Тема 6. Естетичне сприйняття художнього твору.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 6. Естетичне сприйняття художнього твору.



Семінарське заняття 6.

Питання для обговорення:

1.Художнє сприйняття – завершальна ланка художньої комунікації.

2.Предмет художнього сприйняття. Механізми художнього сприйняття.

3.Закони художнього сприйняття.

Основні поняття: художня комунікація, художнє сприйняття, герменевтика.

 

Методичні поради

У першому питанні необхідно розкрити характер естетичного сприйняття художнього твору (художнього сприйняття), який визначається не тільки художнім текстом, але й особливостями реципієнта. Твір у цьому смислі не є рівним собі, його смисл історично змінний завдяки „діалогу” текста й читача, глядача, слухача.

У другому питанні потрібно, перш за усе, визначити предмет сприйняття, яким є художній твір. Показати, що, з одного боку, в ньому міститься стійка програма ціннісних орієнтацій і смислу, а з іншого – він є відкритою для співтворчості системою. Необхідно охарактеризувати механізми художнього сприйняття: „перенесення” реципієнтом образів твору на власне життя, синестезію, асоціативність, рецептивну установку тощо.

Третє питання передбачає відповідь на запитання про закономірності повноцінного художнього сприйняття: подолання умовності твору, порівняння художнього з реальним, впізнавання реальності в умовном.

 

Питання для самостійного опрацювання

1.Діалогічність сприйняття.

2.Художнє сприйняття як співтворчість.

3.Насолода мистецтвом як результат подолання його умовності.

4.Герменевтика як теорія розуміння та інтерпретації художнього тексту.

Тести, завдання та вправи

1. В якому вислові йдеться про естетичну оцінку художнього твору:

а) твір цікавий, але дуже складний;

б) у творі розкриваються важливі проблеми життя;

в) це найкращій твір художника;

г) твору не вистачає оригінальності та довершеності форми?

 

2. Чи правильно, що процес естетичного сприйняття художнього твору:

а) передбачає повну й адекватну „розшифровку” читачем, глядачем або слухачем задуму митця;

б) обумовлене досвідом та естетичним смаком читача, глядача, слухача;

в) є духовним привласненням сенсу твору реципієнтом;

г) передбачає співтворчість;

 

3. Чи правильно, що процес естетичного сприйняття художнього твору:

а) зводиться до відтворення твору у свідомості реципієнта;

б) не потребує ніякої попередньої підготовки;

в) є цілеспрямованим і цілісним проникненням у смисл твору;

г) обумовлений загальнокультурним потенціалом реципієнта?

 

4. Відповісти на проблемні запитання:

 

· У чому полягає діалогічність художнього сприйняття?

· Чому художнє сприйняття визначають як співтворчість?

· Яка природа насолоди мистецтвом як результату подолання його умовності?

 

 

Основна література:

1. Борев Ю. Эстетика. – М.: Русь-Олимп:АСТ: Астрель, 2005. – С.754-798.

2. Бунель Н.Ф. Художественное восприятие. – М., 1989.

3. Выготский Л.С. Психология искусства. – Минск: “Современное слово”, 1998.

4. Лановенко О.П. Художественное восприятие: опит построения общетеоретической модели. – К., 1987.

5. Лешин И.С. Как воспринимается произведение искусства. – М., 1983.

6. Машонин С.В. Эстетическое восприятие: вопросы методологии и критики. – М., 1985.

 

Додаткова література:

1. Лутаєнко В.С. Естетика мистецтва як фактор формування творчого мислення // Етика, естетика і теорія культури. – К., 1992. – Вип.. 36.

2. Поменська В.І. Проблеми митця в естетичній спадщині 20-х років. // Етика, естетика і теорія культури. – К., 1992. – Вип.. 35.

 

 

Тема 7. Педагогічна естетика

 

Семінарське заняття 7.

Питання для обговорення:

1. Естетичне і художнє виховання – предмет педагогічної естетики.

2. Формування естетичної культури особистості як мета естетичного виховання. Закономірності процесу естетичного виховання.

3. Засоби естетичного виховання. Виховання засобами мистецтва.

 

Основні поняття: естетичний розвиток, естетична культура, естетичне виховання, художнє виховання, виховання засобами мистецтва.

 

Методичні поради

У першому й другому питаннях потрібно визначити педагогічну естетику як філософську теорію естетичного виховання. Естетика органічно включає в себе проблеми цілеспрямованого естетичного розвитку особистості, тому що вважає останній таким, що не дається від народження, а формується в людини в ході її соціалізацїї та інкультурацїї. Естетичне виховання в найбільш широкому філософському смислі передбачає якісні зміни рівня естетичної культури об’єкта виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і суспільство в цілому. Як таке воно є найбільш оптимальною формою освоєння навичок створення й сприйняття краси, передачи естетичного досвіду індивіду за допомогою цілеспрямованої діяльності суспільства. Слід критично поставитись до ототожнення естетичного виховання з художнім. Художне виховання є частиною естетичного та має свої специфічні риси. Естетичне виховання є цілеспрямованим формуванням смаку і установки на певний рівень практичної діяльності, тобто одним з напрямів "виховання почуттів", тоді як художнє виховання не зводить­ся до формування художнього смаку (хоча і цей процес своєрідний), але включає й відповідну освіту, й спеціалізоване навчання.

