Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.

Вже в III-II тис. до н. є. високорозвинута культура існувала на о. Крит. Приблизно в XVII ст. до н. є. можна говорити про високий економічний і культурний розвиток грецьких (ахейських) держав на території Пелопонесу. Найбільшими з них були Мікени і Тіринф в Арголіді та Пілос в Мессенії. На рубежі ХІІІ-ХІІ ст. до н. є. ряд ахейсь-ких держав під загальним керівництвом Мікен здійснюють грандіозний військовий похід проти Трої в Ма­лій Азії. Майже у цей час з півночі в Грецію вторгаються дорійські племена. Кілька хвиль вторгнення дорійців ущент руйнують розвину­ту ахейську культуру, міста заносить піском, досягнення науки і мис­тецтва щезають у пам'яті нащадків.

Пам'ятки грецької літератури - поеми «Іліада» та «Одіссея» змальовують «гомерівське сусп.-во» (XII-VIII ст. до н.е.), коли ахейська культ. змінювалася дорійською. Основним за­няттям греків було землеробство, але мірилом багатства слугувала худоба. Торгівля була розвинута слабо і мала переважно міняльний характер. Відбувся т. зв. другий сусп.. поділ праці, тобто ремесло відокремилося від скотарства і землеробства. Кращі землі належать родовій знаті. Поряд існують селяни з мізерними земельними наділами або й повністю позбавлені землі. Називалися фетами і фактично перебували на станови­щі наймитів, їх поденна робота оплачувалася їжею та одягом. Рабство має патріархальний характер: рабів не дуже багато, і вони використо­вуються в основному в домашньому господарстві. Є раби, які самі во­лодіють рабами і будинками. Кровна помста ще зберігається, але уже припускається викуп. Племенем управляє вождь-басилей, в чиїх руках зосереджується командування військом, судові функції, обов'язки жерця. Як правило, наступником басилея стає його син, хо­ча допускається і вільний вибір. Важелі влади перебувають також у руках ради старійшин, до котрої входять евпатриди. Народні збори все ще залишаються важливим управлінським органом, особливо під час ведення війни. Басилеї зму­шені звертатися до них за підтримкою в скл-них обставинах.

 

 

9. Утворення Афінської держави. Реформи Тезея. Перші державні утворення на території Греції з’явилися у ІІ тис. до н.е. Раніше класове суспільство і держава склались в південній частині Балканської Греції. З XІІ ст. до н.е. на південь з півночі Греції стали проникати племена дорійців, що знаходились на рівні первіснообщинного ладу. У результаті цього на всій території Греції знову встановлюються первіснообщинні відносини, після розкладу яких в історії Греції розпочинається новий етап: формування і розквіт полісів, рабовласницьких відносин класичного типу.Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди:
1. Гомерівський період (XІ–ІX ст. до н.е.) – характеризується пануванням родоплемінних відносин, які починають розпадатись на кінець даного періоду.
2. Архаїчний період (VІІІ – VІ ст. до н.е.) – відбувається формування класового суспільства і держави у формі полісів.
3. Класичний період (V – ІV ст. до н.е.) – характеризується розквітом стародавньогрецького рабовласницького суспільства, полісного ладу.
Гомерівська Греція описана відомим поетом в “Іліаді” та “Одіссеї”. Населення проживало сільськими общинами, що займали невелику територію. Основну масу населення міста складали землероби, скотарі, а також не чисельні ремісники і торгівці.
Земля була не племінною власністю і надавалась членам роду в користування за умови періодичного перерозподілу. Але вже в той час наділи багатих відрізнялись розмірами та якістю, а базилевси отримували, крім того, особливий наділ – “теменос”.
У гомерівський період держави ще не було. Це був період військової демократії. Управління суспільством здійснювалось за допомогою наступних органів. Постійно діючим органом влади була рада старійшин (буле). Входили сюди старійшини родів, які виступали представниками роду у переговорах з чужинцями, складали клятви від імені общини. Вона формувалась не стільки за віковими ознаками, скільки за знатністю і багатством. Первісна демократія ще зберігалась, тому народні збори відігравали в суспільній організації значну роль. Це були збори всього дорослого чоловічого населення роду, фратрії чи філи. Їх скликали базилевс чи рада старійшин за потребою. Голосування не було, волю народ висловлював криками. Очолював усю організацію базилевс, який виконував функції воєначальника, верховного судді і верховного жерця. Він фактично діяв разом з представниками родоплемінної знаті. Посада була виборною, але при її заміщенні стали віддавати перевагу сину померлого базилевса, і, таким чином, посада закріплювалась спадково в одній сім’ї. Він був рівним перед своїми воїнами (спав і харчувався разом з ними, у битвах був у перших рядах).У мирний час його влада носила батьківський характер. Йому виділяли найкращу ділянку землі – теменос. Ні корон, ні мантій базилевси не носили. Таким чином, гомерівська Греція була країною, роздробленою на багато самостійних округів, з яких пізніше виросли перші міста-держави або поліси.На рубежі ІX – VІІІ ст. до н.е. в історичному розвитку Стародавньої Греції відбулися законні зміни: родовий лад перетворюється на рабовласницький. Йде процес розвитку приватної власності. Багато простих землеробів позбавляються своїх ділянок, які зосереджуються в руках родової знаті. Формується велике землеволодіння. Розвиток ремісничого виробництва і торгівлі ще більш прискорював процеси соціально-правової нерівності. Так, на базі родових і сільських общин виникли нові соціально-політичні організації, що одержали назву полісів.
В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта. Державний лад Афін став прикладом рабовласницької демократії.
Виникнення Афінської держави легенда пов’язує з іменем грецького героя Тезея (7 ст. до н. е)Реформи:

