Монтаж (демонтаж) основних конструктивних елементів

 

3.5.1 На всіх стадіях виконання робіт необхідно забезпечувати стійкість і геометричну незмінюваність зведеної (демонтованої) частини споруди, що досягається дотриманням певної послідовності монтажу (демонтажу) вертикальних і горизонтальних елементів конструкцій, а також встановленням постійних або тимчасових в'язей.

 

3.5.2 Під час монтажу (демонтажу) конструкцій слід забезпечувати:

- стійкість і незмінюваність положення частини конструкцій споруди на всіх стадіях;

- безпеку провадження монтажних робіт на об'єкті;

- виконання правил пожежної безпеки під час проведення монтажних робіт;

- перевірку точності положення конструкцій за допомогою постійного геодезичного контролю;

- міцність монтажних з'єднань.

 

3.5.3 Заходи щодо забезпечення стійкості в процесі монтажу (демонтажу) конструкцій слід передбачати в проекті виконання робіт (ПВР) з урахуванням конструктивно-компонувальних рішень (включаючи монтажні з'єднання), матеріалу конструктивних елементів і місцевих умов.

 

 

3.5.4 Стійкість і геометричну незмінюваність положення конструкцій будівель і споруд, які монтуються (демонтуються), слід забезпечувати дотриманням послідовності встановлення і монтажу конструктивних елементів і блоків. Це досягається шляхом членуванням будівель в плані і по висоті на окремі стійкі секції (прольоти, поверхи, яруси, частини каркасу між температурними швами тощо), послідовність монтажу (демонтажу) яких забезпечує стійкість і геометричну незмінюваність змонтованих (демонтованих) конструкцій в даній частині будівлі.

 

3.5.5 Для одноповерхових виробничих будівель слід дотримуватися наступної послідовності монтажу (демонтажу) конструктивних елементів:

- монтаж колон в секції слід розпочинати з в’язевої панелі. Якщо за якихось умов вказану вимогу виконати неможливо, то необхідно обладнати тимчасову в’язеву панель з перших встановлених колон ряду, підкранової балки (або розпірки) і тимчасових вертикальних в'язей між ними, які влаштовують нижче за рівень підкранової балки (розпірки). Далі слід встановити наступну колону і розкріпити (прив’язати) її до тимчасової в’язевої панелі за допомогою підкранової балки або розпірки;

- демонтаж колон в секції слід виконувати у зворотній послідовності, тобто спочатку слід знімати підкранову балку (або розпірку) рядової панелі і колону, що розкріплена даною балкою (розпіркою), з розрахунку, що решта колон залишаються розкріпленими підкрановими балками (розпірками) з в’язевою панеллю. Останніми слід демонтувати колони в’язевої панелі;

- монтаж конструкцій покриттів слід розпочинати з в’язевої панелі (а, якщо це неможливо, то з будь-якої панелі, встановивши між сусідніми фермами горизонтальні і вертикальні в'язі). Наступну змонтовану ферму необхідно розкріплювати (прив’язувати) до в’язевої панелі розпірками;

- демонтаж конструкцій покриттів слід виконувати у зворотній послідовності, тобто спочатку необхідно демонтувати елементи рядових панелей з розрахунку, що решта ферм залишатимуться розкріпленими розпірками з в’язевою панеллю. Останніми слід демонтувати ферми в’язевої панелі.

Монтаж (демонтаж) проводити на основі попередньо розробленого ПВР.

 

3.5.6 Під час монтажу конструкцій багатоповерхових будівель після встановлення колон вздовж осі в секції необхідно змонтувати ригелі, які забезпечують стійкість утвореної рами в поперечному напрямку. У поздовжньому напрямку стійкість слід забезпечувати за допомогою вертикальних в'язей між колонами і елементів розпірок. Якщо стійкість споруди в поздовжньому напрямку забезпечується стіновими конструкціями (про що повинно бути вказано в робочій документації), то їх слід зводити одночасно з конструкціями каркасу і перекриттів.

 

3.5.7 Під час підіймання будь-якої конструкції слід вживати заходів, які перешкоджають виникненню залишкових деформацій.

 

3.5.8 Необхідність влаштування елементів монтажного підсилення визначається розрахунковим шляхом і наводиться у проекті виконання робіт.

 

3.5.9 Ґратчасті конструкції слід підсилювати за допомогою дерев’яних брусів або металевих прокатних профілів, які прикріплюються до елементу, стійкість якого може бути втраченою під час монтажу. Під час монтажного підсилення великої кількості ферм, раціональною є розробка ПВР, який передбачає монтаж ферм просторовими жорсткими блоками із застосуванням інвентарних в'язей, що забезпечують просторову жорсткість і геометричну незмінюваність блоку, і монтажних механізмів підвищеної вантажопідйомності.

 

3.5.10 Для тимчасового закріплення конструкцій у проектному положенні, що виконується до монтажу постійних в'язей, слід використовувати елементи тимчасового закріплення, переріз яких добирається за результатами розрахунку відповідно до величини діючих монтажних навантажень.

 

3.5.11 Конструкція тимчасових кріплень і в'язей повинна забезпечувати стійкість елемента, що монтується, і дозволяти виконувати вивірку його просторового положення.

 

3.5.12 Змонтовані елементи конструкцій перед їх звільненням від монтажного механізму повинні бути надійно закріплені болтами, пробками, прихватками, з влаштуванням постійних або тимчасових в'язей, розпірок, розчалок тощо, передбачених ПВР.

