Внеклассная робота як формування естетичної культури

Формування естетичної культури – це процес цілеспрямованого розвитку здібності особистості до повноцінного сприйняттю і правильному розумінню прекрасного мистецтво і дійсності. (>Сластенин В.А.) Він передбачає вироблення системи художніх уявлень, поглядів й переконань, забезпечує задоволення від цього, що це справді естетично цінним. Водночас школярі виховується прагнення й уміння вносити елементи прекрасного в різні боки буття, боротися проти потворного, потворного, низького, і навіть готовність до посильного прояву себе у мистецтві.

Естетичне виховання школярів починається з молодших класів у процесі вивчення мови, доступних літературних творів, і навіть під час уроків музики, образотворчого мистецтва, природознавства. Основне напрям цієї праці полягає у практичному ознайомленні учнів з різними видами мистецтва, приученні їх до естетичному сприйняттю і найпростішим естетичним судженням.

Для виховання художнього сприйняття у молодших школярів важливе значення має використання прийому порівняння щодо літературних творів, прослуховування музики і розглядання стрічок і спонукання їх для оцінювання цих творів, вираженню власного ставлення до їхніх гідностям та недолікам. Постановка найпростіших питань, вкладених у з'ясування те, що дітям подобається у тому чи іншому творі, яка картина чи мелодія краще, загострює їх сприйняття і спонукає до оцінним судженням.

У вихованні естетичних сприйняттів молодших школярів необхідно широко використовувати заучування віршів, пісень, демонстрацію репродукцій картин.

Для ознайомлення учнів з красою рідний природи проводяться екскурсії, організуються контролю над сезонними змінами навколишнього ландшафту, створюються гербарії з дев'яти місцевих рослин,поводятся виставки картин. Усе це вказує, що естетичне виховання учнів має займати чільне місце у комплексі навчальні і позакласних занять у перших класах.

Найпростіші естетичні уявлення та судження формується у перших класах. Проте основну роботу зосередили у цьому напрямі здійснюється зучащимися-подростками і старшими школярами, з при цьому необхідними здібностями до глибшого розуміння мистецтва.

Останніми роками у шкільному практиці з розвитку естетичних суджень і поглиблення естетичних поглядів широко використовується написання творів, усне і письмове рецензування творів літератури, музики, театральних постановок, кінофільмів та мистецьких виставок.

У зв'язку з важливістю естетичного виховання та розвитку у учнів художніх уявлень, понять і суджень велике значення має тут робота з осмисленню ними тієї зв'язку, яка між різними видами мистецтва - у відображенні життєвих явищ. Саме тому під час занять з літератури необхідно використовувати твори музики і образотворчого мистецтва.

Естетичне виховання неспроможна обмежуватися лише навчальною роботою з літератури, музиці і образотворчого мистецтва.Эстетикой, прилученням прекрасного повинні характеризуватися заняття й такими предметів, як математика, фізика, хімія, географія.Эмоционально-виразительное виклад матеріалу учителем, гарні записи на дошці, спонукання учнів до логічно струнким судженням і відповідям стосовно питань під час перевірки знань також мають чимале значення на формування естетичної культури. Доречно у зв'язку застосувати думку Аристотеля: «Математика виявляє порядок, симетрію, визначеність, але це найважливіші види прекрасного». Такі «види прекрасного» потрібно усвідомлювати і розкривати кожному вчителю зі свого предмета.

Винятково загострилося, слабко розв'язуваної у шкільному практиці, є формування в учнів повноцінних художніх смаків, вміння відрізняти справжні високохудожні твори від примітивного ремісництва, від художніх виробів. Особливо це належить до музики і образотворчого мистецтва, коли учні найчастіше захоплюються какофонією і бездумним модернізмом і недооцінюють класики, котрий іноді форм вітчизняного мистецтва. Труднощі школи тут поглиблюються тим, що державні кошти масової інформації, дискотеки і відеотеки занадто широко популяризують західну музику і на кінофільми на шкоду вітчизняному мистецтву. Подолати цю труднощі можна тільки однією дорогою – широким використанням класичної літератури, кращих зразків сучасної музики і мистецького творчості.

