Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках. Модель ІS-LM.

 

Модель IS – LM – це теоретичний макроекономічний аналіз, за допомогою якого поєднується ситуація на ринку продуктів (товарів) з ситуацією на ринку грошової пропозиції з допомогою кривих IS та LM.

Крива IS характеризує взаємозв’язок ставки процента і реального національного продукту за умов, коли заплановані інвестиції (І) дорівнюють запланованим заощадженням (S). Крива має від′ємний нахил, який засвідчує те, що з падінням ставки процента, заплановані інвестиції і реальний національний продукт зростають.

LM

Реальний національний продукт Q

IS

E1

Процентна ставка

r

Крива LM відображає взаємозв’язок ставки процента і реального національного продукту для попиту на гроші (L), що дорівнює грошовій пропозиції (M). Крива LM має позитивний нахил, який засвідчує про те, що збільшення грошової пропозиції приведе до зростання реального національного продукту в короткостроковому періоді.

Перетин кривих означає, що пропозиція грошей достатня для такої ставки процента, яка врівноважує заплановані інвестиції і заплановані заощадження.

Оскільки IS пов’язана з запланованими видатками, її зміни відображають зміни в фіскальній політиці. Крива LM описує зміни в монетарній політиці, бо пов’язана з грошовою пропозицією.

Графічне зображення моделі IS – LM в спрощеному варіанті має такий вигляд:

 

 

Модель IS-LM – модель, що дозволяє виявити такі співвідношення ринкової процентної ставки (r) і рівня доходу (Y), при яких досягається одночасна рівновага на товарному та грошовому ринках.
Мета моделі IS-LM	1) теоретичне об’єднання реального і грошового секторів економіки і визначення факторів, що впливають на функцію сукупного попиту та рівень національного доходу в короткому періоді; 2) аналіз ефективності стабілізаційної політики держави.
Основні рівняння	1) Y = C+I+G+Nx – головна макроекономічна тотожність; 2) C = a + b(Y-T) – функція споживання, де Т = Та + tY; 3) I = e – dr – функція інвестицій; 4) M/p = kY – hr – функція попиту на гроші	Модель IS-LM аналізує переважно закриту економіку
Внутрішні змінні	Зовнішні змінні	Емпіричні коефіцієнти
Y, C, I, r	G, M^S, t	(a, b, e, d, k, h)додатні і відносно стабільні
У короткому періоді	Y ≠ Y*,рівень цін (Р) фіксований, r та Y мобільні. Оскільки Р = const, номінальні і реальні значення всіх змінних співпадають.
У довгому періоді	Y = Y*,рівень цін (Р) мобільний. У цьому випадку пропозиція грошей M^Sє номінальною величиною, а всі інші змінні – реальні.

24. Суть, показники і види макроекономічної динаміки. Економічне зростання: суть,
чинники та типи.

Макроекономічна динаміка - це зміни економічних характеристик (параметрів), розвиток елементів (підсистем) макроекономіки в часі внаслідок їх взаємодії. Таких елементів, принаймні, 4: виробництво, обмін, розподіл, споживання. Проте найчастіше досліджуються такі сектори національної економіки: сфера бізнесу (виробництва), інвестиції, сектор домогосподарств (споживання, заощадження, пропозиції праці), держава, закордон, сфера грошово-кредитного обігу (фінансово-банківський сектор).

Макроекономічна динаміка показує зміни стану економіки, унаслідок яких змінюються й кількісні та якісні показники економічних об'єктів, системи в цілому. Економіка може при цьому бути у стані (процесі) зростання, застою чи спаду. Отже, економічне зростання, застій (депресія або стагнація), економічний спад є варіантами або складовими етапами економічної динаміки.

Для визначення того, у якому стані знаходиться економіка, використовується критерій капіталомісткості виробництва. Капіталомісткість виробництва виражається через капітальний коефіцієнт (Кк).

Капітальний коефіцієнт (Кк) розраховується як відношення величини (обсягу) капіталу за певний період () до обсягу ВВП за цей же період ():

Розрізняють два типи макроекономічної динаміки: моментний та інтервальний.

Моментний - це тип макроекономічної динаміки, який характеризує стан економічного явища конкретно на певний момент часу (на певну дату).

Інтервальний - це тип макроекономічної динаміки, який характеризує стан будь-якого процесу за певний інтервал (період часу) - наприклад, за добу, місяць, квартал, рік тощо

Економічне зростання - це стійке тривале зростання сукупного доходу (валового продукту), економічної могутності країни, покращення кількісних і якісних показників розвитку суспільного виробництва і розширення можливостей економіки задовольняти зростаючі потреби населення в товарах і послугах.

Економічне зростання означає:

- вдосконалення процесу суспільного відтворення;

- приріст реального обсягу виробництва (ВВП, ВНП, НД)

- зростання національного багатства;

- зростання добробуту населення на одну особу.

Розрізняють таки групи чинників економічного зростання: фактори попиту, фактори пропозиції, фактори розподілу. Фактори попиту - це фактори, які забезпечують зростання сукупних витрат, що сприяють збільшенню обсягів виробництва і доходу. Фактори пропозиції - це збільшення наявної кількості ресурсів, поліпшення якості або розширення технічних знань, технологічних можливостей, новинок, що уможливлюють виробництво більшого обсягу товарів і послуг, а отже зростання їх пропозиції. Фактори розподілу - це здатність економіки розподіляти ресурси з метою досягнення такої динаміки економічного зростання, яке дає змогу забезпечити фактор пропозиції.

Розрізняють таки типи економічного зростання: екстенсивне, інтенсивне, змішане.

За екстенсивного типу зростання національного продукту здійснюється за рахунок залучення додаткових факторів виробництва (економічних ресурсів). При інтенсивному типі економічне зростання відбувається за рахунок кращого, продуктивнішого використання ресурсів на основі застосування досягнень науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва і збуту, розподілу, менеджменту. Екстенсивний і інтенсивний типи економічного зростання у чистому вигляді майже не існують, вони часто переплітаються і поєднуються. При змішаному типі економічного зростання відбувається поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів; їхнє взаємодоповнення.