Перші козацько-селянські Повстання проти польського Панування наприкінціXVIст.

Причини повстань:

1.Соціально-економічні (кріпацтво, експлуатація, панщина, податки).

2.Релігійні (нав’язування православним українцям католицизму та релігійної унії).

3.Національні (полонізація).

4.Бажання козаків збільшити реєстр.

5.Конфлікти між козаками та шляхтичами.

1591-1593рр. -ватажок К.Косинський;

території: Київщина, Брацлавщина, Волинь(Правобережжя)

хід повстання: Повсталі захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Вирішальна битва відбулася під П’яткою.

результати: Повстання придушене, Косинський загинув.

1594-1596рр. -ватажок С.Наливайко, М.Шаула

території: Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля(Правобережжя)

хід повстання: Наливайко вперше мав намір побудувати незалежну козацьку державу. Вирішальна битва – Солоницька.

результати: Повстання придушене, Наливайко й Шаула були страчені. Зменшення козацьких привілеїв.

У 1577 – 1578 рр. Козацький отаман Іван Підкова здійснив військовий похід у Молдавію. Взяв її столицю Ясси. Щоб не ускладнювати відносини з Туреччиною, польський король наказав схватити Підкову. Його стратили у Львові.

1600 – 1602 рр. – період гетьманування Самійли Кішки. За його гетьманування були відновлені козацькі привілеї та права, втрачені після повстання С. Наливайка.

Тема 14. Українське козацтво в першій половині ХVII ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО (гетьман реєстрового козацтва 1614 – 1622 рр. з перервами)

1. По-новому зорганізував козацьку армію (піхота, кіннота, артилерія,).

2. Добився зміцнення дисципліни і боєздатності козацького війська, розширення козацького реєстру та відновлення прав і привілеїв козаків.

3. Підтримував православну церкву (у 1620 р. запорожці вступили до Київського братства, чим сприяли відновленню православної ієрархії в Україні) та розвиток освіти (сприяв заснуванню братської школи в Києві).

4. Очолював морські походи козаків проти татар і турків. (1606 р. – похід на Варну, 1608 р. – Перекоп, 1615 р., 1617 р. – Стамбул, 1616 р. – Кафу …).

5. У 1618 р. козацьке військо на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним вступило в Лігу Європейських країн для боротьби з Османською імперією (Туреччиною).

6. У 1618 р. козацьке військо разом з поляками здійснило похід на Москву, у результаті якого Чернігівські й Смоленські землі були приєднані до Речі Посполитої.

7. У 1620 р. польські війська зазнають поразки від турків та татар в битві під Цицорою. Турки величезними силами наступають на Польщу. Поляки звертаються за допомогою до П. Конашевича-Сагайдачного, обіцяючи збільшити козацький реєстр та заплатити козакам. У 1621 р. козацьке військо П. Конашевича-Сагайдачного зупинило турецький наступ на Польщу в Хотинській битві.

8. Помер П.Конашевич-Сагайдачний 10 квітня 1622 р. від рани, яку дістав у Хотинській битві.

9. Період гетьманування П.Конашевича-Сагайдачного називають добою героїчних походів козаків проти татар та турків.

КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ ПРОТИ ПОЛЬСКОГО ПАНУВАННЯ у 20-30-х рр.XVIIст.

Після смерті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного поляки не виконали своїх обіцянок, не заплатили козакам і зменшили реєстр. У результаті розгортається хвиля козацьких повстань у 20-30-х рр. XVII ст. Козаки виступали за збільшення реєстру, відстоювали православ’я й боролися за скасування церковної унії. До козаків приєднувалися селяни, які виступали проти кріпацтва.

Р.

Виступ козаків на чолі з Марком Жмайлом проти коронного польського гетьмана Станіслава Конецпольського. Новим козацьким гетьманом став Михайло Дорошенко, який уклав Куруківську угоду 1625р. між козаками і поляками, за якою реєстр збільшувався до 6000 козаків.

Р.

Повстання козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) проти польської шляхти. Укладено перемир’я між козаками і шляхтою, закріплене Переяславською угодою 1630 р. (реєстр – 8000 козаків). У 1633 р. поляки видали «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися.

Р.

Напад запорожців на чолі з Іваном Сулимою на польську фортецю Кодак, яку поляки побудували недалеко від Запорозької Січі з метою контролювати запорожців. Фортеця Кодак була захоплена і зруйнована запорожцями, але реєстровці схопили і видали полякам керівників повстання. Іван Сулимабув страчений у Варшаві.

Р.

Козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком). Повстання зазнало поразки, П. Бут був виданий полякам і страчений у Варшаві.

Р.