Оскільки за своїй - природі істотою творчим, людина має схильністю до художньо-творчої діяльності. Від самого віку діти пробують свої сили у області співу, малювання, мистецтва слова. Розвивати й удосконалювати ці схильності й уміння – одне з завдань естетичного виховання.

Важливим засобом організації різноманітної художньо-творчої діяльності учнів стають різні форми позакласної роботи: кухлі і студії з літератури, образотворчого мистецтва, колективи художньої самодіяльності. У процесі цієї роботи школярі долучатимуться до творчості й роблять перші кроки у літературі, музиці і образотворче мистецтво.

Під час вивчення творів мистецтва найважливіше значення має тут розкриття їх цивільної та моральної спрямованості і в цілях морального формування учнів. І тому необхідно виробляти у учнів розуміння те, що справжнє твір мистецтва завжди стверджує правду життя, пафос творчого творення прекрасного, стимулює прагнення людей до прогресу, для реалізації ідеалів добра, волі народів і справедливості. Любов до батьківщини, боротьба з усіма спотвореннями у суспільства, розвиток духовної краси людину-творця – така ідейне спрямування творів кращої художньої класики.

Водночас і в органічному єдність із розвитком естетичних потреб, понять і мистецьких смаків необхідно звертати серйозну увагу на естетику поведінки учнів. Ця робота проводиться як у системі визначених занять, і в час. На уроках відпрацьовується культура дотримання тиші і близько, дбайливе ставлення до книгам і зошитам, шкільної меблів, і навчальному устаткуванню, доброзичливе ставлення, і ввічливість між учнями. Усе це становить важливу область естетики їх повсякденного поведінки.

Залучаючи школярів до праці, необхідно турбуватися про розумної організації, розкривати її плідне впливом геть фізичні сили та моральні почуття. Учні за завданням вчителя зробили збирання і навели чистоту в шкільному дворі, обладнали посадки декоративних кущів, пофарбували паркан. «Дивіться, як затишно й добре стало біля нашої школи!» - каже вчитель, і студенти милуються справою своїх рук, переживаючи і наснагу від зробленого. Школярі виростили квіти, які горять яскраво до осені під вікнами школи. Їх руках створено, і доглянутийучебно-опитний шкільний ділянку, який можна задивитися. Треба допомогти хлопцям побачити красу своїх зусиль, що, зазвичай, надихає їх до подальшого поліпшенню своєї праці.

Не менше значення на виховання естетики поведінки мають розмови з учнями про моральному етикеті, культуру промови, про зовнішній вигляд чоловіки й манері його вчинків, ознайомлення його з сучасної модою у одязі, взуття та до зачіски. Особливо важливим є застерігати учнів від утрирування та спотворення моди. У цих цілях хороший ефект дають зустрічі з модельєрами, стилістами та інші діячами культури. Ці зустрічі допомагають школярам як осмислювати проблеми моди та поведінки, а й навчають їх прийнятних манер, попереджають ультрамодні захоплення, сприяють виробленні етичної культури.

Формування естетичної культури – це розширення художнього кругозору, збільшити кількість прочитані книжки, побачених кінофільмів, почутих музичних творів. Це заснування людських почуттів, духовного зростання особистості, регулятор і коректив поведінки. Якщо прояв користолюбства, міщанства, непристойності відштовхує людини своєїантиестетичностью, якщо школяр здатний відчувати красу позитивного вчинку, поезію творчої праці – це означає рівні його естетичної культури. Є обізнані, котрі читають романи і вірші, відвідують виставки, і концерти, обізнані з подіях художнього життя, але порушують норми суспільної моралі. З цих людей далекі від справжньої естетичної культури, естетичні погляди й смаки відмовлялися їхньої внутрішньої приналежністю. («>Педагогика»Сластенин В.А.стр.65)

Людина за своєю натурою – художник. Він скрізь, однак, прагне вносити у життя красу. Ця думка М.Горького представляється нам надзвичайно важливою.

