Тема 2. Естетичне освоєння світу.

Семінарське заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Естетичне як метакатегорія естетики. Зміст естетичної цінності.

2. Естетичний потенціал людської діяльності. Естетична діяльність людини як діяльність «за законами краси».

3. Структура естетичної свідомості.

 

Основні поняття: естетичне, естетична свідомість, естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетична діяльність, мистецтво, дизайн, технічна естетика, мода.

Методичні поради

Вивчення даної теми має особливе значення. Тут необхідно відзначити, що естетична практика суспільства створює не тільки світ естетичних цінностей, багатство естетичних потреб людини, але і систему понять, естетичних категорій, у яких закріплений досвід естетичного освоєння світу.

У першому питанні потрібно охарактеризувати категорію "естетичне" як метакатегорію, тобто найбільш загальну і системостворюючу категорію естетики. Як така, вона характеризує певну сферу цінностей, пов’язану із суспільно значущою змістовною формою, яка дається людині в акті чуттєвого сприймання. Естетичне – це духовне, почуттєве ставлення людини до навколишнього світу, специфіка якого полягає в нерозривній єдності чуттєво-матеріальних та ідеально-змістовних моментів.

Для з'ясування сутності естетичного необхідно зрозуміти, що народжуючись разом із практичною, утилітарною потребою, естетична потреба зростає і розвивається лише в міру того, як розвивається воля людини, незалежність її від природної необхідності. Світ естетичного - це світ, де людина вільна від миттєвої практичної потреби, що дозволяє їй діяти вільно, розвивати і реалізувати багатоаспектність людської природи.

У другому питанні розглядається естетична діяльність як специфічна здатність особистості та людства в цілому перетворювати дійсність за законами краси. Першопричиною виникнення і розвитку здат­ності людини до перетворення світу за законами краси, а відтак і до формування у неї власних естетичних почуттів, смаків та ідеалів є суспільно-історична практика, насамперед, предметно-практична діяльность. Естетична діяльність може реалізуватись як самодостатня. Саме такою формою естетичної діяльності є мистецтво, в якому естетичний компо­нент є домінуючим, де іншого застосування, крім естетичної насолоди, предмет не має. Водночас вона реалізується як момент, нехай і сутнісний, інших форм діяльності.

Мета естетичної діяльності — перетворення дійсності за за­конами краси, тобто пошук і створення довершеної форми. Перетворення дійсності за законами ритму, симетрії, пропорції, гармонії тощо й є естетичним моментом будь-якої форми людської діяльності. Таким чином, естетична діяльність обертається творчістю.

Естетична діяльність внутрішньо неоднорідна. Вона розглядається як система видів діяльності, специфіка яких виз­начається співвідношенням цілей перетворення та характе­ром того об'єкта дійсності, на який це перетворення спрямо­ване. Серед них можна виділити естетичне перетворення навколишнього середовища, яке має практичний характер, виливається в естетичну організацію продуктивного виробництва, вищою формою якої є дизайн; формування естетично розвиненої особистості, що має духовно-практичний характер і стосується естетичної організації побуту в цілому; створення художніх цінностей, тобто художньо-практична діяльність.

Третє питання присвячено розгляду естетичної свідомості як особливого духовного утворення, що характеризує естетичне ставлення людини або суспільства до дійсності. Найістотнішими елементами естетичної свідомості є естетичні почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетичні погляди та естетична теорія.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Історія становлення і визначення категорії „естетичне”.

2. Теоретичні моделі естетичного.

3. Концепції виникнення і розвитку естетичного відношення.

4. Співвідношення категорій “естетичне” та “естетична цінність.

5. Структура естетичної діяльності й багатоманітність її форм.

6. Дизайн і технічна естетика.

7. Естетичні начала трудової діяльності.

8. Естетика природи.

9. Естетика побуту й людських відносин.

10. Естетична діяльність і мистецтво.

11. Краса й мода.

 

Тести, завдання та вправи

 

1. Чи правильно, що естетичне відношення:

а) є різновидом пізнавального відношення;

б) є різновидом ціннісного відношення;

в) є різновидом морального відношення;

г) є різновидом утилітарно-практичного відношення?