· Об’єднання чотирьох племен з центром в Афінах.

· Створення єдині Народні Збори, колегію архонтів та ареопаг. Створення колегії архонтів та ареопага знаменувало повну руйнацію родоплемінного ладу в Афінах, відокремлення публічної влади від населення.

· Кожне з чотирьох племен було поділене на 3 фратрії, а кожна фратрія на 30 родів

· Поділив вільних повнолітніх громадян на 3 розряди за майновою ознакою: а) евпатриди (благородні) – родова знать, аристократія, вони покликані були управляти суспільством б) геомори (землероби) в) деміурги (ремісники)

· Країна ділиться на невеликі територіальні райони – наукрарії (48), кожен з них мав збудувати і спорядити військовий корабель.

· в Афінах з’являється писане право. Це були закони Драконта.

 

Реформи Солона в Афінах.

У 594 р. до Р. X. першим архонтом Афін був обраний Солон (між 640 і 635 - близько 559 рр. до Р. X.), який, будучи наділеним великими повноваженнями, здійснив економічну, політичну та судову реформи. Вони відзначалися поміркованістю та компромісним характером і стали важливим етапом в утворенні Афінської держави.

В економічній сфері: ліквідовано боргове рабство та скасовано борги селян (проведено, так звану, сисахвію); коштом держави було викуплено та повернено на батьківщину всіх афінян, проданих за межі Аттики в рабство; законодавче визнано приватну власність на землю, допускався її продаж і роздроблення; запроваджувалася монета; було прийнято закон про те, що батьки мають навчити синів якогось ремесла; заборонялося не працювати.

У політичній сфері: скасовано владу родової аристократії (право на зайняття вищих посад і політичне керівництво за привілеєм від народження - геннекратію) та запроваджено привілеї майна та суспільної служби -тимократію (тиме-майновий ценз). За майновим І Іензом усе цивільне населення поділялося на чотири класи. За основу цензу було взято земельний ценз,тобто прибуток,одержуваний від землі.

 

· І клас - пентаксіомедімни - особи, що одержували від землі не менше від 500 медимів (один медам - 52,5 літра) сільськогосподарської продукції на рік. Вони повинні були служити у важко озброєній піхоті.

· ІІ клас - вершники - одержували не менше за 300 медимів і повинні були

служити в кінноті.

· III клас - зевгіти - одержували не менше від 200 медимів і служили в піхотному ополченні.

· IVклас - фети - одержували до 200 медимів і служили в легко­озброєній піхоті та на флоті.

 

Державні посади мали право займати лише особи, належні до перших трьох класів, а архонта - тільки до першого. Члени четвертого класу брали участь у прийнятті законів і виборах посадових осіб.

Народні збори стали найвищим органом влади, в роботі яких брали участь громадяни, котрим виповнилося 20 років.

Було створено Раду 400, яка готувала справи для обговорення їх на народних зборах і здійснювала загальне управління країною. До її складу кожна філа щорічно обирала від громадян перших трьох класів на народних зборах по 100 представників з віковим цензом від ЗО років. Було створено й новий судовий орган - геліею. Це була судова установа Афін, яка складалася з 6000 осіб, які обиралися щорічно жеребкуванням з громадян усіх чотирьох класів, які досягли 30-літнього віку. Геліея поділялась на 10 колегій