Естетичне початок закладено у самому людській праці, у діяльності людини, спрямованої на перетворення навколишнього життя себе.

Важливо пробудити школярі прагнення стверджувати красу вшколе,дома, скрізь, де їх проводять час, займаються справою чи відпочивають. Дітей слідтрям ширше залучати до того що, що вони створювали естетичну обстановку у шкільництві, у п'ятому класі, у квартирі.Чрезвичаайно великий інтерес у плані представляє досвідА.С.Макаренко. У керовані ним навчально-виховних установах очевидці відзначали масу квітів, блискучий блиском паркет, дзеркала, білосніжні скатертини в їдалень, ідеальну чистоту помешкань.

Природа – нічим незамінний джерело прекрасного. Вона надає багатющий матеріал у розвиток естетичного почуття, спостережливості, уяви.

Природа, яка є носієм суспільної моралі, до того ж час навчає дитину моральному поведінці, завдяки гармонії, красі, вічного оновленню, суворої закономірності, пропорціям, розмаїттям форм, ліній, фарб, звуків.

Під час екскурсій, і прогулянок в дітей віком загострюється естетичне бачення її краси, розвиваються що відтворює уяву і образне мислення.

Педагогам слід звертатися творів письменників, композиторів, художників,воспевающих красу природи. Вихованню естетичного ставлення до природи активно сприяє бесіди й конференції за творами красного письменства.

Естетичне розвиток особистості засобами мистецтва у педагогіці прийнято називати художнім вихованням. Звертаючись безпосередньо до твором мистецтва, вона вимагає розвитку на людині вміння правильно сприймати явища краси.

Естетичне виховання, будучи однією з компонентів цілісного педагогічного процесу, покликане сформувати школярі прагнення й уміння будувати своє життя за законами краси.

Складні завдання естетичного виховання неможливо знайти вирішені лише засобами процесу. Важлива роль системі естетичного виховання належить позакласної і позашкільної роботі.

Вагомий внесок у розробку забезпечення і методику естетичного виховання учнів у позакласної роботі внеслиН.К.Крупская,А.В.Луначарский,С.Т.Шацкий іВ.А.Сухомлинский.С.Т.Шацкий іВ.А.Сухомлинский показали і досвіді довели, що позакласну роботу дозволяє зв'язати естетичне просвітництво з художньою творчістю учнів. У цьому школярі отримують унікальну можливість проявити їхню індивідуальність, самовиразитися і утвердитися у колективі, збагатити свій життєвий і естетичний досвід.

>Внеклассная і позашкільна робота з естетичному вихованню стає ефективної, якщо вона вписується в цілісний навчально-виховний процес.

У системі естетичного виховання учнів в час можна назвати три взаємозалежних ланки: 1) естетичне просвітництво, 2) розвиток естетичних почуттів та 3) збагачення досвіду художньої діяльності.

Естетичне просвітництво учнів під час уроків за низкою причин носить обмежений характер, зате у позакласної роботі йому відкриваються великі можливості. Це – розмови, лекції, факультативні заняття, зустрічі за круглим столом, університети культури, дискотеки.

>Неоценимое значення для естетичного виховання старшокласників мають лекції з мистецтва. Вони несуть у собі, зазвичай, два виду впливу: на інтелект, і на почуття школярів. У методичному відношенні важливо, щоб прослуховування музики, показ творів мистецтва,i.e. безпосереднє звернення почуттів учнів, не домінували над роздумами про мистецтво.

>Ценимой учнями формою пізнання основ естетики є читання книжок з мистецтву. Отже, читанням учнів також потрібен керувати.