Козацькі повстання на чолі з Дмитром Гунею та Яковом Острянином (Остряницею). Поразка повстанців, відступ Остряницідо Слобожанщини на територію Московської держави, а Д. Гуні – на Запоріжжя. У 1638р. польський сейм затвердив «Ординацію Війська Запорізького» (реєстр – 6000 козаків, а Запорозька Січ має бути ліквідована)

«Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.) обмежували права та привілеї козаків: реєстр зменшувався до 6 тис. осіб, відбудовувалася польська фортеця Кодак, скасовувалась обрана посада гетьмана, а реєстрове козацтво очолював польський ставленик-шляхтич.

З 1638 по 1648 рр. у Речі Посполитій тривав період «Золотого спокою», під час якого не було великих козацько-селянських повстань.

Тема 15. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в сер. ХVІІ ст.

Причини національно-визвольної війни:

1. Соціально-економічні (кріпацтво, експлуатація, панщина, податки).

2. Релігійні (нав’язування православним українцям католицизму).

3. Національні (полонізація).

4. Бажання козаків збільшити реєстр.

5. Конфлікти між козаками та шляхтичами.

Характер війни: національно-визвольний та антифеодальний.

Рушійні сили війни: козацтво, селянство, міщанство, частина українського православного духовенства, дрібна та середня православна українська шляхта.

Очолив національно-визвольну війну чигиринський сотник Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657). Б. Хмельницький мав шляхетське походження, був сотником реєстрових козаків, брав участь у боротьбі проти турків і татар, перебував у турецькому полоні.

Одного разу на його хутір напав польських шляхтич Чаплинський, захопив його наречену й до смерті побив молодшого сина. Б. Хмельницький звернувся в польський суд, але там йому не захотіли допомагати. Тоді він поїхав на Запорізьку Січ, де підняв козаків на боротьбу проти поляків, щоб помститися за особисту трагедію.

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок із козаками залоги на Січі й 25 січня 1648 р. оволодів нею. Його обрали гетьманом Війська Запорозького. Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу.

Заручившись підтримкою Туреччини, в лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої.

У такий спосіб гетьман розв’язав проблеми:

- відсутності власної кінноти;
- уникнення несподіваного нападу татарських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Польщі (уникнення війни на два фронти).

За службу Б. Хмельницький платив татарам та дозволяв їм брати ясир на українських землях.

У битвах під Жовтими Водами (5-6 травня 1648 р.) та під Корсунем (16 травня 1648 р.) козацько-татарські війська здобули перемогу над поляками.

Б. Хмельницький розсилає свої універсали по всій Україні, у яких закликає селян та міщан приєднуватися до козацького війська.

11-13 вересня 1648 р. відбулася битва під Пилявцями, яка закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину.

У жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю Замостя. Але, дізнавшись про вибори нового польського короля Яна Казимира, Богдан Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну.

23 грудня 1648 р. козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону. Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя.

Назустріч українським полкам вийшли Єрусалимський патріарх Пасій, який перебував тоді у Києві, і Київський митрополит Сильвестр Косів.

У липні-серпні 1649 р. козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж.

Одночасно в липні 1649 р. Хмельницький був змушений відправити козацьке військо на чолі з київським полковником М. Кричевським до Білорусі, щоб зупинити наступ на Україну литовських військ на чолі з Я. Раздивіллом. Наступ литовців було зупинено в битві під Лоєвом, але козаки зазнали тяжких втрат (загинуло біля 20 тис. козаків і селян), загинув і сам М. Кричевський.

У серпні 1649 р. під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір.

Зборівський трактат

(8 серпня 1649 р.)

Визнання автономії козацької України під владою гетьмана на території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств (Військо Запорозьке в межах Речі Посполитої).

Встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів.

Усім учасникам війни оголошувалася амністія.

Польська шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, а селяни мусили повертатися до своїх панів та виконувати довоєнні повинності.

Православна церква урівнювалася в правах з католицькою.

У результаті Зборівського договору можна вести мову про утворення української козацької держави.

УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА

Назва держави: Держава Війська Запорозького
Столиця: м. Чигирин
Територія: Київщина, Брацлавщина, Чернігівщина
Адміністративно-територіальний устрій: Територія держави поділялася на 16 полків на чолі з полковниками. Полки ділилися на сотні. У межах полки чи сотні вся адміністративна, військова та судова влада належала полковникам та сотникам.
Форма державного правління: Держава Війська Запорозького була різновидом республіки.

У лютому 1651 р. поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне (на Східному Поділлі). У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна.

Головні сили обох сторін зійшлися у грандіозній битві в червні 1651 р. під Берестечком на Волині (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно-визвольній війні.

Улітку 1651 р. в Україну знову вторглися литовські війська князя Радзівілла. 6 липня 1651 р.у другій битві під Лоєвим козацькі війська були розбиті литовцями. Загинув соратник Б. Хмельницького козацький полковник М. Небаба.

Литовці, захопивши Чернігів і Київ, у вересні з’єдналися з польською армією Потоцького. І хоча Б. Хмельницькому вдалося зупинити наступ польсько-литовського війська під Білою Церквою, проте у складній воєнно-політичній обстановці він був змушений підписати невигідний для української сторони Білоцерківський мир.