Тема 4. Мистецтво як вид естетичної діяльності

 

Семінарське заняття № 4.

Питання для обговорення:

1. Предмет мистецтва. Концепцїї походження мистецтва.

2. Художній образ. Діалектика художнього образу.

3. Полісемантичний зміст мистецтва. Художня форма.

4. Соціальні функції мистецтва.

 

Основні поняття: художнє, художня діяльність, мистецтво, предмет мистецтва, художній образ, художній твір, зміст художнього твору, художня форма, художність, функції мистецтва.

Методичні поради

Розгляд мистецтва як вищої форми естетичного освоєння дійсності повинен починатись із визначення його предмету. Предметом мистецтва є людина й дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів. Це дає митцеві можливість осмислити світ, дати художньо-естетичну оцінку зображеному. Характерною особливістю мистецтва є емоційно-чуттєве начало. Феномен естетичного як стан внутрішнього переживання цілком можна назвати переживанням суб'єкта стосовно самих об'єктів, предметів, обставин, явищ, процесів, видів діяльності. Цей стан внутрішнього переживання існує тільки в суб'єкта, а тому виразити його об'єктивно, предметно не можна нічим, крім як знову викликавши його шляхом відтворення життєвої реальності, якою він був породжений. Таку функцію "подвоєння" світу й виконує мистецтво за допомогою художнього образу.

Друге питання присвячене аналізу загальної категорїї художньої творчості, засобу й форми освоєння життя мистецтвом – художнього образу. Потрібно показати, що художній образ – це категорія, якою визначається властива мистецтву форма мислення; й категорія, якою визначається властива мистецтву форма емоційно-почуттєвого пізнання світу; й категорія, якою визначається властива мистецтву форма втілення почуттів і думок автора. За своєю природою він діалектичний, тобто є синтезом суб’єктивного та об’єктивного, раціонального та емоційного, типового та індивідуального.

Важливе місце у мистецькому творі посідають поняття змісту і фор­ми, які дають змогу створити повноцінний художній образ. Зміст і форма органічно пов'язані між собою, вони взаємодоповнюють одне одного. Форма — це зовнішня оболонка художнього ви­твору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів. Форма зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві роз­крити його основний зміст.

Зміст художнього твору є яскравим свідченням існування діалектики суб'єктивного й об'єктив­ного, адже, відображаючи певні процеси та явища, митець обов'язково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття. Структура змісту художнього твору є синтезом таких важли­вих компонентів, як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ. Тема є головним об'єктом зображення у художньо­му творі. Проте цінність твору залежить не тільки від вибору теми, а й від можливості розкриття його ідеї. Ідея - це дум­ка автора, що відображає його світовідчуття і світосприйняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.

Єдність теми та ідеї визначає художній рівень змісту твору мистецтва. Отже, органічне поєднання і взаємовплив змісту і фор­ми сприяє створенню повноцінного художнього образу.

Розглядаючи функцїї мистецтва, слід відмітити, що естетичне в мистецтві стає й засобом і метою, беручи на себе системостворюючу функцію. Естетичне, як своєрідна інтегративна цінність, здатне об'єднати в деякий моноліт усі функції мистецтва, даючи йому позачасове і неминуще життя. Не менш важливою, поряд з естетичною функцією мистецтва, є соціальна і пізнавально-перетворювальна. Особливо можна виділити загальнокультурну функцію мистецтва. Мистецтво виражає естетичну сферу культури, будучи її ціннісною самосвідомістю.

Питання для самостійного опрацювання

1. Концепції походження мистецтва в історії естетики.

2. Естетична і художня діяльність.

3. Художня творчість як образне мислення і народження нової реальності.

4. Художня правда і художня вигадка.

Тести, завдання та вправи

1. Як в естетиці називається загальна категорія художньої творчості, засіб і форма освоєння життя мистецтвом:

а) художність; б) художній твір; в) художній образ; г) художнє мислення?

 

2. Користуючись круговими діаграмами Ейлера, побудуйте схематичне зображення таких понять: естетична діяльність (А), художня діяльність (В).

 

3. Чи правильно, що предметом мистецтва є:

а) досягнення об’єктивної істини;

б) людина в її відношенні зі світом;

в) відображення життєвої правди;

г) ціннісний аспект буття?

 

4. Продовжіть ряд: тема, ідея..... Дайте визначення родового поняття для цих явищ.

 

5. Що таке художність:

а) синонім творчості; б) міра естетичної досконалості твору;

в) синонім майстерності; г) відповідність змісту твору його формі?

