигнали.

 теорії реального бізнес-циклу Дж. Лонга, Ч. Плоссера та Е. Прескотта - що циклічні коливання є наслідком випадкових зовнішніх шоків, а саме – технічних та технологічних зрушень, які “вибивають” економічну систему із стану рівноваги.

Антициклічне регулювання економіки — свідомі та цілеспрямовані дії держави і наднаціональних органів, а також могутніх корпорацій та частково ринкових важелів на промисловий цикл з метою зменшення глибини циклічних криз, стабілізації господарської кон'юнктури і збільшення темпів економічного зростання.

Об'єктами такого регулювання є обсяг платоспроможного попиту й інвестиційний процес, а його основними інструментами — грошово-кредитна політика держави та бюджетне регулювання. Грошово-кредитне регулювання здійснюється переважно шляхом підвищення або зниження норми відсотка. Бюджетне регулювання відбувається через механізм оподаткування.