ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ VI. Морфологічні норми сучасної української мови (числівник, займенник, дієслово і незмінні частини мови).



Довідково-інформаційні документи

Особливості використання числівників

Числівники поділяються на кількісні (власне кількісні, дробові, збірні, неозначено-кількісні, неозначені) і порядкові. Майже усі кількісні змінюються за відмінками, крім деяких неозначених, дробових і збірних (мало, півтори, п’ятірко тощо). Числівникам один, тисяча, мільйон, мільярд характерні ще рід і число, а слова два (дві), обидва (обидві), півтори (півтора) мають категорію роду. Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками.

Виділяють такі типи відмінювання числівників:

– відмінювання числівників один, одна, одне(о), одні, н-д: одна, одної (однієї), одній, одну, одною (однією), на одній; одні, одних, одним, одних(і), одними, на одних;

– відмінювання числівників два, три, чотири, н-д: чотири, чотирьох, чотирьом, чотирьох (чотири), чотирма, на чотирьох;

– відмінювання числівників від 5-20, 30, 50-80, н-д: сім, семи (сімох), семи (сімом), сім (сімох), сьома (сімома), на семи (сімох); п’ятдесят, п’ятдесяти (п’ятдесятьох), п’ятдесяти (п’ятдесятьом), п’ятдесят (п’ятдесятьох), п’ятдесятьма (п’ятдесятьома), на п’ятдесяти (п’ятдесятьох);

– відмінювання числівників від 200-900, н-д: двісті, двохсот, двомстам, двісті, двомастами, на двохстах; дев’ятсот, дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятсот, дев’ятьмастами (дев’ятьомастами), на дев’ятистах;

– відмінювання числівників 40, 90, 100, н-д: сорок, сорока, сорока, сорок, сорока, сорока; сто, ста, ста, сто, ста, ста;

– відмінювання складених кількісних числівників, н-д: шістсот тридцять вісім, шестисот тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох), шестистам тридцяти (тридцятьом) восьми (вісьмом), шістсот тридцять (тридцятьох) вісім (вісьмох), шістьмастами (шістьомастами) тридцятьма (тридцятьома) вісьма (вісьмома), на шестистах тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох);

– відмінювання числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд як іменників, н-д: тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, на тисячі;

– відмінювання порядкових числівників як відповідних прикметників, н-д: п’ятий, п’ятого, п’ятому, п’ятий (п’ятого), п’ятим, на п’ятому;

– відмінювання складених порядкових числівників, н-д: двадцять перший, двадцять першого, двадцять першому, двадцять перший (першого), двадцять першим, на двадцять першому;

– відмінювання неозначено-кількісних числівників як відповідних кількісних, н-д: кільканадцять, кільканадцяти (кільканадцятьох), кільканадцяти (кільканадцятьом), кільканадцять (кільканадцятьох), кільканадцятьма (кільканадцятьома), на кільканадцяти (кільканадцятьох);

– відмінювання дробових числівників, н-д: дві третіх, двох третіх, двом третім, дві третіх, двома третіми, на двох третіх;

– відмінювання збірних числівників як відповідних кількісних, н-д: двоє, двох, двом, двоє (двох), двома, на двох;

– відмінювання слів половина, третина, чверть як іменників, н-д: половина, половини, половині, половину, половиною, на половині;

– числівники півтори, півтора, півтораста, двійко, трійко і под., числівник мало та похідні від нього не змінюються за відмінками.

У діловому стилі використовуються майже всі за значенням числівники – власне кількісні, порядкові, неозначені, неозначено-кількісні, дробові, крім збірних, сфера використання яких обмежена художнім і розмовним стилями.

 

Особливості вживання займенників

Займенники поділяються на особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі ще й за родами і числами.

В офіційно-діловому стилі функціонують не всі займенники. З особових часто вживається займенник Ви у поєднанні з прізвищем, ім’ям, по батькові, титулом, посадою, словами пане, панове, добродію, а саме: при звертанні до малознайомої або незнайомої людини, до свого друга чи приятеля в офіційних обставинах, до рівного й старшого за віком чи становищем, для вираження чемного, стриманого ставлення. Звертання на ти у ділових стосунках слід уникати. Воно виражає особливе довір’я, близькість і симпатію однодумців, з іншого боку, звертання керівника на ти до підлеглого звучить принизливо й образливо.

У документах, що пишуться від імені установи, тобто від І особи одн. чи мн., займенники я, ми опускають, тексти починають дієсловами на зразок надсилаю, просимо. Займенник я вживається тільки в деяких документах щодо особового складу. Присвійний займенник свій взагалі відсутній у документах, бо він дублює вже наявне в тексті слово. Інші займенники можуть використовуватися у діловому спілкуванні.

