Розділ Х. Пунктуаційні норми сучасної української мови. Розпорядчі документи

Значення розділових знаків

Пунктуаційні норми – це встановлені правила вживання розділових знаків на письмі (крапки, знака питання, знака оклику, крапок, дужок, лапок, коми, крамки з комою, двокрапки, тире).

Крапка ставиться у кінці розповідного речення або спонукального, якщо воно без окличної інтонації, між пов’язаними частинами тексту і в інших випадках, напр.: Конкуренція є важливою рушійною силою розвитку економічних систем, складовою частиною їх господарського механізму (Економічний словник-довідник (далі ЕСД), 115).

Знак питання ставиться у кінці питального речення, в дужках у середині цитати або після неї для виявлення сумніву або критичного ставлення того, хто цитує, до наведеного матеріалу, напр.: Як розвивається економіка України на сучасному етапі?

Знак оклику ставиться у кінці окличного речення, після вигуків, звертань, слів так, ні, коли вони стоять на початку речення й вимовляються з виразною інтонацією; в дужках у середині цитати або після неї для вияву ставлення автора до наведеного ним матеріалу, напр.: Провідні фірми країн-членів Європейського Союзу намагаються придбати найбільш життєво важливі та прибуткові галузі виробництва!

Крапки ставляться на позначення перерваності або недокінченості речення, пропуску в цитаті, а також коли цитата береться з середини речення або цитоване речення наводиться не до кінця, напр.: Клієнти мають право відкривати свої розрахункові (поточні, валютні) рахунки в одному із самостійно вибраних ними банків... (ЕСД, 21).

У дужки беруться підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів; вставні слова, речення як зауваження до тексту; прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів, напр.: До оборотного капіталу належить частина постійного капіталу (сировина, матеріали, паливо, незавершене будівництво тощо) та змінний капітал, що авансується на купівлю робочої сили (ЕСД, 159).

У лапки беруться цитати, застарілі, незвичайні слова або вжиті вперше; індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, фільмів тощо, напр.: Роялті – ліцензійна винагорода за право використання винаходів, “ноу-нау”, патентів, випуск книг у вигляді періодичних видань або поточних відрахувань.

Використання коми, крапки з комою

Одним із найбільш складних розділових знаків є кома.

У простому реченні кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними інтонаційно, одним, двома або кількома однаковими сполучниками, напр.: Вибірковий акциз в окремих країнах встановлюється на телефонні послуги, показ кінофільмів, квитки на певні види транспорту, комунальні послуги (ЕСД, 11), Засоби праці в процесі виробництва функціонують протягом багатьох років, але зберігають при цьому свою натуральну форму (ЕСД, 13);

– перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які приєднують до попередніх членів речення ще один елемент, напр.: Доходи держави формуються переважно за рахунок податків, які є головним джерелом надходжень до Д.б. (державного бюджету - авт.), а також надходжень від зовнішньоекономічної діяльності (ЕСД, 57);

– перед другим з парних сполучників (не тільки… а й (не тільки… але й, не тільки… а ще й, не тільки… але також і), як… так і, хоч… але (та), не стільки… скільки), що вживаються при однорідних членах речення, напр.: В активно-пасивних рахунках Д. (дебет – авт.) може вказувати як на збільшення, так і на зменшення (ЕСД, 53);

– перед словами а саме, як-от, як та ін., що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнюючих слів, напр.: Процес продажу – етапи, які долає продавець при продажу товару, а саме: пошуки та оцінка потенційних покупців, попередня підготовка до візиту, підхід до клієнта… (ЕСД, 192-193);

– для виділення вставних слів, речень, напр.: Банки, що розміщуються поза офіційною сферою обігу долара США, приймають за певний процент депозити, виражені в доларах, а потім переуступають ці засоби, як правило, за вищий процент іншому
банку (ЕСД, 82);

– для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж та ін., напр.: Н.р.ч. (необх. робоч. час – авт.) визначає вартість робочої сили як товару, а споживча вартість цього товару полягає у здатності створювати вартість більшу, ніж його вартість (ЕСД, 152);

– для виділення прикладок, а також відокремлених прикладок, що починаються словами як, тобто (себто, цебто), або (=тобто) тощо, напр.: Характерною ознакою банкнотного обігу є його гнучкість, тобто здатність пристосовувати загальну масу банкнотів в обігу до його реальних потреб (ЕСД, 23);