2. Виключіть неправильне.

У вітчизняній естетиці кінця 50-х – поч.. 60-х рр. розгорнулась дискусія щодо природи естетичного між:

а) „природниками”;

б) „суспільниками”;

г) „культурологами”;

д) „ ціннісним підходом”?

3. Виберіть правильне судження:

Естетичне – це:

а) результат одухотворення світу Богом або абсолютною ідеєю;

б) проекція духовного багатства особистості на естетично нейтральну дійсність;

в) природні властивості предметів;

г) явища з їх природними якостями, які втягнені людською діяльністю у сферу інтересів особистості й мають позитивну цінність.

4. Продовжіть ряд: естетичні почуття, естетичний смак,...... Дайте визначення родового поняття для явищ цього ряду.

5. Чи правильно, що:

а) естетичні почуття є результатом спільної роботи усіх органів чуття;

б) естетичні почуття є результатом усієї попередньої історії людства;

в) здатність до естетичного почуття в людини є вродженою;

г) естетичне почуття є видом духовного переживання;

д) естетичне почуття з’являється за умов відносної свободи людини від практичних потреб?

6. Чи правильно, що естетична діяльність - це:

а) окремий вид діяльності по оформленню побуту людини;

б) різновид художньої діяльності;

в) діяльність за законами краси у будь-якій сфері людського життя;

г) абсолютно вільна діяльність?

7. Як в естетиці називається система естетичних переваг і орієнтацій, шо грунтується на культурі особистості й на творчій переробці естетичних вражень:

а) естетичний смак; б) естетичний ідеал;

в) естетична потреба; г) естетичні погляди?

8. В якому вислові йдеться про естетичну свідомість:

а) комплекс почуттів, уявлень, поглядів, ідей;

б) сукупність знань і поглядів;

в) своєрідна абстракція, яка є особливим духовним утворенням;

г) вроджена здатність до сприйняття й оцінки світу?

9. Як в естетиці називається вид естетичного відношення, який є конкретно-чуттєвим образом належної та бажаної естетичної цінності світу і критерієм естетичної оцінки:

а) естетичний смак; б) естетичний ідеал;

в) естетична потреба; г) естетичні погляди?

 

Основна література:

1. Борев Юрий. Эстетика. М.: Русь-Олимп: АСТ: Астрель, 2005, С. 31-38.

2. Борев Ю.Б. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов. – М.: ООО «Издательство Астрель», 2003.

3. Гулыга А.В. Принципы эстетики. - М., 1987.

4. Домбровская Т.И. Эстетическое сознание и некоторые закономерности его развития. – К., 1986.

5. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса. – К.: “Вища школа”, 1982.

6. Кант И. Критика способности суждения. – М., 1994.

7. Киященко Н.И. Эстетика – философская наука. –М: Издательский дом «Вильямс», 2005.

8. Левчук Л. Т., Панченко В. І., Оніщенко О. І., Кучерюк Д. Ю. Естетика: Підручник /; За заг. ред. Л. Т. Левчук. - 3-е вид., доповн. і перероб.- К.: Центр учбової літератури, 2010. - С. 33-76.

9. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Почерк истории эстетической аксиологии. – М.: Республіка. 1994.

10. Столович Л.Н. Эстетическая и художественная ценность. – М.: Знание, 1988.

11. Эстетические отношения // М.С. Каган. Естетика как философская наука. – С. 111 – 146. – М., 1997.

12. Эстетическое сознание и процесс его формирования. – М., 1981.

13. Естетика /Под ред. В.А. Лозового. – К.: Юрінком, 2003. – Глава 6.

 

Додаткова література:

1. Демина Л.М. По законам красоты: Эстетика труда. – М.: Просвещение, 1990.

2. Крылова Н.Б. Эстетическая деятельность и культурный прогресс. – М.: Знание, 1983.

3. Киященко Н.И. Эстетика – философская наука. –М: Издательский дом «Вильямс», 2005.

4. Морально-эстетические проблемы творчества. К.: Вища школа, 1981. – Глава 3. Эстетические проблемы труда и производства как сферы творческой деятельности.