При вживанні займенників в ділових паперах слід дотримуватися таких вимог: уникати займенників або в їх значенні вживати інші частини мови; найменування особи виражати займенником у Н.в.; на означення осіб віддавати перевагу займеннику який, а на означення предметів, явищ, неосіб – займеннику що; уникати багатозначності займенників, не вживати їх у присутності тих, про кого йде мова.

Особливості використання дієслів

І незмінних частин мови

Дієслово має такі форми: інфінітив (неозначена форма) (фінансувати, ліцензувати), форми дійсного, умовного і наказового способів (реалізуємо, реалізували б, реалізуйте), дієприкметник (постачальний, вкладний), дієприслівник (укладаючи, пропонуючи), безособові форми на –но, -то (погоджено, домовлено). Дієслівні форми утворюються від основи інфінітива або від основи теперішного часу.

Усі дієслівні форми мають вид (доконаний чи недоконаний), є перехідними або неперехідними. Окремим дієслівним формам характерні спосіб, час, стан, особа, число, рід, значення перехідності / неперехідності, зворотності / незворотності.

До використання дієслів у документах ставляться такі вимоги: вживати тільки книжні слова та їх форми; уникати умовного способу; наказовий спосіб дієслів вживати відповідно до умов спілкування та норм мовного етикету; використовувати переважно неозначену форму дієслова; віддавати перевагу активним конструкціям над пасивними або безособовим; часто вживати дієприкметники і дієприслівники; надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі; форми 2-ї особи одн., 1-ї та 2-ї особи мн. або додаткові слова вживати замість форми давайте, напр.: проголосуймо, а не давайте проголосуємо.

Прислівник є самостійною, але незмінною частиною мови. Як і прикметники, прислівники утворюють ступені порівняння, тобто прості й складені форми вищого й найвищого ступенів, напр.: вірно – вірніше, більш вірно, найвірніше, найбільш вірно.

Незмінними є ще службові частини мови сполучник, частка, прийменник. Сполучник служить для поєднання членів речення та частин у складному реченні, напр.: а, і, однак, зате, проте. Частка надає окремим словам і реченням певних смислових, емоційних відтінків або служить засобом творення слів, форм слів, напр.: не, ні, то, так, чи. Прийменник уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні, напр.: в, за, при, від, через. У діловому стилі вживаються усі незмінні частини мови.

Рекомендована література

Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К., 1999. – С. 123-126, 134-135, 145-146.

Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К., 2002. – С. 102-124.

Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – С. 218-290.

Культура української мови / За ред. В.М.Русанівського. – К., 1990. – С.175-182.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 138-139, 145-146, 151-153, 159-160, 167-173, 179-186, 190-191, 201-202, 208-209.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 47-132.

Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С. 237-524; Стилістика. – 1973. – С. 244-285.

Завдання

1. Провідміняти числівники:

шість, чотирнадцять, вісімдесят, дев’яносто, п’ятсот, двадцять один, чотириста тридцять сім, шістсот одинадцять, дві тисячі сто п’ятдесят дев’ять, п’ять тисяч вісімсот шістдесят два, сорок перший, кільканадцять, двохсотмільйонний, чотири п’ятих, дев’ять цілих одна третя, нуль цілих сімдесят три сотих, обидва, двопроцентний, двадцятитонний.

2. Записати цифри словами, узгодивши їх з іменниками:

19 (опонент, конкурент, суперник), 125 (керівник, начальник, шеф), 437 (угода, домовленість, контракт), 86 (доповідь, виступ, повідомлення), 1090 (адресат, одержувач, відборець), 100000 (гривня, євро, марка), 0,5 (рік, тиждень, століття), 0,25 (хвилина, година, доба), 47-й(а,е) (випуск, видання, програма), 1/3 (склянка, бідон, машина), 8,5 (метр, кілограм, гектар).

3. Перекласти числівники українською мовою:

ноль целых три десятых, одна шестая, восемнадцать, девятьсот, миллион, полтораста, миллиард, пятеро, четыре, седьмой, оба, триста восемьдесят шесть, обе, две третих, семьдесят, сто сорок три, половина, двести шестьдесят пятий, полтора, пол, треть, сколько, семь тисяч четириста девяносто восемь, двутисячний.

4. Виправити неправильно вжиті форми числівників:

стами, двохстами сорока трьома, триста двадцяти сімох, пятьмастами сорок одним, девятистами двадцятьома пятьома, сімомастами тридцятьома девятьма, сто сорок одним, шістдесят сімох, восьмистами трьома, шестистами девяносто трьома, восьмистами пятдесятьма сімома, вісьмохсот тринадцятьох, семидесятилітній.

5. Утворити від інфінітивних основ усі можливі дієслівні форми:

звертатися, погоджувати, обмежувати, виконувати, здійснювати, втілювати, проводити, відтворювати, завіряти, закріплювати, підтверджувати, управляти, відшкодовувати, покривати, запевняти, гарантувати, інформувати, передбачати, переконувати, пропонувати, узгоджувати, наказувати, затверджувати.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.108.182 (0.005 с.)