У третьому й четвертому питанні потрібно розкрити певні закономірності естетичного виховання: системність, цілеспрямованість, активно-творчий характер і т.і. Варто, зокрема, підкреслити, що оскільки естетичне відношення универ­сальне, не існує якої-небудь спеціальної "естетичної технології", якій можна було б навчити, а оскільки воно є формою позапонятійного переживання реальності, немає ніяких "естетичних знань", які можна було б пере­давать учням на відповідних уроках. Естетичне відношенння зі світом — саме зі світом, незалежно від конкретної форми його буття — природної, соціальної, людської, культурно-наочної, — поширює свою дію на всі чуттєво сприймані наочні реалії. Тому естетичне виховання має бути стороною, гранню, аспек­том всіх форм спілкування з дітьми, учнями, молодими людьми – спілкування з ними їх батьків і більш з естетично розвинених друзів, вчителів і наставників, письменників і художників. Суть естетичного виховання полягає в тому, щоб показати, як спільні закони краси, величі, трагізму, комізму конкретно виявляються в даній області буття, в даній сфері челове­ческой діяльності, в даному виді мистецтва, — бо кожна естетична цінність залишається сама собою у всіх її модифи­кациях, але в реальному своєму існуванні вона індивідуально своєрідна, унікальна. Це означає, що засобами естетичного виховання є й праця, й природа, й мистецтво, й побут, й спілкування тощо.

 

Питання для самостійного опрацювання

 

1. Методологічні принципи естетичного виховання.

2. Поняття і структура естетичної культури особистості.

3. Художня культура особистості і суспільства.

4. Виховання засобами мистецтва.

5. Естетичне виховання на уроках з основ наук.

6. Природа і естетичне виховання.

7. Естетика поведінки.

8. Естетика побуту.

 

 

Тести, завдання та вправи

1. Чи правильно, що:

а) естетичне виховання зводится до залучення особи до художньої творчості;

б) мета естетичного виховання - формування естетичної культури особи;

в) мета естетичного виховання - сформувати здатність адекватно сприймати оточуючий світ;

г) мета естетичного виховання - озброїти людину естетичними знаннями;

д) естетичне виховання має на меті формування здатності діяти доцільно?

 

2. Чи правильно, що особливості виховної функції мистецтва полягають:

а) у здатності одночасно формувати лад думок і почуттів людини;

б) у прямому дидактичному впливі;

в) у можливості розширювати й поглиблювати життєвий досвід людини;

г) у підготовці з людини фахівця?

3. Чи правильно, що особливості виховної функції мистецтва полягають:

а) у здатності активізувати самостійні оцінки глядача, читача, слухача в процесі сприйняття художнього твору;

б) у прямому дидактичному впливі;

в) у можливості розширювати й поглиблювати життєвий досвід людини;

г) у передачі для обов’язкового наслідування норм поведінки, політичних поглядів, наукових знань?

Основна література:

1. Гоголев Л. Беседы об эстетике поведения. – К., 1990.

2. Гридова І.О. Художня культура як засіб гуманізації особистості // Проблеми філософії. – К., 1991. – Вип.. 87. – С. 98 – 104.

3. Демина Л.М. По законам красоты. – М.. 1990.

4. Искусство и школа. – М., 1981.

5. Киркегор Г.С. Гармоническое развитие в человеческой личности эстетических и этических начал. //Киркего С. Наслаждение и долг. – К., 1991. – С. 225 – 422.

6. Кулаев Ю.В. Эстетическое воспитание и пути преемственности. – М., 1981.

7. Неменский В.М. Мудрость красоты. – М., 1981.

8. Петров Ю.В. Виховання творчістю. Культурно – естетичні аспекти розвитку особи. – К., 1986.

9. Художественная культура и эстетическое развитие личности. – К., 1989.

Додаткова література:

1. Вальтер Г.М. Художня потреба і самореалізація особистості // Етика, естетика і теорія культури. – Вип.. 37. – С. 39 – 45.

2. Говорун Д.И. Гедонистическая природа чувственного процесса // Говорун Д.И. Творческое воображение и эстетические чувства. – К., 1990.

3. Крутоус В.П. Пути к прекрасному. – М., 1989.

4. Федь А.М. Эстетическое воспитание по основам наук. – К., 1989.

5. Федь А.М. Эстетика поведения и быта школьников. – К., 1981.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 317; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.234.191.202 (0.01 с.)