Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Макроекономічні показники запасу. Національне багатство, його суть і структура.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Національне багатство – це сукупність матеріальних та нематеріальних благ створених і нагромаджених працею попередніх і теперішніх поколінь та залучених до господарської діяльності природних ресурсів, якими володіє, розпоряджається суспільство. Національне багатство поділяється на суспільне багатство (створене працею) та природне багатство (природні ресурси – земельні ресурси, надра, водні ресурси, рослинний та тваринний світ, кліматичні умови, географічне розташування). В суспільному багатстві прийнято виділяти національне майно та духовні та культурні цінності. Національне майно в свою чергу складається з капітальних благ (фонди), що забезпечують функціонування матеріальної і нематеріальної сфер суспільного виробництва та майна домашніх господарств. За формою національне багатство також поділяють на матеріальне та нематеріальне багатство. До матеріального багатства відносяться: – основні необоротні фонди (будівлі, споруди, транспортні мережі, машини, обладнання, устаткування, інструменти); – оборотні фонди (запаси сировини, матеріалів, комплектуючих незавершене виробництво, товарні запаси); – державні запаси і резерви; – майно громадян (будинки, предмети тривалого вжитку, цінності); – природні ресурси. До нематеріального багатства входить: – науковий потенціал; – освітній потенціал; – кваліфікаційний потенціал; – інформаційний потенціал; – культурний потенціал; – рівень фізичного здоров’я нації. В системі національного рахівництва для характеристики національного багатства застосовується термін „економічні активи”. Під активами розуміється все те, що використовується в господарській діяльності і може приносити, забезпечувати їх власникам економічні вигоди. Економічні активи поділяються на фінансові та не фінансові. В складі нефінансових активів виділяють вироблені (створені) та невироблені нефінансові активи. 7. Показники макроекономічної кон’юнктури: індекси цін (Ласпейреса, Пааше, Фішера) та рівень безробіття. Індекс споживчих цін відображає зміну цін так званого споживчого кошика. Останній представляє собою певний набір відповідних товарів та послуг, що є типовими для споживання домашніх господарств. Досить часто вартість споживчого кошика використовують для обрахунку прожиткового мінімуму. Індекс споживчих цін іще називається індексом Ласпейреса (ІL) і розраховується за формулою: де Рі0 і Рі1 – рівень цін і-го товару чи послуги у базовому та поточному роках; Qi0 – кількість і-го товару чи послуги в базовому році. Індекс споживчих цін має один суттєвий недолік – він не бере до уваги зміни, що відбулися у структурі споживання в поточному році. Індекс цін виробника – відображає зміну цін, що їх встановлюють промислові виробники на свої товари, які реалізовуються як на внутрішньому так і зовнішньому ринках. Вони не враховують податок на додану вартість, акцизи та мито. Індекс цін виробника є агрегованим і розраховується по певній групі виробників як співвідношення поточного обсягу виробництва і обсягу виробництва в попередньому чи базовому році. Дефлятор ВВП або індекс Пааше (IP) відображає зміну цін на всі товари та послуги кінцевого призначення, що вироблені і реалізовані в країні в даному році. Він розраховується за формулою: де Рі0 і Рі1 – рівень цін і-го товару чи послуги у базовому та поточному роках; Qi1 – кількість і-го товару чи послуги в поточному році. Головним недоліком індексу Пааше є те що він не враховує реальні зміни в структурі товарів і послуг, що мали місце в поточному році в порівнянні з попереднім, або базовим роком. Цей недолік частково усуває індекс Фішера (ІF) де IF – індекс Фішера; IL – індекс Ласпейреса; IP – індекс Пааше. Відношення чисельності безробітних (Б) до загальної кількості економічно активного населення (З+Б) називають рівнем безробіття: В економіці країни завжди існує фрикційне і структурне безробіття, які разом складають природний рівень безробіття. При природному рівні безробіття кількість безробітних не перевищує числа вільних робочих місць. Такий стан в економіці вважають повною зайнятістю.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 193; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.209.231 (0.006 с.) |