– для виділення зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема й под., якщо вони виразно інтонаційно відокремлюються, напр.: Засновниками, акціонерами, учасниками комерційних банків можуть бути юридичні та фізичні особи, окрім рад народних депутатів… (ЕСД, 21);

– для виділення відокремлених означень, напр.: Індекси цін міжнародної торгівлі, визначені на основі базисних цін, публікуються у міжнародній і національній зовнішньоторговій статистиці (ЕСД, 17);

– для виділення відокремлених уточнювальних обставин часу, місця тощо; відокремлених обставин, виражених дієприслівниковими зворотами та одиничними діприслівниками, які означають час, причину, умову дії, напр.: При лізингу орендодавець зобов’язується на певний термін рухоме і нерухоме майно за узгоджену орендну плату, включаючи ризик, пов’язаний з правом володіння, передавати орендоодержувачеві (ЕСД, 125).

У складному реченні кома ставиться для відокремлення частин, що входять до безсполучникового, складносурядного, складнопідрядного речень, а також до складних речень з кількома типами синтаксичного зв’язку, напр.: Держава ніколи не була пасивним спостерігачем розвитку економіки, вона завжди втручалася у господарське життя (ЕСД, 56); На лицьовому боці європейських монет новітнього часу вміщено символ республіки, якщо в країні республіканський лад, або зображення правителя, коли це монархія (ЕСД, 5).

Крапка з комою ставиться між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми; між частинами, що входять до складного речення, коли вони поширені або в середині їх уже є розділові знаки; між групами незалежних речень, коли необхідно вказати межі між ними, на відміну від розмежування окремих речень, напр.: К. (кредиторами – авт.) можуть бути постачальники, яким за певних причин не оплатили поставку матеріальних ресурсів; підрядчики, яким дане підприємство заборгувало за виконані роботи; працівники, яким нараховано, але ще не видано зарплату тощо (ЕСД, 120); До системи СВІФТ входять провідні банки більшості країн світу; це забезпечує їм надзвичайно швидке і дешеве здійснення міжнародних розрахунків та інших міжбанківських операцій (ЕСД, 219).

Вживання тире і двокрапки

Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення після узагальнюючого слова або коли його немає, між двома частинами у безсполучниковому реченні, коли друга розкриває зміст першої в цілому або одного з її членів, а також вказує на причину того, про що йдеться в першій частині, напр.: Розрахунок ВНП можна робити двома шляхами: за витратами і доходами (ЕСД, 34); Цінні папери можуть бути об’єктом банківських інвестицій за умов: вони повинні обертатися на ринку і бути борговими зобов’язаннями (ЕСД, 99).

Тире ставиться між підметом і присудком, коли вони обидва виражені іменником або кількісним числівником у Н.в., а дієслова зв’язки немає, напр.: Акцептант – особа, яка зобов’язана сплатити певну суму за пред’явленим рахунком або векселем (ЕСД, 11);

– перед це, оце, то, ось, (це) значить, якщо присудок виражений іменником у Н.в. або неозначеною формою дієслова і приєднується за допомогою цих слів до підмета, напр.: Головне підприємство – це підприємство, що виготовляє кінцеву продукцію… (ЕСД, 52);

– на місці пропущеного члена речення, переважно присудка, напр.: Зростання товарних запасів у ньому (балансі товарного забезпечення роздрібного товарообігу – авт.) розглядається як форма використання ресурсів, а скорочення – як залучення до товарообігу додаткових ресурсів (ЕСД, 19);

– перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення, напр.: КВД (каса взаємної допомоги – авт.) створюється при профспілкових організаціях для робітників і службовців – членів профспілки, у відділах соціального забезпечення місцевих рад народних депутатів – для пенсіонерів (ЕСД, 107);

– після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і не закінчує речення, напр.: Статистика як наука застосовує різні методи: статистичне спостереження, економічні індекси, групування, середні величини, балансовий метод вивчення – і відображає виконання планів розвитку країни;

– для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити а саме, напр.: Грошові купюри випускаються різного номіналу – від одиниці до ста і більше…(ЕСД, 122);

– між частинами заперечного порівняння, напр.: Вища рентабельність – менший ризик вкладання грошей у підприємство;