 

6. Художній образ – це:

а) категорія, якою визначається властива мистецтву форма мислення;

б) категорія, якою визначається властива мистецтву форма емоційно- почуттєвого пізнання світу;

в) категорія, якою визначається властива мистецтву форма втілення почуттів і думок автора;

г) усе вищеперелічене?

 

7. Художність твору мистецтва залежить:

а) від концептуальної моці твору;

б) від світоглядних установок митця;

в) від майстерності виконання;

г) від виразності образів?

 

8. Як в естетиці та мистецтвознавстві називаються смислово-інформативні компоненти твору, які виражають собою ідею, проблематику, що відображується, ціннісні орієнтири, тематичні і сюжетні лініі, осмислення явищ дійсності в зображенні:

а) художня форма; б) сюжет; в) художній зміст; г) композиція?

 

9. Чи правильно, що особливості виховної функції мистецтва полягають:

а) у здатності одночасно формувати лад думок і почуттів людини;

б) у прямому дидактичному впливі;

в) у можливості розширювати й поглиблювати життєвий досвід людини;

г) у підготовці з людини фахівця;

 

10. Як в естетиці та мистецтвознавстві називається принципова нетотожність художнього твору зображуваній реальності:

а) метафоричність; б) невідповідність;

в) умовність; г) алегорічність?

 

 

Основна література:

 

 

1. Афасижев М.Н. Искусство как предмет комплексного исследования. – М., 1983.

2. Безклубенко С.Д. Природа искусства: О некоторых сторонах художественного творчества. – М.: Политиздат, 1982.

3. Березин Н.В., Крутоус В.Н. Является ли познание целью искусства? Два взгляда на одну проблему. – М., 1989.

4. Гегель Г.- В.-Ф. Эстетика. – М., 1968.

5. Деррида Ж. Театр жестокости и закрытие представления. // Деррида Ж. Письмо и развлечение. – С.-Пб., 2000. – С. 282 - 316.

6. Деррида Ж. Сила и знание // Деррида Ж. Письмо и развлечение. – С.-Пб., 2000. – С. 7 – 42.

7. Каган М.С. Художественная деятельность и художественная культура // Каган М. С. Эстетика как философская наука. - СПб. ТОО ТК „Петрополис”, 1997.

8. Камю, А. Бунтующий человек. – М., 1990.

9. Кривцун О.А. Общая теория искусства // Эстетика. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 155 – 203.

10. Левчук Л. Т., Оніщенко О. І. Основи естетики: Навч. посіб. - К.:Вища школа, 2000.

11. Левчук Л. Т., Панченко В. І., Оніщенко О. І., Кучерюк Д. Ю. Естетика: Підручник /; За заг. ред. Л. Т. Левчук. - 3-е вид., доповн. і перероб.- К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 121-232.

12. Лобановський В.В. На скелях та в глибинах печер. Бесіди про походження мистецтва і пам’яті колишнього віку. – К., 1995.

13. Оганов А.А. Произведения искусства и художественный образ. – М.: Знание, 1978.

14. Росинская Е.Н. Искусство как средство общения (коммуникативная функция искусства). – М., 1985.

15. Соловьёв В. Общий смысл искусства // Соловьёв В. Соч. В 2 – х тт.. – Т. 2. – М., 1988. – С. 390 – 404.

16. Смольянинов М. Природа художественного образа. – М.: Знание, 1987.

17. Хайдеггер М. Искусство и пространство // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993. – С. 312 – 316.

18. Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво, прекрасне, форма, творчість, відтворництво, естетичне переживання. – К., 2001.

19. Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поэтико – художественному творчеству // Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991. – С. 265 – 285.

 

Додаткова література:

1. Блахут А. Деякі особливості сприйняття сучасного мистецтва // Етика, естетика і теорія культури. – Вип.. 34. – К., 1991.

2. Лукьянов В.В. По законам красоты. – М., 1998.

3. Мальро А. Метаморфозы искусства // Мальро А. Зеркало лимба. – М., 1989. – С. 252 – 289.

4. Мерло – Понті М. Феноменологія сприйняття. – К., 2001.

5. Тэн И. Философия искусства. – М.: Республика, 1996.

6. Шліпченко С. Архітектурні принципи постмодернізму. – К., 2000.

 

 

Тема 5. Морфологія мистецтва.

 

Семінарське заняття № 5.

Питання для обговорення:

1. Категорія „вид” мистецтва. Історичний процес утворення сучасної системи мистецтв.

2. Видові класифікації мистецтв.

3. Вид мистецтва як система жанрових й родових модифікацій.

 

Основні поняття: вид мистецтва, жанр, рід мистецтва, образотворче мистецтво, графіка, музика, театр, кіно, хореографія, архітектура, скульптура, художня література.

