Основні політичні події часів правління Президента В.Ющенка

Зима-весна 2005 р. – початок конфронтації між політичними силами, що сприяли перемозі В.Ющенка: Ю.Тимошенко (прем’єр-міністр), О.Зінченко (голова секретаріату Президента), П.Порошенко (секретар Ради національної безпеки та оборони). Уряд декларую початок кампанії з реприватизації. На міжнародній арені В.Ющенко отримує дружній прийом на Заході. На пострадянському просторі спроба відродити ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Загострюються відносини з Росією.

Літо 2005 р. – реприватизація «Криворіжсталі». Російський «Газпром» попереджає про підвищення цін на газ. Уряд не вживає заходів щодо звільнення від енергозалежності від Росії.

Осінь 2005 р. – В.Ющенко відправляє у відставку уряд Ю.Тимошенко. Новим прем’єр-міністром стає Ю.Єхануров. В.Ющенко укладає угоду з В.Януковичем. Переговори з «Газпромом» заходять у глухий кут. Україна входить у новий рік, не підписавши контракту закупівлі російського газу.

Зима 2006 р. – міжнародний скандал: Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі російського газу. Верховна Рада вимагає відставку уряду Ю.Єханурова, але В.Ющенко не піддається тиску.

26 березня 2006 р. – вибори до Верховної Ради за пропорційною системою (партійними списками). Результати: Партія регіонів (32,14%), БЮТ (22,29%), блок «Наша Україна» (13,95%), СПУ (5,69%), КПУ (3,66%).

Літо 2006 р. – колишні союзники В.Ющенка СПУ переходять на сторону Партії регіонів і КПУ, що призводить до створення «антикризової коаліції». В.Янукович стає прем’єр-міністром. Головою Верховної Ради стає лідер СПУ О.Мороз. В.Ющенко добивається підписання політичними силами «Універсалу національної єдності». Ю.Тимошенко відмовляється підписувати Універсал.

Осінь 2006 р. – прем’єр-міністр В.Янукович заявляє про неготовність вступу України до НАТО. Росія іде назустріч у питаннях про ціну на газ.

2 квітня 2007 р. В.Ющенко наказом розпустив Верховну Раду.

30 вересня 2007 р. відбулися дострокові вибори до Верховної Ради за пропорційною системою. Результати: Партія регіонів (34,37%), БЮТ (30,71%), НУНС (Наша Україна – Народна Самооборона) (14,5%), КПУ (5,39%), блок Литвина (3,91%). СПУ не увійшла до складу парламенту. Головою Верховної Ради стає А.Яценюк.

18 грудня 2007 р. прем’єр-міністром стає Ю.Тимошенко.

Наприкінці 2008 р. – початку 2009 р. Україна вступає у світову економічну кризу (падає ВВП, збільшується безробіття, зростає інфляція). Новий газовий конфлікт з Росією.

вересень 2008 р. – А.Яценюк подає у відставку з посади голови Верховної Ради.

Жовтень 2008 р. – В.Ющенко заявив про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, але окружний адміністративний суд Києва зупинив дію указу Президента. В.Ющенко звільнив суддю і розформував Київський окружний суд. Проте В.Ющенко, враховуючи економічну кризу, зупинив дію свого указу.

Листопад 2008 р. – формування нової коаліції НУНС, БЮТ, Блок Литвина. В.Литвин стає головою Верховної Ради.

7 січня 2009 р. – Росія припинила поставки газу в Україну. Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі газу. Експерти Євросоюзу це підтвердили.

19 січня 2009 р. – підписання урядом Ю.Тимошенко невигідного газового договору з Росією.

17 січня 2010 р. – І тур виборів Президента України. У другий тур потрапили Ю.Тимошенко (25,05%) та В.Янукович (35,32%).

7 лютого 2010 р. – ІІ тур. Результати: В.Янукович (48,95%), Ю.Тимошенко (45,47%)

25 лютого 2010 р. – інавгурація Президента України В.Януковича.

11 березня 2010 р. – формування нової парламентської коаліції «Стабільність та реформи» (Партія регіонів, КПУ, блок Литвина). Новим прем’єр-міністром стає лідер Партії регіонів М.Азаров.

Квітень 2010 р. – підписання нового вигідного газового договору з Росією, а також договору про продовження дислокації у Севастополі російського чорноморського флоту на 25 років до 2042 р.

Події Евромайдану

Попередні поняття для засвоєння:

Євромайдан – акції протесту в Україні за євроінтеграцію та проти режиму президента В.Януковича.

Революція Гідності - політичні та суспільні зміни в Україні, що відбулися з листопада 2013 р. до лютого 2014 р., викликані відходом влади В.Януковича від курсу на інтеграцію в Європу, а також різноманітними зловживаннями влади.

Небесна сотня – збірна назва загиблих учасників акцій протесту в Україні у листопаді 2013 р. – лютому 2014 р.

Сепаратизм – прагнення до відокремлення від держави і створення самостійної країни.

АТО (антитерористична операція) – комплекс заходів, спрямований на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою.

Анексія – насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави.