5. Новикова Л.И. Эстетика и техника: альтернатива или интеграция. – М.: Политиздат, 1976.

6. Федь А.М. Эстетика поведения и быта школьников. – К., 1981.

 

Тема 3. Основні категорії естетики.

Семінарське заняття № 3.

Питання для обговорення:

1. Статус категорій естетики.

2. Прекрасне й потворне як естетичні категорії.

3. Діалектика кількості та якості у піднесеному й низькому.

4. Трагічне в житті й мистецтві.

5. Комічне та його основні форми.

 

Основні поняття: прекрасне, потворне, гармонія, міра, піднесене, низьке, героїчне, драматичне, комічне, трагічне, гумор, сатира, іронія.

Методичні поради

Вихідним принципом у розкритті першого питання теми семінарського заняття є принцип історизму. Як свідчить процес розвитку естетичного знання, його категорії в їх загальнолюдському значенні сформувалися в ході історичного розвитку, збагнення і розуміння естетичної практики і художньої творчості. Категорії естетики несуть особливі для людини і людства ціннісні значення. Аксіологічний характер естетичних категорій є неодмінною умовою їхнього функціонування, допомагає усвідомити роль і значення суб'єктивного фактора в естетичних відносинах людини й дійсності. Естетична категорія містить у собі опис об'єктивних предметів і явищ у їхній нерозривній єдності із суб'єктивними факторами.

Вивчаючи матеріал по даній темі важливо відзначити, що естетичні категорії - прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне - це духовні моделі естетичної практики, де форми діяльності закріплюються у формах думки. От чому в змісті категорії міститься закономірність існування естетичного явища.

Очевидно, необхідно відповісти на запитання, чому в естетиці тільки прекрасне і піднесене, трагічне і комічне відносяться до її основних категорій (саме в них з найбільшою повнотою фіксується сутність естетичного пізнання й естетичної оцінки).

Родовий зміст основних категорій естетики є не що інше, як виявлення в них і через них найбільш сутнісних зв'язків між суб'єктом і об'єктом у його естетичних відносинах до дійсності.Основними ці категорії естетики є тому, що в них знаходять — за змістом і за формою — своє найбільш повне усвідомлення як об'єкти естетичних відносин, так і суть, характер і форми таких відносин із дійсністю.

Доцільно звернути увагу на універсальний характер основних категорій естетики в естетичному пізнанні й освоєнні дійсності. Доречно буде також відзначити, що вони рухливі і гнучкі, історично мінливі: постійно обновлюються і збагачуються у своєму змісті. Становлячи собою результати тривалого процесу узагальнення естетичної діяльності, естетичні категорії в цілому відображують її закони. Цим і визначається пізнавальне й евристичне значення естетичних категорій як ідеальних форм естетичного освоєння дійсності.

Відзначивши специфіку естетичних категорій, варто перейти до короткої характеристики їх типів.При цьому необхідно вичленувати категорії, що характеризують усі сфери людської життєдіяльності. Це - прекрасне і потворне, піднесене й низьке. Категорії, що відбивають явища громадського життя – трагічне й комічне.

Питання для самостійного опрацювання

1. Категорїї гармонія й міра.

2. Природа піднесеного й піднесене в природі.

3. Героїчне як категорія естетики.

4. Актуальність категорії „трагічне”

5. Демократизм сміху.

6. Почуття гумору й дотепність.

7. Гумор.

8. Сатира.

9. Іронія.

 

Тести, завдання та вправи

1. Яке судження є неправильним?

Особливості категорій естетики є такими:

а) їх зміст обумовлений особистісно, національно, соціально, культурно, історично;

б) вони грунтуються на єдності суб’єктивного й об’єктивного начал;

в) вони є відображенням об’єктивних властивостей предметів;

г) вони спираються на емоційно-почуттєвий грунт, поєднуючи його з раціональним началом.

 

2. Як в естетиці називається високий рівень впорядкованої багатоманітності; оптимальна взаємовідповідність різного в складі цілого, що відповідає естетичним критеріям краси:

а) міра; б) пропорційність; в) гармонія; г) цілісність.