Методичні поради

У першому питанні покажіть історично закономірний і системний характер існування сучасних видів мистецтва. Перш за все, з'ясуйте причини розподілу мистецтв на види, розкрійте джерела їхньої різноманітності. Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту (звукового — для музики, мовного — для літератури, об'ємно-пластичного — для скульптури тощо). Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу.

Доведіть, що види мистецтв складають історично рухому систему. Покажіть, які чинники впливають на розвиток даної системи. Реконструюючи еволюцію розвитку видів мистецтва, необхідно враховувати процес руху від синкретизму, що був пов'язаний з доісто­ричним періодом і характеризувався єдиним художнім мисленням, до створення видів мистецтва, а також процес руху від окремих мистецтв до їх синтезу — з'єднання.

Необхідно також проаналізувати, як формувалися принципи класифікації видів мистецтв, сформулювати сучасні критерії такої класифікації, відзначити їх умовний характер.

Доцільно вивчити принципи внутрішньовидової класифікації, особливо специфіку жанроутворення в різних видах мистецтв. Охарактеризуйте жанр як стійку форму художніх творів, яка визначає їх приналежність до певного виду художньої творчості.

 

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Просторові мистецтва в системі художньої культури.

2. Архітектонічні мистецтва.

3. Образотворче мистецтво.

4. Графіка.

5. Часові мистецтва: мистецтво слова й музика.

6. Просторово-часові, видовищні мистецтва

7. Театр

8. Кіно

9. Хореографія

 

Тести, завдання та вправи

1. Виключіть невідповідне.

Розподіл мистецтва на види обумовлений:

а) естетичним багатством і багатоманітністю дійсності;

б) культурною політикою держави;

в) багатоманітністю естетичних потреб митця;

г) багатоманітністю культурних традицій, художніх засобів і технічних можливостей митця.

2. Виберіть неправильне.

Види мистецтва:

а) історично обумовлені й різняться за способом втілення художнього образу;

б) історично обумовлені й різняться за моральними переконаннями митців;

в) історично обумовлені й різняться за способом опанування навколишньої дійсності;

г) історично обумовлені й різняться за естетичними установками митців.

 

3. Користуючись круговими діаграмами Ейлера, побудуйте схематичне зображення співвідношення таких понять: музика (А), живопис (В), вид мистецтва (С), архітектура (Д).

 

4. Класифікації видів мистецтва розподіляють їх на:

а) прості й синтетичні;

б) просторові й часові;

в) розважальні й серйозні;

г) зображальні й виражальні.

 

5. Які з наведених понять зайві: епос, лірика, театр, комедія, трагедія, драма, хореографія, педагогічна майстерність, рід мистецтва, художня література? Обґрунтуйте відповідь.

 

6. Підпорядкуйте ці поняття: мистецтво, естетична діяльність, симфонія, музика, музичний твір, вид мистецтва, музичний жанр.

 

7. Як в естетиці та мистецтвознавстві називається стійка форма художніх творів, яка визначає їх приналежність до певного виду художньої творчості:

а) творчій метод; б) жанр; в) художній стиль; г) композиція?

 

8. До просторових мистецтв належать:

а) музика; б) архітектура; в) скульптура; г) телебачення?

 

9. Продовжіть ряд: епос, лірика.... Назвіть родове поняття для цих явищ, дайте його розгорнуту характеристику.

 

 

Основна література:

1. Бахтин М.М. Человек в мире слова. – М., 1995.

2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1986.

3. Борев Юрий. Эстетика.- М.: Политиздат, 1988. – С. 275-304.

4. Галеев Б.М. Содружество чувств и синтез искусств.- М.: Знание, 1982.

5. Каган М.С. Эстетика как философская наука. СПб: Петрополис, 1997. – Часть 4. Историческая морфология искусства. – С.319-377.

6. Колесник М.Н. Синтез видів мистецтва: становлення проблеми. // Етика, естетика і теорія культури. – Вип. 35. – К., 1992.

7. Левчук Л. Т., Панченко В. І., Оніщенко О. І., Кучерюк Д. Ю. Естетика: Підручник /; За заг. ред. Л. Т. Левчук. - 3-е вид., доповн. і перероб.- К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 232-267.

8. Основы теории художественной культуры/ Под общей ред. Л.М. Мосоловой. – СПб: Лань, 2001.

 

Додаткова література:

1. Эстетика/Под ред. Радугина А.А. – М.: Центр, 1998. – Сс. 181-195.

2. Эстетика: Словарь. – М.: Политиздат, 1989.