Тимчасово окупована територія – територія України, яка контролюється Росією, внаслідок анексії Криму та війни на Сході України.

Перебіг подій:

21 листопада 2013 р., за кілька днів до саміту «Східного партнерства» ЄС у столиці Литви Вільнюсі, де мала бути підписана Угода про асоціацію України з ЄС, уряд ухвалив рішення відмовитися від її підписання. Починаються перші акції протесту на Майдані проти рішення уряду, за інтеграцію в Європу.

30 листопада 2013 р. – спроба влади розігнати акцію протесту. Уночі загони міліції «Беркут» напали на студентів, що ночували на Майдані Незалежності. Наступного дня почалося силове пртистояння влади з мітенгувальниками. Майдан вистояв.

Починаючи з 8 грудня країною поширився «ленінопад» - повалення пам’ятників Леніну, що сприймалося як прощання з диктатурою та імперією.

Проти влади організувався Автомайдан – колони активістів-протестувальників на власних автомобілях пікетували приміщення судів та прокуратур, навідувалися до резиденції Януковича у Межигір’ї, пікетували маєтки прибічників режиму, відвозили поранених та доставляли допомогу на Майдан.

Режим В.Януковича вирішив створити подобу Євромайдану – «Антимайдан», аби імітувати широку громадську підтримку влади.

Для оборони від нападів міліції та «тітушок» було створено Самооборону Майдану з числа громадян-добровольців.

16 січня 2014 р. влада ухвалила так звані «диктаторські» закони. Було запроваджено арешт за організацію мітингу, тюремне ув’язнення до 2 років за груповий протест, ув’язнення за носіння захисного шолома, за встановлення намету, арешт до 15 діб за благодійну допомогу протестувальникам...

19-22 січня 2014 р. тривають протистояння з владою проти «диктаторських» законів. Було вбито декілька мітенгувальників.

29 січня 2014 р. після переговорів між Януковичем та лідерами опозиційних партій уряд М.Азарова було відправлено у відставку.

18-20 лютого 2014 р. тривають найжорстокіші протистояння з владою із застосуванням вогнепальної зброї.

20 лютого 2014 р. Верховна Рада більшістю голосів засудила насильство, що призвело до загибелі мирних громадян, заборонила використання зброї силовими підрозділами та зобов’язала їх повернутися до місць розташування. Наступного дня на переговорах з опозицією за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Польщі та Франції Янукович згодився упродовж 48 годин обмежити права президента, повернувши редакцію Конституції 2004 р. Проте того ж вечора Янукович утік.

У зв‘язку із втечею Януковича Верховна Рада конституційною більшістю народних депутатів визнала, що він самоусунувся з посади Президента України, та відновила дію Конституції у редакції 2004 р., що обмежувала права президента.

Загарбання Криму Росією

27 лютого 2014 р. будівлі парламенту та уряду Криму були захоплені військовими без розпізнавальних знаків, які вивісили над ними прапор Росії. Російських військових назвали «зеленими чоловічками», оскільки вони були вдягнені у зеленого кольору однострої без розпізнавальних знаків.

16 березня 2014 р. в Криму відбувся «референдум», за результатами якого було оголошено, що 97% учасників «проголосували» за входження до складу Росії.

Агресія Росії проти України

У березні 2014 р. проросійські сепаратисти за підтримки російських спецслужб почали вуличні акції на Донбасі проти влади «майданівців» за федералізацію, союз з Росією тощо.

У відповідь на терор Україна розпочала Антитерористичну операцію (АТО).

У квітні 2014 р. Росія разом із США, ЄС і Україною підписала в Женеві угоду, за якою бойовики були зобов’язані роззброїтися і звільнити захоплені приміщення в обмін на амністію.

У травні 2014 р. сепаратисти інсценували незаконні «референдуми» щодо «незалежності» самопроголошених «Луганської народної республіки» (ЛНР) і «Донецької народної республіки» (ДНР). Наприкінці травня «ЛНР» та «ДНР» підписали угоду про утворення «союзу республік «Новоросії».

На початку травня 2014 р. в Одесі відбулося протистояння між проросійськими прихильниками та «майданівцями». У результаті загинуло більше сорока людей.

17 липня 2014 р. проросійські терористи збили над українським Донбасом цивільний малайзійський літак «Боїнг» з майже 300 людьми на борту.

Із середини серпня Росія почала масоване вторгнення у тил українській армії. У важких боях частина українських військ була заблокована під м. Іловайськ.

5 і 19 вересня2014 р. в Мінську Україна, Росія і ОБСЄ уклали угоди за якими сторони мали припинити вогонь, відвести важку зброю від лінії вогню та передати контроль за українсько-російським кордоном Україні. Після складних переговорів центральна влада України зголосилася надати частинам Донецької і Луганської областей, які опинилися під контролем проросійських сил, широке самоврядування

12 лютого 2015 р. в Мінську відбулася чергова угода про припинення вогню. Проте російські війська атакували український плацдарм біля містечка Дебальцевого. Українські підрозділи відступили з Дебальцевого.

Зав втручання Росії у внутрішні справи України проти Росії застосовуються міжнародні економічні санкції.