– між частинами безсполучникового чи складносурядного речення, якщо в другій з них подано висновок або наслідок дії, причини, умови першої частини, напр.: Збільшується трудовий стаж – створюються умови для службового зростання, підвищення заробітної плати, права на отримання різних пільг від підприємства тощо;

– для виділення поширеної групи вставних слів, виразів, що стоять у середині речень, напр.: На рівні господарських ланок – підприємств, фірм, об’єднань та інших структур – при Р. (розподілі – авт.) новоствореної вартості утворюються такі специфічні форми доходів, як заробітна плата, прибуток, дивіденд, рента (ЕСД, 211).

 

Рекомендована література

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 218-221, 228-229.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 356-368.

Український правопис. – К.: Наук. думка, 2002. – C. 126-155.

 

Завдання

1. Поставити розділові знаки в тексті.

Світовий поділ праці основна форма суспільного виробництва існує в різних формах що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний що означає поділ суспільного виробництва на великі роди промисловість землеробство транспорт тощо частковий поділ родів на види підвиди одиничний поділ праці всередині підприємства відповідно до технологічного процесу і його організації. Поряд з цим існує професійний поділ праці тобто спеціалізація працівників територіальний спеціалізація виробництва у межах однієї країни економічних районів міжнародний спеціалізація окремих країн у випуску певних товарів.

2. Перекласти речення українською мовою і поставити у ньому розділові знаки:

В зависимости от степени развития технологического способа производства и в первую очередь системы производительных сил экономию времени обусловливают прогрессивные изменения в каждом из элементов этой системы средствах труда предметах труда рабочей силе науке формах и методах организации труда информации используемых людьми сил природы а также изменения в ее вещественной форме специализации кооперации комбинировании производства его концентрации и др.

3. Виправити помилки, якщо є, у вживанні розділових знаків:

Золото і срібло, в процесі розвитку, обміну, виділилися, як грошовий товар, і стали виконувати роль загального еквівалента. Причиною цього були їх особливі якості – однорідність ділителів, портативність, і можливість зберігання. Протягом історії, золото, як більш вартісний метал, цінувалося краще, ніж срібло. Крім виробництва ювелірних речей золото в промисловості мало застосовувалося. Срібло, переважно, використовувалося у техніці, і частково для карбування розмінної монети.

 

 

4. Переробити текст, щоб змінити у ньому якнайбільше розділових знаків:

Державний бюджет складається з двох показників: дохідного і видаткового. Доходи держави формуються переважно за рахунок податків, які є головним джерелом надходжень до державного бюджету, а також надходжень від зовнішньоекономічної діяльності. Видатки держави йдуть на утримання державного апарату і здійснення ним своїх функцій (підтримання громадського порядку, оборона країни тощо); на фінансування заходів щодо соціального захисту населення, на освіту, культуру, охорону здоров’я, фізкультуру і спорт; на забезпечення народного господарства.

5. Відредагувати текст, правильно розставивши у ньому розділові знаки:

Стан фінансово-господарської діяльності акціонерних компаній, комерційних банків та інших суб’єктів ринкової економіки перевіряються такими особами, як аудитори. Ними перевірка здійснюється на основі угоди, яка укладена з керівництвом цих установ. Основними завданнями аудиторів є такі: дати висновок про фінансове становище, платоспроможність компанії, яка перевіряється. Результати такого аналізу згідно встановленого законодавством порядку публікуються у річному звіті.

Розпорядчі документи

Вказівка – це правовий акт керівників єдиноначальних органів державного управління, який пов’язаний із виконанням наказів, інструкцій та інших актів вищих органів управління.

Вказівка містить такі реквізити: 1) назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа; 2) повна назва установи, організації або підприємства – автора документа; 3) назва виду документа; 4) дата; 5) індекс; 6) місце видання; 7) заголовок до тексту; 8) текст; 9) підпис керівної особи.

 

Про вказівку див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 105-106.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 93-94.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 11-12.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 191.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 171-172.

 

Приклад вказівки

Міністерство економіки України

Головне управління цінової політики

Вказівка

18.11.02 № 2-4/3 м.Київ

Про порядок формування регульованих

цін та тарифів для розрахунків з підприємствами

1. Дія цієї вказівки поширюється на продукцію виробничо-технічного призначення, яка реалізується організаціям і населенню.