 

3.5.13 В усіх випадках при зведенні будівель обов'язковою умовою є повна готовність змонтованих сталевих конструкцій в секції до виконання подальших робіт (загальнобудівельних, електро- і механомонтажних тощо) незалежно від стану монтажу конструкцій у сусідніх секціях. Готовність змонтованих сталевих конструкцій до виконання подальших робіт має бути задокументована.

 

3.5.14 Демонтаж конструкцій у секції слід починати тільки після повного розвантаження їх від технологічного устаткування, будівельних виробів, деталей і сміття.

 

3.5.15 Розрахунок стійкості елементів конструкцій під час монтажу/демонтажу слід виконувати відповідно до вимог нормативних документів щодо проектування металевих конструкцій та навантажень і впливів з урахуванням додаткових станів, які визначаються умовами монтажу/демонтажу. При необхідності забезпечення стійкості конструкцій під час монтажу необхідні вказівки повинні бути наведені у ПВР.

 

3.5.16 Конструкції з монтажними зварними з'єднаннями слід закріплювати у два етапи – спочатку тимчасово, потім за проектом. Спосіб тимчасового закріплення з урахуванням вимог п. 2.7.3 повинен бути вказаний у проекті.

 

3.5.17 Інструментальна перевірка правильності встановлення конструкцій, а також їх остаточна вивірка та закріплення повинні проводитись по ходу монтажу кожної просторової жорсткої секції споруди.

 

3.5.18 Зварювання та остаточне закріплення постійних болтів можуть проводитись тільки після перевірки правильності положення встановлених конструкцій відповідних частин будівель і споруд.

 

3.5.19 Використовування встановлених конструкцій для прикріплення до них вантажних поліспастів, відвідних блоків і інших вантажопідйомних пристосувань допускається тільки у випадках, передбачених проектом виконання робіт за узгодженням з розробниками проекту.

 

3.5.20 Кріплення деталей для електротехнічних пристроїв, технологічних трубопроводів, систем сигналізації і автоматики до сталевих конструкцій повинні бути узгоджені з розробниками проекту.

 

3.5.21 Монтаж конструкцій кожного вище розташованого ярусу висотних споруд повинен проводитись після надійного закріплення елементів конструкцій нижче розташованого ярусу постійними або тимчасовими кріпленнями, передбаченими проектом виконання робіт. До закінчення перевірки проектного положення і надійного (тимчасового або проектного) закріплення встановленого елементу не допускається обпирати на нього вище розташовані конструкції, якщо таке обпирання, не передбачене ПВР.

 

3.5.22 За відсутності в технічній документації спеціальних вимог граничні відхилення суміщення орієнтирів (граней або рисок) при встановленні збірних елементів, а також відхилення від проектного положення змонтованих (зведених) конструкцій не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 3.5.1.

 

 

3.5.23 Відхилення на встановлення монтажних елементів, положення яких може змінитися в процесі їх постійного закріплення і навантаження подальшими конструкціями, повинні призначатися в ПВР з таким розрахунком, щоб вони не перевищували граничних значень після завершення всіх монтажних робіт. У разі відсутності в ПВР спеціальних вказівок величина відхилення елементів при встановленні не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 3.5.1.

Таблиця 3.5.1

 

Найменування відхилення	Відхилення, що допускається
Колони і опори
1. Відхилення відмітки опорної поверхні колон і опор, що монтуються:
а) на заздалегідь встановлені, виверені і підлиті цементним розчином сталеві опорні плити з верхньою строганою поверхнею (для колон з фрезерованими опорними торцями)	±1,5 мм
б) безпосередньо на поверхні фундаментів, або на заздалегідь встановлені і виверені опорни плити з наступною підливкою цементним розчином	±5 мм
2. Зсув осей колон і опор по відношенню модульної сітки осей (в опорному перерізі)	±5 мм
3 Відхилення осі колони і опори від вертикалі у верхньому перерізі при висоті, м:
до 15	15 мм
більше 15	0,001 висоти колони або опори, але не більше 35 мм
4. Стріла прогинання (кривизна):
– колони	висоти колони, але не більше 15 мм
– опори	довжини елементу між точками закріплення, але не більше 15 мм
5. Найбільший односторонній зазор між поверхнями, що фрезеруються, в стиках колон, а також між колоною і опорною плитою	розміру поперечного перерізу колони в стику
Ферми, ригелі прольотних будов, прогони
6. Відхилення відміток опорних вузлів; ферм і ригелів	± 20 мм
прольотних будов	± 15 мм
7. Стріла прогинання (кривизна) між точками закріплення ділянок стиснутого пояса з площини ферми, ригеля або балки	величини закріпленої ділянки, але не більше 15 мм
8. Відхилення відстаней між осями ферм по верхньому поясу	± 15 мм
9. Відхилення відстаней між прогонами і між балками для установки опор транспортера	± 5 мм
Підкранові шляхи
10. Відхилення відстаней між осями підкранових рейок одного прольоту	± 10 мм
11. Зсув осі підкранової рейки з осі підкранової балки	15 мм
12. Відхилення осі підкранової рейки від прямої	15 мм на ділянці довжиною 40 м
13. Різниця відміток головки підкранових рейок в одному розрізі прольоту будівлі:
– на опорах	15 мм
– у прольоті	20 мм
14. Різниця відміток підкранових рейок на сусідніх колонах при L, м (тут L – відстань між колонами):
–	10 мм
–	, але не більше 15 мм
15. Взаємний зсув торців суміжних підкранових рейок по висоті і в плані	2 мм

Закінчення таблиці 3.5.1