 

3. Поміняйте місцями назви естетичних понять так, щоб вони відповідали визаченню:

а) форма комічного, відмінною рисою якої є „подвійний смисл”, де істинним є не прямо висловлене, а протилежне йому, це - гумор;

б) форма комічного, об’єкт якої хоч і заслуговує на критику, але зберігає свою привабливість і не суперечить ідеалові, це - іронія;

в) форма комічного, яка викриває все, що не відповідає естетичним ідеалам, це – жарт;

г) імпровізований вияв дотепності, комічна мініатюра, дотепна репліка або комічний вчинок, продиктовані бажанням розсмішити або розіграти когось, це – сатира.

4. Користуючись круговими діаграмами Ейлера, побудуйте схематичне зображення співвідношення таких понять: потворне (А), естетичне (В), низьке (С).

 

5. Виберіть правильні судження:

Комічне - а) є природною реакцією людини на оточуючий світ;

б) є категорією, протилежною прекрасному;

в) є своєрідною формою критики потворного в житті;

г) має своєю основою суперечності соціального життя.

 

6. Яка категорія естетики виражає естетичну властивість, притаманну масштабним і могутнім предметам і явищам, які мають позитивну суспільну значимість, впливають на життя цілих народів або всього людства, проте людина по відношенню до них не вільна:

а) велике; б) прекрасне; в) піднесене; г) величезне?

 

7. Продовжіть визначення основних категорій естетики:

а) естетична оцінка колосального й масштабного явища, яке містить у собі величезні потенційні сили та має позитивне значення - це......;

б) естетичні властивості предметів, природні дані яких мають негативне загальнолюдське значення, хоча й не несуть серьйозної загрози людству, тому що заключені в цих предметах сили освоені людиною й підкорені їй – це.....;

в)........... відбиває діалектику свободи та необхідності, вільного діяння людини, вільного вибору нею смерті або тяжких страждань в ім’я вирішення суспільно вагомого конфлікту;

г)............ є своєрідною формою критики суспільно значимого життєвого протиріччя.

 

8. Чи правильно, що прекрасне:

а) є формою реалізації ідеалу в житті;

б) є образом довершеного, який ніколи не здійснюється в житті;

в) є тотожним категорії “естетичне”;

г) є довільною формою суб”єктивного ставлення людини до дійсності?

 

9. Чи правильно, що джерелом трагічного є:

а) протиріччя між суспільно необхідною вимогою й тимчасовою неможливістю її здійснення;

б) смертність усіх людей;

в) активність трагічного героя;

г) уявлення про нездійсненність людських бажань і ідеалів?

 

Основна література:

 

1. Бергсон А. Смех. – М., 1992.

2. Борев Ю. Эстетика. – М.: Русь-Олимп:АСТ: Астрель, 2005.

3. Волкогонов Д.А. Феномен героизма. О героях и героическом. – М., 1985.

4. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

5. Громов Е.С. Палитра чувств: о трагическом и комическом. – М., 1991.

6. Канарский А.С. Категории эстетики как степени развития искусства и эстетической практики человека. // Этика и эстетика – К., 1990. – вып. 33.

7. Карасев Л.В. Смех и зло // Человек. – 1992. - №3.

8. Крутоус В.П. Категория прекрасного и эстетический идеал. М., 1985.

9. Любимова Т.В. Комическое, его виды и жанры. – М., 1990.

10. Любимова Т.В. Трагическое как эстетическая категория. - М., 1985.

11. Михелис П. Эстетическая категория как выразительность духа времени // Западно – европейская эстетика ХХ века. – М., 1991.

12. Мовчан В.С. Героическое в системе эстетических категорий. – М., 1991.

13. Мовчан В.С. Творча сутність героїчного // Етика, естетика і теорія культури. – К., Вип.. 36.

 

Додаткова література:

 

1. Гулыга А.А. Что такое эстетика? – М., 1988.

2. Киркегор В.П. Афоризмы эстетики // Киркегор С. Наслаждение и долг. – К., 1994.

3. Лукьянов В.Г. В мире эстетики. – М., 1988.

4. Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина. – М., 1994.