2. Формування регульованих цін і тарифів для розрахунків з підприємствами здійснюється:

Підприємствами, які виробляють продукцію виробничо-технічного призначення, виходячи з діючих у 2002 році оптових цін і встановлених на них граничних коефіцієнтів.

Підприємствами, які виробляють нафтопродукти, виходячи із собівартості продукції.

Начальник відділу ціноутворення (підпис) О.С.Дяченко

 

Закон – це встановлені найвищим органом державної влади загальнообов’язкові правила, які мають юридичну силу.

Реквізитами закону є: 1) державний герб; 2) назва виду документа; 3) заголовок до тексту; 4) текст; 5) дата; 6) індекс; 7) місце видання.

 

Приклад закону

Закон України

Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік

Стаття 1. Встановити з 1 січня 2003 року розмір мінімальної заробітної плати 185 гривень на місяць, а з 1 липня 2003 року – 237 гривень на місяць.

Стаття 2. Кабінету Міністрів України: у місячний термін внести на затвердження Верховної Ради України обсяги додаткової дотації місцевим бюджетам на підвищення мінімальної заробітної плати працівникам бюджетної сфери; до 1 березня 2003 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про поетапне наближення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та про внесення змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата.

Стаття 3. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року.

26.12.02 № 372-IV м. Київ

Президент України Л.Кучма

Урядовий кур’єр. – 2003. – № 3. – С. 5.

Наказ – розпорядчий документ, що видається керівникам підприємств, організацій, установ на правах єдиноначальності й у межах своєї компетенції.

Реквізитами наказу виступають: 1) назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа; 2) повна назва установи, організації або підприємства – автора документа; 3) назва виду документа; 4) дата; 5) індекс; 6) місце видання; 7) заголовок до тексту; 8) текст; 6) підпис керівної особи.

 

Про наказ див.:

Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі україн. мови. – К., 1999. – С. 146-148.

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 95-98.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 94-96.

Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – С. 69-75.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 22-28.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 186-187.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 172-175.

 

Приклад наказу

 

Міністерство фінансів України

Наказ

20.01.03 № 39 м.Київ

Про встановлення розміру річної відсоткової ставки доходу

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 “Про випуски облігацій внутрішніх державних позик” НАКАЗУЮ:

1. Встановити, що розмір річної відсоткової ставки доходу за довгостроковими державними облігаціями із змінною ставкою доходу на купонний період з 1 лютого 2003 року до 31 липня 2003 року становить 1,4 відсотка.

Розрахунок розміру річної відсоткої ставки доходу додається.

2. Службі міністра забезпечити опублікування цього наказу в засобах масової інформації.

Перший віце-прем’єр-міністр України,

Міністр фінансів України (підпис) М.Я.Азаров

Урядовий кур’єр. – 2003. – № 14. – С. 11.

Постанова – правовий акт, який приймають вищі та деякі центральні органи управління для розв’язання найважливіших питань, що стоять перед цими органами, і для встановлення стабільних норм та правил поведінки.

Реквізитами постанови є: 1) державний герб; 2) повна назва установи, організації або підприємства – автора документа; 3) назва виду документа; 4) дата; 5) індекс; 6) місце видання; 7) заголовок до тексту; 8) текст; 9) підпис керівної особи.

 

Про постанову див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 98-100.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 96-97.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 28-32.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 183.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 175-176.

 

Приклад постанови

Кабінет Міністрів України

Постанова

16.06.03 № 913 м.Київ

Про затвердження Угоди про співробітництво

держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі забезпечення енергоефективності та енергозбереження

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Угоду про співробітництво держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі забезпечення енергоефективності та енергозбереження, підписану в м. Кишиневі
7 жовтня 2002 року.

Уповноваженим органом з виконання цієї Угоди призначити Державний комітет з енергозбереження.

Прем’єр-міністр України (підпис) В.Янукович

Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – С. 218.

Розпорядження – це правовий акт, що видається одноособово керівником, переважно колегіального державного органу, для вирішення оперативних питань і є обов’язковим для громадян та організацій, яким він адресований.

Реквізити розпорядження: 1) державний герб; 2) повна назва установи, організації або підприємства – автора документа; 3) назва виду документа; 4) дата; 5) індекс; 6) місце видання; 7) заголовок до тексту; 8) текст; 9) підпис керівної особи.

 

Про розпорядження див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 103-105.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 97-98.

Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – С. 76-77.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 213-217.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 33-35.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 183-184.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 176-177.

 

Приклад розпорядження

Кабінет Міністрів України

Розпорядження

10.07.03 № 400-р м.Київ

Про призначення Державного агента

з проведення інтервенційних операцій із зерном

1. Погодитися із спільним рішенням Мінагрополітики, Мінекономіки і комісії з конкурсного відбору Державного агента з проведення інтервенційних операцій із зерном (протокол від 2 липня 2003 р. № 3) щодо визначення ДАК „Хліб України” Державним агентом з проведення інтервенційних операцій із зерном.

2. Державному агенту з проведення інтервенційних операцій із зерном забезпечити здійснення інтервенційних операцій із зерном у строки та на умовах, передбачених Законом України „Про зерно та ринок зерна в Україні” і постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 975 „Про додаткові заходи із здійснення заставних та інтервенційних операцій з зерном”.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на Міністра аграрної політики.

Перший віце- прем’єр-

міністр України (підпис) М.Азаров

Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – С. 99.

Указ – розпорядження найвищого органу влади, глави держави, що має силу закону.

Реквізитами указу є: 1) державний герб; 2) назва виду документа;
3) заголовок до тексту; 4) текст; 5) дата; 6) індекс; 7) місце видання;
8) підпис керівної особи (при потребі).

Приклад указу

Указ

Президента України

Питання Національного центру

з питань євроатлантичної інтеграції України

1. Затвердити Положення про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України (додається).

2. Затвердити персональний склад Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України (додається).

Дозволити голові Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України в разі потреби вносити зміни до персонального складу Національного центру.

3. Покласти на голову Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України... спрямування, координацію діяльності національних координаторів співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) та контроль за виконанням покладених на них функцій.

4. Визначити граничну численність працівників апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України у кількості 18 одиниць.

Установити, що оплата праці, матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування працівників апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України здійснюється, виходячи з умов, установлених для працівників апарату Ради національної безпеки і оборони.

5. Державному управлінню справами вирішити в установленому порядку питання щодо розміщення апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України.

6. Голові Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України подати у місячний строк пропозиції щодо внесення до актів Президента України змін, що випливають із цього Указу.

12.02.03, № 123 м.Київ

Президент України Л.Кучма

Урядовий кур’єр. – 2003. – № 36. – С. 10.

Ухвала (рішення) – це правовий акт, який приймають державні установи, організації, місцеві ради народних депутатів, виконавчі комітети та ін. колегіально для вирішення найважливіших питань, що входять до їхньої компетенції.

До реквізитів ухвали належать: 1) державний герб; 2) повна назва установи, організації або підприємства – автора документа; 3) назва виду документа; 4) дата; 5) індекс; 6) місце видання; 7) заголовок до тексту; 8) текст; 9) підпис керівної особи.

 

Про ухвалу (рішення) див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 100-102.

Погиба Л.Г. та ін. Складання ділових паперів. – К., 2002. – С. 41-45.

 

Приклад рішення

Державна рада з питань європейської і

євроатлантичної інтеграції України

Рішення

06.02.03 № 1 м.Київ

Про додаткові заходи

щодо забезпечення реалізації цілей державної політики

у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції України

Державна рада з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України, розглянувши сучасний стан та перспективи відносин України з Європейським Союзом (ЄС) та Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), відзначаючи потребу у вдосконаленні та підвищенні ефективності діяльності з реалізації цілей державної політики у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції, визнала за необхідне:

1) покласти на Прем’єр-міністра України і Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України персональну відповідальність за виконання Програми заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі, затвердженої Указом Президента України від 5 лютого 2002 року № 104;

2) Кабінету Міністрів України: а) внести у місячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо приведення законів України з питань стимулювання автомобілебудівної промисловості у відповідність до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами і нормами Світової організації торгівлі; б) опрацювати пропозиції щодо вдосконалення механізму фінансового, адміністративного та технічного забезпечення діяльності у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції України та внести їх у тримісячний строк на розгляд Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України…

Голова Державної ради (підпис) Л.Кучма

Урядовий кур’єр. – 2003. – № 57. – С. 4.

УСНЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